Ухвала суду № 140062615, 17.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

17.09.2026м. ДніпроСправа № 904/2114/26

За заявою ОСОБА_1 з грошовими вимогами в загальній сумі 5 188 287,28 грн

до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Груп ЛТД" (49044, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 42782408)

Суддя Соловйова А.Є.

Секретар судового засідання Товстоп`ятка В.В.

Представники:

від кредитора ФОП Дем`янчука Ю.В.: не з`явився

від кредитора ФОП Герасименка Д.О.: Дураченко Г.О., ордер серія АЕ № 1516522 від 17.06.2026

від кредитора ТОВ "Абей Фінанс": не з`явився

від кредитора ОСОБА_1 : Бондарєв Е.М., ордер серія АЕ № 1508768 від 26.05.2026

від кредитора АО "Бізнес & Лекс": Зарвій Р.Л., свідоцтво серії ДП №3618 від 09.02.2018

від кредитора ФОП Коноваленка І.О.: не з`явився

від кредитора ФОП Коноваленка О.Г.: не з`явився

від боржника: Бикова К.А., ордер серія АЕ № 1513210 від 08.06.2026

арбітражний керуючий: Кононенко О.В., свідоцтво № 2138 від 23.01.2026

СУТЬ СПРАВИ:

Адвокатське об`єднання "Бізнес & Лекс" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Груп ЛТД" (49044, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 42782408).

Ухвалою суду від 29.04.2026 (суддя Суховаров А.В.) відкрито провадження у справі №904/2114/26 за заявою Адвокатського об`єднання "Бізнес & Лекс" (49044, м.Дніпро, вул.Барикадна, буд. 15А, офіс 1101, ідентифікаційний номер юридичної особи 42873039) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Груп ЛТД" (49044, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 42782408) про визнання банкрутом; визнано грошові вимоги Адвокатського об`єднання "Бізнес & Лекс" на суму 1 158 105,78 грн (4 черга задоволення) та на 26 624,00 грн (1 черга задоволення); в частині грошових вимог в розмірі 24 847,54 грн (пеня) залишено на розгляді суду; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію) згідно ст.41 Кодексу України з процедур банкрутства; введено процедуру розпорядження майном боржника строком на сто сімдесят календарних днів до 16.10.2026; призначено розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Груп ЛТД" (49044, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 42782408) арбітражного керуючого Кононенко Ольгу Володимирівну, свідоцтво №2138 від 23.01.2026 (49100, м.Дніпро, вул Набережна Перемоги, буд.118, корп.2, оф.94, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ); зобов`язано розпорядника майна Кононенко О.В. надати господарському суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів, письмовий звіт про надіслання всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог в порядку ч.3 ст. 44 Кодексу України з процедур банкрутства направити до господарському суду в строк до 12.06.2026.

На виконання ухвали суду від 29.04.2026, господарський суд опублікував повідомлення на веб-сайті Верховного Суду України в мережі Інтернет за №79269 від 30.04.2026 про відкриття провадження по справі №904/3692/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Груп ЛТД" (49044, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 42782408).

15.05.2026 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Груп ЛТД" про визнання грошових вимог у розмірі 5 182 962,48грн. та судового збору у розмірі 5 324,80 грн.

Ухвалою суду від 20.05.2026 прийнято до розгляду вищевказану заяву ОСОБА_1 ; призначено її розгляд в попередньому засіданні.

09.06.2026 до суду надійшло повідомлення розпорядника майна про результати розгляду грошових вимог.

Розпорядженням заступника керівника апарату Господарського суду Дніпропетровської області №584 від 17.08.2026 "Щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи" матеріали справи №904/2114/26 передано на повторний автоматизований розподіл у зв`язку з тим, що суддю Суховарова А.В. відраховано зі штату суддів Господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2026 справу №904/2114/26 передано на розгляд судді Соловйовій А.Є.

Ухвалою суду від 24.08.2026 прийнято до свого провадження справу №904/2114/26 за заявою Адвокатського об`єднання "Бізнес & Лекс" до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Груп ЛТД" (49044, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 42782408) про визнання банкрутом.

17.09.2026 від розпорядника майна надійшли додаткові пояснення вих.№693 від 16.09.2026. щодо посилання представника ОСОБА_2 на справу №908/1574/24.

