Рішення № 140065976, 24.09.2026, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

Справа № 486/1019/26

Провадження № 2/486/1307/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2026 року м. Південноукраїнськ

Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі головуючого судді Далматової Г.А., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про стягнення пені за прострочення сплати аліментів,

учасники справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , третя особа Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України,

В С Т А Н О В И В:

14 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою ОСОБА_2 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів на утримання дитини за період з липня 2025 року по лютий 2026 року у сумі 21116,72 грн.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що вона є матір`ю малолітньої дитини, на користь якої рішенням суду стягуються аліменти. На виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області перебуває виконавче провадження №77459780. Відповідач у період з липня 2025 року по лютий 2026 року систематично порушував обов?язок щодо своєчасної та повної сплати аліментів, що підтверджується розрахунком заборгованості. Заборгованість існувала тривалий час та погашалась із затримкою. Відповідач мав дохід у розмірі 89900 грн, однак аліменти своєчасно не сплатив. Відповідно до ст.196 Сімейного кодексу України, одержувач має право на стягнення пені у розмірі 1% за кожен день прострочення. Орієнтовний розмір пені становить 21116,72 грн.

Ухвалою суду від 26 травня 2026 року позовну заяву залишено без руху. 04 червня 2026 року на виконання ухвали суду позивач надала уточнену позовну заяву.

Ухвалою суду від 06 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Залучено до участі у справі Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

Ухвалою суду від 04 серпня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 11 серпня 2026 року продовжено позивачу строк на усунення недоліків.

25 серпня 2026 року позивачем надана заява про усунення недоліків, в якій зазначає, що за уточненим детальним розрахунком математично нарахована пеня за період з червня 2025 року по лютий 2026 року становить 31283,48 грн. Оскільки математично нарахована пеня у сумі 31283,48 грн перевищує суму заборгованості, щодо якої заявлено пеню, - 24305,86 грн, з урахуванням обмеження, встановленого частиною першою статті 196 СК України, остаточний розмір пені, який позивач просить стягнути за період з червня 2025 року по лютий 2026 року, становить 24305,86 грн. Тобто, позивачем збільшені позовні вимоги.

Ухвалою суду від 26 серпня 2026 року справу призначено до розгляду на 24 вересня 2026 року.

До початку розгляду справи будь-яких інших заяв, клопотань, доказів сторонами не подано.

Вирішуючи справу на основі наявних письмових доказів, суд дійшов наступного висновку.

Дослідивши докази у сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Южноукраїнського міського суду Миколаївської області від 27 січня 2025 року у справі № 486/1306/24 з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частки від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, щомісяця, починаючи з дня подання позову 08 серпня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття /а.с. 3-5/.

Згідно листа Першого відділу державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 02 квітня 2026 року № 36576/11, на виконанні у відділі ДВС перебуває виконавче провадження АСВП № 77459780 з примусового виконання виконавчого листа № 486/1306/24 виданого 05 березня 2025 року Южноукраїнським міським судом Миколаївської області про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 /а.с. 6/.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів /а.с. 6-7/, станом на 02 квітня 2026 року заборгованість відсутня.

Відповідно до ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 6 - ч. 9 ст. 7 СК України жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно ч. 1, 2 ст.179 СК України аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини. Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім`я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.

За змістом ст. ст. 180, 181 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

З урахуванням викладеного, обов`язок відповідача щодо утримання сина до досягненню ним повноліття є беззаперечним та у будь-якому випадку не може бути невиконаним.

Згідно із ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості. У разі застосування до особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду, заходів, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження», максимальний розмір пені повинен дорівнювати різниці між сумою заборгованості та розміром застосованих заходів примусового виконання, передбачених частиною чотирнадцятою статті 71 Закону України «Про виконавче провадження».

Верховний Суд неодноразово вказував, зокрема, у постановах від 13 липня 2022 року справа №760/6863/19, від 18 січня 2023 року справа № 161/5211/22, від 08 березня 2023 року справа №461/7406/18, що неустойка (пеня) це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Тлумачення статті 196 СК України свідчить про те, що відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин. Перелік причин з яких утворилась заборгованість не з вини платника аліментів не є вичерпним і може встановлюватись судом у кожному випадку окремо на підставі поданих доказів.

Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства (частина дев`ята статті 7 СК України).

Так, звернення до суду з відповідною позовною вимогою про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки за прострочення сплати аліментів в розмірі обумовлено тим, що платних аліментів свідомо, умисно не виконує рішення суду внаслідок чого, за ним утворилася заборгованість зі сплати аліментів, що призводить до порушення прав та інтересів дитини на належне утримання.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03 квітня 2019 року у справі №333/6020/16-ц дійшла висновку, що пеня за заборгованість зі сплати аліментів нараховується на весь розмір несплачених у відповідному місяці аліментів за кожний день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, в якому не проводилося стягнення. Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на один відсоток.

Згідно з правовими позиціями Верховного Суду, при обрахуванні розміру пені за заборгованістю зі сплати аліментів слід керуватись викладеною Верховним Судом у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 правовою позицією щодо врахування часткових платежів при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди, а також щодо формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості», що міститься у частині першій статті 196 СК України.

