Рішення № 140067637, 23.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/22358/26

2-о/760/493/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 Солом`янський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання - Гержової С.О., розглянувши за відсутністю сторін цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Афанасьєва Владислава Павлівна, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

04 серпня 2026 року представник заявника - адвокат Афанасьєва Владислава Павлівна в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. У заяві представник заявника просить установити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , трудової книжки серії НОМЕР_2 , заповненої 10 серпня 1990 року.

В обґрунтування заявлених вимог зазначено, що 21.07.2026 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії по інвалідності (як особі з інвалідністю II групи). Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 28.07.2026 №262940026508 йому було відмовлено у призначенні пенсії через відсутність необхідного страхового стажу. З мотивувальної частини рішення вбачається, що пенсійний орган не зарахував до страхового стажу періоди роботи за трудовою книжкою серії НОМЕР_3 , заповненою 10.08.1990, через виправлення на її першій сторінці у написанні по батькові (першої літери «В»), а також через необхідність уточнення окремих періодів роботи у зв`язку з виправленнями в датах і роках звільнення/прийняття. Заявник зазначає, що трудова книжка фактично перебуває у його володінні. Прізвище, ім`я, дата народження, серія і номер документа, підпис власника, а також дані персоніфікованого обліку (довідка ОК-5 щодо роботи у «Київгаз», «Київпарксервіс», ТОВ «Нова Пошта» та ФОП ОСОБА_2 ) у сукупності дають можливість однозначно ідентифікувати його як власника трудової книжки. Виправлення описки на титульному аркуші (у по батькові) було допущено під час первинного заповнення документа підприємством у 1990 році. Заявник не вносив записи самостійно і не повинен нести негативних наслідків неналежного ведення кадрової документації роботодавцем. Чинним законодавством (зокрема Інструкцією №58) передбачено порядок внесення змін у разі зміни анкетних даних (прізвища, імені, по батькові), проте в даному випадку зміни анкетних даних не відбувалося - йдеться про виправлення технічної помилки/описки, для якої відсутній механізм позасудового виправлення адміністрацією підприємства, оскільки заявник наразі ніде не працює. З огляду на те, що встановлення факту належності правовстановлюючого документа породжує юридичні наслідки для реалізації права на пенсійне забезпечення, а інший порядок позасудового встановлення відсутній і спір про право відсутній, заявник просить суд установити факт належності трудової книжки серії НОМЕР_3 , заповненої 10.08.1990, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заінтересованою особою - Головним управлінням Пенсійного фонду України в Тернопільській області надано письмове заперечення (відзив), в якому зазначено, що Головне управління вважає вимоги заявника по справі безпідставними. У заяві про встановлення факту не надано доказів, що трудова книжка НОМЕР_2 від 10.08.1990, належить заявнику. Водночас, частиною 4 статті 315 ЦПК України передбачено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. Із заяви ОСОБА_1 вбачається, що встановлення факту йому необхідно для подальшого звернення до органів Пенсійного фонду України для призначення пенсії. Отже, встановлення даного факту пов`язане з вирішенням спору про право, а, саме, права на пенсію. Враховуючи наведене, Головне управління вважає, що заява про встановлення фактів повинна бути залишена без розгляду.

Представником заявника надані додаткові письмові пояснення у справі, в яких останній зазначив, що доводи ПФУ про відсутність доказів належності документа є декларативними. Належність трудової книжки ОСОБА_1 підтверджується сукупністю даних (прізвище, ім`я, дата народження, підпис, печатка) та їхнім повним збігом із відомостями персоніфікованого обліку ПФУ. При цьому заінтересована особа не навела жодних доказів того, що документ може належати іншій особі. Крім того, ототожнення Пенсійним фондом мети встановлення юридичного факту зі спором про право є помилковим. Заявник не оскаржує рішення ПФУ, не вимагає визначення стажу чи призначення пенсії, а просить лише усунути перешкоду для використання правовстановлюючого документа, що повністю відповідає завданням окремого провадження та підтверджується сталою практикою Верховного Суду (зокрема, у справах №733/324/21, №742/2762/22 та №399/17/24). Питання можливої наявності спору про право вже було предметом судової оцінки під час відкриття провадження (ухвала суду від 11.08.2026), де було обґрунтовано відсутність підстав для відмови. З огляду на викладене, заявник просить відхилити заперечення Пенсійного фонду України та задовольнити заяву про встановлення факту належності трудової книжки.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 11 серпня 2026 відкрито провадження у цивільній справі, призначено судове засідання у справі.

15.09.2026 року представником заявника - адвокатом Афанасьєвою В.П. подані до суду клопотання про долучення доказів у справі.

Заявник ОСОБА_1 та його представник - адвокат Афанасьєва В.П., належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. Представник заявника надала суду заяву про розгляд справи без її участі та без участі заявника, на заявлених вимогах наполягала, просила заяву задовольнити.

