Рішення № 140063763, 24.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"24" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/2940/26

Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу № 916/2940/26

за позовом: Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600)

до відповідача: Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області (68421, Одеська обл., Болградський р-н, с. Теплиця, вул. Центральна, буд. 135, код ЄДРПОУ 04377428)

про стягнення 412 818,43 грн,

обставини справи:

20.07.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності (далі - ДПЗД) «Укрінтеренерго» до Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області, в якій воно просить:

- стягнути з Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області заборгованість за спожиту електричну енергію за період січень - лютий 2021 року у розмірі 185 731,77 грн, пеню у розмірі 2 340,75 грн, інфляційні втрати у розмірі 101 780,97 грн, 15% річних у розмірі 122 964,94 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань з оплати за спожиту електричну енергію.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 24.07.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №916/2940/26, справу постановив розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

10.08.2026 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 ГПК України.

установив:

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 грудня 2018 року №1023-р. (зі змінами), ст. 64 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі Закон), ПРРЕЕ ДПЗД «Укрінтеренерго» виконує функції постачальника «останньої надії» та діє на підставі ліцензії на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, виданої за постановою НКРЕКП від 06.11.2018 р. № 1344.

27.12.2018 ДПЗД «Укрінтеренерго» як постачальником «останньої надії» на своєму офіційному веб-сайті у мережі Інтернет за адресою: www.uie.кiev.ua розміщено: порядок приєднання до умов договору; договір про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії»; комерційну пропозицію для постачання електричної енергії споживачам постачальником «останньої надії» (із змінами).

Теплицька сільська рада Болградського району Одеської області (раніше Теплицька сільська рада Арцизького району Одеської області) (Споживач) перебувала на постачанні електричної енергії у позивача як постачальника «останньої надії» у періоді січень - лютий 2021 року.

Частиною 6 статті 64 Закону встановлено, що постачальник «останньої надії» здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником «останньої надії», що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання.

За змістом ст. 64 Закону договір вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення.

Положенням пункту 6.2.4 ПРРЕЕ встановлено, що початком постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" є дата припинення постачання електричної енергії споживачу попереднім електропостачальником, яка визначається відповідно до вимог пунктів 6.2.2 та 6.2.3 цієї глави.

Адміністратор комерційного обліку повідомляє постачальника "останньої надії" в одноденний термін про перелік споживачів (за формою згідно з додатком 8 до цих Правил), які переходять до постачальника "останньої надії", не пізніше дати такого переходу.

Відповідно до положень пункту 10 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 р. №312 «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» (у редакції, чинній до 01.07.2024) до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор систем розподілу (далі ОСР).

Згідно з фактичними обставинами справи, функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії щодо відповідача у спірний період часу виконував відповідний ОСР, а саме Акціонерне товариство «ДТЕК Одеські електромережі» (ОСР).

АТ «ДТЕК Одеські електромережі» відповідно до вимог ПРРЕЕ було надав інформацію про переведення відповідача на постачання електричної енергії до позивача як постачальника «останньої надії», а саме: лист від 04.01.2021 № 101/19/03-18 з інформацією про точки комерційного обліку споживачів, постачання електричної енергії яким здійснюється постачальником «останньої надії», згідно з яким з 01.01.2021 року відповідач переходить до постачальника «останньої надії».

На підставі наведеного, відповідач приєднався до публічного договору постачання електричної енергії Постачальником «останньої надії», який відповідно частини 8 статті 64 ЗУ «Про ринок електричної енергії» вважається укладеним з початку фактичного постачання електричної енергії такому споживачу, та у періоді січень - лютий 2021 року споживав електричну енергію від Постачальника «останньої надії» на умовах зазначеного договору.

За цим Договором Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору, що зазначені в Додатку 1 до Договору (комерційна пропозиція) (п.2.1 Договору).

Постачальник здійснює постачання електричної енергії споживачу з моменту припинення постачання електричної енергії споживачу діючим електропостачальником у випадках, зазначених у п.3.2 цієї глави (п.3.1 Договору).

Початок постачання електричної енергії споживачу починається з факту споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ (п.3.6 Договору).

У разі фактичного споживання електричної енергії за відсутності договору про постачання електричної енергії з іншим електропостачальником умови договору з постачальником,,останньої надії вважаються прийнятими споживачем (п.3.7 Договору).

Споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами (тарифами), що визначаються відповідно до методики (порядку), затвердженої регулятором, згідно з комерційною пропозицією з постачання електричної енергії постачальником,,останньої надії, яка є додатком до цього договору (комерційна пропозиція) (п.5.1 Договору).

Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць (п.5.8 Договору).

Оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем… (п. 5.10 Договору).

Споживач має право обрати на розрахунковий період іншого електропостачальника в установленому ПРРЕЕ порядку за умови, що в нього є договір про надання послуг з розподілу/передачі електричної енергії з оператором системи, та відсутнє припинення постачання електричної енергії внаслідок наявної заборгованості за постачання електричної енергії перед діючим постачальником (п. 5.15 Договору).

Споживач зобов`язується:… 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору;… 4) у разі укладення договору про постачання електричної енергії з новим електропостачальником споживач повідомляє про це постачальника та здійснює розрахунки у терміни, визначені у порядку зміни електропостачальника, встановленому ПРРЕЕ (п. 6.2 Договору).

Постачальник зобов`язується: 1) забезпечувати постачання електричної енергії в порядку та на умовах, визначених цим договором; … 3) обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбаченому ПРРЕЕ та цим договором (п. 7.2 Договору).

Цей договір приєднання споживача набирає чинності за фактом споживання електричної енергії у перший день, наступний за останнім днем постачання електричної енергії попереднім електропостачальником, за відсутності факту відключення, передбаченого ПРРЕЕ, та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до повного їх здійснення, а в частині постачання електричної енергії його дія не може перевищувати 90 діб (п. 13.1 Договору).

Відповідно до п. 4.1 умов комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019, яка є додатком до Договору, споживач сплачує 100% від орієнтованої вартості прогнозованого обсягу споживання електричної енергії за розрахунковий період протягом 5 банківських (робочих) днів з моменту отримання споживачем рахунку…;

Рахунки вважаються отриманими Споживачем належним чином у разі їх направлення особистим врученням (нарочним) або із застосуванням послуг пошти на адресу Споживача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та/або на адресу, надану ОС Постачальнику. Датою отримання таких рахунків буде вважатися дата їх особистого вручення, що підтверджується підписом одержувача на рахунку або супровідному листі, та/або реєстрацією вхідної кореспонденції, або третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв`язку, в якому обслуговується одержувач (у разі направлення поштою рекомендованим або цінним листом). У разі направлення рахунків електронною поштою або із застосуванням інших засобів електронного зв`язку, датою отримання таких рахунків буде вважатися дата відправлення Постачальником відповідного електронного повідомлення (лист, факс та інше) (п. 4.3. умов комерційної пропозиції №3 від 07.06.2019)

На виконання Договору ДПЗД «Укрінтеренерго» на підставі даних про фактичне споживання електричної енергії, отриманих від ОСР відповідачу було виставлено:

- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за січень 2021 року рахунок № 000004377428/13/О01/14036 від 24.02.2021 та Акт № 008219 купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 від 31.01.2021 на обсяг споживання електричної енергії 28124 кВт.*год. на загальну суму 117 768,47 грн (з ПДВ). Зазначені рахунок та акт були надіслані на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням, яке було отримано відповідачем 30.03.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

- на підставі Звіту про фактичне споживання електричної енергії за лютий 2021 року рахунок № 000004377428/13/О02/15985 від 24.03.2021 та Акт № 010165 купівлі-продажу електроенергії за лютий 2021 від 28.02.2021 на обсяг споживання електричної енергії 34046 кВт.*год. на загальну суму 132 429,28 грн (з ПДВ). Зазначені рахунок та акт були надіслані на адресу відповідача рекомендованим поштовим відправленням, яке було отримано відповідачем 27.04.2021, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу.

Разом з тим, відповідач звернувся до позивача з листом від 08.04.2021 № 02-10/388, яким, посилаючись на особливості внутрішніх розрахунків та розмежуванням засобів обліку за об`єктами споживачів, попросив скласти окремі договори про постачання електричної енергії постачальником «останньої надії» за період січень лютий 2021 року на Теплицьку сільську раду Арцизького району Одеської області (код ЄДРПОУ 04377428) та Відділ освіти Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області (код ЄДРПОУ 44018132). До даного листа було додано звіти по покази засобів обліку за розрахункові місяці січень - лютий 2021 року Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області та Відділу освіти Теплицької сільської ради Арцизького району Одеської області.

На підставі зазначеного листа та у відповідності до наданих звітів позивач здійснив відповідні коригування обсягів спожитої відповідачем електричної енергії у спірний період часу у бік зменшення та склав та виставиви відповідачу:

- рахунок № 000004377428/13/К01/21329 від 30.09.2021 та Корегувальний акт 014793 від 30.09.2021 до Акту № 008219 купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 від 31.01.2021 на обсяг споживання електричної енергії 21 273 кВт.*год. на загальну суму 89 080,09 грн (з ПДВ) (за результатами здійсненого коригування обсягів електроенергії обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у період січень 2021 року було зменшено на 6 851 кВт.*год.)

- рахунок № 000004377428/13/К02/21331 від 30.09.2021 та Корегувальний акт 014795 від 30.09.2021 до Акту № 010165 купівлі-продажу електроенергії за лютий 2021 від 28.02.2021 на обсяг споживання електричної енергії 24 848 кВт.*год. на загальну суму 96 651,68 грн (з ПДВ) (за результатами здійсненого коригування обсягів електроенергії обсяг спожитої відповідачем електричної енергії у період січень 2021 року було зменшено на 9 198 кВт.*год.).

Зазначені відкориговані рахунки та акти були надіслані на адресу відповідача листом від 06.10.2021 № 44/10-8907/пон.

У відповідності до ст. 19 Господарського процесуального кодексу України ДПЗД «Укрінтеренерго» на електронну адресу відповідача направив Вимогу про сплату штрафних санкцій на суму 254 457,34 грн та боргу за спожиту електроенергію на суму 185 731,77 грн № 44/11-011887 від 27.11.2025. Втім, зазначена вимога позивача була залишена без належного реагування з боку відповідача.

У зв`язку із несплатою заборгованості за спожиту електричну енергію у розмірі 185 731,77 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Крім того, посилаючись на умови договору та ст. 625 ЦК України, позивач нарахував пеню у розмірі 2 340,75 грн, інфляційні втрати у розмірі 101 780,97 грн та 15% річних у розмірі 122 964,94 грн, які також просить стягнути з відповідача.

Також позивач зазначає, що згідно з розділом «Позовна давність» Комерційної пропозиції, керуючись статтею 259 ЦК України Сторони домовились встановити в цьому Договорі збільшений строк позовної давності: строк загальної позовної давності щодо вимог про стягнення боргу тривалістю п`ять років; строк спеціальної позовної давності щодо вимог про стягнення штрафних санкцій (штраф, пеня) тривалістю п`ять років.

Законом України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14 травня 2025 року № 4434-IX, виключено пункт 19 прикінцевих та перехідних положень ЦК України, яким було передбачено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Позивач звертає увагу суду, що станом на 24.02.2022, тобто на момент введення воєнного стану в Україні, на період дії якого згідно з зазначеною нормою перебіг позовної давності зупиняється на строк дії такого стану, строк позовної давності, визначений сторонами відповідно до розділу «Позовна давність» Комерційної пропозиції для звернення до суду з вимогою про стягнення боргу, не пройшов.

У відзиві на позовну заяву Теплицька сільська рада Болградського району Одеської області визнає позовні вимоги позивача в цій справі частково, а саме в частині заборгованості зі сплати за спожиту електричну енергію в сумі 185 731,77 грн, в іншій частині позовні вимоги не визнає.

Відповідач не оспорює обставини, викладені позивачем у позові, щодо постачання відповідачу в період січень-лютий 2021 року електричної енергії позивачем, як постачальником «останньої надії».

На твердження відповідача, він не отримував рахунок № 000004377428/13/О01/14036 від 24.02.2021 за січень 2021 та рахунок № 000004377428/13/О02/15985 від 24.03.2021 за лютий 2021, а рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень з відбитками календарного штемпеля відділення зв`язку від 01.04.2021 та 29.04.2021 не містять підписів уповноваженої особи відповідача щодо їхнього одержання в графі «Розписка в одержанні». Натомість в графі «Розписка в одержанні» в обох випадках зазначено «Колматовой». Однак, в Теплицькій сільській раді Болградського району Одеської області громадянка з прізвищем «Колматова» ніколи не працювала, що підтверджується відповідною довідкою. Крім того, в графі «дата» від руки зазначено « 30.03» та « 27.04» відповідно, що не відповідає датам на відбитках календарного штемпеля відділення зв`язку.

Вимогу № 44/11-011887 щодо сплати штрафних санкцій на суму 254 457,34 грн та боргу за спожиту електроенергію на суму 185 731,77 грн з доданими до неї документами відповідач не отримував та вперше ознайомився з цими документами в додатках до позовної заяви.

Посилання позивача у позові на положення комерційної пропозиції, відповідно до якого у разі неотримання рахунку Споживач зобов`язується здійснити 100 % оплату самостійно (без рахунку) на поточний рахунок Постачальника, зазначений у Договорі, не пізніше ніж за 1 банківський (робочий) день до початку розрахункового періоду, виходячи з прогнозованого обсягу споживання електричної енергії у розрахунковому періоді та діючої у розрахунковому періоді ціни на електричну енергію, не може бути застосовано до спірних правовідносин, оскільки суперечить положенням Бюджетного кодексу України, Наказу Міністерства фінансів України від 02.03.2012 р. № 309 «Про затвердження Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України» та Наказу Державної казначейської служби України № 68 від 29.04.2013 р. «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо переліку підтвердних документів для реєстрації бюджетних зобов`язань та проведення платежів», відповідно до яких проведення бюджетного платежу можливе лише на підставі виставленого рахунку та за наявності договору, підписаного сторонами.

У зв`язку з викладеним, нарахування позивачем штрафних санкцій у спірних правовідносинах в сумі 227 086,66 грн є безпідставним та не визнається відповідачем з зазначених підстав.

Відповідач визнає споживання електричної енергії, поставленої позивачем як постачальником «останньої надії» в січні-лютому 2021 року на суму 185 731,77 грн та зобов`язується сплатити цю суму шляхом ухвалення необхідних рішень для цього незалежно від результату судового розгляду в цій справі.

Водночас, визнаючи частково позовні вимоги в цій справі в частині заборгованості зі сплати за спожиту електричну енергію в сумі 185 731,77 грн, відповідач не погоджується з доводами позивача щодо позовної давності та заявляє про її сплив та необхідність застосування наслідків спливу позовної давності в цій справі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до частини 1, 2, 5 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

За змістом положень ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною першою статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Одним із видів договорів, що укладаються для забезпечення функціонування ринку електричної енергії, є договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (п. 16 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.12.2018 № 1023-р Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" визначено постачальником останньої надії з 1 січня 2019 до 31 грудня 2025.

З урахуванням наведених норм та за встановлених судом обставин між позивачем, який виконує функції постачальника "останньої надії", та відповідачем існують договірні відносини на умовах договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", зміст якого визначений позивачем на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" та Комерційної пропозиції № 2 від 27.12.2018 до цього договору, що опубліковані на офіційному веб-сайті позивача https://uie.kiev.ua.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір, та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки електричної енергії.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частин 1, 2 статті 633 Цивільного кодексу України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (частина п`ята статті 633 ЦК України).

За визначенням, наведеним у частині 1 статті 634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно зі статтею 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії", основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними визначаються нормативно-правовими актами, що регулюють впровадження цього Закону, зокрема, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу; правилами роздрібного ринку; іншими нормативно-правовими актами. Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором.

Згідно з частиною 5 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії" правила роздрібного ринку передбачають, зокрема, загальні умови постачання електричної енергії споживачам, систему договірних відносин між учасниками роздрібного ринку, права та обов`язки учасників ринку, процедуру заміни споживачем постачальника електричної енергії, умови та порядок припинення та відновлення постачання електричної енергії споживачу, процедуру розгляду скарг споживачів, особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги, постачальником "останньої надії".

За приписами статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії", учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються, зокрема, і договори про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

Відповідно до пункту 66 частини першої статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" - це визначений відповідно до цього Закону електропостачальник, який за обставин, встановлених цим Законом, не має права відмовити споживачу в укладенні договору постачання електричної енергії на обмежений період часу.

Відповідно до пункту 1.2.9. ПРРЕЕ, постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", який розробляється постачальником "останньої надії" на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії" (додаток 7 до цих Правил) та вважається укладеним у визначених законодавством України та цими Правилами випадках, у разі настання яких споживач безакцептно приймає умови договору про постачання електричної енергії постачальником "останньої надії".

За приписами частини першої статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" надає послуги з постачання електричної енергії споживачам у разі: 1) банкрутства, ліквідації попереднього електропостачальника; 2) завершення строку дії ліцензії, зупинення або анулювання ліцензії з постачання електричної енергії споживачам попереднього електропостачальника; 3) невиконання або неналежного виконання електропостачальником правил ринку, правил ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку, що унеможливило постачання електричної енергії споживачам; 4) необрання споживачем електропостачальника, зокрема після розірвання договору з попереднім електропостачальником; 5) в інших випадках, передбачених правилами роздрібного ринку.

Згідно з частиною 6-10 статті 64 Закону України "Про ринок електричної енергії", постачальник "останньої надії" здійснює постачання електричної енергії у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, на умовах типового договору постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором, та є публічним договором приєднання. Постачальник "останньої надії" оприлюднює відповідний договір на своєму офіційному веб-сайті.

За умовами п. 3.4.3 ПРРЕЕ, постачальник "останньої надії" постачає електричну енергію споживачу за ціною, що формується ним відповідно до затвердженої Регулятором методики (порядку), та включає, зокрема, ціну купівлі електричної енергії на ринку електричної енергії, ціну (тариф) на послуги постачальника "останньої надії", ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг. Ціни, за якими здійснюється постачання електричної енергії постачальником "останньої надії", мають бути економічно обґрунтованими, прозорими та недискримінаційними і не повинні перешкоджати конкуренції на ринку електричної енергії. Ціна (тариф) на послуги постачальника "останньої надії" визначається за результатами конкурсу.

Відповідно до частини 1 та 2 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії", розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу. Діяльність з розподілу електричної енергії підлягає ліцензуванню відповідно до законодавства. Оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на недискримінаційних засадах відповідно до цього Закону, кодексу систем розподілу та інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 45 Закону України "Про ринок електричної енергії" ОСР зобов`язаний при застосуванні процедур зміни/заміни електропостачальника надавати новому електропостачальнику інформацію про споживачів, приєднаних до його системи розподілу, яким здійснював продаж попередній електропостачальник, в обсягах та порядку, визначених Регулятором. ОСР щомісяця надає постачальнику "останньої надії" звіти щодо фактичного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (далі - Звіти), на підставі яких постачальник "останньої надії" визначає обсяг спожитої електричної енергії кожним споживачем.

Отже, всю інформацію щодо споживачів та обсягу спожитої ними електричної енергії ДПЗД "Укрінтеренерго" отримує від ОСР в Звітах.

За умовами п. 1.2.6. ПРРЕЕ, оператор системи, який здійснює розподіл (передачу) електричної енергії безпосередньо до електроустановок споживача, отримує плату за послуги з розподілу (передачі) електричної енергії або від споживача, або від електропостачальника за вибором споживача (крім постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії"). Вибір споживача зазначається в договорі про постачання електричної енергії споживачу (обраній споживачем комерційній пропозиції). У разі постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг або "останньої надії" послугу з розподілу (передачі) електричної енергії для потреб споживачів, електроустановки яких приєднані на території діяльності відповідного оператора системи, оплачує відповідний електропостачальник за усією сукупністю зазначених споживачів, постачання яким здійснює постачальник універсальних послуг або "останньої надії". При цьому ціни на електричну енергію, що постачається споживачам постачальниками універсальних послуг та "останньої надії", включають, у тому числі, ціни (тарифи) на послуги оператора системи передачі та оператора системи розподілу відповідно до укладених договорів про надання відповідних послуг.

Згідно з п. 10 ПРРЕЕ, до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний ОСР.

Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 27.12.2017 № 1470, а саме пп. 29 п.2.2. встановлено, що при провадженні ліцензованої діяльності ліцензіат повинен дотримуватися таких організаційних вимог, зокрема, надавати учасникам ринку інформацію, необхідну для виконання ними функцій на ринку, в обсягах та порядку, визначених правилами ринку, кодексом системи передачі, кодексом систем розподілу, кодексом комерційного обліку та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Пункт 3 частина 1 статті 57 Закону України Про ринок електричної енергії визначає, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 частини 3 статті 58 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Господарський суд зазначає, що обсяг спожитої електричної енергії у розмірі на загальну суму 185 731,77 грн підтверджено належними та допустимими доказами та визнано самим відповідачем.

Відповідно до п. 5.10 договору оплата виставленого постачальником рахунка за цим договором має бути здійснена споживачем в терміни, визначені в рахунку, але не менше 5 робочих днів з дати отримання споживачем цього рахунка, або протягом 5 робочих днів від строку оплати, зазначеного у комерційній пропозиції, прийнятої споживачем.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Господарський суд не приймає доводи відповідача про неотримання рахунків на оплату, так як надані позивачем рекомендовані повідомлення про вручення відправлення містять підпис уповноваженого отримувача, дату отримання та підпис працівника поштового зв`язку. Крім того, на самому повідомленні зазначені документи, які направлялись.

