Ухвала суду № 140063084, 25.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

ПРО ВІДКРИТТЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ

м. Київ

25.09.2026Справа № 910/6359/24 (910/12106/26)

Суддя Мандичев Д.В., розглянувши

Позовну заяву Керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю Растер арбітражного керуючого Литвиненка Сергія Сергійовича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супер дизель"

про стягнення 3 040 000,00грн.

в межах справи № 910/6359/24

За заявою Фізичної особи-підприємця Сиволобова Максима Марковича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер" (04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 69 в, ідентифікаційний номер 44560995)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляді Господарського суду міста Києва перебуває справа № 910/6359/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер".

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява керуючого санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер" арбітражного керуючого Литвиненка С.С. до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супер дизель" про стягнення 3 040 000,00грн.

Також позивач просить суд відстрочити сплату судового збору за подання казаного позову до закінчення розгляду справи

Розглянувши подане клопотання, суд враховує наступне.

Сума судового збору у даному випадку складає 36 480,00 грн.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що положення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. У той же час гарантією реалізації права на судовий захист в аспекті доступу до правосуддя є встановлення законом помірного судового збору для осіб, які звертаються до суду.

При вирішенні питання про відстрочення, розстрочення, зменшення або звільнення від сплати судового збору суд має перевірити конкретні обставини певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити судовий збір та стадію, на якій перебуває розгляд справи на певний момент.

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/відстрочення сплати судового збору. Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

За існуючого стану економічних відносин господарським судам, за наявності достатніх підстав вважати, що учасник господарських відносин дійсно має складний майновий стан, а судові витрати є перешкодою на шляху до отримання ним судового захисту, слід частіше надавати доступ до правосуддя шляхом відстрочення або розстрочення оплати судового збору. Протилежна позиція зумовлює ілюзорність права на судовий захист, особливо для значної кількості суб`єктів малого та середнього підприємництва. Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (п.44 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "Kniat v. Poland"; пункти 63-64 рішення ЄСПЛ від 26 липня 2005 року у справі "JedamskiandJedamska v. Poland"). Відсутність можливості реалізувати право на звернення до суду у зв`язку з несплатою судового збору є перешкодою у доступі до правосуддя, що підтверджується прецедентною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема рішенням ЄСПЛ від 19 червня 2001 у справі "Креуз проти Польщі".

Відстрочення сплати судового збору є правом суду, а відповідне клопотання сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Таким чином, єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов`язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

Судом встановлено, Товариство з обмеженою відповідлаьністю "Растер" з 2024 року перебуває у процедурі банкрутства, а ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2026 припинено ліквідаційну процедуру, введено процедуру санації, призначено керуючого санацією, вирішено інші процедурні питання. Також судом встановлено, що в межах справи №9610/6359/24 про банкруство ТОВ "РАстер" кредиторами не було створено фонду для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого, відповідно до ч.5 ст.30 КУзПБ, а також кредиторами у даній справі є ФОП Сиволобов Максима Марковича з грошовими вимогами на суму 309 224,00 грн., з яких 24 224,00 грн. вимоги першої черги, 285 000,00 грн. вимоги четвертої черги;- Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС з грошовими вимогами на суму 471 231 602,40 грн., з яких 6 056,00 грн. вимоги першої черги, 375 453 030,00 грн. вимоги третьої черги, 95 772 516,40 грн. вимоги шостої черги.

Отже, виходячи з вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору за подання вказаного позову до ухвалення рішення у даній справі.

У відповідності до ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), у межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про відшкодування шкоди та/або збитків, завданих боржнику; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника, у тому числі спори про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України.Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення. Заяви (позовні заяви) учасників провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або інших осіб у спорах, стороною в яких є боржник, розглядаються в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач має право в позовній заяві заявити мотивоване клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Якщо суд за результатами розгляду клопотання позивача дійде висновку про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, він зазначає про це в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, підстави для залишення її без руху, повернення або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, відсутні.

Відповідно до ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, Господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

З огляду на викладене, та беручи до уваги, що позивачем не заявлено клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження, суд вважає за доцільне прийняти подану позовну заяву до розгляду, відкрити провадження та розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження .

Відповідно до ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.

Згідно з частиною 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи предмет та підстави позовних вимог, суд дійшов висновку про розгляд справи без виклику сторін.

Крім того, у поданій позовній заяві, позивач клопоче про витребування документів, від відповідача.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує відповідні докази.

За таких обставин, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, суд вважає за необхідне задовольнити заявлене позивачем клопотання та витребувати відповідні документи.

Керуючись ст. 7 Кодексом України з процедур банкрутства, 1 ч. 5 ст.12, ст. 176, ч. 1 ст. 234, ст.ст. 247, 251, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задовольнити частково.

2. Відстрочити керуючому санацією Товариства з обмеженою відповідальністю "Растер" арбітражному керуючому Литвиненку Сергію Сергійовичу сплату судового збору в розмірі 36 480,00 грн. до 24.11.2026.

3. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі.

4. Справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

5. Витребувати від Товариства з обмеженою відповідальністю "Супер дизель" належним чином завірену копію договору про надання поворотної фінансової допомоги №Ф-09/06-23 від 09.06.2023, укладеного між ТОВ "Патріот Трейдінг" та ТОВ "Супер Дизель".

6.Роз`яснити учасникам справи, що відповідно до частини 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

7. Запропонувати відповідачу у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали про відкриття провадження надати суду:

- відзив на позов, складений з урахуванням вимог ст. 165 ГПК України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на чинне законодавство та докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення, якщо такі докази не надані позивачем;

- докази направлення відзиву позивачу.

8. Запропонувати позивачу у строк протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов надати суду відповідь на відзив на позов, а також докази направлення відповіді на відзив відповідачу.

9. Визначити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

10. Попередити відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України). При цьому, якщо докази не можуть бути подані разом з відзивом з об`єктивних причин, відповідач повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ч.ч. 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).

11. Зобов`язати сторін негайно повідомити суд у разі сплати (часткової) відповідачем заборгованості, яка є предметом даного спору.

12. Копію ухвали направити позивачу, відповідачу.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 235 Господарського процесуального кодексу України та оскарженню не підлягає.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5011/.

Звернути увагу сторін на те, що відповідно до ст. 135 Господарського процесуального кодексу України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема, за ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.

Суддя Мандичев Д.В.