Представник заінтересованої особи - Головного управління Пенсійного вонду України в Тернопільській області, в судове засідання не з`явився, про день, місце та час повідомлений належним чином. Представником заінтересованої особи додано письмове заперечення проти заяви ОСОБА_1 , в якому, серед іншого, останній просив розгляд справи здійснювати без участі представника Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області.

У відповідності до частини 2 статті 247 ЦПК України, оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 є громадянином України, що підтверджується паспортом № НОМЕР_4 , виданого 14.06.2026 року органом № 8018.

27 травня 2026 року рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановлено ІІ групу інвалідності строком на 3 роки (дата повторного оцінювання - 01.06.2029), що підтверджується Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи № 226/26/1559/В.

21 липня 2026 року Заявник звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою на призначення пенсії по інвалідності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №262940026508 від 28.07.2026 року ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії по інвалідності відповідно до частин першої статті 32 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 14 років. В рішенні, серед іншого, зазначено, що до страхового стажу не враховано трудову книжку НОМЕР_3 , дата заповнення 10.08.1990 року, оскільки на першій сторінці трудової книжки наявне виправлення по батькові.

Як вбачається з трудової книжки серії НОМЕР_3 , остання видана на ім`я « ОСОБА_3 » (мовою оригіналу), ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата заповнення трудової книжки - 10 серпня 1990 року. На цій сторінці міститься підпис власника книжки та печатка установи, відповідальна особа якою видала книжку, а саме Кооперативу «Лотос» по побутовому обслуговуванню населення. Проте у по батькові позивача наявне виправлення першої літери «В».

Суд зауважує, що прізвище, ім`я та дата народження, зазанчені у трудовій книжці повністю збігаються із даними паспорта заявника.

В матеріалах справи також наявні Індивідуальні відомості про застраховану особу (Форма ОК-5) ОСОБА_1 . Періоди роботи, відображені у трудовій книжці, зокрема у таких роботодавців, як «Київгаз», «Київпарксервіс», ТОВ «Нова Пошта» та ФОП ОСОБА_2 , повністю узгоджуються з даними персоніфікованого обліку Пенсійного фонду України за формою ОК-5.

У відповідь на адвокатський запит від 17.08.2026 № 138/274/2026 Дніпровська районна у місті Києві державна адміністрація листом № 103-8361 від 18.08.2026 року повідомила, що станом на 18.08.2026 інформація щодо юридичної особи Кооператив «Лотос» по побутовому обслуговуванню населення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутня. Відповідно до електронної бази суб`єктів господарювання Дніпровського району інформація щодо юридичної особи Кооператив «Лотос» по побутовому обслуговуванню населення відсутня.

Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у відповідь на адвокатський запит № 135/271/2026 від 10.08.2026 листом № 074/10/2-3567 від 13.08.2026 року повідомив, що згідно з даними Єдиного державного реєстру, відомості щодо державної реєстрації юридичної особи Кооператив «Лотос» по побутовому обслуговуванню населення» відсутні.

У відповідь на адвокатський запит від 04.08.2026 року № 131/267/2026 щодо надання інформації про наявність на зберіганні у Державному архіві м. Києва документів з кадрових питань (особового складу) «Кооперативу «Лотос» по побутовому обслуговуванню населення», а також надання довідки про стаж роботи на ОСОБА_1 у вищезазначеній організації, Державний архів м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) листом від 11 серпня 2026 року № 068/05-14/1779 повідомив, що Документи «Кооперативу «Лотос» по побутовому обслуговуванню населення» (так у запиті) на зберігання до Державного архіву м. Києва не надходили, у зв?язку з чим надати інформацію, зазначену у запиті, немає можливості. Інформацією про місцезнаходження документів Кооперативу «Лотос» по побутовому обслуговуванню населення Державний архів м. Києва не володіє.

Дніпровська районна в місті Києві державна адміністрація у відповідь на адвокатський запит № 130/266/2026 (вх. №103/5757 від 04.08.2026) про підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 у Кооперативі «Лотос», листом № 103-7903 від 06.08.2026 повідомило, що Кооператив «ЛОТОС» свої документи до архівного відділу Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації на зберігання не передавали. Тому надати інформацію про підтвердження трудового стажу ОСОБА_1 не маємо можливості.

Наведені обставини свідчать про об`єктивну неможливість звернення заявника до організації, яка видала трудову книжку, або її правонаступника з метою внесення належних виправлень до трудової книжки серії НОМЕР_3 .

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Постанова Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31 березня 1995 року дає роз`яснення, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до пункту 5 частини 2 статті 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Пунктом 6 частини 1 статті 315 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно з частиною 2 статті 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до частини 1 статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У статті 55 Конституції України визначено, що права та свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів № 637 від 12.08.1993, передбачено, основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відпрвідно до пункту 26 вказаного Порядку, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує стаж роботи, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом громадянина України або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.

