Рішення № 140063866, 21.09.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.09.2026м. СумиСправа № 920/993/26

Господарський суд Сумської області у складі

судді Резніченко О.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Бублик Т.Д.

розглянув у порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі позивача Садівської сільської ради (вул. Войти, 5, с. Сад, Сумський район, Сумська область, 42343, код ЄДРПОУ 05383323)

до відповідачів: 1. Сульського ліцею Садівської сільської ради Сумського району Сумської області (вул. вул. Шкільна, буд. 1-а, с. Сула, Сумського району, Сумської області,42346, код ЄДРПОУ 33362090),

2. Фермерського господарства Шепіль Яков Андрійович (вул. Миру, буд. 2, с. Сула, Сумський район, Сумська область, 42346, ЄДРПОУ 34362934)

про визнання недійсним договору на спільну обробку землі від 25.05.2026

за участю представників сторін:

від позивача: не прибув

від відповідачів: 1,2: не прибули

прокурор: не прибув

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Прокурор в інтересах держави в особі позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд визнати недійсним договір на спільну обробку землі від 25.05.2026, укладений між Сульським ліцеєм Садівської сільської ради Сумського району Сумської області та фермерським господарством Шепіль Яковом Андрійовичем, щодо використання ним земельної ділянки площею 13,4000 га (кадастровий номер 5924787300:05:001:0094).

Стягнути з відповідачів на користь Сумської обласної прокуратури судовий збір, сплачений при поданні даного позову.

Судові витрати стягнути з відповідача ТОВ Компанія Газенергопостач на рахунок Сумської обласної прокуратури в сумі 28 290,55 грн.

Прокурор обґрунтовує позовні вимоги тим, що до спірного Договору мають застосовуватись положення чинного законодавства, що регулюють правові відносини оренди землі, та оскільки він не відповідає вимогам Закону України «Про оренду землі» та Земельному Кодексу України, згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України підлягає визнанню недійсним.

Рух справи.

Ухвалою суду від 17.08.2026 було відкрито провадження у справі; підготовче засідання призначене на 21.09.2026.

21.09.2026 відповідачем 1 подано до суду заяву (вх.№3157/26) у якій позов прокурора визнає та не заперечує проти його задоволення. Також просить розглянути справу без його участі.

21.09.2026 відповідачем 2 подано до суду заяву (вх.№3158/26) у якій позов прокурора визнає та не заперечує проти його задоволення. Також просить розглянути справу без його участі.

21.09.2026 прокурором подано до суду заяву (вх.№4353) у якій зазначив, що оскільки відповідачами подано заяви про визнання позовних вимог, тому просить розглянути справу без участі сторін. Також просить повернути 50% судового збору у зв`язку з визнанням відповідачами позовних вимог.

Позивач письмових пояснень суду не подав, про розгляд справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа (а.с. 54).

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

Щодо підстав звернення з даним позовом до суду прокурора в інтересах держави в особі Садівської сільської ради.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до частини 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з ч. 3 ст. 4 ГПК України до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

За приписами частини четвертої статті 53 Господарського процесуального кодексу України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача.

Конституційний суд України у рішенні №3-рп/99 від 08.04.1999 у справі №1-1/99 визначив, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних чи інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. При цьому інтереси держави можуть збігатися повністю, частково, або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Поняття «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах» означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом, відповідно до статей 6,7, 13 та 143 Конституції України, може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Заступник керівника Сумської окружної прокуратури, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, зазначив підставою для звернення прокурора до суду з даним позовом та представництва інтересів держави те, що порушення інтересів держави полягає у незаконній передачі в оренду майна закладу освіти, стосовно якого законодавчо встановлена заборона на відчуження та використання не за освітнім призначенням, у недотриманні встановленого чинним земельним законодавством України порядку передачі землі в користування суб`єкту господарювання. Такі порушення призвели до того, що земельна ділянка загальною площею 13,4 га, з кадастровим номером 5924787300:05001:0094, яка є однією з складових частин матеріально-технічної бази навчального закладу Сульського ліцею Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, незаконно перейшла у користування відповідача Фермерського господарства Шепіль Якова Андрійовича.

Таким чином, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у встановленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності передачі та використання вказаної земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яке здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства, а також недопущення незаконного відчуження майна закладу освіти і використання його всупереч освітнім цілям та порядку, визначеному законом.

У зв`язку із тим, що Сульський ліцей незаконно передав, а фермерське господарство Шепіль Я.А. незаконно набуло право на користування землею навчального закладу, крім того, вказане комунальне майно надане освітньому закладу для використання не за цільовим призначенням, тому дана позовна заява пред`явлена в інтересах держави та з метою відновлення порушених прав навчального закладу при використанні земельної ділянки площею 13,4 га.

Спірна земельна ділянка передана у постійне користування навчальному закладу для освітніх потреб, у порядку ст.ст. 22, 24 Земельного кодексу України, тому, укладення оспорюваного Договору від 25.05.2026 сторонами в порушення установленого чинним законодавством порядку і передача землі навчального закладу іншій особі для підприємницької діяльності, порушує державні інтереси.

У відповідності до ст. 80 Закону України «Про освіту» до майна закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належать: нерухоме та рухоме майно, включаючи будівлі, споруди, земельні ділянки, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло тощо. Майно закладів освіти та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених законодавством. Порядок, умови та форми набуття закладами освіти прав на землю визначаються Земельним кодексом України. Основні фонди, оборотні кошти та інше майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають вилученню, крім випадків, встановлених законом.

Об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню не за освітнім призначенням.

Згідно ч.1 ст. 22 Закону України «Про освіту» юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом її діяльності є освітня діяльність. Освітня діяльність вважається основним видом діяльності, якщо надходження на цей вид діяльності та/або від цього виду діяльності перевищують половину загальних надходжень цієї юридичної особи (фізичної особи - підприємця). Заклад освіти залежно від засновника може діяти як державний, комунальний, приватний чи корпоративний. Заклади освіти діють на підставі власних установчих документів, що затверджуються їх засновниками відповідно до законодавства.

Згідно рішення Садівської сільської ради від 09.09.2022 змінено тип (перепрофілювання) та найменування закладів загальної середньої освіти Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, зокрема Сульський навчально-виховний комплекс «загальноосвітній навчальний заклад - дошкільний навчальний заклад» Садівської сільської ради Сумського району Сумської (код ЄДРПОУ 33362090), адреса місцезнаходження: 42346, Сумська область, Сумський район, село Сула, вулиця Шкільна, 1А, на Сульський ліцей Садівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Згідно п. 1.4 статуту Сульський ліцей належить до комунальної власності Садівської сільської територіальної громади Сумського району Сумської області в особі Садівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Суперечності, які виникають при здійсненні діяльності у сфері освіти та використання земель навчального закладу зачіпають та порушують інтереси держави в сфері охорони дитинства та земельних правовідносин, що є порушенням загальнодержавних інтересів і у відповідності до ст. 1311 Конституції України, а отже відповідно покладає на прокурора обов`язок представництва в суді.

Відповідно ст. 4 Закону України «Про місцеве самоврядування», місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах судового захисту прав місцевого самоврядування.

Статтею 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування» визначено, що орган місцевого самоврядування може звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

Відповідно ст. 189 ЗК України, самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Таким чином, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах є Садівська сільська рада.

Відповідно до інформації Садівської сільської ради від 17.07.2026, наданої на лист Сумської окружної прокуратури від 15.07.2026, сільська рада не вбачає за необхідне звертатись до суду з позовною заявою про визнання договору недійсним та вважає Договір таким, що відповідає вимогам ст. 1130-1131 ЦК України.

Вказане свідчить про нездійснення суб`єктом владних повноважень захисту законних інтересів держави та відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» є виключною підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру та пред`явлення відповідного позову, ураховуючи, що інтереси держави на цей час залишаються незахищеними.

Листом від 10.08.2026 Сумська окружна прокуратура повідомила Садівську сільську раду про свій намір звернутися до господарського суду Сумської області в їх інтересах із зазначеним позовом.

Таким чином, прокурор, звертаючись з позовом, зазначив підстави для представництва прокурором інтересів держави та підтвердив їх наявність.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин. Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

25.05.2026 між Сульським ліцеєм Садівської сільської ради Сумського району Сумської області (Замовник) та Фермерським господарством Шепіль Якова Андрійовича (Виконавець) укладено договір про спільну обробку землі (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору сторони по договору зобов`язуються шляхом об`єднання майна та інтересів сумісно діяти з метою вирощування сільськогосподарської продукції та задоволення інших потреб сумісної діяльності сторін, а також проведення науково - дослідних, дослідно-експериментальних робіт, створення умов для всебічного обучу учнів.

Згідно з п. 1.2. Договору Виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, на свій ризик виконати з використанням своїх матеріальних ресурсів сільськогосподарські роботи по вирощуванню сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, що належить Замовнику на підставі технічної документації із землеустрою, на право постійного користування, кадастровий номер 5924787300:05001:0094, загальною площею 13,4 га, яка розташована на території Садівської сільської ради, а Замовник зобов`язується в порядку та на умовах визначених в цьому договорі, передавати Виконавцю в якості оплати за виконані роботи частину вирощеної сільськогосподарської продукції на вищевказаній земельній ділянці.

Розділом 2 Договору визначено, що Виконавець зобов`язаний своїми силами і засобами виконувати усі роботи в строки, необхідні для виконання сільськогосподарських робіт, поставити на місце виконання робіт, сільськогосподарську техніку, необхідні матеріали та інше, здійснити їх приймання, розвантаження, складування і зберігання в період виконання робіт за цим Договором. Забезпечувати на місці виконання робіт, визначених у пункті 1.2. договору, вжиття необхідних заходів по техніці безпеки, пожежної безпеки і охорони такого місця. Виконавець має право залучати для виконання своїх зобов`язань по договору третіх осіб.

У період дії Договору на цілі спільної діяльності Замовник передає Виконавцю як внесок у спільну діяльність земельну ділянку в розмірі 13,4 га, яка надана йому в постійне користування (п.3.1. Договору). Внесок Замовника становить 25% від спільної діяльності Сторін, внесок Виконавця становить 75% від спільної діяльності (п.п. 3.2., 3.3. Договору).

Відповідно до п. 4.2.2. Виконавцю належить вся сільгосппродукція, яка вирощена на земельній ділянці, зазначена у пункті 3.1. Договору.

Розділом 4 Договору визначено, що натуральні (фінансові) розрахунки Сторін по договору здійснюються один раз на рік на протязі 30 днів після складання акту врожайності. Замовник має право отримати належну йому частку сільгосппродукції в грошовому виразі, із розрахунку ринкової реалізації цієї продукції. Виконавець перераховує грошові кошти від реалізації частини сільгосппродукції, яка належить Замовнику на розрахунковий рахунок в визначені Договором терміни.

Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до підписання наступного протягом року або до його розірвання (п. 8.1. Договору).

Суд погоджується з доводами прокурора, що за змістом вказаного Договору між сторонами склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що позивач фактично передав відповідачу на платній основі земельну ділянку, що перебуває у нього на праві постійного користування та перебуває у комунальній власності Садівської сільської ради Сумського району Сумської області.

Є обґрунтованим також твердження прокурора, що положення оспорюваного Договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Спірні правовідносини регулюються ЦК України, ЗК України, Законом України «Про оренду землі», Законом України «Про освіту».

Так, згідно зі ст. 1130 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов`язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Основними елементами договору про спільну діяльність є об`єднання вкладів учасників (майна, майнових прав тощо) для здійснення спільної діяльності і такі частки мають бути визначеними, обов`язки сторін у таких правовідносинах не мають зустрічного характеру, а кожен учасник діє не для досягнення власних цілей, а у загальному інтересі. Сторони отримують блага в результаті спільної діяльності, а не від іншої сторони за договором, спільна діяльність учасників чітко скоординована.

Натомість, розділом 2 та 3 спірного Договору встановлено, що Виконавець одноосібно бере на себе обов`язок забезпечити обробіток земельної ділянки розміром 13,4 га власною сільськогосподарською технікою, своїми матеріалами та засобами у відповідності до умов цього Договору, зібрати та реалізувати вирощений на землі врожай сільськогосподарської продукції.

Тобто усі роботи, що є предметом цього Договору, здійснюються Виконавцем його силами, засобами, фінансами та матеріальними ресурсами. А відповідно до положень Статуту Сульського ліцею проведення навчальним закладом будь-яких науково-дослідних та дослідно-експериментальних робіт не передбачено.

