Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 132/1427/26
Провадження № 2/132/1171/26
РІШЕННЯ
Іменем України
(заочне)
23 вересня 2026 року м. Калинівка
Калинівський районний суд Вінницької області,
в складі головуючого судді Карнауха Н.П.,
за участю секретаря судового засідання Лисюк О.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін в місті Калинівці цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», поданим в його інтересах представником за довіреністю Тетерук Інною Русланівною, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та позиції позивача.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (далі ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС») та ОСОБА_1 05.08.2025 укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1585-2417. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб у сумі 5700,00 грн зі строком кредитування 300 днів, з базовим періодом 14 днів, зі зниженою процентною ставкою 0,90 % в день, стандартною процентною ставкою 1,00 % в день, комісією за видачу кредиту 20,00 % від суми кредиту.
Також додатковою угодою № 1 від 17.08.2025 до договору про відкриття кредитної лінії №1585-2417 від 05.08.2026 кредитодавець та позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 10 000,00 грн.
Позивач надав відповідачу кредит на умовах договору, але відповідач не вжив заходів для погашення заборгованості, кошти кредитній установі не повернув, тобто, свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку із чим станом на 02.03.2026 має заборгованість у розмірі 56 014,80 грн, яка складається із простроченої заборгованості за кредитом 15 700,00 грн , простроченої заборгованості за нарахованими процентами 31 324,80 грн, простроченої заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦПК України 7 850,00 грн та заборгованості по комісії 1 140,00 грн.
Тому позивач просить повністю задоволити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості 56 014,80 грн, а також відшкодувати судові витрати по справі, що складаються із суми судового збору - 2 662,40 грн. та витрат на правничу допомогу 10 000,00 грн.
Процесуальні дії у справі.
01.05.2026 позовна заява надійшла до суду.
06.05.2026 отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.
За результатами перевірки цієї позовної заяви на відповідність вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України ухвалою судді від 06.05.2026 залишено позовну заяву без руху.
На виконання вимог цієї ухвали 13.05.2026 засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» надійшла заява від 12.05.2026 представника позивача про усунення недоліків.
Ухвалою судді Калинівського районного суду Вінницької області від 15.05.2026 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Встановлено учасникам справи наступні строки для подання заяв по суті справи: відповідачу - для подання відзиву на позов - не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; відповідачу - для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - не пізніше 15 днів з дня отримання цієї ухвали; позивачу - для подання відповіді на відзив - не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву на позов; відповідачу - для подання заперечень на відповідь на відзив - не пізніше 5 днів з дня отримання відповіді на відзив на позов.
Судом надсилалась зазначена ухвала на адресу відповідача, однак, на адресу суду 04.06.2026 повернувся конверт із відміткою АТ «Укрпошти» «адресат відсутній».
Враховуючи обставини, встановлені при вивченні матеріалів справи після відкриття провадження у справі, ухвалою суду від 27.08.2026 постановлено розглядати справу в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін, здійснивши перехід з розгляду справи в порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) до розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15:30 год. 23.09.2026 у приміщенні Калинівського районного суду Вінницької області, що знаходиться за адресою: Вінницька область, Хмільницький район, місто Калинівка, вулиця В. Нестерчука, будинок № 70.
Сторони у справі в судове засідання, призначене на 15:30 год. 23.09.2026 не з`явились, хоча про дату, час та місце судових засідань повідомлені належним чином.
Представник позивача до позовної заяви долучив клопотання, у якому просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
У встановлений судом строк відповідач відзиву на позовну заяву не подав.
Так, судова повістка про виклик відповідача ОСОБА_1 надсилались судом за зареєстрованим місцем його проживання, а саме: АДРЕСА_1 . Однак, на адресу суду 10.09.2026 повернувся конверт із відміткою АТ «Укрпошти» «адресат відсутній».
Додатково виклик відповідача ОСОБА_1 здійснювався шляхом публікації оголошення сайті судової влади України.
Через неявку відповідача, що повідомлялась належним чином про час та місце судового розгляду, врахувавши неподання нею відзиву та згоду позивача на проведення заочного розгляду справи, 23.09.2026 судом постановлено розглядати дану справу з ухваленням заочного рішення в порядку статей 280-281 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Заяви, клопотання.