У листі Верховного Суду України від 01.01.2012 р. «Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зазначено, що інколи трапляються випадки, коли громадяни не можуть використовувати правовстановлюючі документи, оскільки зазначені в них прізвище, ім`я, по батькові, місце чи час народження не відповідають записам у паспорті чи свідоцтві про народження або в інших документах, які хоч і не посвідчують особу, але є необхідними для підтвердження певного права. Коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим. Суд може встановлювати факти належності особі документів, що посвідчують особу, наприклад: довідок про поранення чи перебування у госпіталі через поранення, повідомлення військових частин, військкоматів та інших органів військового управління про загибель чи безвісну відсутність у зв`язку з обставинами військового часу, а також заповіту, страхового свідоцтва (полісу), ощадної книжки, трудової книжки, іншого документа про трудовий стаж, довідки про реабілітацію тощо.

Як роз`яснено в п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995, при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За приписами статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.

У судовому порядку встановлюються тільки такі факти, які мають юридичні наслідки і від встановлення яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника і в судовому порядку можливе лише тоді, коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

При зверненні до суду із заявою про встановлення юридичного факту важливе значення має мета його встановлення, оскільки саме вона дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи тягне він правові наслідки.

Трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку. Як вбачається з рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області №262940026508 від 28.07.2026 року, однією з причин відмови у призначенні заявнику пенсії по інвалідності є неврахування трудової книжки НОМЕР_3 через допущену технічну помилку, а саме виправлення першої літери у по батькові заявника на титульному аркуші трудової книжки.

Встановлення факту належності трудової книжки, має для заявника юридичне значення, оскільки дозволить йому в подальшому реалізувати своє законне право щодо оформлення пенсії.

Доводи Пенсійного фонду про те, що встановлення факту пов`язане зі спором про право на пенсію, є безпідставними. Звернення до суду в порядку окремого провадження спрямоване на усунення юридичних перешкод (усунення розбіжностей у документах), які заважають реалізації прав заявника, що повністю відповідає завданням судочинства та роз`ясненням Пленуму Верховного Суду України (Постанова № 5 від 31.03.1995).

Крім того, питання щодо відсутності спору про право вже було предметом судової оцінки під час вирішення питання про прийняття заяви до розгляду, за результатами чого 11 серпня 2026 року було постановлено відповідну ухвалу про відкриття провадження у справі в порядку окремого провадження, оскільки було встановлено, що предметом заяви є виключно встановлення факту належності заявнику трудової книжки, що відповідно до положень статей 293, 315 ЦПК України підлягає розгляду в порядку окремого провадження.

Належність ОСОБА_1 трудової книжки серії НОМЕР_3 підтверджуються даними паспорта заявника та Індивідуальними відомостями про застраховану особу (форма ОК-5), які у сукупності з даними, зазначеними у трудовій книжці, зокрема, дата народження, прізвище, ім`я, збіг відомостей персоніфікованого обліку, свідчать про те, що спірна трудова книжка належить саме ОСОБА_1 .

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що періоди роботи, відображені у трудовій книжці, зокрема у таких роботодавців, як «Київгаз», «Київпарксервіс», ТОВ «Нова Пошта» та ФОП ОСОБА_2 , повністю узгоджуються з даними персоніфікованого обліку ПФУ за формою ОК-5. Така тотожність трудових періодів у сукупності з єдиними анкетними даними (дата народження, ідентифікаційний номер, прізвище та ім`я) спростовує доводи заінтересованої особи про недоведеність належності спірного правовстановлюючого документа заявнику та підтверджує реальність трудового стажу, набутого до запровадження системи персоніфікованого обліку.

Жодних доказів того, що документ може належати іншій особі, заінтересованою особою суду не надано.

Разом із цим, судом встановлено об`єктивну неможливість внесення виправлень до трудової книжки підприємством чи його правонаступником, оскільки Кооператив «Лотос» по побутовому обслуговуванню населення припинив свою діяльність, а документи до архівних установ не передавалися, що підтверджується офіційними відповідями державних адміністрацій та Державного архіву м. Києва.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку про обґрунтованість заявлених вимог та наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 13, 81, 259, 263-265, 315 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , представник заявника - адвокат Афанасьєва Владислава Павлівна, заінтересована особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, про встановлення факту належності правовстановлюючого документа - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , трудової книжки серії НОМЕР_3 , заповненої 10 серпня 1990 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23 вересня 2026 року.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Представник заявника: адвокат Афанасьєва Владислава Павлівна, РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа: Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, адреса: 46001, м. Тернопіль, майдан Волі, 3, ЄДРПОУ: 14035769.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Суддя Н.В. Сердюк