Суд долучив подані пояснення до матеріалів справи.

У попереднє засідання, призначене на 17.09.2026, з`явились представники кредиторів ФОП Герасименка Д.О., ОСОБА_1 , АО "Бізнес & Лекс", представник боржника та розпорядник майна.

Представник ОСОБА_1 підтримав подану заяву з грошовими вимогами до боржника.

Присутні у попередньому засіданні представники інших кредиторів та розпорядник майна заперечили проти визнання грошових вимог ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників кредиторів, розпорядника майна, суд

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.06.2024 у справі №908/837/24, залишеним у відповідній частині без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2026 ухвалено стягнути з Боржника на користь Кредитора вартість частки учасника, належної йому при виході з товариства, в розмірі 3 803 367 (Три мільйона вісімсот три тисячі триста шістдесят сім гривень) 76 коп., вартість додаткового вкладу до статутного капіталу товариства в розмірі 50 000 (П`ятдесят тисяч гривень) 00 коп., а також витрати зі сплати судового збору в розмірі, який, з урахуванням результатів апеляційного перегляду рішення, складає 48 662 (сорок вісім тисяч шістсот шістдесят дві гривні) 82 коп.

Водночас, ОСОБА_1 вважає за необхідне заявити до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Груп ЛТД" додаткові вимоги.

Так, ОСОБА_1 зазначила, що як вбачається з рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2024 у справі № 908/837/24, грошові вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Груп ЛТД" в сумі 3 803 367,76 грн виникли в зв`язку з виходом Кредитора зі складу учасників Боржника та обов`язком останнього виплатити учаснику ринкову вартість його частки.

Рішенням суду, при цьому, встановлено, що вартість належної Кредитору частки Боржник мав оплатити не пізніше 27 березня 2024 року.

За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

ОСОБА_1 зазначила, що зобов`язання зі сплати кредитору 3 803 367,76 грн дотепер не виконані.

Кредитор стверджує, що як вбачається з рішення господарського суду від 26.06.2024 у справі № 908/837/24, 02.02.2021 ОСОБА_1 платіжною інструкцією №0.0.2000543447.1 перерахувала на користь отримувача Боржника суму 50 000,00 грн з цільовим призначенням: «внесок до статутного фонду, засновник ОСОБА_1 ». Однак збільшення статутного капіталу загальними зборами учасників Боржника не зареєстровано, корпоративні права на суму, що відповідає додатковому внеску, Кредитор не отримав.

Відповідно до частин 6, 10 і 11 статті 18 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», яка регулює збільшення статутного капіталу товариства за рахунок додаткових вкладів, протягом одного місяця з дати спливу строку для внесення додаткових вкладів (а такий строк, в свою чергу, не може перевищувати одного року з моменту прийняття рішення про збільшення статутного капіталу) загальні бори мають затвердити: результати такого внесення, розміри нових часток учасників та їх номінальної вартості, збільшення розміру статутного капіталу. Якщо ж додаткові вклади не внесені учасниками в повному обсязі, а загальні збори не затвердили розмір часток учасників, з урахуванням фактично внесених ними вкладів, правочин щодо внесення додаткового вкладу вважається розірваним.

Таким чином, на думку ОСОБА_1 боржник був зобов`язаний за будь-яких обставин повернути кредитору 50 000,00 грн додаткового внеску до статутного капіталу не пізніше 02 лютого 2022 року, а за невиконання вказаного грошового зобов`язання, визнаного судовим рішенням, що набрало законної сили, - сплатити Кредитору інфляційну втрати та три відсотки річних за весь період прострочення.

Із розрахунку кредитора:

- інфляційне збільшення заборгованості в сумі 50 000,00 грн за період з 03 лютого 2022 року по 28 квітня 2026 року складає 33 263,24 грн;

- три відсотки річних за період з 03 лютого 2022 року по 28 квітня 2026 року, нараховані на суму заборгованості 50 000,00 грн, складають 6 349,31 грн.

Отже, ОСОБА_1 зазначила, що загальний розмір грошових вимог боржника до кредитора, пов`язаних з невиконанням останнім зобов`язань щодо належного розрахунку з учасником, який вийшов з товариства, а також щодо повернення внеску до статутного капіталу після спливу строку для реєстрації збільшення статутного капіталу, включно із визнаними судом витратами зі сплати судового збору, складає:

3 803 367,76 + 50 000,00 + 48 662,82 + 961 817,20 + 237 967,15 + 33 263,24 + 6 349,31 = 5 141 427,48 грн (п`ять мільйонів сто сорок одна тисяча чотириста двадцять сім гривень 48 копійок).

