Ухвала суду № 140067301, 24.09.2026, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/8807/26

1-кп/758/1642/26

У Х В А Л А

про призначення судового розгляду у рамках

спеціального судового провадження

24 вересня 2026 року Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді ОСОБА_1 ,

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю сторін кримінального провадження

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника адвоката ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ)

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025011000000240 від 23.10.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Сімферополь Автономна Республіка Крим, громадянина України, останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 та відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.111-1 КК України,

встановив:

01 червня 2026 року до Подільського районного суду міста Києва надійшов складений начальником 1 відділення слідчого відділу (з дислокацією у м. Київ) Головного управління СБ України в Автономній Республіці Крим ОСОБА_6 затверджений прокурором відділу нагляду за додержанням законів регіональним органом безпеки прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_7 обвинувальний акт з додатками за результатами проведення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_5 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.111-1 КК України.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 01.06.2026 року визначено головуючого суддю Подільського районного суду міста Києва ОСОБА_1 .

Ухвалою Подільського районного суду міста Києва від 03.06.2026 року призначене підготовче судове засідання.

Прокурор просив суд призначити кримінальне провадження до судового розгляду, вважаючи, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, підстави для прийняття рішень, передбачених п. п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні. Одночасно прокурор заявив клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 .

На обґрунтування клопотання вказує, що:

09.10.2025 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке разом з повістками про виклик опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті «Урядовий кур`єр». Водночас, повідомлення про підозру ОСОБА_5 та повістка про його виклик направлені на встановлений в ході досудового розслідування мобільний номер телефону НОМЕР_2 у застосунку «Телеграм»;

23.10.2025 у зв`язку з тим, що ОСОБА_5 переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності і його місцезнаходження невідоме підозрюваний ОСОБА_5 оголошений в розшук;

відповідно до інформації Державної прикордонної служби України щодо перетину державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями України, у період з 08.11.2017 по 10.03.2025 відомостей стосовно ОСОБА_5 в базі даних не виявлено;

згідно відповіді оперативного підрозділу УСБУ у Львівській області підозрюваний ОСОБА_5 постійно проживає на ТОТ АР Крим;

під час досудового розслідування, на виконання вимог ст. 135 КПК України у зв`язку з тим, що підозрюваний ОСОБА_5 перебуває на ТОТ АР Крим повістки про виклик його до прокуратури АР Крим та міста Севастополя та слідчого відділу ГУ СБУ в АР Крим опубліковані в газеті «Урядовий кур`єр», яка є друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження відповідно до розпорядження КМУ, також повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_5 опубліковані на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора;

таким чином, ОСОБА_5 проживає на тимчасово окупованій території України, знав та повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, тобто про розслідування слідчим відділом ГУ СБ України в АР Крим кримінального провадження за його підозрою у вчиненні злочину, та про виклики його у якості підозрюваного для проведення слідчих та процесуальних дій, останній з метою ухилення від кримінальної відповідальності умисно переховується;

ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15.05.2026 (справа № 755/5209/26) надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025011000000240 від 23.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, відносно громадянина України ОСОБА_5 ;

на даний час обвинувальний акт стосовно ОСОБА_5 перебуває на розгляді у Подільському районному суді міста Києва, яким неодноразово обвинувачений викликався в судове засідання шляхом публікації судом викликів в газетах «Урядовий кур`єр» та «Голос України», що є друкованим засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, а також на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Разом із тим, ОСОБА_5 до суду не прибув;

відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук. Частиною 3 статті 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» визначено, що порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються КПК України.

Захисник адвокат ОСОБА_4 заперечував щодо здійснення спеціального судового провадження, оскільки відсутні достовірні дані про належне повідомлення ОСОБА_5 та його обізнаність щодо здійснення кримінального провадження стосовно нього.

Заслухавши думку прокурора та захисника щодо можливості призначення судового розгляду на підставі даного обвинувального акту, вивчивши обвинувальний акт, проаналізувавши заявлене прокурором клопотання про здійснення спеціального судового провадження стосовно обвинуваченого ОСОБА_5 , суд вважає, що даний обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду у формі спеціального судового провадження з таких підстав.

За положеннями п. d ч. 3 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожен має право при розгляді будь-якого пред`явленого йому кримінального обвинувачення, як мінімум, на такі гарантії на основі цілковитої рівності, зокрема, бути судженим у його присутності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у цілому гарантує право обвинуваченого на ефективну участь у кримінальному процесі (рішення ЄСПЛ «Муртазалієва проти Росії» (Murtazaliyeva v. Russia) [ВП], § 91). Загалом, вона включає, зокрема, не лише його або її право бути присутнім, але й заслуховувати та спостерігати за провадженням. Такі права маються на увазі в самому понятті змагальної процедури і також можуть випливати з гарантій, які містяться в підпунктах (c), (d) і (e) пункту 3 статті 6 (рішення ЄСПЛ «Стенфорд проти Сполученого Королівства» (Stanford v. the United Kingdom), § 26).

