Рішення № 140062630, 23.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.09.2026м. ДніпроСправа № 904/503/26

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Загинайко Т.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буктрейдінг" (50053, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Мусоргського, буд. 14; ідентифікаційний код 40758593)

про стягнення 5 184 грн. 00 коп.

Без повідомлення (виклику) представників сторін.

ПРОЦЕДУРА:

Позивач - ІНФОРМАЦІЯ_1 (Військова частина НОМЕР_1 ) звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою (вх.№425/26 від 06.02.2026) про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буктрейдінг" 5 184 грн. 00 коп. - пені, нарахованої за порушення строків поставки товару за договором від 11.07.2025 №429-25 про закупівлю товарів за державні кошти.

Також просить стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3 328 грн. 00 коп.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 11.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у відзиві (вх.№14676/26 від 30.03.2026) на позовну заяву просить суд відмовити повністю у задоволенні позовної заяви ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) до ТОВ "Буктрейдінг" про стягнення пені у сумі 5 184 грн., посилаючись на те, що: - 11.07.2025 між позивачем та відповідачем дійсно укладено Договір № 429-25 про закупівлю товарів за державні кошти, предметом договору визначено закупівля "Обладнання для закладів громадського харчування" за кодом ДК 021:2015: 39310000-8, а саме " ІНФОРМАЦІЯ_2 " відповідно до специфікації на загальну суму 216 000,00 грн.; - позивач у позовній заяві неправильно тлумачить строк поставки за договором, у договорі дійсно є пункт 3.1 договору, строк поставки товару до 25.07.2025, але позивачем у позовній заяві повністю ігнорується пункт 3.4 договору, який є спеціальною умовою договору по відношенні до загальної його умови; - пунктом 3.4 договору визначено, що "відвантаження товару представникам замовника здійснюється згідно графіком та в кількостях, зазначених у Специфікації до цього Договору та у відповідних заявках замовника", в Специфікації до договору, копія якої є додатком до позовної заяви, відсутній графік відвантаження товару; - відповідач на виконання умови пункту 3.4 договору до 25.07.2025 сподівався отримати від позивача Специфікацію до договору з графіком відвантаження товару, а також згідно до цієї Специфікації відповідну заявку позивача, але з вини позивача її так і не отримав; - позивач не надав жодного належного доказу того, що сторонами договору була підписана Специфікація до договору з графіком відвантаження товару та позивачем було своєчасно сформовано заявку на відвантаження товару, така заявка була направлена відповідачу до 25.07.2025 та відповідач отримав таку заявку.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Справа розглядається відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод протягом розумного строку з урахуванням введення в Україні воєнного стану.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

Як вбачається, між позивачем - ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), як замовником, та відповідачем - Товариства з обмеженою відповідальністю "Буктрейдінг", як постачальником, було укладено договір від 11.07.2025 №429-25 про закупівлю товарів за державні кошти (надалі - Договір) (а.с. 10-12).

Відповідно до пункту 1.1. Договору предметом договору є закупівля Обладнання для закладів громадського харчування (далі - товар) за кодом ДК 021:2015:39310000-8 "Обладнання для закладів громадського харчування".

Пунктом 1.2. Договору визначено, що постачальник зобов`язується у 2025 році в порядку та на умовах, визначених цим Договором та згідно із Додатком 1, поставити на склад замовника товар, а замовник - прийняти та оплатити такий товар.

Найменування та кількість товару зазначені у Специфікації до цього Договору, що є його невід`ємною частиною на весь термін дії Договору (пункт 1.3. Договору).

Згідно з пунктом 3.1. Договору строк поставки товару до 25.07.2025 року.

Відповідно до пункту 3.2. Договору визначено, що місце поставки товару - склад замовника за адресою: АДРЕСА_2 . Отримувачами товару є представники ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

Пунктом 5.1. Договору передбачено, що платником за цим Договором є ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ). Оплата за фактично переданий товар здійснюється на підставі накладної (видаткової накладної). Загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим Договором становить 21600,00 (двісті шістнадцять тисяч гривень, 00 копійок, у т.ч. ПДВ (20%) 36 000,00 грн. (тридцять шість тисяч гривень 00 копійок).

Пунктом 7.1. Договору визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену законами та цим Договором.

Відповідно до пункту 7.3. Договору у разі порушення строків поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару з яких допущено прострочення за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Замовник має право на розірвання цього Договору в односторонньому порядку з вказаних підстав.

Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2025 року (пункт 11.1 Договору).

Також сторонами підписано Технічну специфікацію до Договору, у якій зазначено найменування - Шафа холодильна REEDNEE GN650TN, кількість - 4 шт., ціна за одиницю з ПДВ - 54 000 грн. 00 коп., сума з ПДВ - 216 000 грн. 00 коп. (а.с.13).

Позивач у листі від 13.08.2025 №06.1.2/8766-25-Вих, спрямованому до відповідача, просить в найкоротший термін (в робочі дні) здійснити постачання технологічного обладнання для їдалень у відповідності до вимог, зокрема, договору від 11.07.2025 №429-25 та зазначає, що у разі невиконання постачальником своїх зобов`язань, замовник залишає за собою право застосування штрафних санкцій та розірвання договору в односторонньому порядку, що не звільняє від виконання зобов`язання за цим договором (а.с. 15).