Відповідачем ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву, а також будь-яких заяв та клопотань суду не подано.
В позовній заяві ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» міститься клопотання розглянути справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Клопотань в порядку ст. 222 ЦПК України учасниками справи суду не подано.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 05.08.2025 укладено договір про відкриття кредитної лінії №1585-2417, згідно з п. 2.2 якого Кредитодавець відкриває для Позичальника Кредитну лінію шляхом надання грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.
Як зазначено в п.п. 4.1, 4.4 договору про відкриття кредитної лінії, загальний розмір кредиту 5700,00 грн, базовий період - 14 календарних днів.
Відповідно до п.п. 4.6, 4.13 договору стандартна процента ставка становить 1,00% за кожен день користування кредитом, денна процента ставка на дату укладення договору становить 0,946%.
Згідно із п. 4.10 договору строк кредитування 300 календарних днів. Дата повернення (виплати) кредиту 31.05.2026.
У цьому договорі зазначено, що позичальник підтверджує, що до укладання Договору уважно ознайомився з текстом Договору та Правилами, розміщеними на веб-сайті кредитодавця, повністю розуміє всі їх умови, і зобов`язалася їх виконувати.
Договір підписано відповідачем електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора А9429.
Згідно із листом №199765-1652217147 від 13.03.2026 про підтвердження успішної оплати ТОВ «ФК «Контрактовий Дім», платіж №1652217147, сума 5700,00 грн були перераховані позичальнику 05.08.2025 19:33 на картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: «видача кредитних коштів за договором 1585-2417, 2025-08-05, ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 » (а.с. 85).
Між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 17.08.2025 укладено додаткову угоду № 1 до договору про відкриття кредитної лінії №1585-2417, згідно з п. 2.1 якого Кредитодавець зобов`язується надати Позичальнику у Кредит додаткові грошові кошти в розмірі 10000,00 грн.
Як зазначено п п. 2.3. Додаткової угоди № 1 після надання Кредитодавцем Позичальнику у Кредит додаткових грошових коштів Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю суму грошових коштів в розмірі 15700,00 грн., яка складається з суми Заборгованості за отриманим кредитом та суми додаткових грошових коштів, наданих Позичальнику у Кредит на підставі Додаткової угоди.
Відповідно до п.2.4. позичальник зобов`язується повернути Суму Кредиту у строк, що становить 300 (триста) календарних днів з моменту укладення цієї Додаткової угоди, та на умовах, викладених у Договорі, з урахуванням положень цієї Додаткової угоди, сплатити проценти за користування вказаними грошовими коштами у розмірі та на умовах, передбачених Додатковою угодою, а також сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит. Крім того, Позичальник підтверджує наявність власного зобов`язання перед Кредитодавцем сплатити Несплачені проценти та Несплачену комісію (у випадку їх наявності) у строки та на умовах, викладених у Договорі. 2.5.
Пунктом 2.5. передбачено, що після укладення цієї Додаткової угоди перебіг поточного Базового періоду припиняється та починається перебіг наступного Базового періоду, кількість днів якого передбачена у п. 4.4 Договору.
Згідно із п.п. 2.6.- 2.8 договору комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0 % (нуль цілих, нуль сотих відсотки(-ів)) від суми додаткових грошових коштів, наданих відповідно до Додаткової угоди у Кредит (якщо в цьому пункті Додаткової угоди зазначено, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит становить 0% (нуль відсотків), вказане означає, що Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит на підставі цієї Додаткової угоди є відсутньою). Комісія за видачу додаткових грошових коштів у Кредит нараховується Кредитодавцем у день видачі додаткових грошових коштів у Кредит. Позичальник зобов`язаний сплатити комісію за видачу додаткових грошових коштів у Кредит у визначені Графіком платежів за Договором (який є Додатком до цієї Додаткової угоди) дати, які є останніми днями відповідних Базових періодів. Сторони домовились продовжити строк кредитування на 12 днів, встановивши, що після укладення цієї Додаткової угоди строк кредитування з урахуванням його продовження складає з моменту укладення Додаткової угоди до його закінчення 300 (триста) календарних днів. З урахуванням цього загальний строк кредитування за Договором становить: 311 днів, а строк дії Договору визначається у порядку, передбаченому Договором. При продовженні строку кредитування дата укладення Додаткової угоди є першим днем використання Кредиту на умовах, змінених цією Додатковою угодою.