Таким чином, зміст погодженого сторонами умов спірного Договору свідчить, про те що Сульський ліцей (Замовник) фактично передав земельну ділянку загальною площею 13,4 га, права розпоряджатися якою не мав і яка перебуває у нього на праві постійного користування, для організації обробітку та вирощування сільськогосподарської продукції, жодної спільної господарської мети Сторони не мали, позаяк лише Виконавець здійснює господарську діяльність на земельній ділянці, тобто всі сільгоспроботи по обробці земельної ділянки власною технікою, проведення посіву насіннєвим матеріалом, а також збору врожаю і лише він отримує вигоду у вигляді виробленої сільськогосподарської продукції. При цьому, будь-яких прав на врожай Замовник не набуває, вся вирощена сільгосппродукція належить Виконавцю (п. 4.2.2. Договору).

Також, вказаним Договором не визначені вклади сторін (їх частки), які вони об`єднують для здійснення спільної діяльності, що в силу приписів ст.ст. 1137, 1138, 1139 ЦК України є визначальним при розподілі прибутку, спільних витрат, збитків та відповідальності за спільними зобов`язаннями. Лише формально вказано, що внесок Замовника становить 25%, а внесок Виконавця 75 % від спільної діяльності Сторін по даному Договору (п.п. 3.2. та 3.3.).

Водночас, оспорюваним Договором взагалі не визначено, що сторони в процесі здійснення спільного сільськогосподарського виробництва об`єднують свої майнові внески (вклади) у будь-якій формі. Цей Договір не передбачає переходу будь-яких майнових прав на землю, посівний матеріал, матеріали та засоби виробництва тощо (як тих прав, що існували до укладення договору, так і тих що виникають у майбутньому) від однієї сторони до іншої, а також не призводить до виникнення у сторін права спільної власності на майно та отриманий прибуток.

Таким чином, враховуючи викладене, оспорюваний договір не може вважатись договором про спільну діяльність.

У той же час, відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Тобто, при оренді землі здійснюється обробіток ґрунту, що становить собою користування земельною ділянкою, внаслідок якого вирощується товарна сільськогосподарська продукція.

З огляду на зазначене, правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане в користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Так, за умовами оспорюваного Договору сторони погодили, що Виконавець здійснює виробництво сільськогосподарської продукції на земельній ділянці, площею 13,4 га. Пунктом 4.2.6 спірного Договору встановлюється фактичний розрахунок між сторонами, яким передбачено, що Виконавець перераховує грошові кошти від реалізації сільгосппродукції, яка належить Замовнику на розрахунковий рахунок закладу для Сульського ліцею, в терміни визначені Договором. При цьому, для договору спільної діяльності в силу положень законодавства розрахунок за користування землею не має жодного правового значення, але повністю відповідає вимогам статті 15 Закону України «Про оренду землі».

За змістом Договору від 25.05.2026 між сторонами фактично склалися правовідносини з оренди землі, оскільки з умов оспорюваного договору вбачається, що Сульський ліцей фактично передав Виконавцю на платній основі земельну ділянку, що перебуває в постійному користуванні освітнього закладу. Тому положення оспорюваного Договору повинні відповідати законодавству, що регулює правовідносини у сфері оренди землі.

Таким чином, проаналізувавши положення Договору про спільну обробку землі від 25.05.2026 та зміст правовідносин, що склалися між Сульським ліцеєм та ФГ Шепіль Я.А. суд дійшов висновку, що спірний Договір є удаваним правочином і приховує під собою факт передачі в оренду земельної ділянки площею 13,4 га, тобто фактично містить істотні умови договору оренди землі, укладення якого регулюється Законом України «Про оренду землі» та Земельним кодексом України оскільки, у даному випадку навчальний заклад передав майно, а саме (земельну ділянку) Виконавцю та поклав на нього обов`язок вносити плату за користування, що суперечить та не відповідає вимогам Цивільного кодексу щодо умов договору спільної діяльності.

За умовами оспорюваного Договору відповідач 2 фактично користується, володіє, експлуатує земельну ділянку площею 13,4 га за рахунок власної техніки, обладнання, інвентарю, паливно-мастильних матеріалів, насіннєвих матеріалів, мінеральних добрив, засобів рослин, відповідних спеціалістів, працівників і буде сплачувати кошти за її експлуатацію та користування Сульському ліцею.

