Рішення № 140064890, 25.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/8623/26

Провадження № 2/127/2510/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 рокумісто Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Сичука М.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у змішаній формі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову зазначено, що 01 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1519-6848.

Договір укладено в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця за допомогою вебсайту creditkasa.com.ua.

За умовами укладеного договору позивач зобов`язався надати відповідачу кредитні кошти, а відповідач повернути кредит та сплатити проценти й інші платежі, передбачені договором.

Для підписання електронного договору відповідачем використано одноразовий ідентифікатор А6839.

Відповідно до умов договору відповідачу надано кредит у розмірі 2 500,00 грн строком на 365 днів, з базовим періодом кредитування 30 днів.

Умовами договору передбачено сплату комісії за надання кредиту у розмірі 15 % від суми кредиту, застосування зниженої процентної ставки у розмірі 1 % на день, стандартної процентної ставки у розмірі 1 % на день протягом перших 180 днів, а починаючи зі 181 дня 0,74 % на день до закінчення строку кредитування або фактичного повернення кредиту.

03 березня 2025 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1, відповідно до якої відповідачу додатково надано 2 500,00 грн кредитних коштів.

Позивач зазначає, що кредитні кошти були перераховані відповідачу за допомогою фінансової компанії партнера ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», що підтверджується наданими до суду документами.

Відповідач здійснювала часткові платежі на погашення заборгованості.

За розрахунком позивача, станом на 15 січня 2026 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 8 897,60 грн, з яких: 2 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 4 747,60 грн заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом; 2 150,00 грн сума, нарахована відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України.

Позивач просить стягнути з відповідача 8 897,60 грн заборгованості та 2 662,40 грн судового збору.

Позивач також зазначає, що направляв відповідачу вимогу про погашення заборгованості, однак заборгованість добровільно не погашена.

Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 06 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у змішаній формі.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі було направлено відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення за адресою її зареєстрованого місця проживання.

Вказане поштове відправлення повернулося до суду з відміткою поштового оператора «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судового повідомлення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її зареєстрованого місця проживання чи перебування, якщо така особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з огляду на повернення поштового відправлення з відповідною відміткою та направлення судової кореспонденції за адресою зареєстрованого місця проживання відповідача, суд вважає відповідача належним чином повідомленою про розгляд справи.

Відзиву на позовну заяву відповідач до суду не подала, будь-яких заяв, клопотань чи заперечень щодо позовних вимог суду не надала.

Враховуючи положення частини п`ятої статті 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до статті 268 ЦПК України датою ухвалення рішення суду є дата його проголошення. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи датою ухвалення рішення є дата складення повного судового рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, оцінюючи їх у сукупності відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства, приходить до наступного.

Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ.

Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, а суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог.

За змістом статей 76, 77, 78, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За правилами статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини з приводу надання та повернення кредитних коштів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 1056-1 ЦК України процентна ставка та порядок сплати процентів за кредитним договором визначаються договором з урахуванням вимог закону.

Судом враховується, що договір між сторонами укладений в електронній формі.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти та її прийняття іншою стороною. Електронний договір, укладений у порядку, передбаченому законом, є правочином, що створює відповідні права та обов`язки для його сторін.

За приписами статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного правочину є, зокрема, використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

З наданих суду документів убачається, що відповідач здійснила дії, спрямовані на укладення договору, зокрема підписала його за допомогою одноразового ідентифікатора А6839.

Отже, суд вважає доведеним факт укладення між сторонами електронного кредитного договору № 1519-6848 від 01 березня 2025 року.

Також судом встановлено факт надання відповідачу кредитних коштів у межах укладеного договору та додаткової угоди № 1 від 03 березня 2025 року.

При цьому відповідач здійснила лише часткове погашення заборгованості, у зв`язку з чим станом на 15 січня 2026 року за нею залишилася непогашена сума основного боргу в розмірі 2 000,00 грн.

Вказана сума заборгованості відповідачем не спростована.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 2 000,00 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення процентів за користування кредитом суд зазначає наступне.