Згідно із листом №200189-1658904309 від 17.03.2026 про підтвердження успішної оплати ТОВ «ФК «Контрактовий Дім» платіж №1658904309, сума 10000,00 грн були перераховані позичальнику 17.08.2025 18:11 на картку № НОМЕР_1 , призначення платежу: «видача кредитних коштів за договором 1585-2417, 2025-08-17, ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_2 » (а.с. 85, на звороті).
Перерахування відповідачу коштів за кредитним договором та додатковою угодою підтверджується також долученою до позовної зави довідкою ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС».
Позичальник, в порушення вимог кредитного договору, свої зобов`язання щодо виконання належним чином взятих на себе зобов`язань за цим договором, не виконав, що потягло за собою виникнення простроченої заборгованості за кредитом, процентами.
Згідно з доданим до позовної заяви розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за договором кредиту №1585-2417 від 05.08.2025 станом на 02.03.2026 заборгованість становить 56 014,80 грн, яка складається із основного боргу 15 700,00 грн, залишку відсотків 31 324,80 грн., залишку відсотків за ст. 625 ЦК України 7 850,00 грн., залишку комісій 1 140, 00 грн.
Позивач просить повністю задоволити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_1 загальну суму заборгованості 56 014,80 грн, що складається із заборгованості за кредитом 15 700,00 грн., заборгованості за нарахованими процентами 31 324,80 грн., заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК 7 850,00 грн., заборгованості по комісії 1 140, 00 грн., а також відшкодувати судові витрати по справі, що складаються із суми судового збору - 2 662,40 грн. та витрат на правничу допомогу 10 000,00 грн.
Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості за вказаним договором.
Зміст спірних правовідносин.
Встановленим обставинам відповідають правовідносини із зобов`язань за кредитним договором та недопустимості односторонньої відмови від виконання зобов`язань, а також щодо наслідків неналежного виконання зобов`язань.
Норми права, які застосовує суд.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 цієї статті Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електрону комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.
Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
У відповідності до ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Висновок суду.
Аналізуючи спірні правовідносини в контексті зазначених норм права, судом встановлено, що позивачем підтверджений факт укладення кредитного договору з відповідачем та порушення ним взятих на себе зобов`язань, ознайомлення і згода відповідача з умовами кредитного договору.
Підписавши кредитний договір, відповідач засвідчив, що згоден з його умовами, вони йому зрозумілі, отже погодився на отримання коштів у кредит саме на умовах, що визначені договором.
Відповідачем порушувались умови кредитного договору, кошти на повернення кредитів не сплачувались, що призвело до виникнення заборгованості.
Відповідач відзив на позов та будь-яких доказів на спростування суми заборгованості перед позивачем у зазначеному розмірі - не надав, обставини, на які посилається позивач як на підстави для задоволення позову, знайшли своє підтвердження при розгляді справи.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про неналежне виконання позичальником своїх зобов`язань, внаслідок чого права позивача порушенні, існує заборгованість за кредитним договором, розмір якої встановлений судом, яка в частині заборгованості по тілу кредиту, процентах за користування кредитом, комісією за надання кредиту, комісією, пов`язаною з обслуговуванням заборгованості за кредитом підлягає стягненню з відповідача.
Водночас суд критично оцінює розмір заборгованості, яку позивач просить стягнути з відповідача по зазначеному вище договору в частині нарахованої заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України в сумі 7 850,00 грн. з таких підстав.
Положеннями п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією рф проти України в Україні уведено воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався Указами Президента України та триває по теперішній час.
Згідно із позовною заявою позивач вказує, що Законом України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» виключено пункт 6.1. Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», який передбачав, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення.