Отже, ураховуючи отримання відповідачем рахунків №000004377428/13/О01/14036 від 24.02.2021 та Акту № 008219 купівлі-продажу електроенергії за січень 2021 від 31.01.2021 та № 000004377428/13/О02/15985 від 24.03.2021 та Акт № 010165 купівлі-продажу електроенергії за лютий 2021 від 28.02.2021, у останього виникло зобов`язання оплатити поставлену електричну енергію за січень-лютий 2021 року у строк передбачений договором.

Між тим, як установлено судом, між сторонами велось листування щодо коригування обсягів спожитої електричної енергії та виставлення нових рахунків.

Наявність вказаної заборгованості відповідач підтвердив, доказів сплати спожитої електричної енергії за вказаний період в матеріалах справи відсутні.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 185 731,77 грн підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача пені, суд зазначає про таке.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 ЦК передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Положеннями ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п. 6.1 Комерційної пропозиції №3 за внесення передбачених умовами договору платежів з порушенням термінів, визначених даною комерційною пропозицією, постачальник має право нарахувати споживачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

При цьому, відповідно до п. 13.1 Комерційної пропозиції №3 сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання або неналежне виконання зобов`язання припиняється через один рік від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, суд установив, що він є арифметично правильним, у зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 2 340,75 грн.

За приписами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 7.4 Комерційної пропозиції №3, споживач, який прострочив виконання грошового зобов`язання з оплати електроенергії, на вимогу постачальника зобов`язаний, крім оплати штрафних санкцій та збитків, сплатити суму боргу за електроенергію з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення зобов`язання, а також п`ятнадцять процентів річних від простроченої суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов`язання.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредитору (такий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц, № 646/14523/15- ц, у постановах Верховного Суду від 04.10.2019 у справі №915/880/18, від 26.09.2019 у справі №912/48/19, від 18.09.2019 у справі №908/1379/17 та у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі №905/600/18).

Господарський суд погоджується із доводами позивача щодо наявності правових підстав для нарахування та стягнення 15% річних та інфляційних втрат за період з 01.02.2022 по 30.06.2026.

За приписами ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач зобов`язання в передбачений строк не виконав, у зв`язку із чим позивач правомірно нарахував 15% річних та інфляційні втрати.

Перевіривши розрахунок наданий позивачем, суд установив, що він є арифметично правильним, у зв`язку із чим стягненню з відповідача підлягають 15% річних у розмірі 122 964,94 грн та інфляційні втрати у розмірі 101 780,97 грн.

За таких обставин та правового регулювання, беручи до уваги обізнаність відповідача про наявність заборгованості та обо`язок її сплатити, простроченість оплати більш ніж на 5 років, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ДПЗД «Укрінтеренерго» у повному обсязі.

Щодо застосування строків позовної давності суд вважає за необхідне зауважити, що порядок відліку позовної давності наведено в ст. 261 Цивільного кодексу України. Зокрема, відповідно до ч.1 цієї статті перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Із 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами його строку до 30 червня 2023 року (п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 р. № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»).

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 Цивільного кодексу України, продовжуються на строк дії такого карантину (п. 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції Закону № 540-ІХ, який набрав чинності 02.04.2020 р.).

Карантин на території України скасований з 30 червня 2023 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 р. № 651.

Згідно із Законом України від 15.03.2022 р. № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», що набрав чинності 17.03.2022р., Прикінцеві та перехідні положення Цивільного кодексу України доповнено п.19, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Враховуючи все викладене вище, відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

Згідно з ч. 3 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Реалізація принципу змагальності сторін в процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у ст. 129 Конституції України.

Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання принципу справедливості судового розгляду є надзвичайно важливим під час вирішення судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.

Стандарт доказування «вірогідність доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», заява № 49684/99).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Згідно зі статтею 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.129, 232, 233, 238, 240, 241 ГПК України,

ухвалив:

1. Позов Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» до Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області -задовольнити.

2.Стягнути з Теплицької сільської ради Болградського району Одеської області (68421, Одеська обл., Болградський р-н, с. Теплиця, вул. Центральна, буд. 135, код ЄДРПОУ 04377428) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 85, код ЄДРПОУ 19480600) заборгованість за спожиту електричну енергію за період січень - лютий 2021 року у розмірі 185 731,77 грн, пеню у розмірі 2 340,75 грн, інфляційні втрати у розмірі 101 780,97 грн, 15% річних у розмірі 122 964,94 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 953,82 грн.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з приписами ч.5 ст.240 ГПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено та підписано 24 вересня 2026 р.

Суддя Т.І. Демченко