Ухвала суду № 140064942, 04.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/31283/26

Провадження №1-кс/127/11786/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 12026020000000473 від 25.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у кримінального провадження № 12026020000000473 від 25.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до розпорядження селищного голови Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області № 68-к/тр від 22.05.2023 ОСОБА_6 призначено на посаду начальника відділу земельних відносин та екологічних питань Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області.

Установлено, що в ОСОБА_6 у невстановлений під час досудового розслідування час та місці, але не пізніше 19.08.2026, виник злочинний умисел на використання свого службового становища з метою одержання неправомірної вигоди від фізичної особи-підприємця та керівника фермерського господарства «Надія Він» (код ЄДРПОУ 41779038) ОСОБА_7 .

Приступивши до реалізації свого злочинного умислу направленого на одержання неправомірної вигоди, поєднаного з вимаганням такої вигоди, 19.08.2026 ОСОБА_6 використовуючи своє службове становище та володіючи інформацією щодо володіння, користування та розпорядженням землями в межах Турбівської селищної ради, маючи інформацію про використання ОСОБА_7 земельних ділянок з кадастровими номерами 0522284000:03:000:1178, 0522284000:03:000:1179, 0522284000:03:000:1180, 0522284000:03:000:1181, 0522284000:03:000:1182, 0522284000:03:000:1183, 0522284000:03:000:1184, 0522284000:03:000:1185 та 0522284000:03:000:1186, використовуючи власний номер мобільного телефону НОМЕР_1 зателефонував ОСОБА_7 та у ході розмови, діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи особисту вигоду, висловив останньому незаконну вимогу у наданні неправомірної вигоди у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень, за безперешкодне використання зазначених земельних ділянок.

При цьому ОСОБА_6 повідомив, що у разі ненадання ОСОБА_7 неправомірної вигоди, ОСОБА_6 реалізуючи повноваження начальника відділу земельних відносин та екологічних питань місцевої ради, здійснить звернення до правоохоронних органів із заявою щодо незаконного використання ОСОБА_7 земельних ділянок на яких розміщений його урожай, що буде мати для нього негативні наслідки. Водночас у разі надання такої вигоди ОСОБА_6 зобов`язувався продовжувати свою бездіяльність щодо вказаних ділянок.

Вважаючи дії ОСОБА_6 по висловленню вимоги щодо необхідності надання неправомірної вигоди у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень кримінально-протиправними, 25.08.2026 ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів із письмовою заявою про вчинення кримінального правопорушення та надалі діяв під контролем працівників правоохоронних органів.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на вимагання неправомірної вигоди, 28.08.2026 в обідній час ОСОБА_6 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_1 зустрівся із ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів.

Під час розмови ОСОБА_6 , діючи умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету особистої вигоди, повторно висунув ОСОБА_7 вимогу надання неправомірної вигоди за не здійснення звернення до правоохоронних органів із заявою щодо можливих порушень земельного законодавства при використанні ОСОБА_7 вищевказаних земельних ділянок, на яких розміщений його урожай. При цьому, ОСОБА_6 , використовуючи додаток для обміну повідомленнями «Viber» надіслав ОСОБА_7 повідомлення зі змістом «НОМЕР_2» та «Доброго дня! На цю картку переказати», надавши таким чином вказівку щодо перерахунку грошових коштів на зазначену банківську картку.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу направленого на вимагання неправомірної вигоди, 01.09.2026 у ході телефонної розмови ОСОБА_6 із ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, ОСОБА_6 знову висловив останньому незаконну вимогу у наданні неправомірної вигоди у розмірі 25 000 (двадцять п`ять тисяч) гривень, при цьому встановивши строк до 02.09.2026, як крайній термін перерахування неправомірної вигоди. При цьому він наголосив, що у разі ненадання ОСОБА_7 неправомірної вигоди у встановлений термін їх домовленість втратить силу, що буде мати для нього негативні наслідки.

На виконання незаконно висунутих вимог ОСОБА_6 щодо надання неправомірної вигоди за не вчинення ним вище вказаних дій, ОСОБА_7 , який діяв під контролем працівників правоохоронних органів, діючи відповідно до отриманих від ОСОБА_6 вказівок, використовуючи платіжний термінал TS210166 АТ КБ «Приватбанк», 02.09.2026 о 08 год. 41 хв. здійснив перерахунок грошових коштів у сумі 25 000 гривень на наданий ОСОБА_6 номер банківської картки АТ КБ «Приватбанк» ( НОМЕР_2 ), після чого надіслав ОСОБА_6 фото квитанції в підтвердження здійснення грошового переказу. Того ж дня, ОСОБА_6 був затриманий працівниками правоохоронних органів.

Таким чином, ОСОБА_6 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за невчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням службового становища, поєднане з вимаганням неправомірної вигоди.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Необхідність застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_6 викликано наявністю ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна.

Також ОСОБА_6 може незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, оскільки особисто знайомий із ними та може впливати на них шляхом погроз та залякувань, використовуючи своє службове становище.

Окрім того, перебуваючи на волі ОСОБА_6 , використовуючи свої службові повноваження, з метою зміни та знищення інформації, що може мати значення для досудового розслідування, може знищити, сховати або спотворити інформацію, що зазначена у документах, які знаходяться у володінні Турбівської селищної ради Вінницького району Вінницької області щодо вищевказаних земельних ділянок, оскільки перебуває на посаді начальника відділу земельних відносин та екологічних питань зазначеної селищної ради, а відтак має доступ до зазначених документів та прямий вплив на співробітників даної селищної ради.

Вищевикладене свідчить про те, що на даний час існують ризики того, що ОСОБА_6 , перебуваючи на волі не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки у разі застосування більш м`якого запобіжного заходу та матиме можливість перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування кримінального провадження, тому слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у вигляді вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, просила застосувати домашній арешт.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку адвоката.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.

У провадженні слідчого управління ГУНП у Вінницькій області перебувають матеріали кримінального провадження № 12026020000000473 від 25.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

В рамках вказаного провадження ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Надаючи оцінку існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має соціальні зв`язки, з`явився до суду, покази надає.

Разом з тим, останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, який відноситься до тяжкого, санкція за яке передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк до 10 років.

За вказаних обставин, усвідомлюючи тяжкість вчиненого правопорушення, реальність та невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі, яке може бути застосоване в разі доведення винуватості існує ризик, що ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за інкримінований злочин.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи, що підозрюваному відомі персональні дані свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи стадію кримінального провадження, а також те, що слідством продовжується відшукання речових доказів, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику знищення або спотворення підозрюваним будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останнього.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме такі дії, однак має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.

За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.

Щодо розміру застави, який просить визначити сторона обвинувачення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

В силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Разом з тим, слід враховувати, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Крім того, матеріалами клопотання слідчого не підтверджено та фактично не з`ясовано матеріальний стан підозрюваного та можливість її внесення.

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, вагомість наявних доказів вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, особу підозрюваного та його матеріальний стан, суд приходить до переконання, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, з альтернативою внесення застави в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених обов`язків.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Вінницькій області капітана поліції ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з дня фактичного затримання особи, тобто з 02.09.2026 по 31.10.2026 року.

Одночасно визначити заставу в розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

?не відлучатись із населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи ;

?утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

?здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя