Рішення № 140063922, 24.09.2026, Господарський суд Харківської області

Дата ухвалення
24.09.2026
Номер справи
922/2063/25 (922/2534/26)
Номер документу
140063922
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2063/25 (922/2534/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестділ" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Шишлова Олександра Миколайовича до Вінницької митниці про зобов`язання повернути надмірно сплачені кошти без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Арміка - Трейд" звернулось до господарського суду Харківської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестділ". Заява обґрунтована наявність простроченого грошового зобов`язання по сплаті за поставлений товар у розмірі 1 570 697,80 грн.

Ухвалою від 12.08.2025 суд серед іншого відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестділ", код ЄДРПОУ 43534311. Визнав розмір вимог ініціюючого кредитора Приватного підприємства "Арміка - Трейд" (РНОКПП 42851717) в сумі 1 672 977,80 грн.

Цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шишлова О.М. (свідоцтво № 975 від 11.06.2013). Призначено проведення попереднього засідання господарського суду.

14.08.2025 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття справи про банкрутство боржника ТОВ "Бестділ", м. Харків, код ЄДРПОУ 43534311 із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника (№ публікації 76880).

Ухвалою попереднього засідання від 21.10.2025 суд серед іншого визнав наступний розмір грошових вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів:

1. Приватного підприємства "Арміка - Трейд" (РНОКПП 42851717) в сумі 1 672 977,80 грн.

2. Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України у розмірі 6 184 104,42 грн.

Зобов`язав розпорядника майна за результатами попереднього засідання внести до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов`язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Належним чином складений та підписаний реєстр вимог кредиторів надати суду у десятиденний строк з дня постановлення ухвали суду.

Призначив підсумкове засідання суду.

Постановою Господарського суду Харківської області від 18.11.2025 по справі 922/2063/25 визнано ТОВ "Бестділ", м. Харків, код ЄДРПОУ 43534311 (адреса: 61036, Харківська область, вул. Морозова, буд. 7) банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором ТОВ "Бестділ" арбітражного керуючого Шишлова Олександра Миколайовича.

17.07.2026 до суду від ліквідатора ТОВ "Бестділ" арбітражного керуючого Шишлова Олександра Миколайовича надійшла позовна заява, в якій він просить суд зобов`язати Вінницьку митницю (Код ЄДРПОУ 43997544) повернути надмірно сплачені кошти:

- в розмірі мита 82687,97 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 223257,52 грн (вид 28) за ВМД №24UA401060009730U0 від 21.06.2024 року;

- в розмірі мита 90864,11 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 245333,10 грн (вид 28) за ВМД №24UA401060010154U1 від 01.07.2024 року;

- в розмірі мита 91809,30 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 247885,09 грн (вид 28) за ВМД №24UA401060010290U0 від 04.07.2024 року;

- в розмірі мита 126062,82 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 340369,64 грн (вид 28) за ВМД №24UA401060010342U3 від 05.07.2024 року;

- в розмірі мита 247519,84 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 445535,72 грн (вид 28) за ВМД №25UA401060002636U4 від 24.02.2025 року на ліквідаційний рахунок ТОВ "Бестділ".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду, яке набрало законної сили, визнано протиправними та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів та відповідні картки відмови, у зв`язку з чим у ТОВ "Бестділ" виникло право на повернення надміру сплачених митних платежів.

Позивач вказує, що, незважаючи на звернення ліквідатора із заявами про повернення надміру сплачених коштів на ліквідаційний рахунок банкрута, Вінницька митниця відмовила у їх поверненні, посилаючись на наявність у боржника податкового боргу та необхідність його попереднього погашення.

На думку позивача, така відмова є протиправною, оскільки після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання боржника банкрутом вимоги податкового органу можуть бути задоволені виключно в порядку та черговості, визначених Кодексом України з процедур банкрутства, а надміру сплачені митні платежі підлягають поверненню до ліквідаційної маси для подальшого задоволення вимог кредиторів відповідно до вимог цього Кодексу.

