Ухвала суду № 140063636, 24.09.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

про визнання вимог кредитора

"24" вересня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/2809/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Деркач Т. Г.,

за участю секретаря судового засідання Джабраїлової В. В.

дослідивши матеріали справи № 916/2809/26

за заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_2 )

про неплатоспроможність

У підготовчому засіданні беруть участь учасники справи відповідно до протоколу судового засідання від 24.09.2026

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Одеської області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи разом із заявою арбітражного керуючого про призначення керуючим реструктуризацією боржника арбітражного керуючого Белінської Наталії Олександрівни, а також угодою, укладеною між сторонами, про оплату грошової винагороди керуючому реструктуризацією.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.07.2026 суд відкрив провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Введено процедуру реструктуризації боргів ОСОБА_1 . Заборонено ОСОБА_1 відчужувати належне їй майно. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією боржника ОСОБА_1 арбітражного керуючого Белінську Наталію Олександрівну. Призначено попереднє судове засідання.

З метою виявлення всіх кредиторів 23.07.2026 здійснено офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за №80059 від 23.07.2026.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

18.09.2026 за вх.№3-971/26 господарський суд одержав заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС УКРАЇНА про грошові вимоги кредитора до боржника, в якій заявник просить суд визнати грошові вимоги кредитора ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА до боржника ОСОБА_1 у розмірі 18 123,37 грн, в тому числі у другу чергу 10 798,57 грн за договором про надання споживчого кредиту №9666506 від 06.12.2025 (з урахуванням Додаткової угоди від 08.12.2025); позачергово 5 324,80 грн, сплаченого судового збору, 2 000,00 грн витрати на правничу допомогу.

21.09.2026 суд постановив ухвалу, якою прийняв до розгляду заяву ТОВ АВЕНТУС УКРАЇНА з грошовими вимогами до ОСОБА_1 та призначив розгляд заяви в судовому засіданні на 24.09.2026.

У попередньому судовому засіданні 24.09.2026, з урахуванням, суд постановив скорочену (вступну та резолютивну частини) ухвалу суду.

Розглянувши заяву кредитора, суд встановив таке.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Поняття грошового зобов`язання визначено у статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.

Частиною 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів. Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.

Відповідно до ч. 6 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Згідно з ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

Відповідно до заяви ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» просить визнати грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 в розмірі 18 123,37 грн, в тому числі у другу чергу 10 798,57 грн за договором про надання споживчого кредиту №9666506 від 06.12.2025 (з урахуванням Додаткової угоди від 08.12.2025); позачергово 5 324,80 грн, сплаченого судового збору; 2 000,00 грн витрати на правничу допомогу.

Згідно з повідомленням керуючим реструктуризацією арбітражним керуючим Белінською Н. О. визнано вимоги ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до боржника фізичної особи ОСОБА_1 у сумі 5 798,57 грн, з яких 2 376,46 грн заборгованість за тілом кредиту 3 422,11 грн заборгованість за процентами, 5 324,80 грн судовий збір та 2 000,00 грн витрати на правничу допомогу. Арбітражним керуючим не визнано вимоги у сумі 5 000,00 грн штрафу.

Згідно зі ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України (ст. 1047 ЦК України).

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання супровідних послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених ЗУ «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом: аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис є одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Дослідивши заяву ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» з грошовими вимогами до ОСОБА_1 , господарський суд дійшов висновку, що вона є обґрунтованою та підтвердженою належними та допустимими доказами, у розмірі 5 798,57 грн, з яких 2 376,46 грн заборгованість по тілу кредиту 3 422,11 грн заборгованість за процентами та 5 324,80 грн судових витрат.

Щодо грошових вимог в частині 5 000,00 грн штрафу, суд зазначає таке.

24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який надалі було продовжено Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженими відповідними Законами України.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на зазначене, суд відхиляє грошові вимоги ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до боржника ОСОБА_1 в частині штрафу у розмірі 5 000,00 грн.

Крім того, у заяві з грошовими вимогами до боржника ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» просить визнати і включити до реєстру вимог кредиторів 2 000,00 грн витрат на правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та третьою статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з частинами першою та другою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

01.05.2026 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнт) та Адвокатським бюро «КАЛАЧИК ТА ПАРТНЕРИ» укладено договір №11/2026 про надання (правничої) правової допомоги.

