Рішення № 140065888, 25.09.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 945/1484/24

н\п 2/490/184/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Шолох Л.М.,

при секретарі судових засідань Шведюк Д.О.,

представника відповідача Кузьмік Д.В. в режимі відеоконференції,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про припинення іпотеки,-

В С Т А Н О В И В:

До Центрального районного суду м. Миколаєва надійшов позов ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в якому просила:

визнати припиненою іпотеку, яка виникла на підставі іпотечного договору б/н, укладеного 18 квітня 2008 року між нею та ТОВ «Український промисловий банк», предметом якої є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 ;

припинити обтяження іпотеки відносно предмета іпотеки, яким є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , що міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яке виникло на підставі іпотечного договору б/н, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк»;

припинити обтяження заборону на нерухоме майно відносно предмета іпотеки, а саме двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , що міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, яке виникло на підставі іпотечного договору б/н , укладеного 18 квітня 2008 року, між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк».

Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 23 липня 2024 року для розгляду справи визначено головуючого суддю Шолох Л.М.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 26 липня 2024 року відкрито загальне позовне провадження у справі.

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 01 липня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті.

Від відповідача 11 грудня 2025 року надійшов відзив на позов, в якому відповідач вказує на те, що він не є належним відповідачем у справі, просить відмовити у задоволенні позову.

У судове засідання позивач не з`явилася, надавши заяву з прохання справу розглянути без її участі.

Представник відповідача просив відмовити позов з огляду на те, що він пред`явлений до неналежного відповідача.

Заслухавши доводи представника відповідача, дослідивши матеріали справи судом встановлено таке.

Між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» укладено кредитний договір від 18 квітня 2008 року № 203-004/ФК-08.

Для забезпеченням виконання цього договору між його сторонами укладено договір іпотеки від18 квітня 2008 року, предметом якого є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 .

З наявної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно слідує, що 22 квітня 2008 року здійснено запис № 20730741 про іпотеку, серія та номер 2526, виданий 18 квітня 2008 року, виданий приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А. Іпотекодержатель ТОВ «Український промисловий банк», боржник ОСОБА_1 , строк виконання основного зобов`язання: 17 квітня 2016 року, розмір основного зобов`язання 200 000 00 грн.

З довідки АТ «Дельта Банк» від 20 жовтня 2010 року № 11-409644 слідує, що кредитний договір № 203-004/ФК-08, укладений 18 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк», по якому право вимоги було відступлено АТ «Дельта Банк» припинив свою дію з 20 жовтня 2010 року у зв`язку із повним виконанням позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором перед кредитором. Кредитор не має фінансових та майнових претензій до позичальника.

В листі Фонду гарантування фізичних осіб від 08 грудня 2023 року № 49-036-14725/25/23 вказано, що зобов`язання ОСОБА_1 за кредитним договором № 203-004/ФК-08 від 18 квітня 2008 року перед АТ «Дельта Банк» були виконані у повному обсязі до дати запровадження тимчасової адміністрації, яка була розпочата 03 березня 2015 року.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає таке.

Частини 1, 2 статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частини першої статті 15, частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожен має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до частини перша статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (частина перша статті 321 ЦК України).

Відповідно до статті 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування й розпорядження майном.

Частина перша статті 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (частина перша статті 599 ЦК України).

Стаття 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі:

припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону; набуття іпотекодержателем права власності (спеціального майнового права) на предмет іпотеки; визнання іпотечного договору недійсним; знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється; примусове відчуження земельної ділянки, іншого нерухомого майна відповідно достатті 14-1 Закону України "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану; з інших підстав, передбачених цим Законом.

З наведеного слідує, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Судом встановлено, що між позивачем ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» укладено кредитний договір, виконання за яким забезпечено договором іпотеки. Надалі право вимоги за означеним кредитним договором відступлено АТ «Дельтабанк», який 20 жовтня 2010 року засвідчив, що ОСОБА_1 повністю виконала свої зобов`язання та сплатила наявний у неї борг. Відсутність у позивача боргу за кредитним договором підтверджено і Фондом гарантування вкладів фізичних осіб.

Оскільки позивачем виконано взяті на себе зобов`язання за означеним кредитним договором у повному обсязі, іпотека за договором від 18 квітня 2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А, (зареєстровано в реєстрі за № 67) є припиненою. Наявні в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку №50730741 та про обтяження № 50730425 є перешкодою у здійсненні позивачем права власності на її майно.

Відповідно до частини першої статті 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку здійснює такі повноваження: 1) здійснює повноваження органів управління банку; 2) приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку; 3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів (вносить зміни до нього) та здійснює заходи щодо задоволення вимог кредиторів; 4) вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб, оновлює інформацію, що міститься у Кредитному реєстрі Національного банку України; 5) звільняє працівників банку відповідно до законодавства України про працю; 6) заявляє відмову від виконання договорів та в установленому законодавством порядку розриває їх. Цей пункт не застосовується до правочинів, зобов`язання за якими припиняються у процедурі ліквідаційного неттінгу, що здійснюється в порядку, встановленому статтею 54-1 цього Закону; 7) передає у встановленому порядку на зберігання документи банку, що підлягають обов`язковому зберіганню; 8) здійснює повноваження, визначені частиною другою статті 37 та статтею 38 цього Закону; 9) здійснює відчуження активів та/або зобов`язань банку, якщо це було передбачено планом врегулювання, або в інших випадках, передбачених цим Законом; 10) повертає ініціатору переказу кошти, що надійшли на кореспондентський рахунок банку для зарахування на поточні рахунки клієнтів банку або для виплати переказів протягом процедури ліквідації до дня відкриття банком накопичувального рахунка в Національному банку України (крім коштів, призначенням платежу за якими є погашення зобов`язань перед банком).

Відповідно до інформації з офіційного веб-сайту відповідача у справі слідує, що банк АТ «Дельта Банк» перебуває у стані ліквідації, яка здійснюється Фондом гарантування вкладів фізичних осіб безпосередньо (https://www.fg.gov.ua/banki-v-upravlinni-fondu/banki-shcho-likviduyutsya/at-delta-bank).

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є належним відповідачем у справі. Суд відхиляє доводи відповідача про те, що цей позов пред`явлено до неналежного відповідача у справі.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та про необхідність його задоволення. Іпотеку, яка виникла на підставі іпотечного договору від 18 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк» та засвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А. та зареєстрованим в реєстрі за № 67 слід визнати припиненою.

Обтяження іпотеки та заборони на нерухоме майно, а саме на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 слід припинити.

Керуючись статтям 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 268, 272-273 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов задовольнити у повному обсязі.

Визнати припиненою іпотеку, яка виникла на підставі іпотечного договору від 18 квітня 2008 року, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк», посвідченого приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Літвінчук А.А. та зареєстрованому в реєстрі за № 67.

Припинити обтяження іпотеки, запис від 22 квітня 2008 року № 50730741, відносно предмета іпотеки, яким є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , що міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яке виникло на підставі іпотечного договору, укладеного 18 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк».

Припинити обтяження заборони на нерухоме майно, запис від 18 квітня 20008 року №50730425 відносно предмета іпотеки: яким є двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , що міститься в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яке виникло на підставі іпотечного договору, укладеного 18 квітня 2008 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Український промисловий банк».

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Шолох