Ухвала суду № 140065800, 25.09.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1106/26

Провадження № 2/484/1065/26

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

25.09.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

у складі: головуючого судді - Медведєвої Н.А.

секретар судового засідання Бикова О.П.

розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м.Первомайську в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бузькі-пороги" до ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину та визнання права користування земельною ділянкою до завершення збору врожаю озимою пшениці

за участю представника позивача - Беженару О.С.

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бузькі-пороги» до ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину, визнання права користування земельною ділянкою та стягнення безпідставно збережених коштів.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача вказала, що 11.08.2010 між ОСОБА_2 та ТОВ «Бузькі-пороги» укладений Договір оренди землі, за умовами якого передана у оренду земельна ділянка сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 4825485100:05:000:0175) загальною площею 6,47 га, що розташована на території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, строком на 8 років з урахуванням ротації культур. 15.12.2017 між цими ж сторонами укладена Додаткова угода про нову редакцію Договору оренди землі, за умовами якої визначений, зокрема, строк дії договору - до 31 грудня 2025 року (п.8). Вказаним договором також визначено, що договір закінчує свою дію не раніше збору врожаю поточного останнього року оренди. Протягом усього строку орендних відносин ТОВ «Бузькі пороги» належним чином виконувало всі умови Договору оренди.

ОСОБА_2 (Орендодавець) ІНФОРМАЦІЯ_1 помер. ОСОБА_1 є його спадкоємцем, який набув право власності на зазначену земельну ділянку на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 18.10.2019 державним нотаріусом Другої Первомайської державної нотаріальної контори Грушанською І.В. (реєстровий номер 1-932, спадкова справа №46/2019). Отже, ОСОБА_1 набув як права, так і обов`язки Орендодавця за Договором оренди та Додатковою угодою у повному обсязі.

Пунктом 8 Додаткової угоди від 15.12.2017 визначено: «Договір діє до 31 грудня 2025 року. Договір закінчує свою дію не раніше збору врожаю поточного останнього року оренди. Після закінчення строку договору Орендар має переважне право поновлення його на новий строк». Зазначене договірне застереження є предметом спору між сторонами, що обумовлює необхідність його судового тлумачення.

Так, 18.10.2025, тобто в межах строку дії Договору оренди, ТОВ «Бузькі-пороги» здійснило посів озимої пшениці на всій площі земельної ділянки з кадастровим номером 4825485100:05:000:0175. Очікуваний строк збирання врожаю озимої пшениці липень 2026 року. В той же час відповідач вважає, що строк Договору оренди сплинув 31 грудня 2025 року, ігноруючи застереження про збір врожаю, та звернулась до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області із позовом про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення (справа № 484/228/26).

За таких обставин між сторонами виник спір щодо тлумачення п. 8 Додаткової угоди, зокрема щодо того, чи продовжує Договір оренди діяти до моменту збору врожаю озимої пшениці, посіяної в останньому році оренди (2025 рік), збір якої відбудеться у 2026 році, а також щодо права користування земельною ділянкою в цей період. Посів озимої пшениці 31.10.2025 є правомірною дією Орендаря, вчиненою в межах строку дії Договору. В зв`язку з цією подією строк дії Договору оренди продовжився до наступної події збору врожаю. Натомість відповідачка не визнає зазначених обставин, погрожує Позивачу знищенням його майна посівів озимої пшениці.

Отже, виникнення права власності на посіви і насадження сільськогосподарських культур, відповідно й врожай пов`язується із правомірним користуванням земельною ділянкою. ТОВ «Бузькі-пороги» здійснило посів озимої пшениці 18.10.2025 за рахунок власних коштів на підставі чинного Договору оренди. Позивач є належним землекористувачем і, відповідно, є власником посівів озимої пшениці на земельній ділянці з кадастровим номером 4825485100:05:000:0175 площею 6,4739 га та майбутнього врожаю з них. Повернення земельної ділянки до завершення збору врожаю призведе до протиправного позбавлення позивача права власності на посіви та врожай, що прямо суперечить ст. 321 ЦК України та умовам Договору оренди (в редакції Додаткової угоди), зокрема п. 8. У зв`язку з оспорюванням Відповідачкою права Позивача на користування земельною ділянкою до моменту збору врожаю, належним способом захисту є визнання цього права судом.

В судовому засіданні представниця позивача підтримала позовні вимоги та просила їх повністю задовольнити.

Представник відповідача до суду не прибула. В матеріалах справи наявна її заява, в якій вона просила розглянути справу без її участі та участі відповідач.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

11.08.2010 між ОСОБА_2 та ТОВ «Бузькі-пороги» укладений Договір оренди землі, предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 4825485100:05:000:0175 загальною площею 6,47га, що розташована на території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області. строк дії Договору оренди визначений як 8 років з урахуванням ротації культур.

15.12.2017 між цими ж сторонами укладена Додаткова угода про нову редакцію Договору оренди землі, за умовами, зокрема, у п.8 визначено, що договір діє до 31 грудня 2025 року, договір закінчує свою дію не раніше збору врожаю поточного останнього року оренди.

Відповідач є спадкоємцем орендодавця ОСОБА_2 .

Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Приписи пункту 4 частини першої статті 257 ЦПК України направлені на виключення випадків одночасного розгляду декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав.

Залишення позову без розгляду в цьому разі можливе лише за умови, що позов у справі, яка перебуває у провадженні цього чи іншого суду, є тотожним щодо позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Необхідна наявність водночас трьох складових: тотожних сторін спору; тотожного предмета позову, тотожної підстави позову, тобто коли позови повністю співпадають за складом учасників цивільного процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.

Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 26 грудня 2025року в справі№ 742/1465/25, від 12 листопада 2025 років справі № 563/947/23.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року в справі № 761/7978/15-цзазначено також, що позови вважаються тотожними, якщо у спорі одночасно співпадають його сторони, підстави та предмет. Нетотожність хоча б одного з елементів не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. Тоді як предмет спору - це об`єкт, зокрема річ, щодо якого виник спір.

У цій справі ТОВ «Бузькі пороги» заявили такі позовні вимоги, зокрема:

-витлумачити зміст пункту 8 Додаткової угоди від 15.12.2017 про нову редакцію Договору оренди землі, укладеної між ОСОБА_2 (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бузькі-пороги» (Орендар) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825485100:05:000:0175, площею 6,4739 га, а саме: визнати, що формулювання «Договір закінчує свою дію не раніше збору врожаю поточного останнього року оренди» означає, що дія Договору оренди продовжується до моменту фактичного завершення збору врожаю сільськогосподарських культур, посіяних в останній рік оренди (2025 рік), у тому числі озимих культур (озимої пшениці), збір яких відбувається у наступному календарному році (2026 рік);

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Бузькі-пороги» право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4825485100:05:000:0175, площею 6,4739 га, що розташована на території Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, на підставі Договору оренди землі в редакції Додаткової угоди від 15.12.2017 до моменту фактичного завершення збору врожаю озимої пшениці, посіяної 18.10.2025.

У провадженні Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області перебувала справа №484/228/26 за позовом за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бузькі Пороги» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом її повернення. 15.05.2026 у вказаній справі ухвалене рішення, яке не набрало законної сили, в якому встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4825485100:05:000:0175 площею 6,4739 га на підставі свідоцтва від 18.10.2019 року про право на спадщину за законом після смерті свого батька ОСОБА_2 , виданого державним нотаріусом Другої первомайської державної нотаріальної контори, реєстраційний номер 1-932. Право власності на зазначену земельну ділянку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності 18.10.2010 року за ОСОБА_1 . 15.12.2017 року спадкодавець ОСОБА_2 уклав додаткову угоду про нову редакцію договору оренди землі з орендарем ТОВ «Бузькі пороги», яку було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права, 22.12.2017 року. З огляду на зміст зазначеного договору, спадкодавець передав в оренду земельну ділянку з кадастровим номером 4825485100:05:000:0175 площею 6,4739 га, місце розташування земельної ділянки: територія Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області.

Відповідно до п.8 розділу вказаного договору оренди «Строк дії договору» зазначено, що договір діє до 31 грудня 2025 року. Договір закінчує свою дію не раніше збору врожаю поточного останнього року оренди. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до закінчення строку договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Також судом встановлено, що відповідач зібравши врожай в поточний останній рік оренди - 2025 рік на земельній ділянці з кадастровим номером 4825485100:05:000:0175 площею 6,4739 га (копія акту обстеження від 30.10.2025 року), 18.10.2025 року засіяв земельну ділянку озимою пшеницею з очікуванням збору врожаю липень 2026 року, тобто поза межами дії спірного договору оренди. Суду не подано доказів поновлення (продовження) строку договору оренди в порядку ст. 33 Закону України "Про оренду землі", не подано доказів укладення між сторонами додаткових угод до договору оренди землі, не подано доказів прийняття судових рішень про визнання укладеними додаткових угод до договору. Отже, укладений між сторонами договір оренди землі є припиненим з 31.12.2025 року, у зв`язку із закінченням строку, на який його укладено.

Згідно з відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 23.04.2026 року ОСОБА_1 уклав договір оренди землі з новим орендодавцем ОСОБА_3 б/н від 12.03.2026 року та провів його державну реєстрацію щодо спірної земельної ділянки. Також з копії протоколу огляду місця події від 20.04.2026 року, проведеного працівниками Первомайського РВП ГУПВ в Миколаївській області встановлено, що спірна земельна ділянка продискована землеобробним транспортом, що підтверджує право володіння та розпорядження позивача своєю власність щодо спірної земельної ділянки.Позивач не довів, що відповідач на даний час перешкоджає, користується або чинить перешкоди в користуванні позивачем своєю власністю, а тому в задоволенні позову відмовлено.

У розумінні цивільного процесуального закону предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення. У матеріальному розумінні предмет позову - це річ, щодо якої виник спір (постанова Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 761/7978/15-ц (провадження № 14-58цс18)).

Під предметом позову, розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Отже, суб`єктний склад у цій справі та справі №484/285/26 є однаковим. Предметом спору у вказаних справах фактично є строк дії Додаткової угоди від 15.12.2017 до Договору оренди землі, укладеної між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бузькі-пороги» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4825485100:05:000:0175, площею 6,4739 га, який визначений саме у п.8 вказаної Додаткової угоди. Підстави зазначених позовів також є ідентичними, а саме користування ТОВ «Бузькі пороги» земельною ділянкою, належною ОСОБА_1 після 31.12.2025.

Викладене свідчить про те, що позовні вимоги про тлумачення змісту правочину та визнання права користування земельною ділянкою слід залишити без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст. 257 ЦПК України.

Керуючись ст. 258-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бузькі-пороги» до ОСОБА_1 про тлумачення змісту правочину, визнання права користування земельною ділянкою залишити без розгляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Миколаївського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 ст.358 ЦПК України.

Суддя Н.А.Медведєва