Втім, ані текст, ані суть статті 6 Конвенції не перешкоджають особі за її вільним власним бажанням відмовлятися, прямо або у мовчазний спосіб, від права на гарантії справедливого судового розгляду.

Проте, щоб бути ефективною для цілей Конвенції така відмова повинна встановлюватися недвозначно і повинні бути застосовані мінімальні гарантії, які відповідають її важливості (рішення ЄСПЛ «Пфайфер та Планкл проти Австрії» (Pfeifer and Plankl v. Austria), § 37).

Крім того, вона не повинна суперечити жодному важливому інтересу громадськості (рішення ЄСПЛ: «Ермі проти Італії» (Hermi v. Italy) [ВП], § 73; «Сейдович проти Італії» (Sejdovic v. Italy) [ВП], § 86; «Дворскі проти Хорватії» (Dvorski v. Croatia) [ВП], § 100).

Перш ніж можливо стверджувати, що обвинувачений чітко своєю поведінкою відмовився від важливого права, передбаченого статтею 6 Конвенції, необхідно довести, що він міг обґрунтовано передбачити наслідки своєї поведінки (рішення ЄСПЛ «Ермі проти Італії» (Hermi v. Italy) [ВП]). § 74, «Сейдович проти Італії» (Sejdovic v. Italy) [ВП], § 87).

Деякі гарантії, встановлені статтею 6, як от право на адвоката, яке є основоположним правом серед тих, що складають поняття справедливого судового розгляду, та забезпечує ефективність решти гарантій, викладених у статті 6 Конвенції, вимагають спеціального захисту стандарту «усвідомлена та розумна відмова», встановленого у практиці Суду (рішення ЄСПЛ: «Дворскі проти Хорватії» (Dvorski v. Croatia) [ВП], § 101; «Піщальніков проти Росії» (Pishchalnikov v. Russia), § 77- 79).

Отже, у разі, коли обвинувачений добровільно відмовляється від здійснення свого права бути присутнім на судових слуханнях, то суд у будь-якому випадку має здійснити ретельну перевірку наведеної обставини.

Так, до загальних засад кримінального провадження, зокрема, відносяться: законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, безпосередність дослідження показань.

При цьому зміст та форма кримінального провадження за відсутності підозрюваного або обвинуваченого (in absentia) мають відповідати загальним засадам кримінального провадження, зазначеним у ст. 7 КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених законом та нормами міжнародного права.

Відповідні права та можливості обвинуваченого визначені ст. 42 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст. 323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.

При цьому, за наявності таких обставин за клопотанням прокурора, до якого додаються матеріали про те, що обвинувачений знав або повинен був знати про розпочате кримінальне провадження, суд постановляє ухвалу про здійснення спеціального судового провадження стосовно такого обвинуваченого.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 , обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Положеннями ст. 297-1 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального досудового розслідування, в тому числі і щодо злочину, передбаченого ст. 111-1 КК України.

Під час розгляду даного кримінального провадження наявні всі засоби і можливості дотримання стандартів судового розгляду, викладені у Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 75(11) від 19 січня 1973 року «Про критерії, які регламентують розгляд, що проводиться у відсутність обвинуваченого», якою регламентується, зокрема, що справу жодної особи не може бути розглянуто, якщо до цього її ефективно протягом часу, що дозволяє їй з`явитися в суд і підготувати свій захист, не було оповіщено повістками, якщо тільки не буде встановлено, що вона навмисно прагнула уникнути правосуддя. Повістки мають вказувати на наслідки неявки обвинуваченого на розгляд.

У рішенні ЄСПЛ «Медєніца проти Швейцарії» суд зазначив, що існування процедури заочного кримінального провадження не викликає заперечень лише за умови, що при цьому дотримуються гарантії, що забезпечують права людини, закріплені Конвенцією.

Відповідно до позиції ЄСПЛ, викладеної в рішенні у справі «Колоцца проти Італії», для забезпечення можливості обвинуваченому реалізувати свої права у кримінальному процесі він має бути обізнаним про здійснення судового розгляду щодо нього, а відмова від таких прав має бути недвозначною.

Ключове значення у цьому випадку має відігравати повідомлення особи про порушене проти неї кримінальне провадження, яке мало бути здійснено відповідно до процесуальних і матеріальних вимог, що гарантують ефективне здійснення її прав, при тому, що неясна і неофіційна інформація є недостатньою (рішення ЄСПЛ у справі «Сейдовіч проти Італії»).

Комітет ООН з прав людини у повідомлені «Салих проти Узбекистану» (CCPR/C/95/D/1382/2005) зазначає, що має бути розумна межа для зусиль щодо встановлення контакту з обвинуваченим, на які очікується від компетентних органів.

Досліджуючи питання обізнаності обвинуваченого про наявне щодо нього кримінального провадження, суд, у першу чергу, має врахувати активність представників сторони обвинувачення на стадії досудового розслідування.

Так, судом встановлено, що повідомлення про підозру у зв`язку з неможливістю вручення письмового повідомлення про підозру особисто з підстав відсутності ОСОБА_5 на території Україні, а також відсутністю відомостей про точне місцезнаходження, відповідно до вимог ст. 135 КПК України здійснено у передбачений КПК України спосіб та вжито додаткових заходів щодо вручення повідомлення про підозру.

Відповідно до протоколу огляду від 15.10.2025 року, об`єктом якого є застосунок для миттєвого обміну повідомленнями «Telegram» для платформи «Windows», до телефонної книги додано контакт за номером телефону « НОМЕР_2 », який згідно з матеріалами кримінального провадження належить громадянину ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В подальшому, відкрито діалог з абонентом, де натиснувши на вбудовну функцію додавання фото, надіслано скан-копію повідомлення про підозру громадянину України ОСОБА_5 , а також повістку про виклик на 20.10.2025 року, 21.10.2025 року та 22.10.2025 року та додано текст: «Доброго здоров`я!. Вас вітає слідче управління Головного управління СБ України в Автономній Республіці Крим! У зв`язку із вчиненням Вами кримінального правопорушення, направляю на Вашу адресу повідомлення про підозру та повістки про виклик Вас для вручення письмового повідомлення про підозру та проведення слідчих (процесуальних дій! Слава Україні!!!», після чого повідомлення надіслано.

Постановою слідчого від 23 жовтня 2025 року ОСОБА_5 оголошено у розшук.

Відповідно до інформаційного листа заступника начальника Управління Служби Безпеки України у Львівській області щодо виконання доручення слідчого від 06.10.2025 року, за результатами проведення слідчих (розшукових) заходів, огляд всесвітньої комп`ютерної мережі «Інтернет»: офіційного сайту т.зв. «Территориальная избирательная комиссия города Ялты Республики Крым» та соціальної мережі «Вконтакте», встановлено обставини, що мають відношення до протиправної діяльності громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який перебуваючи на ТОТ АР Крим, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, взяв участь у проведених 08.09.2024 окупаційною владою рф незаконних виборів на вказаній території, а також був обраний депутатом до незаконних органів влади, а саме «Ялтинського городского совета Республики Крым 3 созыва» по списку від політичної партії «Всероссийской политической партии «ЕДИНАЯ РОССИЯ». Вказані факти протиправної діяльності ОСОБА_5 зафіксовано протоколами огляду. За наявною інформацією, ОСОБА_5 зареєстрований за адресою: (ТОТ України) АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: (АДРЕСА_3 (координати: НОМЕР_3 , НОМЕР_4). З метою ухилення від кримінальної відповідальності, ОСОБА_5 переховується від органу досудового розслідування на ТОТ АР Крим. Відомостей про намір його прибуття на контрольовану українською владою територію не отримано.

Відповідно до інформаційного листа начальника Державної прикордонної служби України головного центру обробки спеціальної інформації ОСОБА_8 , за результатом проведеної перевірки, відомостей щодо перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України громадянином ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період з 08.11.2017 року по 10.03.2025 року в базі даних не виявлено.

Ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва від 15.06.2026 року (справа № 755/5209/26) надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025011000000240 від 23.10.2025 року стосовно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України.

Відповідно до інформаційного листа заступника керівника Офісу Президента України від 12.03.2025 року № 45-01/344 ОСОБА_10 матеріали щодо припинення громадянства України ОСОБА_5 згідно з поданою цією особою заявою або внаслідок втрати громадянства України на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства в установленому законодавством порядку не надходили.

Прокурором в судовому засіданні доведено, що обвинувачений ОСОБА_5 знав та повинен був знати про розпочате щодо нього кримінальне провадження, оскільки письмове повідомлення про підозру ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, яке разом з повістками про виклик опубліковано на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора та у загальнодержавному засобі масової інформації - газеті "Урядовий кур`єр". Крім того, ОСОБА_5 додатково повідомлений шляхом надсилання повідомлення за його особистим номером телефону у додатку «Телеграм», на попередні судові засідання повідомлення були доставлені та прочитані, на даний час ймовірно акаунт заблокований.

