Рішення № 140063262, 25.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ,01032,тел.(044)235-95-51,е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" вересня 2026 р. м. Київ Справа № 911/716/26

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши

клопотанняТовариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгарантмаш» від 26.03.2026 (вх. № суду 2575/26 від 26.03.2026)про стягнення витрат на професійну правничу допомогуу справіГосподарського суду Київської області № 911/716/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгарантмаш»до Фізичної особи-підприємця Соляр Дмитра Олександровичапростягнення 85917,00 грн.без повідомлення (виклику) сторін

встановив:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгарантмаш» до Фізичної особи-підприємця Соляр Дмитра Олександровича про стягнення 85917,00 грн.

Розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження дану справу, Господарським судом Київської області постановлено ухвалу від 20.04.2026, якою закрито провадження у справі № 911/716/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгарантмаш» до Фізичної особи-підприємця Соляр Дмитра Олександровича про стягнення 85917,00 грн. на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, в зв`язку з відсутністю предмета спору.

Через систему «Електронний суд» надійшло клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгарантмаш» від 26.03.2026 (вх. № суду 2575/26 від 26.03.2026) про стягнення з Фізичної особи-підприємця Соляр Дмитра Олександровича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгарантмаш» витрат на правову допомогу адвоката в розмірі 5000,00 грн.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення (ч. 2 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 20.04.2026 у даній справі прийнято клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгарантмаш» від 26.03.2026 (вх. № суду 2575/26 від 26.03.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи. Запропоновано відповідачу у справи подати до суду упродовж семи днів з дня вручення даної ухвали письмові пояснення чи заперечення на подане клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгарантмаш» від 26.03.2026 (вх. № суду 2575/26 від 26.03.2026) про стягнення витрат на правову допомогу.

Позивач повідомлений про прийняття заяви до розгляду у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом надсилання до його електронного кабінету копії ухвали в електронній формі.

Відповідач повідомлений про прийняття заяви до розгляду у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення на адресу його місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгарантмаш» від 26.03.2026 (вх. № суду 2575/26 від 26.03.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в сукупності з матеріалами справи, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Позивач в межах строку визначено положеннями Господарського процесуального кодексу України подав суду відповідні докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно положень ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з положеннями ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу;

Відповідно до ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У відповідності до ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні, а також порядок і умови надання правової допомоги, права й обов`язки адвокатів визначаються Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно з ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Між позивачем (далі клієнт) та адвокатом Хілько Альоною Василівною (далі адвокат) було укладено договір про надання правової допомоги від 04.02.2024 № 157 (далі договір), відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу, пов`язану із захистом його прав і законних інтересів в судах всіх інстанцій, що діють в системі судоустрою України, на підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності незалежно від підпорядкування у справі про стягнення з Фізичної особи-підприємця Соляр Дмитра Олександровича (РНОКПП: НОМЕР_1 ) грошових коштів у розмірі 85917,00 грн., сплачених за товар згідно рахунку № 2199 від 22.11.2025 (п. 1.1 договору).

Відповідно до п 4.1 договору орієнтовна вартість послуг вказується у попередньому (орієнтовному) описі робіт.

Згідно з п. 4.2 договору остаточна вартість та ціна послуг визначається у Детальному описі робіт.

Пунктом 4.3 договору вартість робіт визначається у фіксованому розмірі ціни послуг без врахування часу роботи адвоката.

Відповідно до 4.4 договору оплата за даним договором здійснюється шляхом 100% попередньої оплати на підставі рахунку та попереднього (орієнтовного) опису робіт.

У відповідності до 4.6 договору за результатом наданих послуг складається Акт приймання-передачі послуг, який підписується Клієнтом протягом 5 днів з дня його отримання.

Адвокат виставив позивачу рахунок-фактуру від 04.02.2026 № 15701 на суму 5000,00 грн. для оплати правової допомоги, який було оплачено позивачем на підставі платіжної інструкції від 12.03.2026 № 344588 на суму 5000,00 грн.

На виконання умов договору адвокат надав позивачу передбачену договором правову допомогу в суді першої інстанції у даній справі на суму 5000,00 грн., що підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг від 26.03.2026.

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (аналогічний висновок викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, постанові Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 159/583/19).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц , в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Оскільки спір у даній справі виник в зв`язку з неправильними діями відповідача, суд на підставі ч. 9 ст. 129 ГПК України та положень ч. 3 ст. 130 ГПК України стягує з відповідача на користь позивача 5000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на зазначене, суд задовольняє клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгарантмаш» від 26.03.2026 (вх. № суду 2575/26 від 26.03.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 130, 232, 233, 236-238, 240, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1.Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгарантмаш» від 26.03.2026 (вх. № суду 2575/26 від 26.03.2026) про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Соляр Дмитра Олександровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжгарантмаш» (б. Примаченка Марії, 10, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69035, ідентифікаційний код 39424754) 5000 (п`ять тисяч) грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Видати наказ після набрання додатковим судовим рішенням законної сили.

Дане додаткове рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту додаткового рішення 25.09.2026.

Суддя Ю.В. Подоляк