Так, Верховний Суд зазначив, що «при застосуванні формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» в абзаці 1 частини 1статті 196 СК України якщо обмежувати нарахування пені поточною заборгованістю (тобто, тією яка існує за всі місяці станом на момент пред`явлення позову чи на інший момент), то при пред`явленні позову за період коли існувало прострочення, а на момент пред`явлення позову поточна заборгованість відсутня, то і не буде межі, яку не повинна перевищувати пеня. Як наслідок, очевидно, що потрібно розмежовувати сукупну поточну заборгованість та заборгованість за аліментами за певний місяць. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, вважає, що оскільки пеня є змінною величиною, основою для обчислення якої є саме заборгованість за аліментами за певний місяць, то формулювання «не більше 100 відсотків заборгованості» означає, що розмір пені не повинен перевищувати розмір заборгованості, на яку вона нараховується. У разі якщо позивач, з урахуванням принципу диспозитивності, пред`явив позов про стягнення пені за декілька місяців, то розмір пені за ці місяці не повинен перевищувати сукупний розмір заборгованості, на яку вона нараховується».

Щодо врахування часткових платежів при наявності заборгованості за аліментами за попередні періоди, Верховний Суд у постанові від 19 січня 2022 року у справі № 711/679/21 зазначив, що положення ЦК України субсидіарно застосовуються для регулювання сімейних відносин. В СК України не передбачено як відбувається погашення вимог за грошовим зобов`язанням, тому в такому разі підлягають застосуванню норми цивільного законодавства, а саме стаття 534 ЦК України. Зокрема, при здійсненні часткових платежів аліментів грошові кошти спочатку зараховуються на погашення заборгованості за аліментами, яка виникла в попередньому місяці (місяцях), починаючи з першого місяця її виникнення, а тільки згодом, у разі відсутності заборгованості на погашення платежу за поточний місяць.

Відповідно до наданого позивачем оновленого розрахунку пені за несплату аліментів, пеня складає 31283,48 грн. Сума заборгованості за місячними платежами, щодо яких заявлено пеню: 24305,86 грн.

Тому, позивач просить стягнути з відповідача, з урахуванням обмеження за ч. 1 ст. 196 СК України, 24305,86 грн.

Відповідач не спростував презумпцію вини платника аліментів у виникненні заборгованості з їх сплати, що є правовою підставою для застосування до нього відповідальності, передбаченої частиною першою статті 196 СК України.

Але, суд не погоджується з розрахунком обчисленням пені, наданим позивачем, так як позивачем невірно розрахована сума пені.

Враховуючи викладене вище, а також наведений державним виконавцем розрахунок заборгованості боржника зі сплати аліментів станом на 31 липня 2026 року, який позивач надала разом із заявою про усунення недоліків, за спірний період, а саме з червня 2025 року по липень 2026 року, розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати аліментів необхідно здійснити наступним чином:

614,72 грн (заборгованість за червень 2025 року з урахуванням часткової сплати у сумі 2140 грн) 1116,58 х 1% х 264 дні (01 липня 2025 року по 21 березня 2026 року) = 2947,77 грн (але не більше 100% заборгованості 614,72 грн);

1116,58 грн (заборгованість за липень 2025 року з урахуванням часткової сплати у сумі 1800 грн) 1116,58 х 1% х 233 днів (01 серпня 2025 року по 21 березня 2026 року) = 2601,63 грн (але не більше 100% заборгованості 1116,58 грн);

2916,58 грн (заборгованість за серпень 2025 року) 2916,58 х 1% х 202 днів (з 01 вересня 2025 по 21 березня 2026 року) = 5891,49 грн (але не більше 100% заборгованості 2916,58 грн);

1116,58 грн (заборгованість за вересень 2025 року з урахуванням часткової сплати у сумі 1800 грн) 1116,58 х 1% х 172 дні (01 жовтня 2025 року по 21 березня 2026 року) = 1 920,51 грн (але не більше 100% заборгованості 1116,58 грн);

за жовтень 2025 року заборгованість відсутня;

13201,50 грн (заборгованість за листопад 2025 року з урахуванням часткової сплати у сумі 1800 грн) 13201,50 х 1% х 111 днів (01 грудня 2025 року по 21 березня 2026 року) = 14653,66 грн (але не більше 100% заборгованості 13201,50 грн);

1170,43 грн (заборгованість за грудень 2025 року з урахуванням часткової сплати у сумі 1800 грн) 1170,43 х 1% х 80 днів (01 січня 2026 року по 21 березня 2026 року) = 936,34 грн;

1180,21 грн (заборгованість за січень 2026 року з урахуванням часткової сплати у сумі 1809,05 грн) 1161,38 х 1% х 49 днів (01 лютого 2026 року по 21 березня 2026 року) = 578,30 грн;

2989,26 грн (заборгованість за лютий 2026 року) 1161,38 х 1% х 21 днів (01 березня 2026 року по 21 березня 2026 року) = 627,74 грн.

Всього: 19991,76 грн = 614,72 + 1116,58 + 2916,58 + 13201,50 + 936,34 + 578,30 + 627,74.

Таким чином, факт наявності заборгованості зі сплати аліментів за вищезазначений період підтверджується належними доказами - розрахунком заборгованості, і відповідачем не спростовано вини у виникненні заборгованості зі сплати аліментів позивачу, тому суд приходить до висновку, що вказана заборгованість виникла з вини відповідача і вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню, оскільки розрахунок пені складено позивачем невірно.

Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, суд вважає обґрунтованим відповідно до Закону України «Про судовий збір» стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити частково позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Перший відділ державної виконавчої служби у Первомайському районі Миколаївської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 пеню за несвоєчасну сплату аліментів у розмірі 19991 (дев`ятнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто одну) гривню 76 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1331 (одну тисячу триста тридцять одну) гривню 20 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Повне ім`я позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне ім`я відповідача: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя Г. А. Далматова