Ухвала суду № 140066246, 24.09.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 947/27851/19

Провадження № 6/947/767/26

УХВАЛА

24.09.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

за участю секретаря Швидкій В. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», за участі заінтересованих осіб: первісного стягувача - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», боржника - ОСОБА_1 , Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони виконавчого провадження по справі та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №947/27851/19,

ВСТАНОВИВ:

01.07.2026 року заявником ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» скеровано до суду в електронній формі через підсистему Електронний суд заяву, за участі заінтересованих осіб: первісного стягувача - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», боржника - ОСОБА_1 , Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони на його правонаступника у виконавчому листі та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №947/27851/19, в якій просить суд:

- замінити стягувача з ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» у виконавчому листі №947/27851/19 від 22.05.2020 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором;

- видати Товариству з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» дублікат виконавчого листа №947/27851/19 від 22.05.2020 року, про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви представник заявника посилається на те, що між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого останньому було надано грошові кошти на споживчі цілі, та встановлений графік повернення їх. В подальшому рішенням суду у справі №947/27851/19, позов ПАТ КБ "Приватбанк" задоволено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за вищевказаним кредитним договором №б/н, після чого судом було видано виконавчий лист №947/27851/19 від 22.05.2020 року, який перебував на примусовому виконанні в межах виконавчого провадження №62626704, в рамках якого 28.02.2025 року державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, а оригінал виконавчого листа направлено стягувачу.

Як вказує представник заявника, 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС» було укладено Договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором укладеним з ОСОБА_1 .

Таким чином, як вказує представник заявника, ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» набуло право вимоги за кредитним договором до ОСОБА_1 , а відтак відбулось правонаступництво у тому числі стягувача за виконавчим документом №947/27851/19, строк пред`явлення якого до виконання не сплив.

Крім того, представник заявника вказує, що на даний час у заявника, відсутній виконавчий лист, що свідчить про його втрату в ході листування між відділом ДВС та первісним стягувачем.

Вказані обставини зумовили звернення заявника до суду з даною заявою, в якій останнім також зазначено про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за його відсутності.

Зазначена заява сформована в системі «Електронний суд» 26.06.2026 року, зареєстрована судом 01.07.2026 року та у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу за вказаною заявою розподілено судді Калініченко Л.В.

Дійшовши до висновку про відповідність поданої заяви вимогам ст. 183, 442 ЦПК України, підсудність справи Київському районному суду міста Одеси, ухвалою судді від 03.07.2026 року вказану заяву прийнято і призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Одночасно, ухвалою судді від 03.07.2026 року, судом витребувано з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України інформацію щодо наявності на виконанні виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №947/27851/19, виданого Київським районним судом міста Одеси, стягувачем за яким є Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк», боржником - ОСОБА_1 , якщо так, то надати до суду належним чином завірену копію відповідних матеріалів виконавчого провадження.

На виконання вказаної ухвали суду, до суду 13.07.2026 року в електронній формі через систему «Електронний суд» відповідь з Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

До судового засідання призначеного на 24.09.2026 року сторони по справі не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлені належним чином.

Заявником у заяві було зазначено про підтримання заявлених вимог та розгляд справи за їх відсутності.

Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч.3 статті 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Приймаючи викладене та у відповідності до положень ст. 442 ЦПК України, судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі в судовому засіданні 14.05.2026 року на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши заяву, перевіривши наведені заявником доводи, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У пункті 2.12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої Наказом Міністерства юстиції України за № 512/5 від 02.04.2012 року, передбачено, що у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду зі заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувачу чи до суду.

Відповідно до п. 2.13 вказаної інструкції, правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.

Відповідно до частини першої статті 512 Цивільного Кодексу України, кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 Цивільного Кодексу України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до положень ст. 514 Цивільного Кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Виходячи із змісту цих норм, зокрема, пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 Цивільного Кодексу України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) на стадії виконання судового рішення відбувається вибуття кредитора.

Заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку із чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження, і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до ч. 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 442 Цивільного Процесуального Кодексу України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, у тому числі й право бути стороною виконавчого провадження.

Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги (договір рецесії) є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження з наданням йому статусу сторони виконавчого провадження.

Правову позицію з цього питання з аналогічними висновками висловлено Верховним Судом України у Постанові від 21.03.2018 року у справі № 6-1355/10, яка в силу Закону є обов`язковою до застосування в цій справі, оскільки мають місце аналогічні по своїй суті фактичні обставини справи та відповідно правовідносини.

Під час розгляду даної заяви судом одночасно на виконання приписів ч.4 ст. 263 ЦПК України враховуються висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/10031/13 та від 11.03.2021 у справі № 910/2954/17.