Як вбачається, на виконання умов Договору відповідачем було здійснено поставку товару - Шафа холодильна REEDNEE GN650TN у кількості - 4 шт. на загальну суму 216 000 грн. 00 коп. з ПДВ, про що свідчить видаткова накладна від 18.08.2025 №160 (а.с. 8).

В подальшому позивачем було скеровано на адресу відповідача претензію від 31.10.2025 №06.1.2/12340-25-Вих (фіскальний чек АТ "Укрпошта" від 31.10.2025, в якій просить розглянути претензію у тридцяти денний термін, на виконання вимог Договору, сплатити пеню в сумі 5 184 грн. 00 коп., у разі не виконання вимог даної претензії або залишення без відповіді ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) буде змушена звернутися до суду (а.с. 14, 16).

Позивач стверджує, що відповідачем виконано умови договору в частини поставки товару, проте виконано з порушенням строків поставки, у зв`язку з чим позивачем здійснено нарахування пені в період з 25.07.2025 по 18.08.2025 на суму 5 184 грн. 00 коп., відповідач проти позову заперечує, що і стало причиною виникнення спору та звернення позивача з позовом до суду.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як вбачається, між сторонами було укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти від 11.07.2025 №429-25.

Згідно з частиною другою статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 663 Цивільного кодексу України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно зі статями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи 18.08.2025 згідно видаткової накладної №160 відповідачем було поставлено позивачу погоджену кількість товару на суму 216 000 грн. 00 коп.

Відповідно до вимог статті 610 Цивільного кодексу України, невиконання зобов`язання або його виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, є порушенням зобов`язання.

Згідно статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі у вигляд обов`язку сплатити неустойку.

Відповідно до положень статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

За своєю правовою природою неустойка (пеня, штраф) є видом забезпечення виконання зобов`язання.

Пунктом 7.3. Договору сторони погодили, що у разі порушення строків поставки товару виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1 % вартості товару, з яких допущено прострочення за кожен день такого прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Замовник має право на розірвання цього Договору в односторонньому порядку з вказаних підстав.

Враховуючи факт порушення строку поставки товару позивачем було нараховано пеню в розмірі 5 184 грн. за період з 25.07.2025 по 18.08.2025.

Здійснивши перевірку наданого розрахунку суд зазначає, що нарахування неустойки за наведеним вище порушенням, має бути здійснено починаючи з 26.07.2025 (перший день прострочення після останнього дня строку поставки) по 17.08.2025 (останній день прострочення перед фактичною поставкою товару), тобто, за 23 дні прострочення.

Після перерахунку пеня складає 4 968 грн. 00 коп.

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів в підтвердження сплати пені.

Щодо заперечень відповідача про те, що на виконання умови пункту 3.4. Договору до 25.07.2025 сподівався отримати від позивача Специфікацію до Договору з графіком відвантаження товару, а також згідно до цієї Специфікації відповідну заяву позивача, але з вини позивача її так і не отримав, суд оцінює критично, оскільки ненадання покупцем відповідної заявки не виключало обов`язку відповідача здійснити поставку в межах визначеного в Договорі строку (до 25.07.2025), тим більш, що всі необхідні для цього умови, зокрема, найменування, кількість, місце доставки товару, попередньо визначені умовами Договору.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Таким чином, заперечення відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, до уваги господарським судом не приймаються як такі, що спростовані матеріалами справи.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Законом України від 20.09.2019 №132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", було внесено зміни до Господарського процесуального кодексу України та змінено назву статті 79 цього кодексу з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати саме ту їх кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку, що докази, надані позивачем на підтвердження факту простроченої поставки товару відповідачем є достатньо вірогідними порівняно з доказами, наданими відповідачем на їх спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається, судовий збір з урахуванням подання позовної заяви через електронний суд, становить 2 662 грн. 40 коп.

Проте, позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3 328 грн. 00 коп. (платіжна інструкція від 14.01.2026 №104 (внутрішній номер 480340855) та платіжна інструкція від 18.12.2025 №7386 (внутрішній номер 472675523)), що є більшим, від встановленого законодавством розміру судового збору на 665 грн. 60 коп. (3 328 грн. 00 коп. - 2 662 грн. 40 коп.).

Отже, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 2 551 грн. 47 коп. - витрат на сплату судового збору.

За клопотанням підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету судовий збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Керуючись пунктом 19.1 Розділу ХІ Перехідних положень, статтями 123, 129, 232, 236, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Буктрейдінг" (50053, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Мусоргського, буд. 14; ідентифікаційний код 40758593) про стягнення 5 184 грн. 00 коп. - задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буктрейдінг" (50053, м. Кривий Ріг Дніпропетровської обл., вул. Мусоргського, буд. 14; ідентифікаційний код 40758593) на користь ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) 4 968 (чотири тисячі дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 00 коп. - пені та 2 551 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят одна) грн. 47 коп. - витрат на сплату судового збору.

В решті позовних вимог - відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Т.В. Загинайко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 238 ГПК України,

25.09.2026