Судом шість разів призначались підготовчі судові засіданні, в які обвинувачений ОСОБА_5 не з`явився, проте був повідомлений належним чином про місце, дату і час розгляду кримінального провадження, шляхом опублікування повідомлень про виклики у підготовчі судові засідання у газеті Урядовий кур`єр та Голос України, на офіційному веб - сайті Подільського районного суду міста Києва, на офіційному веб - сайті Офісу Генерального прокурора та шляхом направлення захиснику адвокату ОСОБА_4 копій судових повісток для обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до вимог ч.8 ст. 135 КПК України.

Крім того, суд зауважує, що починаючи з 27 березня 2014 року поштові відправлення, які спрямовані УДППЗ Укрпошта з материкової частини України, не приймаються поштою АР Крим та міста Севастополя і повертаються у зворотному напрямку. За даних обставин УДППЗ Укрпошта не має можливості пересилати поштові відправлення на півострів Крим.

Законом України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» питання поштового обміну з тимчасово окупованими територіями України не врегульовано.

Відновлення діяльності АТ «Укрпошта» на тимчасово окупованих територіях України може відбутися тільки після відновлення конституційного ладу на цих тимчасово окупованих територіях.

Отже, надсилання судових викликів засобами поштового зв`язку на адресу місця реєстрації та місця фактичного проживання - Автономна Республіка Крим, м. Сімферопіль та смт. Нікіта м. Ялта є неможливим.

Разом з цим, з моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті суду обвинувачений вважається належним чином ознайомленим з її змістом (ч. 3 ст. 323 КПК України).

Відповідно до вимог ч.8 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, у випадку обґрунтованої неможливості вручення їй такої повістки згідно з частинами першою, другою, четвертою - сьомою цієї статті, публікується в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. Особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, вважається такою, яка належним чином повідомлена про виклик, з моменту опублікування повістки про її виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Згідно рішення ЄСПЛ від 18.05.2004 року «Шомоді проти Італії» проведення заочного розгляду кримінального провадження відповідатиме принципам, закріпленим ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (право на справедливий суд), тільки в тому випадку, якщо з боку державних органів будуть вжиті заходи забезпечення ретельної перевірки «з метою встановлення поза обґрунтованим сумнівом того, чи дійсно особа беззастережно відмовилася від свого права виступати в суді».

Під час проведення підготовчого судового засідання та розгляду клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження судом встановлено, що наявні підстави стверджувати, що ОСОБА_5 переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, та оголошений у розшук, також суду надані матеріали про те що обвинувачений знає про розпочате стосовно нього кримінальне провадження, а тому є всі підстави для призначення спеціального судового провадження.

Відповідно до висновку, який міститься у постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 (№ 5-1кс15), під ухиленням від слідства або суду слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинений злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез`явлення без поважних причин за викликом до слідчого або суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінального провадження) як така, що вчинила певний злочин і здійснила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або суду.

Право людини і громадянина на судовий захист належить до громадянських прав, причому, містить в собі юридичну гарантію від свавілля як з боку держави, так і окремих осіб. Держава має забезпечувати захист прав особи, у тому числі шляхом реалізації завдань кримінального судочинства.

Завданнями кримінального судочинства є охорона прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб, які беруть в ньому участь, а також швидке і повне розкриття злочинів, викриття винних та забезпечення правильного застосування закону з тим, щоб кожний, хто вчинив злочин, був притягнутий до відповідальності і жоден невинний не був покараний. Отже, забезпечення гарантії того, що особа, якій у встановленому порядку висунуте обвинувачення у вчиненні злочину, має постати перед судом, спрямоване на захист не тільки інтересів усього суспільства, але й кожного окремого громадянина держави.

Значущим у розумінні практики ЄСПЛ видається знаходження компромісу між санкціями, що вводяться законодавцем щодо обвинуваченого, який не з`явився до суду, і його процесуальними правами, що гарантують справедливість судового розгляду. Європейський суд з прав людини у подібних справах окремо досліджує як заходи, що були вжиті владою для запобігання відмов обвинуваченого від присутності на слуханнях справи, так і в цілому наявність у влади можливості вживати відповідні заходи у конкретних обставинах.

Як зазначалося у рішенні ЄСПЛ у справі «Еліезер проти Нідерландів», право на участь у розгляді справи, гарантоване статтею 6 Конвенції, не є абсолютним, і має існувати розумна пропорційність між використовуваними засобами та метою, яку прагнуть досягти. Відповідні обмеження не мають перешкоджати здійсненню права таким чином або до такої міри, що порушується сама суть права. Сумісність обмежень, передбачених національним законодавством, з правом доступу до суду, гарантованим статтею 6 Конвенції, має залежати від особливостей конкретного провадження. Загалом неможливо зробити висновок, що процедура, яка прагне збалансувати «конкретні інтереси сторін, які приймають участь» (particular interests involved) є несправедливою.

Як зазначив ЄСПЛ у своєму рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії», заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Отже, абсолютно очевидно, що ОСОБА_5 усвідомлює, що у нього вже виник юридичний обов`язок постати перед судом, однак він ухилився від виконання цього обов`язку.

Таким чином, стороною обвинувачення надано суду докази переховування ОСОБА_5 від суду та про його перебування на тимчасово окупованій території України у АР Крим.

Аналіз загального змісту наведеної судової практики, з урахуванням конкретних обставин цього провадження, дозволяє дійти висновку про можливість здійснювати подальший розгляд у формі спеціального судового провадження з дотриманням норм міжнародного законодавства в сфері захисту прав людини, та що такий розгляд не призводить до порушення ст. 6 Конвенції, положень Конституції України та положень КПК України.

Суд також вважає, що подальший розгляд кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №22025011000000240 від 23.10.2025 року, шляхом здійснення спеціального судового провадження не порушуватиме права обвинуваченого ОСОБА_5 на справедливий суд.

Разом з цим, суд вказує на необґрунтованість заперечень щодо здійснення спеціального судового провадження захисника адвоката ОСОБА_4 , з огляду на таке.

ОСОБА_11 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, щодо якого допускається спеціальне провадження. Про час та місце проведення підготовчого судового засідання повідомлений належним чином, відповідно до вимог законодавства України шляхом публікації оголошення у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та додатковими засобами шляхом надсилання повідомлення через мережу Інтернет.

Крім того, як зазначив, сам захисник, відсутня об`єктивна можливість встановити зв`язок із його підзахисним ОСОБА_5 .

При цьому перебування ОСОБА_5 на тимчасово окупованій території АР Крим є підтвердженою, оскільки зареєстроване місце проживання останнього є Автономна Республіка Крим, м. Сімферопіль, даних про перетин корону та перебування обвинуваченого на материкову частину України, матеріали провадження не містять, крім того останньому інкримінується вчинення злочину саме на тимчасово окупованій території АР Крим.

Враховуючи вищевикладене, та ті обставини, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочинів, щодо яких відповідно до 297-1 КПК України передбачена можливість здійснення спеціального судового провадження, на теперішній час переховується від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений в розшук та перебуває на тимчасово окупованій території, суд приймає рішення про задоволення клопотання прокурора.

Вказане кримінальне провадження за підсудністю підлягає розгляду Подільським районним судом м. Києва.

Обвинувальний акт та додатки до складені у відповідності до вимог КПК України, при затвердженні прокурором обвинувального акту дотримані вимоги закону.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8,10 ч. 1 або ч.2 ст. 284 КПК України, чи затвердження угоди немає.

Суд може прийняти рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини лише у виключних випадках, передбачених пунктами 1-5 частини 2 статті 27 КПК України (стаття 27 КПК України).

За наслідками підготовчого судового засідання суд не встановив обставин, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні.

Відтак, судове засідання у цьому кримінальному провадженні з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 КПК України передбачено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово.

При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що за змістом ч. 4 ст. 323 КПК України якщо після постановлення ухвали про спеціальне судове провадження обвинувачений з`явився або був доставлений до суду, судовий розгляд продовжується з моменту постановлення такої ухвали згідно із загальними правилами, передбаченими цим Кодексом.

Повістки про виклик обвинуваченого ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №22025011000000240 від 23.10.2025 року, а також інформацію про процесуальні документи, надсилати та публікувати відповідно до вимог ст. 323 КПК України.

Керуючись ст. ст. 297-1, 314-316, 323, 369-372 КПК України,

постановив:

Призначити судовий розгляд у рамках спеціального судового провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025011000000240 від 23.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, о 10 годині 30 хвилин 02.10.2026 року, що відбудеться в залі судових засідань в приміщенні Подільського районного за адресою: м.Київ, вул. Хорива,21.

Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22025011000000240 від 23.10.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.

Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.

Судовий розгляд проводити за участю прокурора, обвинуваченого (in absentia) та його захисника.

Повістки про виклик обвинуваченому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №22025011000000240 від 23.10.2025 року, а також інформацію про процесуальні документи, надсилати та публікувати відповідно до вимог ст.323 КПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.

Суддя ОСОБА_1