20.07.2026 до суду від ліквідатора ТОВ "Бестділ" арбітражного керуючого Шишлова Олександра Миколайовича надійшла заява (вх. №17701), в якій він повідомляє, що в поданій позовній заяві у розділі визначення сторін, ним через технічну описку, ТОВ "Бестділ" було визначено як "Відповідач" замість вірного "Позивач". У зв`язку з чим він просить суд під час відкриття провадження за відповідною позовною заявою, врахувати зазначену описку, та вважати ТОВ "Бестділ" позивачем, а єдиним відповідачем - Вінницьку митницю.

Дослідивши матеріали позовної заяви, господарський суд встановив, що позовну заяву подано з додержанням вимог статей 20, 27-30, 162, 164, 172 ГПК України, а тому визнав їх достатніми для прийняття до розгляду та відкриття провадження у справі.

За приписами ч.1, ч.2 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

При цьому, позовні заяви учасників провадження у справі про банкрутство або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою від 10.08.2026 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі.

Постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Встановив відповідачу, відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, встановити строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Встановив позивачу, відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, встановити строк на подання до суду відповіді на відзив - 5 календарних днів з дня його отримання.

Встановив відповідачу, відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, встановити строк на подання до суду заперечень на відповідь позивача на відзив - 5 календарних днів з дня її отримання.

21.08.2026 до суду від Вінницької митниці надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти задоволення позову заперечує у повному обсязі, посилаючись на те, що повернення надміру сплачених митних платежів можливе лише з дотриманням встановленого законодавством порядку. На звернення ліквідатора ТОВ "Бестділ" щодо повернення 2 141 325,11 грн надміру сплачених митних платежів Вінницька митниця відмовила, оскільки у товариства наявний податковий борг, що відповідно до ст. 43 ПК України та ст. 301 МК України є підставою для відмови у поверненні коштів. Посилання позивача на мораторій у справі про банкрутство відповідач вважає необґрунтованим, оскільки КУзПБ не скасовує встановленого законодавством порядку повернення митних платежів.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/20053/24 від 11.08.2025 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестділ" до Вінницької митниці про визнання протиправним та скасування рішень, карток відмови - задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000018/2 від 21.06.2024 та картку відмови №UA401060/2024/000085 від 21.06.2024.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000020/2 від 01.07.2024 та картку відмови №UA401060/2024/000090 від 01.07.2024.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000022/2 від 04.07.2024 та картку відмови №UA401060/2024/000094 від 04.07.2024.

Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA401060/2024/000023/2 від 05.07.2024 та картку відмови №UA401060/2024/000095 від 05.07.2024.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/20053/24 від 11.08.2025 набрало законної сили 01.10.2025 та не оскаржувалось сторонами.

Крім того, рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/10022/25 від 25.07.2025 позов ТОВ "Бестділ" - задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Вінницької митниці про коригування митної вартості товарів №UА401060/2025/000018/2 від 24.02.2025.

Визнано протиправним та скасовано Картку відмови Вінницької митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА401060/2025/000040.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/10022/25 від 25.07.2025 набрало законної сили 23.10.2025 у зв`язку з винесенням Другим апеляційним адміністративним судом постанови від 23.10.2025 про залишення в силі рішення 1-ї інстанції.

14.05.2026 арбітражний керуючий Шишлов О.М. звернувся з листом віх. 1405/1 до Вінницької митниці, в якому просив Вінницьку митницю повернути надмірно сплачені кошти (запит від 14.05.2026 № 1405/1):

- в розмірі мита 82687,97 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 223257,52 грн (вид 28) за ВМД №24UA401060009730U0 від 21.06.2024;

- в розмірі мита 90864,11 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 245333,10 грн (вид 28) за ВМД №24UA401060010154U1 від 01.07.2024;

- в розмірі мита 91809,30 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 247885,09 грн (вид 28) за ВМД №24UA401060010290U0 від 04.07.2024;

- в розмірі мита 126062,82 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 340369,64 грн (вид 28) за ВМД №24UA401060010342U3 від 05.07.2024 на відповідний ліквідаційний рахунок ТОВ "Бестділ".

