Рішення № 140064025, 25.09.2026, Господарський суд Черкаської області

Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року

м. Черкаси

Справа № 925/884/26

Господарський суд Черкаської області у складі судді Гладуна А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу

за позовом Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕСТАС ЕКО"

про розірвання договору.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії учасників справи та суду.

1. 22.06.2026 Комунальне некомерційне підприємство "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до "ОЛЕСТАС ЕКО".

2. Змістом позову є немайнова вимога про розірвання договору від 30.04.2026 №113, укладеного сторонами.

3. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що орган державного фінансового контролю при укладенні сторонам договору виявив порушення, за змістом якого відповідач як переможець закупівлі надав позивачу недостовірну інформацію, яка є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі. Зокрема, у витязі про несудимість, яку подав відповідач зазначена інформація стосовно особи ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не відповідає інформації, наданій відповідачем у складі пропозиції щодо керівника товариства - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 . Орган державного фінансового контролю зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію про вжиті заходи.

4. 26.06.2026 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Суд ухвалив розглядати справу спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

5. 03.07.2026 відповідач подав до суду відзив на позов, у якому просив відмовити у позові повністю. (а. с. 71 - 74)

6. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач ствердив, що висновок Північного офісу Держаудитслужби від 05.06.2026 про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-02-19 010012-a не може встановлювати обов`язкових правил для сторін за договором. Відповідач ствердив, що в Україні діє заборона на втручання та перешкоджання господарській діяльності з боку контролюючих органів державної влади. На думку відповідача, висновок не є нормативно-правовим актом, а носить виключно інформаційний, рекомендаційний характер. Відповідач вказав, що наявність вказаного висновку не може вважатися ані істотною зміною обставин, ані свідчити про істотне порушення відповідачем умов укладеного договору й, відповідно, свідчити про наявність підстав для розірвання договору в односторонньому порядку.

Відповідач зазначив, що 14.05.2026 Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України надіслав відповідачу лист, у якому повідомив, що витяг ФОВА-006044625 від 17.04.2026, як і витяги ФОВА-002936872 від 09.01.2025 та ФОВА-006158631 від 04.05.2026, належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). Формальні неточності в документах, які не породжують юридичних наслідків, за загальним правилом не можуть бути доказом невідповідності поданих документів вимогам законодавства України та підставою для зобов`язання замовника розірвати договір про публічну закупівлю.

На думку відповідача незначна описка в документі переможця та складання висновку Північного офісу Держаудитслужби суперечить принципу пропорційності. Надумані порушення виявлені органом державного фінансового контролю не можуть бути підставою для припинення зобов`язань сторін за договором, які належним чином виконуються. Відповідач ствердив, що заощадив місцевому бюджету позивача понад дев`ятсот тисяч гривень.

З`ясувавши обставини справи та дослідивши письмові докази, що містяться у справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Перелік обставин, які є предметом доказування у справі.

7. Предметом позову є майнова вимога до відповідача про розірвання договору.

8. Підставами позову є обставини, якими позивач обґрунтовує порушення відповідачем вимог законодавства у сфері публічних закупівель.

9. Відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

10. Предметом доказування у справі є обставини виникнення між сторонами майнового господарського зобов`язання на підставі договору надання послуг, строк дії договору, підстави для розірвання договору, порушення суб`єктивного прав позивача, за захистом якого позивач звернувся до суду.

Перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

На підтвердження обставин, які є предметом доказування, позивач подав письмові докази, дослідивши які, суд встановив:

11. 29.12.2025 позивач (постачальник) і відповідач (споживач) уклали договір про закупівлю електричної енергії споживачу №1, згідно з пунктом 1.1 якого виконавець зобов`язується надати замовнику у встановлений термін послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами ДК 021:2015:90520000-8 (послуги з управління небезпечними відходами за кодом 18 01 03*; послуги з управління небезпечними відходами за кодом 18 01 06*; послуги з управління небезпечними відходами за кодом 18 01 09*; послуги з управління небезпечними відходами за кодом 20 01 21*), визначені у додатку №1, що додається до даного Договору і є його невід`ємною частиною, а замовник зобов`язується прийняти послуги (їх результати) та сплатити вартість послуг. (а. с. 9-20)

Відповідно до умов договору сторони домовилися:

п.10.5 договір може бути припинений за письмовою згодою сторін. У документі (договорі, угоді тощо) про припинення цього договору сторони визначають порядок і строки приймання фактично наданих послуг, усунення недоліків, здійснення розрахунків тощо;

п. 10.6 - припинення договору внаслідок односторонньої відмови однієї із сторін від договору (надалі - припинення договору в односторонньому порядку) здійснюється лише у випадках та на умовах, передбачених цим договором.

12. 12.05.2026 Державна аудиторська служба України Північний офіс Держаудитслужби розпочала моніторинг закупівлі в частині укладання та виконання договору про закупівлю, укладеного між позивачем та відповідачем.

Відповідно до Витягу з висновку про результати проведення моніторингу, оприлюдненого 05.06.2026, установлено, що відповідач, як переможцем закупівлі, надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, а саме:

відповідач, як переможець процедури закупівлі, в електронній системі закупівель оприлюднив Витяг з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості" (файл: "Витяг про несудимість 29 03 2026.pdf") (далі - Витяг про несудимість). У зазначеному Витязі про несудимість зазначено інформацію стосовно особи " ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 ", що не відповідає інформації, наданій відповідачем у складі пропозиції, щодо керівника Учасника - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідно до статті 2 Закону України "Про захист персональних даних" визначено, що персональні дані - відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована. Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 922-VIII у висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Враховуючи отриману Офісом, у ході моніторингу інформацію, а також виявлені розбіжності у інформації за якою може бути ідентифіковано керівника Учасника, органом державного фінансового контролю, у межах наданих повноважень, перевірено відомості внесені до Реєстру прав власності на нерухоме майно, відповідно до якого установлено, що датою народження ОСОБА_1 (ідентифікаційний код особи - НОМЕР_1 ) є 14.06.1953.

За результатами моніторингу встановлено, що відповідач, як переможець закупівлі надав недостовірну інформацію, яка є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі. Підпунктом 3 пункту 44 Особливостей №1178 встановлено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли переможець процедури закупівлі надав недостовірну інформацію. Проте замовник не відхилив тендерну документацію ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО", а натомість уклав договір від 30.04.2026 № 113 загальною вартістю 1261500,00 грн з ПДВ.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, керуючись статтями 5 та 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" та статтею 8 Закону України "Про публічні закупівлі" Північний офіс Держаудитслужби зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. (а.с. 50-52)

13. 11.06.2026 позивач надіслав відповідачу лист №685, у якому просив розглянути можливість розірвання договору за згодою сторін. У зв`язку із порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, які встановив Північний офіс Держаудитслужби та зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та документи, що свідчать про вжиття таких заходів. (а. с. 47-49)

14. Відповідач на спростування доводів позивача подав до суду докази, дослідивши які, суд встановив:

15. У витязі ФОВА-006044625 з інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимостей", наданого ОСОБА_1 для оформлення участі в процедурі публічної закупівлі/спрощеної публічної закупівлі, вказано його дату народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а. с. 78)

16. 07.05.2026 Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України надіслав відповідачу лист, у якому повідомив, що витяг ФОВА-006044625 від 17.04.2026, як і витяги ФОВА-002936872 від 09.01.2025 та ФОВА-006158631 від 04.05.2026, належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ). (а. с. 78 на звороті 79 - 80)

17. На виконання договору відповідач надав послуги позивачу з вивезення та знешкодження медичних відходів на суму 184236,00 грн, яку позивач сплатив відповідачу. У підтвердження відповідач подав виписку із свого рахунку, відкритого в АТ КБ "Приватбанк" за період з 01.01.2026 до 03.07.2026. (а. с. 81)

18. Відповідно до частини першої та другої статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

19. Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

20. На підставі поданих сторонами доказів, можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Подані сторонами докази суд визнає належними.

21. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України "Допустимість доказів").

22. На підтвердження обставин, якими позивач обґрунтовує підстави позову, а відповідач заперечує проти позову, сторони подали письмові докази, які є належним засобом доказування обставин, що є предметом доказування у справі. Суд не встановив, що докази подані сторонами отримані з порушенням закону. Докази подані сторонами суд визнає допустимими.

23. Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи

24. Подані сторонами докази, на переконання суду, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Докази, подані сторонами, суд визнає достовірними.

25. Відповідно до статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

26. Зміст принципу змагальності господарського судочинства наведений у статтях 13 та 74 Господарського процесуального кодексу України, відповідно норм яких судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

27. Сумніву у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів у суду не виникло.

Висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів. Мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

28. Відповідно до частин 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

29. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були. Тобто обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

30. З огляду на відсутність у справі доказів, які б водночас доводили та спростовували одні й ті ж обставини, суд не наводить у рішенні суду мотивів визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

31. Відповідно до частини 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

32. Враховуючи обставини, які сторони визнають, належність, допустимість та достовірність доказів, поданих сторонами, суд, оцінивши зібрані у справі докази в цілому та кожен доказ окремо, визнає доведеними обставини, на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, та визнає встановленими наступні обставини:

33. 30.04.2026 за результатами публічної закупівлі сторони уклали договір про надання послуг №113;

34. строк дії договору до 31.12.2026;

35. відповідач виконав зобов`язання з надання позивачу послуг з вивезення та знешкодження медичних відходів у в обсязі семи тисяч кілограм;

36. позивач виконав грошове зобов`язання та сплатив відповідачу вартість наданих послуг в розмірі 184236,00 грн;

37. Північний Офіс Держаудитслужби здійснив моніторинг закупівлі, за результатами якого склав висновок;

38. у висновку Північний Офіс Держаудитслужби встановив, що відповідач як переможець закупівлі надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, зокрема у витязі про несудимість зазначена інформація стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не відповідає наданій відповідачем інформації у складі пропозиції стосовно керівника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

39. Північний Офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором;

40. Департамент інформатизації Міністерства внутрішніх справ України повідомив, що витяги ФОВА-006044625 від 17.04.2026, ФОВА-002936872 від 09.01.2025 та ФОВА-006158631 від 04.05.2026 належать ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

41. Відповідно до частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

42. Зобов`язання, що виникли між сторонами за своїм правовим змістом опосередковують відносини з надання послуг.

43. Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

44. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання (частина 2 статті 901 Цивільного кодексу України).

45. Закон України "Про публічні закупівлі" визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Цей Закон також має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

46. Відповідно до пункту 6 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

47. Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) добросовісна конкуренція серед учасників; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель; 4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них; 5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) запобігання корупційним діям і зловживанням (пункти 1-6 частина 1 статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі").

48. Відповідно до частини 1 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

49. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі.

50. Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (частина 1 статті 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні").

51. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

52. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина 6 статті 8 Закону "Про публічні закупівлі").

53. Згідно із частиною 7 статті 8 Закону "Про публічні закупівлі" у висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

54. Відповідно до частини 11 статті 8 Закону "Про публічні закупівлі" якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

55. Частиною 2 статті 15 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що Законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов`язковими для виконання службовими особами об`єктів, що контролюються. Вимога щодо усунення виявлених порушень законодавства, яка складається за результатами інспектування та перевірки закупівель, здійснених суб`єктами господарювання державного сектору економіки, в тому числі суб`єктами господарювання, у статутному капіталі яких 50 і більше відсотків акцій (часток) належать суб`єктам господарювання державного сектору економіки, а також підприємствами, установами та організаціями, які використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, має відповідати змісту і формі адміністративного акта відповідно до вимог Закону України "Про адміністративну процедуру".

56. Розділом IV Порядку доступу до відомостей інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", що затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 30 березня 2022 року №207 встановлено порядок подання запиту на отримання відомостей з інформаційно-аналітичної системи (далі ІАС) фізичними особами.

Фізична особа, яка досягла 14-річного віку (далі - Заявник), має право на отримання з ІАС відомостей про себе в паперовій або електронній формі. Для отримання з ІАС відомостей про себе заявник або уповноважена ним у встановленому порядку особа (далі - представник) подає в паперовій або електронній формі запит на отримання Витягу про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України, за формою, наведеною в додатку 3 до цього Порядку (далі - Запит).

57. Запит в електронній формі подається: особисто заявником засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія); особисто заявником засобами електронного кабінету (Розділ ІV Порядку).

58. Пунктом 2 Розділу І Порядку доступу до відомостей інформаційно-аналітичної системи "Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості", що затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України 30 березня 2022 року №207 (далі Порядок) визначено:

витяг з ІАС (далі - Витяг) - документ у паперовій або електронній формі, що сформований програмним забезпеченням ІАС та містить відомості з неї, які є актуальні на дату та час його формування. Кожному Витягу присвоюється унікальний електронний ідентифікатор (QR-код), який забезпечує перехід за посиланням на відповідний підтвердний запис в електронних ресурсах ІАС.

В ІАС формується два види Витягів про: відсутність (наявність) судимості (скорочений); притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості або обмежень, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України (повний);

установчі дані інформація про прізвище, власне ім`я, по батькові (за наявності), реєстраційний номер облікової картки платника податків (далі РНОКПП) або серію (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовились від прийняття РНОКПП відповідно до закону), дату та місце її народження, що дає змогу ідентифікувати її в ІАС.

59. Згідно із частиною 1 статті 628, статтею 629 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

60. Відповідно до частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

61. Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди.

62. Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

63. Відповідно до частини 1 статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли це перебачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

64. Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний за наявності одночасно таких умов: 1) у момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона (частина 2 статті 652 Цивільного кодексу України).

65. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

66. Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема припинення правовідношення.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Висновок суду про порушення, не визнання або оспорення права чи інтересу, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку. Висновки суду щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

67. Передумовою виникнення спору є укладення сторонами договору про надання послуг.

68. Причиною виникнення спору є виявлення органом державного фінансового контролю при укладенні сторонам договору порушення, яке, на його думку, є підставою для розірвання договору.

69. Звертаючись з позовом, позивач на вимогу органу державного фінансового контролю прагне припинити зобов`язання, що виникли між сторонами на підставі укладеного договору.

70. Північний Офіс Держаудитслужби за наслідками моніторингу закупівлі встановив, що відповідач надав позивачу недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі. Зокрема у витязі про несудимість керівника відповідача зазначена інформація стосовно ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка не відповідає наданій відповідачем інформації у складі пропозиції стосовно керівника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

71. Північний Офіс Держаудитслужби у висновку зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення порушення шляхом припинення зобов`язань за договором.

72. Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

73. Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).

Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

74. Сторони за результатами публічної закупівлі досягли згоди з усіх істотних умов договору та уклали договір про надання послуг.

75. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

76. На виконання договору відповідач надав позивачу послуги з вивезення та знешкодження медичних відходів, а позивач сплатив відповідачу за надані послуги. Позивач з вимогою про неналежне виконання умов договору до відповідача не звертався.

77. Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

78. Одним із способів захисту цивільних прав є розірвання договору в судовому порядку.

79. Відповідно до пункту 10.5 укладеного сторонами договору договір може бути припинений за письмовою згодою сторін.

80. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

81. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

82. Закон пов`язує можливість розірвання договору одночасно з наявністю істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, та з наявністю чотирьох умов, визначених частиною другою статті 652 ЦК України, при істотній зміні обставин, з яких сторони виходили, укладаючи договір.

83. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

84. Застосування статті 652 ЦК України є відображенням дії у договірних правовідносинах справедливості, добросовісності, розумності як загальних засад цивільного судочинства з огляду на ті обставини, що на стабільність договірних відносин можуть вплинути непередбачувані фактори, що істотно порушують баланс інтересів сторін та суттєво знижують очікуваний результат для кожної зі сторін договору.

85. Істотна зміна обставин є оціночною категорією, водночас вона полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.

Аналогічний висновок викладений у пунктах 6.25 та 6.26 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі №910/15484/17.

86. Суд дійшов висновку, що помилка допущена при формуванні витягу про не судимість у даті народження керівника відповідача є формальною (несуттєвою), а тому не може слугувати підставою для розірвання договору про закупівлю.

87. Формальними (несуттєвими) вважаються помилки, що пов`язані з оформленням тендерної пропозиції та не впливають на зміст тендерної пропозиції, а саме - технічні помилки та описки.

88. Наявність у тендерній пропозиції таких помилок унеможливлює беззаперечне відхилення тендерних пропозицій учасників процедури закупівлі.

89. Суд дійшов висновку, що виявлені органом фінансового контролю порушення, зокрема подання витягу про несудимість з інформацією на керівника ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , не є підставою для припинення зобов`язань за договором.

90. Суд не встановив порушення прав та інтересів позивача, за наявності яких договір підлягав би розірванню у судовому порядку.

91. Складення органом фінансового контролю висновку за результатами моніторингу закупівлі не може вважатися істотною зміною обставин та бути підставою для розірвання договору.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі №911/2183/21.

92. Вимогу позивача про розірвання договору суд визнає необґрунтованою та доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

93. Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

94. За подання позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3328,000 грн на підставі платіжної інструкції №11674 від 17.06.2026. (а. с. 8)

95. У позові позивач просив стягнути з відповідача на його користь понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 3328,00 грн.

96. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

97. Оскільки у позові позивачу відмовлено судовий збір у розмірі 3328,00 грн, сплачений за подання позовної заяви, суд покладає на позивача.

98. У відзиві на позов відповідач повідомив, що очікує понести витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20000,00 грн. Відповідач зобов`язався надати докази понесених витрат протягом п`яти днів за днем проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду. (а. с. 71-74)

99. 21.09.2026 відповідач подав до суду клопотання про долучення доказів понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн, зокрема договір про надання правової допомоги від 16.12.2020 №07-12, акт наданих послуг (детальний опис робіт) №12 від 21.09.2026 до договору про надання правової допомоги від 16.12.2020 №07-12, рахунок на оплату №953 від 21.09.2026 на суму 10000,00 грн, платіжну інструкцію №5742 від 21.09.2026 на суму 10000,00 грн, ордер про надання правничої допомоги від 03.07.2026 ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО" адвокатом Драченком В.В., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Драченком В.В. (а. с. 75-76, 83-89)

100. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України ).

101. Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

102. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

103. Згідно з статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

104. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

105. Відповідно до частини 1 статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

106. На виконання вимог статей 124 та 129 Господарського процесуального кодексу України відповідач у клопотанні про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу вказав розмір понесених витрат на правову допомогу, які поніс у зв`язку з розглядом справи, у розмірі 10000,00 грн (а. с. 83-89).

107. Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

108. Отже, до закінчення розгляду справи відповідач подав докази на підтвердження розміру судових витрат, які поніс у зв`язку з розглядом справи.

109. Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

110. Відповідно до статей 16, 58 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат або законний представник.

111. Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

112. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

113. Пунктом 9 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

114. Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

115. Відповідно до статті 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

116. Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

117. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

118. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

119. Згідно з частиною 3 статті 126 Господарського кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

120. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач подав договір про надання правової допомоги від 16.12.2020 №07-12, акт наданих послуг (детальний опис робіт) №12 від 21.09.2026 до договору про надання правової допомоги від 16.12.2020 №07-12, рахунок на оплату №953 від 21.09.2026 на суму 10000,00 грн, платіжну інструкцію №5742 від 21.09.2026 на суму 10000,00 грн, дослідивши які, суд встановив.

121. 16.12.2020 ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО" (клієнт) та Адвокатське об`єднання "Право, бізнес і фінанси" (об`єднання) уклали договір надання правової допомоги від 16.12.2020 №07-12, згідно з пунктом 1.1 якого клієнт доручає, а об`єднання бере на себе зобов`язання всіма законними методами та способами надавати клієнту правову допомогу в усіх справах, які пов`язані або можуть бути пов`язані із захистом та відновленням порушених, оспорюваних та невизнаних прав та законних інтересі клієнта в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. (а. с. 84-86)

Відповідно до умов договору надання правової допомоги сторони передбачили:

п. 4.1 - отримання винагороди адвокатом за надання правової допомоги відбувається у формі гонорару;

п. 4.3 - вартість послуг наданих адвокатом складає 1000,00 грн за одну годину роботи, але не повинна перевищувати суму в розмірі 100000,00 грн;

п. 4.4 - за результатами надання правової допомоги складається акт виконання робіт (детальний опис послуг), розмір гонорару в якому розраховується шляхом множення кількості затрачених годин наданої правової допомоги на вартість години-роботи, визначеної пунктом 4.3 договору;

п. 4.5 сторони додатково домовились про "гонорар успіху", якщо для клієнта прийнято позитивне рішення. Розмір "гонорар успіху" становить 5% від ціни позову. Позитивним результатом вважається також закінчення справи мировою угодою та залишення справи без розгляду за заявою іншої сторони у справі.

122. 21.09.2026 ТОВ "ОЛЕСТАС ЕКО" (клієнт) та Адвокатське об`єднання "Право, бізнес і фінанси" (об`єднання) склали та підписали акт наданих послуг (детальний опис робіт) №12 вартістю 10000,00 грн, за яким Об`єднання надало,а клієнт прийняв (отримав) юридичні послуги (правову допомогу) у справі №925/884/26: консультацію 01.07.2026 у кількості витраченого часу 60 хв.; написання та подача адвокатського запиту №582-05 07.05.2026 у кількості витраченого часу 60 хв.; ознайомлення з позовною заявою КНП "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Виконавчого органу Київської міської ради про розірвання договору 02.07.2026 та підготовча робота для складання відзиву на позовну заяву: аналіз законодавства та судової практики, сканування документів, написання та подача відзиву на позовну заяву у кількості витраченого часу 480 хв. Всього витраченого часу 10 год. 00 хв. (а. с. 87)

123. Адвокатське об`єднання "Право, бізнес і фінанси" (об`єднання) виставило позивачу рахунок на оплату від 21.09.2026 №953 на суму 10000,00 грн гонорару адвоката, який 21.09.2026 позивач сплатив на підставі платіжної інструкції №5742 від 21.09.2026 на суму 10000,00 грн. (а. с. 88-89)

124. З урахуванням поданих відповідачем доказів розмір судових витрат відповідача на професійну правничу (правову) допомогу, які відповідач поніс у зв`язку з розглядом справи, становить 10000,00 грн.

125. За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

126. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини 5 та 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

127. Отже, за змістом частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

128. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

129. Позивач не подав до суду заяви про зменшення суми судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

130. Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

131. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

132. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

133. Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

134. На предмет відповідності зазначеним критеріям суд оцінює поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

135. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин 6, 7 та 9 статті 129 цього Кодексу.

136. Отже, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7 та 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

137. Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 Господарського процесуального кодексу України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

138. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

139. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

140. У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

141. Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі №903/390/18, від 21.01.2020 у справі №916/2982/16, від 07.07.2020 у справі №914/1002/19.

142. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

143. Такі самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

144. Зокрема, у рішенні у справі "Лавентс проти Латвії" Європейський суд з прав людини сформував висновок, за змістом якого відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

145. У рішенні у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд з прав людини виснував, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

146. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

147. При визначенні розміру витрат відповідача суд враховує, що розмір 10000,00 грн є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, враховує, що при розгляді справи представник відповідача адвокат Драченко В.В. подав до суду заяви по суті спору, зокрема відзив на позов.

148. Оскільки суд відмовив позивачу у позові витрати відповідача на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами та становлять 10000,00 грн, суд покладає на позивача.

149. Керуючись статтями 14, 129, 130, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Виконавчого органу Київської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕСТАС ЕКО" відмовити.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства "Київська міська клінічна лікарня швидкої медичної допомоги" Виконавчого органу Київської міської ради (ідентифікаційний код 00184945, адреса місцезнаходження: 02166, м. Київ, вул. Братиславська, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛЕСТАС ЕКО" (ідентифікаційний код 38469527, адреса місцезнаходження: 18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 190) 10000,00 грн (десять тисяч гривень 00 копійок) понесених витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду.

Суддя А.І. Гладун