Розділом 4 договору про надання правової допомоги №11/2026 сторони передбачили, що за правову допомогу, передбачену договором, Клієнт сплачує Адвокатському бюро винагороду (гонорар), розрахований у акту обсягу наданої (правничої) правової допомоги. За надання правової допомоги, передбаченої договором, Клієнт сплачує Адвокатському бюро суму гонорару у розмірі 2000,00 гривень за подання 1 (однієї заяви з грошовими вимогами до Божника Клієнта до Господарського суду відповідної області.

17.09.2026 Клієнт та Адвокатське бюро склали акт про надання правничої (правової) допомоги яким сторони підтверджують, що Адвокатським бюро виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 у розмірі 2 000,00 грн.

Частини перша, друга та третя статті 126 Господарського процесуального кодексу України містять такі норми:

1. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

2. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, для розподілу витрат на професійну правову допомогу учасник справи зобов`язаний надати суду докази на підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою і, зокрема детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).

Правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі №906/194/18, акцентує увагу на необхідності дослідження документів на підтвердження обсягу витрат на правову допомогу, у тому числі щодо необхідності наявності розрахунку відповідних витрат, а також оцінки можливого фактичного їх понесення, оскільки у зазначеному випадку встановлення факту понесення витрат залежить від доведення факту надання правової допомоги у відповідних обсягах.

Розглядаючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Даний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 28.11.2019 у справі №914/1605/18.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити із встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з положеннями статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» разом із заявою про грошові вимоги подало до суду договір №11/2026 від 01.05.2026, укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнт) та Адвокатським бюро «КАЛАЧИК ТА ПАРТНЕРИ» та акт про надання правничої (правової) допомоги від 17.09.2026 яким сторони підтверджують, що Адвокатським бюро виконано правничу допомогу щодо підготовки та подання заяви про грошові вимоги кредитора у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 у розмірі 2 000,00 грн та детальний опис робіт.

Таким чином, суд дійшов висновку про доведеність ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» належними та допустимими доказами його вимоги про відшкодування витрат, понесених на професійну правничу допомогу в межах цієї справи, у зв`язку з чим заявлені ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» витрати на правничу допомогу в сумі 2 000,00 грн суд задовольняє.

Приписами ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об`єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.

Беручи до уваги наведене, господарський суд визнає грошові вимоги ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» до ОСОБА_1 у розмірі 5 798,57 грн, з яких 2 376,46 грн заборгованість по тілу кредиту 3 422,11 грн заборгованість за процентами, а також 5 324,80 грн судових витрат та 2 000,00 грн витрат на правничу допомогу, у такій черговості: 5 324,80 грн - позачергово (судовий збір); 2 000,00 грн - позачергово (судові витрати); 5 798,57 грн, з яких 2 376,46 грн заборгованість по тілу кредиту 3 422,11 грн заборгованість за процентами - друга черга задоволення вимог кредиторів (обов`язковий платіж).

Керуючись ст.ст. 45, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 120, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю АВЕНТУС УКРАЇНА до ОСОБА_1 у розмірі у розмірі 5 798,57 грн, з яких 2 376,46 грн заборгованість по тілу кредиту 3 422,11 грн заборгованість за процентами, а також 5 324,80 грн судових витрат та 2 000,00 грн витрат на правничу допомогу, у такій черговості:

- 5 324,80 грн - позачергово (судовий збір);

- 2 000,00 грн - позачергово (судові витрати);

- 5 798,57 грн, з яких 2 376,46 грн заборгованість по тілу кредиту 3 422,11 грн заборгованість за процентами - друга черга задоволення вимог кредиторів (обов`язковий платіж).

3. В решті вимог відхилити.

Ухвала набирає законної сили 24.09.2026 та може бути оскаржена у порядку, встановленому ст. 9, ч.ч. 2, 3 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства, та ст.ст. 254, 255 Господарського процесуального кодексу України.

Повну ухвалу складено 24.09.2026.

Суддя Т.Г. Деркач