Рішення № 140064733, 25.09.2026, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 149/4126/25

Провадження №2/149/374/26

Номер рядка звіту 71

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.09.2026 р. м. Хмільник

Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої суддіРобак М.В.

при секретарі Поліщук Л.А.

за участі представника позивача - адвоката Рижавського С.С.

представника служби у справах дітей Бершадської міської ради Лелюк В.І.

прокурора Степанова Д.В.

представника Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини Кирилюка Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог, орган опіки та піклування Уланівської сільської ради, служба у справах дітей Бершадської міської ради, про позбавлення батьківських прав,

В С Т А Н О В И В:

17.12.2025 до суду звернувся ОСОБА_1 та просить позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 .

Позовні вимоги мотивує тим, що сторони проживали в без реєстрації шлюбу та мають спільну доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з 2018 року проживає з позивачем. Відповідачка ОСОБА_3 ( ОСОБА_6 ) проживає окремо від дитини, добровільно матеріальної допомоги на дитину не надає. 26.11.2020 року Бершадським районним судом Вінницької області ухвалено рішення про стягнення з ОСОБА_3 на утримання доньки аліментів, які останньою не сплачуються. Вихованням та навчанням дитини займається одноосібно позивач. Відповідачка не приймає участі у житті дитини, останнє їх спілкування відбулось в кінці 2023 року. Дитина матір майже не знає, тому позбавлення батьківськиї прав не вплине на психічний стан дитини. Позивач має самостійний дохід та постійне місце проживання, спиртні напої не вживає, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно.

Враховуючи, що позивач одноосібно займається дитиною, а відповідачка самоусунулась від виконання батьківських прав, просить позовні вимоги задоволити.

25.03.2026 ухвалою суду залучено третю особу - орган опіки та піклування Уланівської сільської ради та зобов"язано надати суду висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Ухвалою суду від 20.04.2026 залучено третю особу - службу у справах дітей Бершадської міської ради та зобов"язано надати суду висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав.

Ухвалою суду від 12.05.2026 закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

В попередньому судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив задоволити позовні вимоги . Зазначав, що він з 2018 року одноосібно займається вихованням доньки , відповідачка самоусунулась від виконання батьківських обов"язків, проживає окремо від дитини, матеріально її не утримує, життям не цікавиться, останній раз бачила дочку у 2023 році. В подальшому в судове засідання не прибув. Зі слів представника призваний до лав ЗСУ.

Представник позивача просить задоволити позовні вимоги. В судових дебатах клопотав про допущення рішення суду до негайного виконання. оскільки батько дитини мобілізований, а дитина тимчасово влаштована до сім"ї знайомих , що загрожує її психічному та фізичному здоров"ю.

Відповідачка в судове засідання не з"явилась, за останнім відомим місцем реєстрації не проживає, її виклики здійснювались шляхом розміщення оголошення на сайті "Судова влада"

Представник органу опіки та піклування Уланівської сільської ради в судове засідання не з"явився, в минулому судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задоволити.

Представник служби у справах дітей Бершадської міської ради підтримує позовні вимоги та просить задоволити.

Прокурор вважає, що є достатньо доказів, які свідчать про невиконання відповідачкою батьківських обов"язків у відношенні доньки, що є підставою для задоволення позову.

Представник Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини покладається на розсуд суду.

Суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 (а.с. 8-10), з 24.09.2025 працює в ПАТ "Зернопродукт МХП" (а.с. 163)

Батьками ОСОБА_4 є сторони по справі ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с. 17)

Малолітня ОСОБА_4 з 2018 року зареєстрована разом з батьком в АДРЕСА_1 (а.с. 18)

Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 26.11.2020 з ОСОБА_3 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 в розмірі 1/4 частини її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку (а.с. 11-12)

Станом на 31.10.2024 року ОСОБА_3 має заборгованість зі сплати аліментів в розмірі 44716,00 грн (а.с. 13-14)

За місцем проживання ОСОБА_1 характеризується посередньо (а.с. 19), на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 144-145)

Згідно довідки від 07.06.2024 ОСОБА_4 , 2015 р.н. навчається у Бирлівській гімназії Бершадської міської ради. Мати ОСОБА_3 не приймає участі у вихованні та утриманні дитини (а.с. 20,150,151), дитина за місцем навчання характеризується позитивно (а.с 21)

Згідно актів обстеження умов проживання умови проживання дитини задовільні, остання забезпечена всім необхідним для навчання та розвитку (а.с. 22,23,87)

ОСОБА_1 на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває (а.с. 24)

Рішенням виконавчого комітету Бершадської міської ради №132 від 26.05.2026 затверджено висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 відносно малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 118-120)

З 01.09.2026 року у зв"язку з мобілізацією позивача ОСОБА_8 тимчасово влаштована у сім"ю ОСОБА_9 , як дитина, яка залишена без батьківського піклування (а.с. 173) та взята на облік дітей. залишених без батьківського піклування (а.с. 174)

Суд також з"ясував думку малолітньої дитини ОСОБА_4 , яка повідомила, що матір вона не пам"ятає, тривалий час проживає з батьком, який здійснює її виховання та забезпечення. З мамою спілкуватись бажання не має.

Заслухавши пояснення сторін, думку малолітньої дитини, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов наступного висновку.

Відповідно Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789 ХІІ) (далі - Конвенція) дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості.

В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).

Згідно із ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ч. 1 ст. 18 Конвенції).

За змістом ч. ч. 1-4 ст. 150 СК України батьки зобов`язані: виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

В абзаці 2 п. 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і поновлення батьківських прав» роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для матері (батька), так і для дитини (ст. 166 СК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону дитинства» забезпечення найкращих інтересів дитини - дії та рішення, що спрямовані на задоволення індивідуальних потреб дитини відповідно до її віку, статі, стану здоров`я, особливостей розвитку, життєвого досвіду, родинної, культурної та етнічної належності та враховують думку дитини, якщо вона досягла такого віку і рівня розвитку, що може її висловити.

Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).

Відповідно до ст. 171 СК України дитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном. Суд має право постановити рішення всупереч думці дитини, якщо цього вимагають її інтереси.

Сама по собі озвучена думка дитини не є єдиною підставою, яка враховується при вирішенні питання про позбавлення батьківських прав з огляду на те, що думка дитини не завжди може відповідати її інтересам, а тому при вирішенні спору, що стосується вкрай чутливої сфери правовідносин, суди повинні ґрунтовно дослідити та оцінити всі обставини справи, надати належну правову оцінку доказам: кожному конкретно взятому та у сукупності (вказаний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.04.2023 у справі № 520/17217/13-ц).

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов`язку утримувати дітей (ч.ч. 1, 4 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (HUNT v. UKRAINE, № 31111/04, § 57, 58, ЄСПЛ, від 07 грудня 2006 року).

Приймаючи до уваги встановлені обставини, думку малолітньої дитини, які узгоджуються як між собою, так і з письмовими доказами у справі, суд дійшов висновку, що факт ухилення відповідачки від виконання батьківських обов`язків стосовно доньки ОСОБА_7 , знайшов своє підтвердження, оскільки відповідачка з 2019 року не виховує, не цікавиться, не піклується про здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання доньки, не готує її до самостійного життя, не спілкується з нею, не утримує, тобто фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків. Протягом тривалого розгляду справи в судове засідання жодного разу не з"явився, заперечень щодо позбавлення батьківських прав не висловила, доказів, які б спростовували твердження позивача не надала.

За встановлених обставин позовні вимоги про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав підлягають задоволенню, що відповідатиме інтересам дитини.

При цьому відповідачці належить роз`яснити, що згідно з ч. 1 ст. 169 Сімейного кодексу України мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про їх поновлення .

Підстав для негайного виконання рішення суду суд не вбачає, оскільки ст. 430 ЦПК України не містить даної категорії справ у переліку тих, що підлягають обов`язковому негайному виконанню. Крім того, дитина строком на 6 місяців влаштована у сім"ю, доказів, які б свідчили про наявність обставин, які створюють загрозу її життю, здоров`ю та психологічному стану, не надано.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги те, що позов підлягає задоволенню повністю, суд, у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача стягує судові витрати у розмірі 1211,20 грн

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити .

Позбавити ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) батьківських прав щодо її малолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , жит. АДРЕСА_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Роз`яснити, що мати, позбавлена батьківських прав, має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав у разі зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав, та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення - 25.09.2026

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Марина РОБАК