У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження.

У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі №727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником вважалася можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 8 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 дійшла висновку, що відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, ч. 6 ст. 12, п. 1ч.1, ч.5 ст.26, ч.5 ст.37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі. Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам ч. 1 ст. 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набрало законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог ч.1 ст.2 ЦПК України.

Отже, приймаючи вищевказані висновки, суд зазначає, що заміна стягувача, за наявності судового рішення яке набрало законної сили, в межах провадження по справі без визначеної стадії не допускається, оскільки відповідна заміна стягувача відбувається лише на стадії виконавчого провадження, як на завершальній стадії судового провадження.

За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина шоста статті 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Cудом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №947/27851/19 за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №б/н від 06.03.2012 року.

З наслідком розгляду вказаної позовної заяви, 29.01.2020 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення, яким позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», заборгованість за кредитним договором №б/н від 06.03.2012 року у розмірі 99536,42 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», сплачений судовий збір в сумі 1921 гривень 00 коп.

Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить обов`язковість рішень суду.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція).

Так, згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини право на виконання судового рішення є складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду.

Європейський суд з прав людини наголосив, що пункт 1 статті 6 вказаної Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду або арбітражу з позовом стосовно будь-яких його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін (пункт 43 рішення від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України»).

Частиною першою статті 18 ЦПК України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Приймаючи вищевикладене, 22.05.2020 року Київським районним судом міста Одеси, за наслідком набрання заочним рішенням від 29.01.2020 року по справі №947/27851/19 законної сили, з метою його примусового виконання, було видано стягувачеві АТ КБ «Приватбанк» відповідний виконавчий лист №947/27851/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості в сумі 99536,42 грн.

Зазначений виконавчий лист перебував на примусовому виконанні в Київському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) в межах виконавчого провадження ВП №62626704.

В рамках зазначеного виконавчого провадження, 28.02.2025 року державним виконавцем Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Назаровою Валентиною Валентинівною винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану на підставі положень п. 2 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження», якою регламентовано повернення виконавчого документу стягувачу, якщо у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Також з поданих до суду доказів судом встановлено, що 22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за умовами якого у відповідності до пунктів 1-4 договору, за цим договором, в порядку та на умовах, ним визначених: клієнт відступає належні йому права вимоги (прав вимоги), а саме права грошової вимоги клієнта до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань (за формою, що наведена у додатку №1 до цього договору, далі - реєстр боргових зобов`язань), який складається клієнтом, далі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами (з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них), що укладені між клієнтом та боржниками, та перелік яких наведено згідно з відповідним реєстром боргових зобов`язань, далі за текстом - основні договори або кредитні договори, а фактор здійснює фінансування клієнта шляхом купівлі у нього прав вимоги та сплачує клієнту за права вимоги грошові кошти (купівельну ціну) у сумі та у порядку, визначених цим договором.

Згідно акту №9 приймання-передачі реєстру боргових зобов`язань №9 від 18.09.2025 року за договором факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, АТ КБ «ПриватБанк» передав ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» реєстр боргових зобов`язань №9 від 18.09.2025 року.

Згідно витягу з реєстру боргових зобов`язань №9 від 18.09.2025 року до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року, АТ КБ «ПриватБанк» передав ТОВ «КАПІТАЛРЕСУРС» у тому числі право вимоги за кредитним договором №б/н від 04.03.2014 року укладеним з ОСОБА_1 .

З врахуванням вищенаведеного, судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» не доведено, що до нього відповідно до договору факторингу №8-22-08/2025 від 22.08.2025 року перейшло право вимоги за кредитним договором №б/н від 06.03.2012 року, укладеним з ОСОБА_1 , саме за яким заочним рішенням Київського районного суду міста Одеси від 29.01.2020 року по цивільній справі №947/27851/19 стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість, на виконання якого 22.05.2020 року Київським районним судом міста Одеси було видано відповідний виконавчий лист №947/27851/19 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованості в сумі 99536,42 грн., щодо якого заявнкиом заявлені вимоги.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видача дублікату виконавчого листа №947/27851/19 від 22.05.2020 року виданого Київським районним судом міста Одеси про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 є не доведеною та не обґрунтованою, за наслідком чого задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 81, 261, 352-354, 441 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛРЕСУРС», за участі заінтересованих осіб: первісного стягувача - Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», боржника - ОСОБА_1 , Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про заміну сторони виконавчого провадження по справі та видачу дублікату виконавчого листа по цивільній справі №947/27851/19 залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуючий Л. В. Калініченко