Рішення № 140063760, 16.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" вересня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/604/26

Господарський суд Одеської області у складі головуючої судді Демченко Т.І.

За участі секретаря судового засідання: Кастрової М.С.,

За участю представників сторін:

від прокуратури: Терлецька І.І.

від позивача: не з`явився

від відповідача: не з`явився

розглянувши матеріали справи № 916/604/26

За позовом: Роздільнянської окружної прокуратури (67400, Одеська обл.,м. Роздільна, вул. Ярослава Мудрого, буд. 8) в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (67130, Одеська обл., Роздільнянський р-н, селище Цебрикове, вул. Миру, буд. 1, код ЄДРПОУ 04378221)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю,,Українська обласна агенція з питань садівництва (65009, Одеська обл., місто Одеса, вул. Сегедська, буд. 23, код ЄДРПОУ 42756823 )

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку,

обставини справи:

20.02.2026 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява від Роздільнянської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ),,Українська обласна агенція з питань садівництва, в якій вона просить:

- стягнути з ТОВ,,Українська обласна агенція з питань садівництва заборгованість з орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки від 15.12.2020 № 68 у розмірі 35 646,96 грн;

- розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.12.2020 № 68, укладений між Цебриківською селищною радою Великомихайлівського (нині Роздільнянського) району Одеської області та ТОВ,,Українська обласна агенція з питань садівництва щодо земельної ділянки площею 5,6294 га з кадастровим номером 5121655500:01:001:0551, що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.04.2021 за індексним номером 57564846, номер запису про інше речове право 41424781, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774333151216;

- зобов`язати ТОВ,,Українська обласна агенція з питань садівництва повернути Цебриківській селищній раді Роздільнянського району Одеської області земельну ділянку, площею 5,6294 га з кадастровим номером 5121655500:01:001:0551, що розташована на території Цебриківської селищної ради Роздільнянського району, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774333151216.

Обґрунтовуючи позовні вимоги прокуратура посилається на порушення відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 15.12.2020 №68 шляхом систематичної несплати орендних платежів у період з 2022 по 2026 роки.

Господарський суд Одеської області ухвалою від 02.03.2026 суд прийняв позовну заяву до свого провадження, справу вирішив розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи та призначив підготовче засідання на 24.03.2026.

Ухвалою суду від 25.03.2026 відклав підготовче засідання на 15.04.2026.

Ухвалою суду від 28.04.2026 відклав підготовче засідання на 13.05.2026.

Ухвалою суду від 14.05.2026 повідомив сторін про призначення підготовчого засідання на 02.06.2026.

Ухвалою суду від 03.06.2026 закрив підготовче засідання та призначив розгляд справи по суті на 23.06.2026.

23.06.2026 до суду від прокуратури надійшли додаткові пояснення по справі, згідно з якими загальна сума заборгованості ТОВ «Українська обласна агенція з питань садівництва» з орендної плати перед місцевим бюджетом Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області, за вказаним договором оренди за період з 01.01.2023 по 01.01.2026 становить 28 181,40 грн.

Ухвалою суду від 23.06.2026 повідомив сторін про призначення судового засідання на 22.07.2026.

Ухвалою суду від 23.07.2026 повідомив сторін про призначення судового засідання на 05.08.2026.

Ухвалою суду від 11.08.2026 повідомив сторін про призначення судового засідання на 24.08.2026.

Ухвалою суду від 24.08.2026 оголосив перерву до 09.09.2026.

Ухвалою суду від 15.09.2026 оголосив перерву до 16.09.2026.

Відповідач своїм правом на судовий захист не скористався, відзив на позовну заяву до суду не надав.

Ухвала суду про відкриття провадження по справі №916/604/26 від 02.03.2026, направлена на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 11.03.2026 повернулась до суду не врученою з приміткою пошти: «адресат відсутній за вказаною адресою».

За приписами п. 7 ст. 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідач не звертався до суду з повідомленням про зміну адреси місцезнаходження.

В ухвалі від 16.01.2023 у справі №916/3670/21 Верховний Суд зазначив, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17 (П/9901/87/18), провадження №11-268заі18).

Також ухвали у зазначеній справі суд офіційно оприлюднив у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua.

З огляду на викладене відповідачу надано право бути обізнаним про прийняті у цій справі рішення та можливість реалізувати право на участь у судовому процесі у передбаченому процесуальним законом порядку.

Суд вважає, що ним вчинено всі можливі дії щодо належного повідомлення відповідача про дату, місце та час судових засідань.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо строку розгляду справи господарський суд зауважує, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.

Так, при здійсненні правосуддя суд має виходити з необхідності дотримання основних засад господарського судочинства, зазначених ст. 2,4 Господарського процесуального кодексу України стосовно забезпечення права сторін на розгляд справ у господарському суді після їх звернення до нього у встановленому порядку, гарантованому чинним законодавством та всебічно забезпечити дотримання справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі Смірнова проти України).

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення поняття розумний строк вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ і було б неприродно встановлювати один і той самий строк для всіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин (рішення у справі Броуган та інші проти Сполученого Королівства).

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

При цьому Європейський суд з прав людини в своїй практиці виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто, обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника; 3) поведінка державних органів; 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (Рішення Бараона проти Португалії, 1987 рік, Хосце проти Нідерландів, 1998 рік; Бухкольц проти Німеччини, 1981 рік; Бочан проти України, 2007 рік).

Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте, посилання на строк містить ст. 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.

Отже, враховуючи обставини справи та введення воєнного стану в Україні згідно Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, суд застосовує принцип розумного строку тривалості провадження відповідно до зазначеної вище практики Європейського суду з прав людини.

Відтак, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, застосувавши ст. 2, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. 3 Конституції України та ст. 2, 11 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення підписано у відповідності до приписів ч.1 ст.240 ГПК України.

установив:

15.12.2020 між Цебриківською селищною радою Великомихайлівського (нині Роздільнянського) району в Одеській області (Орендодавець) та ТОВ «Українська обласна агенція з питань садівництва» Орендар) укладено договір оренди землі № 68 (далі Договір), згідно з п. 1.1. якого Орендодавець, на підставі протоколу проведення земельних Topгір за лотом №59745 від 15.12.2020 №4/59745 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну загальною площею 5,6294 га сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 5121655500:01:0551, розташовану за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Цебриківська селищна рада.

Відповідно до п. 2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка із земель сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 5121655500:01:001:0551 площею 5,6294 га ріллі, що розташована за адресою: Одеська область, Великомихайлівський район, Цебриківська селищна рада.

Згідно з п. 2.2. Договору кадастровий номер 5121655500:01:0551.

Категорія земель: землі сільськогосподарського призначення.

Код використання згідно з класифікатором видів цільового призначення земель (КВЦПЗ): А.01.01 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до п. 2.4 Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного станом на 01.01.2020 складає 108 036,21 грн та підлягає щорічній індексації.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що договір укладено на строк 7 років. Відлік строку оренди здійснюється відповідно до п. 3.2.

Право оренди земельної ділянки виникає у Орендаря після державної реєстрації права оренди, відповідно до закону (п. 3.2. Договору).

Договір оренди зареєстрований в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права (рішення про державну реєстрацію за індексним номером 57564846 від 10.04.2021, номер запису про інше речове право 41424781).

Згідно з п. 4.1 Договору орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі на рахунок Цебриківської селищної ради Великомихайлівського району Одеської області в УКДСУ у Великомихайлівському районі Одеської області у розмірі 8 730,00 грн за 1 рік відповідно до протоколу проведення земельних торгів за лотом № 59745 від 15.12.2020 № 4/59745, що становить 8,08 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2020 та складає 727,50 грн. за один місяць.

Відповідно до п. 4.3 Договору орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28 числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому п. 4.1 Договору за кожен місяць.

Пунктом 8.4.6. Договору встановлено обов`язок Орендаря своєчасно вносити орендну плату.

Пунктом 8.1. Договору закріплені права Орендодавця, які визначаються відповідно до положень Закону України «Про оренду землі», зокрема, встановлене право орендодавця вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Позивач зазначає, що ТОВ «Українська обласна агенція з питань садівництва» обов`язку щодо сплати орендної плати в обумовлені строки за вищевказаним договором не виконувало, внаслідок чого за діючими договорами оренди землі, у тому числі за договором оренди № 68 від 15.12.2020 щодо земельної ділянки з кадастром номером 5121655500:01:001:0551 площею 5,6294 га виникла заборгованість із виплати орендної плати.

Згідно з розрахунком Цебриківської селищної ради, заборгованість перед місцевим бюджетом за вказаним договором оренди по орендній платі за земельну ділянку з кадастровим номером 5121655500:01:001:0551, площею 5,6294 га, наданої ТОВ «Українська обласна агенція з питань садівництва» за період з 01.03.2022 по 01.01.2026 роки складає 45 249,24 грн. Однак, сума, що підлягає стягненню з відповідача, з урахуванням трирічного строку позовної давності, складає 28 181,40 грн. за період з 01.01.2023 по 01.01.2026 роки.

Ураховуючи систематичну несплату орендної плати ТОВ «Українська обласна агенція з питань садівництва», як орендарем земельної ділянки комунальної власності площею 5,6294 га з кадастровим номером 5121655500:01:001:0551, допущено порушення умов договору оренди землі від 15.12.2020 в частині виконання обов`язків зі сплати орендної плати.

Відповідно до п. 11.3 Договору дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, у томму числі вимог пунктів 5.5, 8.4.5, 8.4.13, а також внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати.

Посилаючись на ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі», п. 11.3. договору, п. «д» ст. 141 ЗК України, ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» та ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України прокурор просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.12.2020 № 68, укладений між Цебриківською селищною радою Великомихайлівського (нині Роздільнянського) району Одеської області та ТОВ,,Українська обласна агенція з питань садівництва щодо земельної ділянки площею 5,6294 га з кадастровим номером 5121655500:01:001:0551, що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.04.2021 за індексним номером 57564846, номер запису про інше речове право 41424781, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774333151216.

Пунктом 6.1 Договору передбачено, що у разі припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

У зв`язку із несплатою орендної плати у відповідача виникла заборгованість у розмірі 28 181,40 грн, що є підставою для розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, що стало причиною звернення прокурора з цим позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до п.3 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до п. 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам «Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції», прийнятій 19.09.2012 на 1151-му засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.

ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, яка надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти росії» (Menchinskaya v. russia), заява № 42454/02, § 35).

За змістом ч. 2 ст.2 Цивільного кодексу України держава Україна є учасником цивільних відносин. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що у випадку, коли держава вступає у цивільні правовідносини, вона має цивільну правоздатність нарівні з іншими їх учасниками (ч. 1 ст. 167 Цивільного кодексу України ). Держава набуває і здійснює цивільні права й обов`язки через відповідні органи, які діють у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 Цивільного кодексу України).

Отже, поведінка органів, через які діє держава, розглядається як поведінка держави у відповідних, зокрема, у цивільних, правовідносинах. Тому, у тих відносинах, в які вступає держава, органи, через які вона діє, не мають власних прав і обов`язків, а наділені повноваженнями (компетенцією) представляти державу у відповідних правовідносинах (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц, від 18.01.2023 у справі №488/2807/17).

Велика Палата Верховного Суду також звертала увагу на те, що і в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах. Тобто, під час розгляду справи у суді фактичною стороною у спорі є держава, навіть якщо позивач визначив стороною у справі певний орган (див. постанову від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц). Тому, зокрема, наявність чи відсутність у органу, через який діє держава, статусу юридичної особи, значення не має (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2021 у справі № 911/2169/20, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Незалежно від того, хто саме звернувся до суду, - орган, наділений повноваженнями у спірних правовідносинах, чи прокурор, у судовому процесі держава бере участь у справі як позивач, а відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор здійснюють процесуальні дії на захист інтересів держави як суб`єкта процесуальних правовідносин. Таким чином, фактичним позивачем за позовом, поданим в інтересах держави, є держава, а не відповідний орган (незалежно від наявності в нього статусу юридичної особи) або прокурор. На відміну від останнього та органів, через які діє держава, юридичні особи, які не є такими органами, діють як самостійні суб`єкти права - учасники правовідносин (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру».

З наведеного можна виснувати, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Останній не повинен вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може та бажає захищати інтереси.Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (абз.1-3 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру»).

Оскільки повноваження органів влади, зокрема і щодо здійснення захисту законних інтересів держави, є законодавчо визначеними, суд згідно з принципом jura novit curia («суд знає закони») під час розгляду справи має самостійно перевірити доводи сторін щодо наявності чи відсутності повноважень органів влади здійснювати у спосіб, який обрав прокурор, захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві чи іншій заяві, скарзі обгрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. (абз. 2 ч. 2 ст. 53 ГПК України).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для їхнього захисту, але не подав відповідний позов у розумний строк. Прокурор, звертаючись до суду, повинен обґрунтувати бездіяльність компетентного органу. Для встановлення того, які дії вчинить останній, прокурор до нього звертається до подання позову у порядку, передбаченому ст.23 Закону України «Про прокуратуру», фактично надаючи цьому органу можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом перевірки виявлених прокурором фактів порушення законодавства, а також вчинення дій для виправлення цих порушень, зокрема подання позову чи повідомлення прокурора про відсутність порушень, які вимагають звернення до суду.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або мало стати відомо про можливе порушення інтересів держави, є бездіяльністю відповідного органу. Розумність вказаного строку визначає суд з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи через можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також з урахуванням таких чинників як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо

Таким чином, прокурору достатньо дотримати порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва у позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі нема, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

У позовній заяві прокурор вказав, що Роздільнянською окружною прокуратурою в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області направлено листа від 26.01.2026 № 62-345 вих-26 щодо виявлених вищезазначених порушень вимог земельного законодавства.

Окрім того, Роздільнянською окружною прокуратурою з цих же питань до сільської ради направлялися листи від 16.12.2024 за № 62-4568вих-24, але, фактично Цебриківська селищна рада самоусунулась від самостійного захисту майнових інтересів держави у сфері земельних відносин, надавши відповідь на вищезазначені листи інформації Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області від 03.05.2024 № 599/02-15, від 29.01.2025 № 150/02-15, зміст яких зводиться лише до підтвердження факту наявності у ТОВ «Українська обласна агенція з питань садівництва» заборгованості з орендної плати за землю.

Листом від 04.02.2026 за № 163-02-15 Цебриківською селищною радою Роздільнянського району Одеської області повідомлено, що селищна рада не зверталась до суду з позовом про розірвання договору оренди землі з ТОВ «Українська обласна агенція з питань садівництва» та зобов`язання повернути земельну ділянку, а також не оскаржує підстави для представництва Роздільнянською окружною прокуратурою інтересів держави в особі Цебриківської селищної ради у цій справі.

Також 19.02.2026 за № 62-728вих-26 у порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Роздільнянською окружною прокуратурою направлено на адресу Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області повідомлення про пред`явлення цього позову.

При цьому, Цебриківсью селищною ради упродовж тривалого часу (з моменту виниклої заборгованості, а саме майже 4 роки) належних заходів щодо стягнення заборгованості, розірвання договору оренди землі з ТОВ «Українська обласна агенція з питань садівництва» та зобов`язання орендаря повернути земельну ділянку територіальній громаді не вживається.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про підтвердження прокурором підстав для представництва інтересів держави в цій справі.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішення суду.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 1 ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 9 ст. 93 Земельного кодексу України відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

За приписами ст.1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

За ст. 6 зазначеного Закону орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про оренду землі» орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, є сільські, селищні, міські ради в межах повноважень, визначених законом.

За ст. 5 зазначеного Закону орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За змістом ст. 15 Закону України "Про оренду землі" істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (частини 1-3 ст. 21 цього Закону).

Крім того, згідно з п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов`язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно з п. 289.1 ст. 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

У ст. 626 Цивільного кодексу України закріплено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У п. 3 ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, свобода договору.

Також у ст. 627 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору та визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України ).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Згідно із ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.

Відповідно до ст. 25 Закону України Про оренду землі орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Як вже зазначалося вище, за умовами п. 4.3 Договору орендна плата вноситься орендарем не пізніше 28 числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, встановленому п. 4.1 Договору за кожен місяць.

Відтак, відповідач мав сплачувати на користь позивача щомісячно орендну плату не пізніше 28 числа кожного місяця, наступного за звітним, у розмірі, визначеному Договором.

Але, матеріали справи не містять доказів виконання Орендарем свого зобов`язання щодо своєчасної та у повному обсязі сплати орендної плати.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ураховуючи зазначене, перевірив наданий прокурором розрахунок суми заборгованості, суд установив, що він є арифметично правильним, у зв`язку з чим, наявні підстави для стягнення з ТОВ,,Українська обласна агенція з питань садівництва заборгованості з орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки від 15.12.2020 № 68 за період з 01.01.2023 по 01.01.2026 роки у розмірі 28 181,40 грн.

Відповідно до ст. 32 Закону України Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

За п. 11.3 дія договору припиняється шляхом його розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, у томму числі вимог пунктів 5.5, 8.4.5, 8.4.13, а також внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати.

Крім того, суд зазначає, що Верховний Суд у постановах від 28.12.2022 у справі №577/140/20, 14.06.2022 у справі №923/614/21, від 03.08.2022 у справі №914/374/21, від 23.11.2022 у справі №130/1039/20, від 01.02.2023 у справі №904/2600/18 зазначав, що систематичне порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є самостійною та достатньою підставою для його розірвання, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, навіть якщо орендар сплатить всю суму заборгованості, не має правового значення для вирішення позовних вимог про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Систематичною вважається несплата орендної плати у двох та більше випадках у встановлений строк протягом певного періоду поспіль, який визначено договором (постанови Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17, від 27.11.2018 у справі № 912/1385/17).

У постановах Верховного Суду від 13.03.2025 у справі № 922/1778/24, від 24.04.2025 у справі № 910/3690/24, від 12.09.2024 у справі № 915/386/22 виснувано, що розірвати можна лише договір, який діє.

Як вже зазначав суд вище, спірний договір оренди діє до 15.12.2027, тому договір оренди, станом на момент звернення з позовом, не припинив свою дію.

Ураховуючи те, що не сплата орендної плати є істотним порушенням Договору оренди, адже, саме на отримання орендної плати розраховував Орендодавець при укладення Договору оренди, на думку суду, наявні підстави для розірвання зазначеного Договору.

З огляду на зазначене, вимога прокурора щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 15.12.2020 №68, укладеного між Цебриківською селищною радою Великомихайлівського (нині Роздільнянського) району Одеської області та ТОВ,,Українська обласна агенція з питань садівництва щодо земельної ділянки площею 5,6294 га з кадастровим номером 5121655500:01:001:0551, що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.04.2021 за індексним номером 57564846, номер запису про інше речове право 41424781, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774333151216 підлягає задоволенню.

У свою чергу, відповідно до ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються.

Згідно зі ст. 34 Закону України Про оренду землі у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором.

Відповідно до п. 6.1. Договору після припинення дії договору Орендар повертає Орендодавцеві земельну ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду. Орендодавець у разі погіршення корисних властивостей орендованої земельної ділянки, пов`язаних із зміною її стану, має право на відшкодування збитків у розмірі, визначеному сторонами. Якщо сторонами не досягнуто згоди про розмір відшкодування збитків, спір розв`язується у судовому порядку.

Ураховуючи розірвання Договору оренди землі №68 від 15.12.2020, наявні підстави для задоволення вимоги прокурора та зобов`язання ТОВ,,Українська обласна агенція з питань садівництва повернути Цебриківській селищній раді Роздільнянського району Одеської області земельну ділянку, площею 5,6294 га з кадастровим номером 5121655500:01:001:0551, що розташована на території Цебриківської селищної ради Роздільнянського району, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774333151216.

За таких обставин та правового регулювання суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви у повному обсязі.

Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

По справі «Руїз Торіха проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися у світлі обставин кожної справи

У силу приписів ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно зі ст.129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 129, 145, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Позовну заяву Роздільнянської окружної в інтересах держави в особі Цебриківської селищної ради Роздільнянського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю,,Українська обласна агенція з питань садівництва задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю,,Українська обласна агенція з питань садівництва (65009, м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 23, код ЄДРПОУ 42756823) заборгованість з орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки від 15.12.2020 № 68 у розмірі 35 646,96 грн.

3. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 15.12.2020 № 68, укладений між Цебриківською селищною радою Великомихайлівського (нині Роздільнянського) району Одеської області (67130, Одеська обл., Роздільнянський р-н, селище Цебрикове, вул. Миру, буд. 1, код ЄДРПОУ 04378221) та Товариством з обмеженою відповідальністю,,Українська обласна агенція з питань садівництва (65009, м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 23, код ЄДРПОУ 42756823) щодо земельної ділянки площею 5,6294 га з кадастровим номером 5121655500:01:001:0551, що зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 10.04.2021 за індексним номером 57564846, номер запису про інше речове право 41424781, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774333151216.

4. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю,,Українська обласна агенція з питань садівництва (65009, м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 23, код ЄДРПОУ 42756823) повернути Цебриківській селищній раді Роздільнянського району Одеської області (67130, Одеська обл., Роздільнянський р-н, селище Цебрикове, вул. Миру, буд. 1, код ЄДРПОУ 04378221) земельну ділянку, площею 5,6294 га з кадастровим номером 5121655500:01:001:0551, що розташована на території Цебриківської селищної ради Роздільнянського району, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1774333151216.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю,,Українська обласна агенція з питань садівництва (65009, м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 23, код ЄДРПОУ 42756823) на користь Одеської обласної прокуратури сплачений за подачу позовної заяви судовий збір у сумі 7 987,20 грн на рахунок Одеської обласної прокуратури за такими реквізитами: отримувач коштів Одеська обласна прокуратура (юридична та поштова адреса 65026, м. Одеса, вул. Італійська, 3, тел. 7319800); код отримувача за ЄДРПОУ: 03528552; рахунок отримувача: UA808201720343100002000000564; банк отримувача: Держказначейська служба України, м. Київ; код банку отримувача: 820172; код класифікації доходів бюджету 22030101).

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано 25 вересня 2026 р.

Суддя Т.І. Демченко