Крім того, додатковим рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.07.2024 у справі № 908/837/24 ухвалено стягнути з боржника на користь кредитора 41 535 (сорок одну тисячу п`ятсот тридцять п`ять) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

Станом на дату звернення з вказаною заявою додаткове рішення суду кредитором оскаржується, тож, не набрало законної сили, однак, з урахуванням преклюзивного строку на пред`явлення грошових вимог у справі про банкрутство, а також враховуючи, що судові витрати Кредитора у справі № 908/837/24 виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, кредитор вважає за необхідне заявити ці вимоги в повному обсязі, однак залишає за собою право подати заяву про уточнення (зменшення) їх розміру за результатами перегляду в апеляційному порядку скарги на додаткове рішення.

За змістом положень статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсними кредиторами є кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника

Згідно ч.1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до п.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку та черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду (ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства). За результатами розгляду зазначених заяв суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Судом встановлено, що зазначені вище вимоги ОСОБА_1 обґрунтовано рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.06.2024 у справі №908/837/24, залишеним в оскаржуваній частині без змін постановою Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2026, яким з боржника на користь кредитора стягнуто вартість частки учасника, належної їй при виході зі складу учасників Боржника, у розмірі 3 803 367,76 грн, вартість додаткового вкладу до статутного капіталу у розмірі 50 000,00 грн та витрати зі сплати судового збору у розмірі 48 662,82 грн.

Зазначене рішення та постанову апеляційної інстанції у справі № 908/837/24 боржник, а також кредитор оскаржують у касаційному порядку до Верховного Суду; станом на дату цього пояснення судом касаційної інстанції остаточного рішення не прийнято.

Ухвалою суду від 27.07.2026 передана справа № 908/837/24 за касаційними скаргами ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Груп ЛТД" на рішення Господарського суду Запорізької області від 26.06.2024 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 16.04.2026 на розгляд Великої Палати Верховного Суду. Ухвалою суду від 28.07.2026 зупинене касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 28.04.2026 у справі № 908/837/24, до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №908/837/24.

В матеріалах справи міститься заперечення боржника на заяву ОСОБА_1 , в якому наведено доводи про відсутність у кредитора статусу учасника боржника, оскільки Акт приймання-передачі частки від 16.07.2020 та зазначений у ньому договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі не могли породжувати перехід корпоративних прав за відсутності фактичного внесення попереднім учасником - ОСОБА_3 - своєї частки до статутного капіталу Боржника.

Так, з метою належного виконання обов`язків розпорядника майна, передбачених статтею 44 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), зокрема щодо проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника та перевірки обґрунтованості заявлених до нього грошових вимог, розпорядником майна на адресу ОСОБА_3 було направлено запит про надання інформації за №_01-32/02-15/677 від 28.08.2026 та документів щодо обставин внесення ним частки до статутного капіталу Боржника та передачі цієї частки кредитору.

У письмовій відповіді від 09.09.2026 ОСОБА_3 повідомив, що: свою частку в статутному капіталі ТОВ «Арена Груп ЛТД» він не вносив, не сплачував, отже не формував, у зв`язку з чим документи, що підтверджували б таке внесення, у нього відсутні; договір купівлі-продажу частки в статутному капіталі від 16.07.2020, між ним та кредитором не укладався, у зв`язку з чим надання такого договору не є можливим.

Наведене підтверджує викладені у запереченні боржника від 18.06.2026 доводи про відсутність правових підстав для набуття кредитором корпоративних прав учасника боржника у розмірі 27,5% статутного капіталу, а відповідно - і підстав для стягнення з Боржника вартості такої частки та додаткового вкладу до статутного капіталу.

Відповідно до ч. 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі:

пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі;

пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом;

арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;

корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється;

рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.

Тобто з викладеного вбачається, що вимоги засновників (учасників) щодо повернення внесків, виплати вартості часток, розподілу прибутку чи майна боржника відмежовуються від вимог кредиторів та можуть бути задоволені лише за рахунок майна, що залишиться після задоволення грошових вимог кредиторів; такі вимоги не формують ані конкурсної, ані поточної заборгованості боржника.