Також 14.05.2026 арбітражний керуючий Шишлов О.М. звернувся з листом віх. 1405/2 до Вінницької митниці, в якому просив Вінницьку митницю повернути надмірно сплачені кошти (запит від 14.05.2022 № 1405/1):

- в розмірі мита 247519,84 грн. (вид 20) та в розмірі ПДВ 445535,72 грн (вид 28) за ВМД №25UA401060002636U4 від 24.02.2025 на відповідний ліквідаційний рахунок ТОВ "Бестділ".

Листом від 22.05.2026 № 7.14-1/15-01/14/3253 Вінницька митниця відмовила у поверненні відповідних платежів та повідомила, митниця відмовила у поверненні коштів, посилаючись на положення статті 43 Податкового кодексу України та Порядку повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643. Зазначено, що відповідно до вказаних норм помилково та/або надміру сплачені кошти не можуть бути повернуті у разі наявності податкового боргу, а можуть бути спрямовані на його погашення.

Відповідач послався на вимоги пункту 5 Порядку №643, відповідно якого митниця перевіряє відсутність у платника податків податкового боргу.

У зв`язку з тим, що за даними ІКС "Податковий блок", станом на 21.05.2026 у платника податків ТОВ "БЕСТДІЛ" обліковується податковий борг, митниця запропонувала подати заяву на повернення надміру сплачених коштів з дотриманням вимог ПКУ та Порядку.

23.06.2026 арбітражний керуючий Шишлов О.М. скерував на адресу Вінницької митниці вимогу вих. № 2306/1, в якій повідомив відповідача, що постановою Господарського суду Харківської області від 18.11.2025 у справі № 922/2063/25 ТОВ "Бестділ" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Шишлова О.М.

У зазначеній вимозі арбітражний керуючий просив повернути ТОВ "Бестділ" надмірно сплачені митні платежі, а саме мито та ПДВ, сплачені за митними деклараціями: № 24UA401060009730U0 від 21.06.2024, № 24UA401060010154U1 від 01.07.2024, № 24UA401060010290U0 від 04.07.2024, № 24UA401060010342U3 від 05.07.2024 та № 25UA401060002636U4 від 24.02.2025.

Зокрема, за ВМД № 24UA401060009730U0 від 21.06.2024 заявлено до повернення 82 687,97 грн мита та 223 257,52 грн ПДВ; за ВМД № 24UA401060010154U1 від 01.07.2024 90 864,11 грн мита та 245 333,10 грн ПДВ; за ВМД № 24UA401060010290U0 від 04.07.2024 91 809,30 грн мита та 247 885,09 грн ПДВ; за ВМД № 24UA401060010342U3 від 05.07.2024 126 062,82 грн мита та 340 369,64 грн ПДВ; за ВМД № 25UA401060002636U4 від 24.02.2025 247 519,84 грн мита та 445 535,72 грн ПДВ.

При цьому арбітражний керуючий послався на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.08.2025 у справі № 520/20053/24, яке набрало законної сили, а також на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 25.07.2025 у справі № 520/10022/25, залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2025. Листом від 22.05.2026 № 7.12-1/15-01/14/3253 Вінницька митниця відмовила у поверненні зазначених коштів, пославшись на наявність у ТОВ "Бестділ" податкового боргу та необхідність його погашення, після чого запропонувала направити до митниці нову заяву.

У зв`язку з цим арбітражний керуючий, посилаючись на положення статей 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства та необхідність формування ліквідаційної маси, вимагав повернути зазначені надмірно сплачені митні платежі на ліквідаційний рахунок ТОВ «Бестділ» для їх подальшого використання у порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства.

Листом від 30.06.2026 № 7.12-1/15-01/14/4352 Вінницька митниця повідомила арбітражного керуючого, що правова позиція митниці щодо порушеного у вимозі питання вже була викладена у листі від 22.05.2026 № 7.12-1/15-01/14/3253. При цьому митниця зазначила, що відповідно до пункту 43.2 статті 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошового зобов`язання за наявності у платника податкового боргу здійснюється лише після повного погашення такого боргу.

Також митниця послалася на Порядок повернення авансових платежів (передоплати) і помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 18.07.2017 № 643. За результатами повторної перевірки за допомогою автоматизованої системи митного оформлення митницею встановлено, що станом на 30.06.2026 у ТОВ "Бестділ" наявний податковий борг.

У зв`язку з цим Вінницька митниця зазначила, що з питань наявності та погашення податкового боргу ТОВ "Бестділ" необхідно звертатися до Державної податкової служби України, а повернення надміру сплачених коштів може бути здійснене за новою заявою після відображення в автоматизованій системі митного оформлення інформації про відсутність у платника податкового боргу. Також митниця повідомила про право на оскарження її дій відповідно до глави 4 Митного кодексу України.

Наразі позивач ліквідатор ТОВ "Бестділ" арбітражний керуючий Шишлов О.М. просить суд зобов`язати Вінницьку митницю (Код ЄДРПОУ 43997544) повернути надмірно сплачені кошти:

- в розмірі мита 82687,97 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 223257,52 грн (вид 28) за ВМД №24UA401060009730U0 від 21.06.2024 року;

- в розмірі мита 90864,11 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 245333,10 грн (вид 28) за ВМД №24UA401060010154U1 від 01.07.2024 року;

- в розмірі мита 91809,30 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 247885,09 грн (вид 28) за ВМД №24UA401060010290U0 від 04.07.2024 року;

- в розмірі мита 126062,82 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 340369,64 грн (вид 28) за ВМД №24UA401060010342U3 від 05.07.2024 року;

- в розмірі мита 247519,84 грн (вид 20) та в розмірі ПДВ 445535,72 грн (вид 28) за ВМД №25UA401060002636U4 від 24.02.2025 року на ліквідаційний рахунок ТОВ "Бестділ".

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. в п. 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з ввезення товарів на митну територію України.

З метою оподаткування цим податком до операцій з ввезення товарів на митну територію України та вивезення товарів за межі митної території України прирівнюється поміщення товарів у будь-який митний режим, визначений Митним кодексом України.

Відповідно до статті 24 МК України кожна особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів, їх посадових осіб та інших працівників, якщо вважає, що цими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси. Митне законодавство передбачає можливість виникнення правової ситуації, пов`язаної з помилковою та/або надмірною сплатою митних платежів. Визначення того, що належить розуміти як помилково та/або надміру сплачені митні платежі, у МК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відсутнє, але міститься в податковому законодавстві.

Так, згідно з підпункту 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), правила якого застосовуються до відносин, пов`язаних зі справлянням митних платежів, як надміру сплачені грошові зобов`язання розуміють суму коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов`язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Митне та податкове законодавство не містить переліку причин, через які може статись помилкова та/або надмірна сплата сум платежів. Оскільки визначення розміру (суми) митних платежів здійснюється шляхом дій над кількісними числовими показникам (одиницями) виміру, не виключено, що операції з ними з якихось причин можуть призвести до неправильного (хибного) розрахунку чи обчислення сум платежів. Важливо, що в основі таких дій не було умисних протиправних дій суб`єктів правовідносин, діяльність яких пов`язана із визначенням і справлянням митних платежів.

Порядок, умови та процедура повернення помилково та/або надміру сплачених платежів законодавчо врегульовані.

Відповідно до норм Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов`язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу (Пункт 43.1 статті 43).