Водночас, на переконання суду, Закон України № 3498-IX від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» та Закон України «Про споживче кредитування», не містять приписів про те, що кредиторам в період введення в Україні воєнного стану дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань.
Згідно із ч. ч. 1, 2 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі - закон). Якщо суб`єкт права законодавчої ініціативи подав до Верховної Ради України проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж цей Кодекс, він зобов`язаний одночасно подати проект закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Поданий законопроект розглядається Верховною Радою України одночасно з відповідним проектом закону про внесення змін до Цивільного кодексу України. Зміни до цього Кодексу можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Цивільного кодексу України.
Крім того, відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про правотворчу діяльність» норми Цивільного кодексу України як кодифікованого закону в ієрархії нормативно-правових актів превалюють над положеннями законів, що розвивають положення цього кодексу у відповідній сфері.
Враховуючи те, що на підставі договору про відкриття кредитної лінії № 1585-2417 від 05.08.2025 заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України нараховано в період дії воєнного стану в України, на підставі п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України вказані суми підлягали списанню кредитодавцем (позикодавцем), а тому заявлена вимога про їх стягнення є неправомірною.
Таким чином, враховуючи наведені вище положення договору та законодавства, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, а саме, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договору про відкриття кредитної лінії № 1585-2417 від 05.08.2025 в розмірі 48 164,80 грн, що складається із основного боргу (тіло кредиту) в розмірі 15 700,00 грн, заборгованості за процентами 31 324,80 грн, заборгованості по комісії 1 140,00 грн.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.
У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України суд пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, стягує з відповідача на користь позивача понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 289,29 грн, виходячи з обрахунку: 48 164,80 грн (розмір задоволеного позову) х 2 662,40 грн (розмір сплаченого позивачем судового збору): 56 014,80грн (ціна пред`явленого позову).
У поданому позові ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» заявлено вимогу про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу у розмір 10 000,00 грн.
У п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Положеннями ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Частинами 3-5 ст. 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та АО «ПРАВОВИЙ БАЛАНС», укладено Договір про надання професійної правової допомоги від 08.04.2026 та Додаткову угоду до Договору про надання професійної правової допомоги від 08.04.2026.
Обсяг виконаних робіт визначений в рахунку-фактурі №Р-0003274 від 27.04.2026, згідно з яким, ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» надано правову допомогу на загальну суму 10 000,00 гривень.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зазначено, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
До схожого висновку Верховний Суд дійшов у своїй постанові від 30 вересня 2020 року у справі № 379/1418/18 (провадження № 61-9124св20) та постанові від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20).
Отже, витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною та доказами такої сплати.
Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява №19336/04) зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п.268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Частиною 3 ст. 141 ЦПК України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 виснувала, що у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
З урахуванням наведених норм права, обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та адвокатських послуг, часом, витраченим на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатських послуг, частковим задоволенням позовних вимог, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу на суму 10 000,00 грн, вимога про стягнення яких зазначена у позовній заяві, є завищеним.
За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000,00 грн, як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову та значенням справи для позивача.
Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу пропорціно розміру задоволених позовних вимог 1719,72 грн (2000 : 100 х 85,98%).
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 13, 81, 89, 141, 263, 265, 274-279 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 26, офіс № 407) заборгованість за кредитним договором №1585-2417 від 05.08.2025 у розмірі 48 164 (сорок вісім тисячі сто шістдесят чотири) гривні 80 копійок, з яких: прострочена заборгованість за кредитом 15 700,00 грн, прострочена заборгованість за нарахованими процентами 31 324,80 грн., заборгованість по комісії 1 140,00 грн.
Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» (код ЄДРПОУ 38548598, адреса: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 26, офіс № 407) витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 289 (дві тисячі двісті вісімдесят дев`ять) гривень 29 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1719 (одна тисяча сімсот дев`ятнадцять) грн 72 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
На рішення суду позивачем може бути подана апеляційна скарга до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Учасники процесу:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДРПОУ 38548598, адреса: місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок № 26, офіс № 407.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Н.П. Карнаух
Судове рішення № 140064559, Калинівський районний суд Вінницької області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 132/1427/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: