Ухвала суду № 140064130, 22.09.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

22 вересня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/742/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В.В., розглянувши матеріали справи

За позовом: Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго», код ЄДРПОУ 00100227, вул. Симона Петлюри, буд.25, м. Київ, 01032

до відповідача: Акціонерного товариства «Чернігівобленерго»,

код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000

Предмет спору: про стягнення 32 069 623,49 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго» через підсистему «Електронний суд» звернулось до суду із позовом до Акціонерного товариства «Чернігівобленерго», у якому просить стягнути з відповідача 32 069 623,49 грн, з яких 31 947 281,86 грн заборгованості за надані послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та 122 341,63 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління від 01.01.2024 №0531-03041-ПД.

Ухвалою суду від 04.08.2026 відкрито провадження у справі; призначено підготовче засідання на 10.09.2026 на 10:40; встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, зокрема, відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання до суду та позивачу відзиву на позовну заяву.

Ухвала суду від 04.08.2026 була доставлена відповідачу в його Електронний кабінет у підсистемі «Електронний суд» 04.08.2026 о 13:10, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Отже, останнім днем для подання відповідачем відзиву є 19.08.2026.

За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 11.08.2026 постановлено підготовче засідання 10.09.2026 та усі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку (https://vkz.court.gov.ua).

19.08.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав відзив на позовну заяву.

24.08.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав відповідь на відзив.

08.09.2026 відповідач через підсистему «Електронний суд» подав:

- заперечення, у яких просить визнати поважними причини неподання заперечень у встановлений судом строк та поновити строк на їх подання;

- клопотання про призначення у справі № 927/742/26 судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи.

У підготовче засідання 10.09.2026 з`явились представники позивача (у режимі відеоконференції) та відповідача.

У підготовчому засіданні 10.09.2026 суд:

- прийняв до розгляду відзив відповідача на відзив та відповідь позивача на цей відзив, як такі, що подані у порядку та строк, встановлені ГПК України та судом, а спір вирішується з їх урахуванням;

- визнав поважними причини неподання відповідачем заперечень у встановлений судом строк, постановив ухвалу про поновлення відповідачу пропущеного строку на подання заперечень та прийняв їх до розгляду;

- задовольнив клопотання представника позивача про оголошення перерви у судовому засіданні для надання можливості подати свої заперечення на клопотання відповідача про призначення у справі № 927/742/26 судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи та постановив ухвалу про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів; наступне підготовче засідання призначено на 22.09.2026 на 11:30.

Ухвалою суду від 10.09.2026 (з урахуванням ухвали суду від 21.09.2026) повідомлено сторін про час та місце проведення підготовчого засідання 22.09.2026.

16.09.2026 позивач через підсистему «Електронний суд» подав заперечення на клопотання відповідача про призначення у справі № 927/742/26 судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи.

У підготовче засідання 10.09.2026 з`явились представники позивача (у режимі відеоконференції) та відповідача.

У підготовчому засіданні суд розглянув питання щодо призначення у цій справі судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи.

Відповідач просить призначити у справі № 927/742/26 судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу, проведення якої доручити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. На вирішення експертів відповідач просить поставити наступні питання:

- Чи враховані НЕК «Укренерго» у обсязі послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, наданих у травні-червні 2026 року, технологічні витрати, пов`язані з вимушеною передачею (транзитом) мережами АТ «Чернігівобленерго» електричної енергії іншим суміжним ліцензіатам після відхилення від схеми нормального режиму мережі?

- Який обсяг технологічних витрат у травні-червні 2026 року, пов`язаний з вимушеною передачею (транзитом) мережами АТ «Чернігівобленерго» електричної енергії іншим суміжним ліцензіатам після відхилення від схеми нормального режиму мережі?

- Який саме фактичний обсяг послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління у травні-червні 2026 року є вірним?

- Чи вірно визначено НЕК «Укренерго» вартість наданих послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління за травень-червень 2026 року, враховуючи відповіді на вищезазначені питання?

Подане клопотання обґрунтоване тим, що з початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, у тому числі у травнічервні 2026 року, у мережах АТ «Чернігівобленерго» спостерігався понаднормативний рівень звітних технологічних витрат електричної енергії, що суттєво перевищував показники аналогічних періодів до початку повномасштабного вторгнення.

Відповідач зазначає, що протягом певних періодів, зокрема у травнічервні 2026 року, АТ «Чернігівобленерго» частково виконувало функції оператора системи передачі, забезпечуючи транзит електричної енергії власними мережами суміжним ліцензіатам. Внаслідок відхилень від нормальної схеми роботи мережі до технологічних витрат відносилися не лише втрати електричної енергії при її розподілі споживачам, а й витрати, пов`язані з її вимушеною передачею (транзитом) суміжним ліцензіатам.

На переконання відповідача, для правильного вирішення спору необхідно встановити фактичні обсяги послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, зокрема обсяги технологічних витрат електричної енергії на її розподіл споживачам та витрат, пов`язаних із вимушеним транзитом електричної енергії власними мережами суміжним ліцензіатам. Встановлення цих обставин та перевірка відповідності відповідних розрахунків вимогам законодавства, на думку відповідача, потребують застосування спеціальних знань.

Позивач заперечує проти призначення у справі судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи, оскільки заявлене відповідачем клопотання не відповідає вимогам п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України: у ньому не наведено мотивів неможливості подання відповідачем висновку експерта разом з відзивом на позовну заяву, а тому його задоволення матиме наслідком недотримання встановленого порядку призначення експертизи, що, у свою чергу, призведе до затягування судового процесу.

Крім того, на переконання позивача, заявлене клопотання не відповідає й вимогам ч. 2 ст. 98 ГПК України, оскільки містить прохання про дослідження обставин (технологічних витрат), які не входять до предмета доказування у цій справі.

Відповідно до частини 1 статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу в справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання в сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Отже, системний та граматичний аналіз п. 2 ч. 1 ст. 99 ГПК України свідчить, що законодавець виклав передбачені нею підстави через розділовий сполучник «або», який в українській мові вживається для позначення альтернативи між самостійними, взаємовиключними чи принаймні незалежними одна від одної умовами. Вживання сполучника «або» свідчить про те, що для задоволення відповідної умови призначення експертизи достатньо встановити наявність хоча б однієї з трьох перелічених підстав, а не всіх одночасно. Інше тлумачення, як таке, що вимагає одночасної наявності всіх трьох підстав, суперечило б граматичній конструкції норми та не узгоджувалося б із самою природою альтернативного переліку.

За таких обставин відсутність у матеріалах справи висновку експерта з відповідних питань сама по собі є достатньою підставою для призначення у справі судової експертизи. Відтак відсутність у клопотанні відповідача мотивів неможливості подання такого висновку разом з відзивом не свідчить про невідповідність клопотання вимогам процесуального закону, а тому доводи позивача в цій частині суд відхиляє.

Згідно з положеннями ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» - судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Спеціальні знання - це професійні знання, отримані в результаті навчання, а також навички, отримані обізнаною особою в процесі практичної діяльності в різноманітних галузях науки, техніки та інших суспільно корисних галузях людської діяльності, які використовуються разом з науково-технічними засобами під час проведення експертизи. Змістом спеціальних знань є теоретично обґрунтовані і перевірені практикою положення і правила, які можуть відноситися до будь-якої галузі науки, техніки, мистецтва тощо.

Необхідність судової експертизи в господарському судочинстві зумовлена тим, що в процесі здійснення правосуддя суд стикається з необхідністю встановлення таких фактів (обставин), дані про які потребують спеціальних досліджень. Експертиза - це науковий, дослідницький шлях до висновків, які формулюються у висновку експерта, про фактичні обставини справи.

Так, до основних завдань електротехнічної експертизи належать: встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам (п. 12.2 розділу ІІ Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень).

Згідно з розділом ІІІ Науково-Методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень економічна експертиза покликана, зокрема, встановлювати документальну обґрунтованість розрахунків, визначати відповідність господарських операцій та розрахунків вимогам нормативно-правових актів, а також досліджувати показники фінансово-господарської діяльності, зокрема обсяги та вартість відповідних послуг.

Експертиза призначається у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування, рішення суду має прийматися у повній відповідності з нормами процесуального та матеріального права, з повним та об`єктивним дослідженням обставин та доказів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.04.2018 року у справі № 914/1023/17.

В Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (Заява № 61679/00) від 01.06.2006 зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Предметом позову у цій справі є стягнення з відповідача вартості послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, наданих у травнічервні 2026 року.

Натомість відповідач стверджує, що при визначенні обсягу таких послуг підлягають врахуванню технологічні витрати електричної енергії, пов`язані з її вимушеною передачею (транзитом) мережами АТ «Чернігівобленерго» іншим суміжним ліцензіатам після відхилення від нормальної схеми роботи мережі.

Отже, до предмета доказування у цій справі належать, зокрема, обставини щодо фактичного обсягу послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, обсягу технологічних витрат електричної енергії, пов`язаних із вимушеною передачею (транзитом) електричної енергії мережами АТ «Чернігівобленерго», а також їх врахування при визначенні обсягу та вартості спірних послуг. Встановлення зазначених обставин має істотне значення для правильного вирішення спору.

З огляду на викладене суд відхиляє доводи позивача про те, що поставлені відповідачем питання щодо технологічних витрат електричної енергії не стосуються обставин, які входять до предмета доказування у цій справі.

Оскільки з`ясування зазначених обставин потребує спеціальних знань у галузі електротехніки та економіки, суд дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання відповідача та призначення у справі судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи.

За приписами ч. 3-5 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Частиною 1 ст. 100 ГПК України встановлено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

При визначенні питань, які мають бути поставлені на вирішення судової експертизи, суд вважає за необхідне об`єднати запропоновані відповідачем питання в одне, оскільки вони за своєю суттю зводяться до встановлення однієї й тієї самої групи обставин, та викласти його у такій редакції: Чи враховані НЕК «Укренерго» у обсязі послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, наданих у травні-червні 2026 року, технологічні витрати, пов`язані з вимушеною передачею (транзитом) мережами АТ «Чернігівобленерго» електричної енергії іншим суміжним ліцензіатам після відхилення від схеми нормального режиму мережі, що виникли внаслідок пошкодження мереж НЕК «Укренерго» та/або мереж інших ліцензіатів? Якщо так, то в якому обсязі та яку вартість складають ці послуги?

При цьому за клопотанням відповідача суд вважає за можливе доручити проведення цієї експертизи Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч. 5 ст. 100 ГПК України).

Статтею 102 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що матеріали, необхідні для проведення експертизи, експерту надає суд, якщо експертиза призначена судом, або учасник справи, якщо експертиза проводиться за його замовленням. При призначенні експертизи суд з урахуванням думки учасників справи визначає, які саме матеріали необхідні для проведення експертизи. Суд може також заслухати призначених судом експертів з цього питання. Копії матеріалів, що надаються експерту, можуть залишатися у матеріалах справи.

Експерт не має права з власної ініціативи збирати матеріали для проведення експертизи, розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв`язку з проведенням експертизи, або повідомляти будь-кому, крім суду та учасника справи, на замовлення якого проводилася експертиза, про її результати. Призначений судом експерт не має права спілкуватися з учасниками судового процесу поза межами судового засідання.

При визначенні матеріалів, що надаються експерту чи експертній установі, суд у необхідних випадках вирішує питання про витребування відповідних матеріалів за правилами, передбаченими цим Кодексом для витребування доказів.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне направити на адресу експертної установи матеріали справи.

Оскільки ініціатором проведення експертизи є відповідач, витрати, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, покладаються судом згідно з рахунком, виставленим Чернігівським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України для здійснення оплати проведення експертизи, на АТ «Чернігівобленерго».

Відповідно до п. 1.13. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (зі змінами та доповненнями) строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів. У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів. Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п`ятнадцяти робочих днів. У разі відмови органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), у погодженні запропонованого розумного строку проведення експертизи матеріали справи повертаються з пропозицією призначити експертизу іншим суб`єктам судово-експертної діяльності, визначеним у ст. 7 Закону України «Про судову експертизу».

Зважаючи на воєнний стан в України та пов`язані з цим труднощі (постійні повітряні тривоги, відключення світла тощо), суд вважає за необхідне одразу погодити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведення судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи у термін, що перевищує 90 календарних днів, в межах технічних можливостей в порядку черговості.

Відповідно до п. 2 частини 1 статті 228 ГПК України суддя може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи, зупинити провадження в справі, зокрема, в разі призначення судом експертизи. Згідно з п. 6 частини 1 статті 229 вказаного Кодексу провадження в справі зупиняється на час проведення експертизи.

Відтак провадження в даній справі підлягає зупиненню на час проведення експертизи.

У судовому засіданні 22.09.2026 відповідно до ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суд проголосив скорочену ухвалу.

Керуючись ст. 99, 100, 102, 177, 182, 228, 229, 233-235 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Призначити у справі № 927/742/26 судову комплексну електротехнічну та економічну експертизу.

2. Проведення судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи доручити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (вул. Княжа, 30, м. Чернігів, 14000).

3. На вирішення експертів поставити наступне питання:

1) Чи враховані НЕК «Укренерго» у обсязі послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, наданих у травні-червні 2026 року, технологічні витрати, пов`язані з вимушеною передачею (транзитом) мережами АТ «Чернігівобленерго» електричної енергії іншим суміжним ліцензіатам після відхилення від схеми нормального режиму мережі, що виникли внаслідок пошкодження мереж НЕК «Укренерго» та/або мереж інших ліцензіатів? Якщо так, то в якому обсязі та яку вартість складають ці послуги?

4. Витрати, пов`язані з проведенням судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи, покласти на Акціонерне товариство «Чернігівобленерго», зобов`язавши останнього оплатити вартість експертизи не пізніше 10 днів з дня отримання рахунку.

5. Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

6. Зобов`язати Чернігівське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України надіслати суду та одночасно учасникам справи копію висновку судового експерта.

Звернути увагу експертної установи на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

7. Погодити Чернігівському відділенню Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України проведення судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи у термін, що перевищує 90 календарних днів в межах технічних можливостей в порядку черговості.

8. В розпорядження експертів направити матеріали справи №927/742/26.

9. Зупинити провадження у справі № 927/742/26 до закінчення судової комплексної електротехнічної та економічної експертизи та отримання судом висновку експертів з матеріалами справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повна ухвала складена 25.09.2026.

Суддя В. В. Шморгун