Статтею 301 МК України передбачено, що повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Повернення сплачених сум митних платежів здійснюється у валюті України. Якщо сплата або стягнення митних платежів здійснювалося в іноземній валюті, повернення сум митних платежів здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 3-1 цього Кодексу, на день, коли відбулася їх сплата. Повернення не здійснюється: якщо сума митних платежів, що підлягає поверненню, не перевищує 20 гривень; в інших випадках, встановлених Податковим кодексом України.

Пунктом 43.3 статті 43 Податкового кодексу України передбачено, що обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Згідно з пунктом 43.4 статті 43 Податкового кодексу України платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на рахунок платника податків у банку, небанківському надавачу платіжних послуг; на єдиний рахунок (у разі його використання); на погашення грошового зобов`язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, небанківському надавачу платіжних послуг.

Згідно з пунктом 43.2 статті 43 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов`язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Наказом Міністерства Фінансів України від 18.07.2017 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів № 643 (далі - Порядок №643).

Вказаний Порядок визначає процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Згідно з п. 8 Порядку №643 у разі якщо заявник не виконав вимог пунктів 1-3 цього розділу, надав недостовірні дані та/або має податковий борг (крім випадків визначення у заяві напряму перерахування коштів на погашення податкового боргу), готується та надсилається йому письмова (в паперовому вигляді або електронній формі) обґрунтована відмова, у тому числі за допомогою засобів ІТС Держмитслужби.

Отже, відповідно до Порядку № 643, виключний перелік підстав для відмови митного органу у наданні відповідного висновку про повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних та інших платежів, передбачений пунктом 11 розділу ІІІ цього Порядку, зокрема, такими підставами є: невиконання вимог пунктів 1-3 розділу ІІІ цього Порядку; надання недостовірних даних; наявність податкового боргу.

Перевіряючи рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вимогам закону, суд, зокрема, має перевірити чи прийнято воно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

З матеріалів справи суд встановив, що позивач двічі у встановленому законодавством порядку звертався до митниці з заявами про повернення надмірно сплачених коштів, до яких додав пакет документів, визначений Порядком № 643, проте митницею відмовлено в поверненні вказаних платежів з огляду на те, що за ТОВ "Бестділ" обліковується податковий борг.

Суд критично ставиться до такої позиції митниці з урахуванням того, що ухвалою від 12.08.2025 суд серед іншого відкрив провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Бестділ", код ЄДРПОУ 43534311.

Цією ж ухвалою введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та введено процедуру розпорядження майном боржника.

Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Шишлова Олександра Миколайовича (свідоцтво № 975 від 11.06.2013).

14.08.2025 здійснено офіційне оприлюднення на офіційному веб-порталі судової влади України про відкриття справи про банкрутство боржника Товариство з обмеженою відповідальністю "Бестділ", м. Харків, код ЄДРПОУ 43534311 із зазначенням повного найменування боржника, його поштової адреси, банківських реквізитів, найменування та адреси господарського суду, номера справи, відомостей про розпорядника майна, граничний строк подання заяв конкурсних кредиторів з вимогами до боржника (№ публікації 76880).

Ухвалою попереднього засідання від 21.10.2025 суд серед іншого визнав наступний розмір грошових вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів:

1. Приватного підприємства "Арміка - Трейд" (РНОКПП 42851717) в сумі 1 672 977,80 грн., з яких:

- 1 570 697,80 грн. сума заборгованості (4-та черга),

- 32 028,00 грн. судовий збір за звернення із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство у даній справі (1-ша черга),

- 72 000,00 грн. витрат пов`язаних із розглядом цієї справи (авансовий платіж згідно ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства (1-ша черга).

2. Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України у розмірі 6 184 104,42 грн., з яких

- 6 179 259,62 грн. пені (6-та черга);

- 4 844,80 грн. судовий збір за звернення із заявою про визнання кредиторських вимог (1-ша черга).

Постановою Господарського суду Харківської області від 18.11.2025 по справі 922/2063/25 визнано ТОВ "Бестділ", м. Харків, код ЄДРПОУ 43534311 банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на 12 місяців. Призначено ліквідатором ТОВ "Бестділ" арбітражного керуючого Шишлова Олександра Миколайовича.

Згідно з частиною першою статті 59 Кодексу України з процедур банкрутства із дня ухвалення господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовуються арешти, накладені на майно боржника, визнаного банкрутом, та інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, члени виконавчого органу (керівник) банкрута звільняються з роботи у зв`язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (органу, уповноваженого управляти майном) майна банкрута.

Відповідно до частини першої статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства ліквідатор з дня свого призначення здійснює, серед іншого, такі повноваження: приймає у своє відання майно боржника, забезпечує його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; формує ліквідаційну масу; заявляє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб, здійснює інші повноваження, передбачені КУПБ.

Згідно з частиною першою статті 62 Кодексу України з процедур банкрутства, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або господарського відання, включаються до складу ліквідаційної маси.

Тому, надміру сплачені митні платежі є активом боржника у справі про банкрутство, який підлягає включенню в ліквідаційну масу і повинен бути спрямований на погашення вимог кредиторів відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства. Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 14.09.2021 у справі № 908/1671/16, від 08.12.2021 у справі №911/2498/18.

Таким чином, у разі повернення позивачу з бюджету надмірно сплачених ним митних платежів, вказані кошти включаються до складу ліквідаційної маси та будуть розподілені між кредиторами, в тому числі й на погашення податкового боргу.

З цих підстав суд вважає необґрунтованими покликання відповідача на норми Порядку № 643, як на підставу для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів, оскільки у спірних правовідносинах підлягають застосуванню насамперед спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства, які визначають особливий правовий режим майна та майнових прав банкрута, порядок формування ліквідаційної маси та черговість задоволення вимог кредиторів.

Суд зазначає, що після визнання ТОВ "Бестділ" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури спірні грошові кошти набули статусу активу банкрута, який відповідно до статті 62 КУзПБ підлягає включенню до ліквідаційної маси та використанню виключно в порядку, встановленому Кодексом України з процедур банкрутства. При цьому наявність у банкрута визнаних вимог ГУ ДПС у Харківській області не змінює встановленої КУзПБ черговості їх задоволення та не створює підстав для спрямування коштів, належних банкруту поза процедурою банкрутства безпосередньо на погашення таких вимог.

Отже, положення статті 43 Податкового кодексу України, статті 301 Митного кодексу України та Порядку № 643 щодо повернення помилково та/або надміру сплачених митних платежів у даному випадку мають застосовуватися з урахуванням спеціального правового режиму, встановленого Кодексом України з процедур банкрутства. Саме норми КУзПБ визначають подальший правовий режим повернутих коштів, їх включення до ліквідаційної маси та порядок їх розподілу між кредиторами.

Таким чином, посилання митного органу на наявність у ТОВ "Бестділ" податкового боргу як на безумовну підставу для відмови у поверненні надміру сплачених митних платежів не враховує особливостей правового статусу боржника, який перебуває у ліквідаційній процедурі. У спірних правовідносинах пріоритетному застосуванню підлягають норми Кодексу України з процедур банкрутства як спеціального закону, які забезпечують недопущення позапроцедурного задоволення вимог окремого кредитора та встановлюють єдиний порядок формування ліквідаційної маси і задоволення вимог усіх кредиторів.

Водночас, суд вважає за необхідне зауважити на наступному.

Статтею 2 ЦК України встановлено, що учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи. Учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти публічного права.

За змістом статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.

Так, позивач звернувся до суду із позовом про зобов`язання Вінницьку митницю повернути надмірно сплачені кошти.