Згідно з умовами укладеного сторонами договору за користування кредитними коштами відповідач зобов`язалася сплачувати проценти у визначеному договором розмірі.

Як убачається з розрахунку заборгованості, позивачем нараховано 4 747,60 грн процентів за користування кредитними коштами.

При цьому зазначені проценти нараховані за період дії кредитного договору, строк якого визначений у 365 днів, тобто за період, протягом якого договірні умови щодо плати за користування кредитом діяли.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 звернула увагу на необхідність розмежування процентів за користування кредитом та наслідків прострочення виконання грошового зобов`язання.

Проценти, передбачені статтею 1048 ЦК України та умовами кредитного договору, є платою за користування кредитними коштами, тоді як проценти, передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, мають іншу правову природу та є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання.

У даному випадку заявлена до стягнення сума 4 747,60 грн є саме процентами за користування кредитом, нарахованими відповідно до умов укладеного сторонами договору.

За таких обставин суд вважає вимогу про стягнення 4 747,60 грн договірних процентів обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Разом з тим суд не знаходить правових підстав для задоволення вимоги про стягнення 2 150,00 грн, нарахованих позивачем відповідно до частини другої статті 625 ЦК України.

Так, частина друга статті 625 ЦК України встановлює відповідальність боржника за прострочення виконання грошового зобов`язання у вигляді сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції та трьох процентів річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України встановлено спеціальне правове регулювання наслідків прострочення виконання грошових зобов`язань у період дії в Україні воєнного стану.

Зокрема, на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки за таке прострочення.

Верховний Суд також послідовно виходить із того, що положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України підлягають застосуванню до зобов`язань, за якими прострочення мало місце в період дії воєнного стану, а нараховані за таке прострочення суми, що мають характер відповідальності за невиконання або неналежне виконання грошового зобов`язання, не підлягають стягненню.

Зазначене правове регулювання не залежить від того, коли саме було укладено кредитний договір, оскільки визначальним для застосування вказаної норми є період, за який заявлено до стягнення відповідні платежі як відповідальність за прострочення виконання грошового зобов`язання.

Кредитний договір між сторонами укладено 01 березня 2025 року, а спірна сума 2 150,00 грн заявлена позивачем саме як нарахування відповідно до частини другої статті 625 ЦК України за неналежне виконання відповідачем грошового зобов`язання.

Отже, нарахування, заявлене позивачем до стягнення за частиною другою статті 625 ЦК України, має характер відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, а тому з огляду на спеціальні положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України не підлягає стягненню.

Посилання позивача на те, що можливість стягнення сум відповідно до частини другої статті 625 ЦК України зумовлена укладенням договору після 23 січня 2024 року, суд оцінює критично, оскільки саме по собі укладення кредитного договору після вказаної дати не усуває дії спеціальної норми пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо відповідальності за прострочення грошового зобов`язання в період дії воєнного стану.

При цьому суд звертає увагу, що звільнення від відповідальності за прострочення не означає звільнення позичальника від обов`язку повернути отриману суму кредиту та сплатити передбачені договором проценти за користування кредитними коштами.

Таким чином, заборгованість, яка підлягає стягненню з відповідача, становить: 2 000,00 грн основний борг; 4 747,60 грн проценти за користування кредитом, що разом становить 6 747,60 грн.

В іншій частині позовних вимог, а саме щодо стягнення 2 150,00 грн за частиною другою статті 625 ЦК України, у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Ціна позову становила 8 897,60 грн, задоволено позовні вимоги на суму 6 747,60 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 2 019,06 грн.

Керуючись статтями 2, 4, 12, 13, 76-81, 89, 141, 258-259, 263-265, 274-279 ЦПК України, статтями 525, 526, 629, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1519-6848 від 01 березня 2025 року у розмірі 6 747 (шість тисяч сімсот сорок сім) гривень 60 копійок, з яких 2 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 4 747,60 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» судовий збір у розмірі 2019 (дві тисячі дев`ятнадцять) гривень 06 копійок.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, код ЄДРПОУ 38548598.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 25 вересня 2026 року.

Суддя: