Рішення № 140067581, 23.09.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/18584/26

2/760/17420/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Солом`янський районний суд міста Києва у складі головуючої судді Сердюк Н.В., за участю секретаря судового засідання Гержової С.О., розглянувши за відсутністю сторін у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції сторін.

До Солом`янського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 29 січня 2020 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» було укладено Кредитний договір № 200129-13353-1. В подальшому за Договором відступлення права вимоги № 20/07/2020-Р/М від 20.07.2020 року, ТОВ «ФК «РІАЛЬТО» набув статусу нового кредитора у кредитному зобов`язанні за Кредитним договором № 200129-13353-1 від 29.01.2020 року. 01 серпня 2020 року на підставі звернення відповідача приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А. вчинено виконавчий напис № 509 та звернуто стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості за період з 29.01.2020 року по 20.07.2020 року в загальному розмірі 17130,00 грн., яка, на думку нотаріуса, складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 3000,00 грн.; простроченої заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом - 14130,00 грн.; строкова заборгованість за пенею - 0,00 грн. Загальний розмір заборгованості позивача становить 18230,00 грн. 17.08.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання виконавчого напису № 509, вчиненого 01.08.2020 року приватним нотаріусом КМНО Тимошенко Л.А. На теперішній час виконавче провадження перебуває на виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Фесик М.О. Оскільки жодних повідомлень від приватного нотаріуса на адресу позивача не надходило, про наявність виконавчого напису позивачу стало відомо лише у травні 2026 року при зверненні до банківської установи для відкриття рахунку. Позивач вважає виконавчий напис незаконним, вчиненим з порушенням вимог чинного законодавства. Позивач вказує, що нотаріусом не встановлено безспірність заборгованості позивача перед відповідачем, оскільки жодних вимог від відповідача про повернення заборгованості за кредитним договором на адресу позивача не надходило, а отже позивач не мав можливості подати нотаріусу заперечення щодо вчинення виконавчого напису чи повідомити про наявність спору між ним та відповідачем щодо розміру заборгованості, що в свою чергу виключає можливість вчинення виконавчого напису. Крім того, при вчиненні виконавчого напису приватний нотаріус керувався п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014, тоді як постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року, постанову Кабінету Mіністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року в частині змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів. Оскільки Кредитний договір № 200129-13353-1 від 29.01.2020 року не був посвідчений нотаріально, виконавчий напис вчинено з порушення Порядку вчинення нотаріальних дій. З урахуванням відсутності документів, які б підтверджували безспірність суми заборгованості, недотримання кредитором та нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, а також невідповідність виконавчого напису вимогам чинного законодавства, у нотаріуса були відсутні правові підстави для вчинення спірного виконавчого напису. Позивач просить визнати виконавчий напис № 509 від від 01 серпня 2020 року таким, що не підлягає виконанню, а також стягнути з відповідача судові витрати.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А. надано суду письмові пояснення, в яких остання зазначила, що, на її думку, позов ОСОБА_1 має бути задоволений. Вказує, що 01 серпня 2020 року за заявою ТОВ «ФК «Ріальто» нею був вчинений виконавчий напис за реєстровим № 509 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Згодом нею було виявлено, що означений виконавчий напис було вчинено помилково, оскільки постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, якою до Переліку документів внесено п. 2, визнана в тому числі у цій частині незаконною та скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 (набрала чинності 01.11.2017 року). Отже вказаний виконавчий напис не відповідає законодавству. З метою вжиття заходів щодо скасування зазначеної вище нотаріальної дії, на підставі ч. 3 ст. 51 Закону України «Про нотаріат» листом від 19 жовтня 2020 року за вих № 120/01-16 ТОВ «ФК «Ріальто» та особу, щодо якої вчинено виконавчий напис - ОСОБА_1 , повідомлено про помилкове вчинення виконавчого напису. Зазначене повідомлення надіслано на юридичну адресу ТОВ «ФК «Ріальто» та на адресу реєстрації ОСОБА_1 .

ІІ. Процесуальні дії по справі, заяви сторін

Ухвалою судді Солом`янського районного суду міста Києва від 18 серпня 2026 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання.

Позивач та його представник, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. представником позивача подано заяву про розгляд справи без його участі та без участі позивача, позовні вимоги підтримав, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Відповідач - представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Заяв про відкладення розгляду справи, повідомлень про причини неявки або доказів поважності таких причин від відповідача до суду не надходило, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.

Третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А. в судове засідання не з`явилася. Останньою надано суду письмові пояснення.

Третя особа - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася. Письмових пояснень щодо позовної заяви в порядку, передбаченому статті 181 ЦПК України, третьою особою не подано.

З огляду на належне повідомлення відповідача, його неявку в судове засідання, неподання відзиву та згоду позивача на заочний розгляд справи, суд відповідно до статей 280-281 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

За приписами частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом

29 січня 2020 року між ТОВ «ФК «ФІНАНС ІННОВАЦІЯ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 200129-13353-1 щодо надання грошових коштів у кредит. Договір укладений у письмовій формі, нотаріально не посвідчений.

01 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмилою Анатоліївною вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 509 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є боржником за Договором № 200129-13353-1 від 29 січня 2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (ЄДРПОУ 41146462), правонаступником всіх прав і обов`язків якого за Договором про відступлення права вимоги № 20/07/2020-Р/М від 20.07.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (ЄДРПОУ 43492595), заборгованості за Договором № 200129-13353-1 від 29 січня 2020 року за період з 29 січня 2020 року по 20 липня 2020 року. Сума заборгованості становить 17130,00 грн., що складається з: простроченої заборгованості за сумою кредиту - 3000,00 грн.; простроченої заборгованості за несплаченими відсотками за користування кредитом - 14130,00 грн.. Плата за вчинення виконавчого напису - 1100,00 грн. Загальна заборгованість боржника становить 18230,00 грн.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Ярошенко К.Ю. від 17.08.2020 року відкрито виконавче провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання вказаного вище виконавчого напису № 509 від 01.08.2020 року, виданого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А.

Приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Фесик М.О. винесено постанову від 20.09.2024 про арешт коштів боржника у виконавчому провадженні № НОМЕР_2.

Як вбачається з листа приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Тимошенко Л.А. від 19 жовтня 2020 року № 120/01-16, адресованого боржнику та стягувачу, приватний нотаріус з метою вжиття заходів щодо скасування нотаріальної дії відповідно до законодавства, на підставі частини 3 статті 53 Закону України «Про нотаріат», повідомила останніх, що виконавчий напис, вчинений нею 01 серпня 2020 року за реєстровим № 509 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , вчинений помилково, оскільки при вчиненні виконавчого напису вона керувалася п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року № 1172, постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року, якою до Переліку документів внесено п. 2, визнана в тому числі у цій частині незаконною та скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 (набрала чинності 01.11.2017 року).

ІV. Застосовані судом норми права.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 50 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року.

Згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5, передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно з підпунктами 1.1, 1.2 пункту 1, підпунктами 3.1, 3.5 пункту 3 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. Нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017, визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині доповнення Переліку розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин», за яким для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, нотаріусу подавалися: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (у редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно, нотаріусу подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Підпунктом 5.1 пункту 5 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України встановлено, що виконавчий напис вчинюється на оригіналі документа (дублікаті документа, що має силу оригіналу), що встановлює заборгованість.

Таким чином, після скасування внесених постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 №662 до Переліку змін виконавчий напис міг бути вчинений лише за умови подання оригіналу нотаріально посвідченого договору чи його дублікату, що має силу оригіналу. Вчинення нотаріусом виконавчого напису за відсутності необхідних оригіналів договорів чи їх дублікатів має наслідком визнання такого виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Судом встановлено, що оскаржуваний виконавчий напис з реєстровим № 509 вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмилою Анатоліївною 01 серпня 2020 року

Застосовані судом норми права свідчать про те, що на момент вчинення оскаржуваного виконавчого напису законодавством України було передбачено можливість вчинення виконавчого напису нотаріусом виключно на підставі оригіналів нотаріально посвідчених договорів.

Як вбачається з матеріалів справи Договір № 200129-13353-1 від 29 січня 2020 року нотаріально не посвідчувався.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 21 вересня 2021 року у справі № 910/10374/17 зазначила, що оскільки виконавчий напис вчинений нотаріусом після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14, а кредитний договір не був посвідчений нотаріально, наявні підстави для визнання такого напису таким, що не підлягає виконанню у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Порушення нотаріусом порядку вчинення виконавчого напису в частині недотримання вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та Переліку документів є самостійною і достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки оскаржуваний виконавчий напис вчинений нотаріусом 01 серпня 2020 року, тобто після набрання законної сили судовим рішенням про визнання нечинними вказаних змін до Переліку документів № 1172, приватний нотаріус Тимошенко Л.А. не мала правових підстав керуватися положеннями пункту 2 Переліку документів та вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, який не є нотаріально посвідченим, що є самостійною та достатньою підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Разом із цим, у пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

У постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі № 204/4071/14 (провадження № 61-360св18), від 09 лютого 2022 року у справі № 547/210/20 (провадження № 61-16834св21) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18).

Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів на підтвердження наявності у позивача безспірної заборгованості перед стягувачем на час вчинення оскаржуваного виконавчого напису, а також доказів вчинення нотаріусом дій щодо перевірки безспірності такої заборгованості в порядку, передбаченому чинним законодавством. Сам по собі факт видачі виконавчого напису за відсутності нотаріально посвідченого договору та за наявності обґрунтованих заперечень боржника не свідчить про безспірність заборгованості.

Разом із тим, суд також бере до уваги наявність у матеріалах справи відомостей щодо визнання нотаріусом помилковості вчинення виконавчого напису, що додатково підтверджує протиправність оскаржуваного документа та обґрунтованість заявлених вимог.

Ураховуючи вищенаведене в сукупності, суд доходить висновку про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» та порядку вчинення нотаріальних дій, без дотримання умови щодо безспірності заборгованості та на підставі документа, який не давав права на вчинення такої нотаріальної дії.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню підлягають задоволенню.

VІ. Розподіл судових витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

З огляду на те, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі, судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 грн відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі 87, 88 Закону України «Про нотаріат», постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172, ст.ст. 2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 137, 141, 206, 247, 259, 263-265, 268, 273, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 01 серпня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмилою Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за № 509 про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який є боржником за Договором № 200129-13353-1 від 29 січня 2020 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінанс Інновація» (ЄДРПОУ 41146462), правонаступником всіх прав і обов`язків якого за Договором про відступлення права вимоги № 20/07/2020-Р/М від 20.07.2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» (ЄДРПОУ 43492595), заборгованості за Договором № 200129-13353-1 від 29 січня 2020 року за період з 29 січня 2020 року по 20 липня 2020 року та суми плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису, в загальному розмірі 18230,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто Солом`янським районним судом міста Києва за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Згідно з частиною п`ятою статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 23.09.2026.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ріальто», адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 43492595.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Тимошенко Людмила Анатоліївна, адреса: АДРЕСА_2

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Фесик Марія Олексіївна, адреса: АДРЕСА_3 .

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України або в підсистемі "Електронний суд".

Головуюча суддя Н.В. Сердюк