Разом з тим, пункт 43.5 статті 43 Податкового кодексу України визначає, що контролюючий орган не пізніше ніж за п`ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів протягом п`яти робочих днів здійснює повернення помилково та/ або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету. Повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов`язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані, або з єдиного рахунку. (пункт 43.6 статті 43 Податкового кодексу України).

Як вже зазначалось вище, Наказом Міністерства Фінансів України від 18.07.2017 затверджено Порядок повернення авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів № 643 (далі - Порядок №643).

Вказаний Порядок визначає процедури під час повернення суб`єктам господарювання та/або фізичним особам (далі - платники податків) коштів авансових платежів (передоплати) та помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів, контроль за справлянням яких здійснюють Держмитслужба та митниці Держмитслужби, та пені, у тому числі у випадках, зазначених у частинах дев`ятій, десятій статті 55, частині шостій статті 244, частині п`ятій статті 299, частинах третій, п`ятій статті 301 Митного кодексу України, статті 43 Податкового кодексу України, частині першій статті 9 глави V Додатка A до Конвенції про тимчасове ввезення (м. Стамбул, 1990 рік), частині третій статті 11 глави II Митної конвенції про міжнародне перевезення вантажів із застосуванням книжки МДП 1975 року.

Відповідно до пунктів 3-5, 8 Розділу ІІІ Порядку № 643, у заяві зазначаються:

1) сума коштів до повернення за видами митних, інших платежів та пені;

2) причини виникнення такої суми коштів;

3) найменування юридичної особи та код за ЄДРПОУ, або прізвище, ім`я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті);

4) напрям(и) перерахування суми коштів:

а) на поточний рахунок платника податку в установі банку із зазначенням реквізитів;

б) для виплати готівкою (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

в) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава: на депозитний рахунок 3734; на депозитний рахунок 3734 іншої митниці; на банківський рахунок 2603 (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати) вносилися готівкою);

г) для погашення грошового зобов`язання (податкового боргу) з інших платежів незалежно від виду бюджету;

5) реквізити митної декларації (іншого документа, що її замінює) або уніфікованої митної квитанції, за якими помилково та/або надміру сплачені суми митних платежів.

До заяви додаються: документи, що підтверджують суму помилково та/або надміру сплачених митних, інших платежів та пені; виконавчий лист суду та/або рішення суду, що набрало законної сили (за наявності), щодо повернення сум відповідних митних платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяви щодо повернення надміру сплачених митних платежів (за наявності).

Відповідно до пп. 6, 7 Порядку №643, якщо за результатами розгляду заяви митницею Держмитслужби встановлено наявність підстав для повернення коштів, працівник Підрозділу формує електронний висновок про повернення з державного бюджету помилково та/або надміру сплачених сум митних, інших платежів та пені (далі - електронний висновок) за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку, який подається керівнику (заступнику керівника) митниці Держмитслужби для прийняття рішення щодо повернення відповідної суми коштів. На кожний сформований електронний висновок, за яким прийнято рішення про повернення, накладаються кваліфіковані електронні підписи керівника (заступника керівника) структурного підрозділу, що сформував електронний висновок, керівника (заступника керівника) митниці Держмитслужби та кваліфікована електронна печатка такого органу. Сформовані електронні висновки з накладеними кваліфікованими електронними підписами та кваліфікованими електронними печатками митниці Держмитслужби у строк не пізніше 17:00 шостого робочого дня до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви до митниці Держмитслужби в автоматичному режимі надсилають до Казначейства для виконання. Електронні висновки про повернення платежів, належних місцевим бюджетам, та платежів, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами (крім акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального), надсилають до Казначейства для виконання за умови їх погодження з відповідними місцевими фінансовими органами.

Системний аналіз статей 301 МК України та 43 Податкового кодексу України, приписів розділу ІІІ Порядку № 643 дає підстави для висновку, що контролюючий орган повинен підготувати висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подати його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена у постановах від 21.04.2021 по справі №814/1214/16, від 25.05.2023 по справі №520/5061/2020.

Так, в справі, що розглядається позивач підтвердив факт надмірної сплати коштів, у зв`язку з чим у митниці виник обов`язок скласти відповідний висновок з направленням його до органу Держказначейства для виконання.

Вищевикладене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 14.05.2019 у справі №810/1941/16.

Суд зауважує, що рішення суду, у випадку задоволення позову, має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.

Враховуючи те, що митним органом за результатами отриманої заяви позивача не було вжито заходів та вчинено дій, визначених Порядком № 643, а тому наявні підстави для зобов`язання останньої їх вчинити.

Суд констатує, що у даному випадку, відповідач не наділений правом свободи розсуду (дискрецією) у вирішенні питання щодо повернення позивачеві надміру сплачених до бюджету митних платежів, оскільки судом встановлена бездіяльність відповідача у не поверненні таких коштів.

Отже, повернення помилково та/або надміру сплачених митних платежів з Державного бюджету України є виключними повноваженнями митних органів та органів державного казначейства, а тому суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення таких платежів.

Відтак, належним і ефективним способом захисту порушеного права є спонукання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити такі дії, що є дотриманням гарантій того, що таке остаточне рішення суду буде виконане у відповідності до вимог ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року.

Водночас в своїй позовній заяві позивач не ставить питання про спонукання відповідача - суб`єкта владних повноважень вчинити такі дії, а звертається до суду лише з вимогою про зобов`язання повернути надмірно сплачені кошти.

Отже, обраний позивачем спосіб захисту у вигляді зобов`язання Харківської митниці повернути надмірно сплачені митні платежі не відповідає встановленому законодавством порядку їх повернення, оскільки не передбачає визначеного законом механізму його примусового виконання та фактичного перерахування відповідних коштів з Державного бюджету України на ліквідаційний рахунок позивача. За таких обставин навіть задоволення заявленої вимоги саме у визначений позивачем спосіб не забезпечить реального поновлення його порушеного права, оскільки не матиме наслідком настання передбаченого законодавством результату повернення коштів з бюджету, а відтак не може вважатися належним та ефективним способом захисту.

Окрім того, відповідно до статті 2 Господарський процесуальний кодекс України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно з частиною першою статті 4 цього Кодексу, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до статті 13 та статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд розглядає справу в межах заявлених вимог і на підставі поданих сторонами доказів.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Верховний Суд у постанові від 21.02.2024 у справі № 910/17223/19 звернув увагу, що під час вирішення спору суд оцінює відповідність заявлених вимог належному та ефективному способу захисту порушеного права.

З урахуванням обрання позивачем неналежного способу захисту порушеного права, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для задоволення заявлених позовних вимог про зобов`язання повернути надмірно сплачені кошти.

Здійснюючи розподіл судових витрат суд зазначає наступне.

За приписами п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України, при ухваленні рішення суд вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України).

На підставі зазначеного, враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на положення п. 2 ч. 1 та ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у вигляді судового збору за подання позовної заяви покладаються на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 129 Конституції України, ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 2, ч. 3 ст. 13, ст. 42, 43, 73-74, 76-79, 86, 129, абз. 2 ч. 1 ст. 173, ст. 236-242 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення направити сторонам по справі.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "24" вересня 2026 р.

СуддяО.В. Кононова

Часті запитання

Який тип судового документу № 140063922 ?

Документ № 140063922 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 140063922 ?

Дата ухвалення - 24.09.2026

Яка форма судочинства по судовому документу № 140063922 ?

Форма судочинства - Господарське

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 140063922 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Дані про судове рішення № 140063922, Господарський суд Харківської області

Судове рішення № 140063922, Господарський суд Харківської області було прийнято 24.09.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.

Судове рішення № 140063922 відноситься до справи № 922/2063/25 (922/2534/26)

Це рішення відноситься до справи № 922/2063/25 (922/2534/26). Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша платформа підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє продуктивно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 140063921
Наступний документ : 140063923