Крім того, зміст погоджених сторонами умов спірного договору свідчить про те, що взявши на себе зобов`язання надати земельну ділянку для вирощування та збирання товарної сільськогосподарської продукції, Сульський ліцей фактично усунувся від права самостійного господарювання на земельній ділянці і надав право обробки землі та збору врожаю саме Виконавцю - ФГ Шепіль Я.А., а тому право на обробку землі та збір врожаю, передбачене умовами спірного договору, являє собою реалізацію правомочностей землекористувача щодо володіння та користування, які згідно ст. 92 ЗК України, складають титул права постійного користування, однак, земельна ділянка, яку використовує фермерське господарство не належать йому на жодному з титулів - праві власності чи праві оренди, отже, землекористування здійснюється господарством за відсутності законодавчо визначеної підстави.

Відповідно до ст. 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню.

Оскільки вказані обставини визнається сторонами в заявах по суті, то вони є такими, що встановлені судом.

Відповідно до п. 1 ст. 215 ЦК України підставною недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з вимогами п. 1, 4, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, правочин має вчинятись у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, ст. 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За приписами ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом. Орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.

Статтею 124 ЗК України визначено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.

Матеріалами справи підтверджено, що Сульський ліцей є користувачем вказаної земельної ділянки, права якого визначено ст. 95 Земельного кодексу України.

У той же час, ст. 95 ЗК України не передбачено права землекористувачів передавати земельну ділянку у користування третім особам.

З огляду на те, що при укладенні договору допущено очевидне порушення вимог закону щодо заборони використання майна закладу освіти не для освітніх цілей; законодавчій забороні землекористувачу на праві постійного користування виходити за межі прав, передбачених ст.ст. 92, 95 Земельного кодексу України; укладання договору усупереч установленого порядку та з метою приховування іншого договору; спірний Договір укладений сторонами в порушення вимог Земельного кодексу України та Закону України Про оренду землі, а майно, яке мало використовуватися для освітніх цілей, не використовується з моменту укладення договору за його цільовим призначенням, згідно з ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України є підставою для визнання його недійсним.

Тому позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонам.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Враховуючи визнання відповідачами позовних вимог та те, що судом позовні вимоги прокурора до відповідачів задоволені, то на відповідачів покладаються витрати із сплати судового збору в розмірі 50%, від сплаченої прокурором суми, а 50% - повертаються прокурору.

Керуючись ст. ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги Заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Садівської сільської ради Сумського району Сумської області до відповідачів: 1. Сульського ліцею Садівської сільської ради Сумського району Сумської області, 2. Фермерського господарства «Шепіль Яков Андрійович» про визнання недійсним договору на спільну обробку землі від 25.02.2026 - задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір про спільну обробку землі від 25.05.2026, укладений між Сульським ліцеєм Садівської сільської ради Сумського району Сумської області та фермерським господарства «Шепіль Яков Андрійович», щодо використання ним земельної ділянки площею 13,4000 га (кадастровий номер 5924787300:05:001:0094).

3. Стягнути з Сульського ліцею Садівської сільської ради Сумського району Сумської області (вул. Шкільна, б. 1А, с. Сула, Сумський район, Сумська область, 42346, код ЄДРПОУ 33362090) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 665 грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Стягнути з Фермерського господарства «Шепіль Яков Андрійович» (вул. Миру, б. 2, с. Сула, Сумський район, Сумська область, 42346, код ЄДРПОУ 34362934) на користь Сумської обласної прокуратури (вул. Г.Кондратьєва, буд. 33, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03527891) 665 грн 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

5. Повернути Сумській обласній прокуратурі 1331 грн 20 коп. витрат по сплаті судового збору, про що після набрання рішенням законної сили постановити відповідну ухвалу.

6. Видати Сумській обласні прокуратурі накази після набрання рішенням законної сили.

7. Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

8. Згідно з ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повні реквізити сторін зазначені у п.п. 3,4 резолютивної частини даного рішення.

Повне судове рішення складено 25.09.2026.

СуддяО.Ю. Резніченко