Аналогічна та більш розгорнута правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.12.2025 у справі № 902/25/24 (далі Постанова), прийнятій у подібних правовідносинах - щодо вимог колишнього учасника товариства про стягнення з боржника-товариства вартості частки, невиплаченої у зв`язку з виходом зі складу учасників. Верховний Суд, зокрема, зазначив:

«Учасник товариства (у тому числі той, що вибув) перебуває в іншому правовому становищі, ніж кредитор. Кредитор має індивідуально визначене грошове право вимоги до боржника (право вимагати сплати конкретної суми у встановлений строк із можливістю примусового виконання), тоді як учасник є власником корпоративних прав, що забезпечують йому: - участь в управлінні товариством; - право на частку прибутку (за наявності такого та за умови прийняття рішення про його розподіл); - право на частку майна, яке залишиться після задоволення вимог кредиторів у разі ліквідації товариства» (п. 64 постанови Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 902/25/24).

«Корпоративні права за своєю природою є ризиковими: учасник, вкладаючи майно в статутний капітал, бере на себе підприємницький ризик діяльності товариства (ст. 96-1, 115, 116 ЦК України, ст.ст. 5, 12 Закону про ТОВ). У разі неплатоспроможності наслідки фінансового краху мають позначатися насамперед на інтересі учасників (через зменшення або втрату вартості їх часток), а не перекладатися на кредиторів. Саме тому при конкуренції між правами кредиторів і правами учасників щодо одного й того самого майнового масиву перевага надається кредиторським вимогам, що узгоджується із положеннями ст. 112 ЦК України про черговість задоволення вимог кредиторів при ліквідації юридичної особи.» (п. 65 постанови Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 902/25/24).

Верховний Суд навів зміст статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (далі Закон про ТОВ), яка регулює порядок виходу учасника з товариства та виплати йому вартості частки:

«За ст. 24 Закону про ТОВ учасник товариства, частка якого у статутному капіталі є меншою за 50 відсотків, може вийти з товариства будь-коли без згоди інших учасників; учасник вважається таким, що вийшов, з дня державної реєстрації його виходу. Товариство зобов`язане повідомити колишньому учасникові вартість його частки та протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід, виплатити йому вартість частки, якщо інше не встановлено статутом; вартість частки визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників пропорційно до розміру частки.» (п. 66 постанови Верховного Суду від 18.12.2025 у справі №902/25/24).

У пунктах 67, 68 постанови Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 902/25/24 вказано:

«З наведених норм убачається, що право колишнього учасника на виплату вартості його частки є формою реалізації корпоративних прав, за своєю функцією подібною до права на ліквідаційну квоту - частку в чистих активах товариства. Така вимога, хоч і має грошове вираження, не тотожна грошовому зобов`язанню боржника, яке виникає з цивільно правового договору чи іншої підстави, прямо передбаченої ст. 1 КУзПБ, і не є вимогою кредитора у справі про банкрутство.

Виплата вартості частки колишньому учасникові означає розподіл власного капіталу товариства на його користь, тобто зменшення чистих активів, що належать самим учасникам, а не погашення боргу перед третьою особою.

Такий розподіл корпоративного майна допустимий лише за умови, що це не ставить під загрозу можливість повного розрахунку з кредиторами, що відповідає як ст. 112 ЦК України, так і положенням Закону про ТОВ щодо розподілу майна у разі ліквідації».

Суд зазначає, що моменту відкриття провадження у справі про банкрутство щодо майна боржника починає діяти спеціальний режим КУзПБ. У цьому режимі все майно боржника, включно з його власним капіталом (у тому числі статутним капіталом та іншими складовими чистих активів) формує ліквідаційну масу, призначену насамперед для задоволення грошових вимог кредиторів (ст.ст. 39, 44, 47 КУзПБ). Учасники товариства - як чинні, так і ті, що вибули, - можуть претендувати лише на майно, яке залишиться після задоволення всіх грошових вимог кредиторів.

Пункт 14 ст. 39 КУзПБ прямо відмежовує вимоги засновників (учасників) щодо повернення внесків, виплати вартості часток, розподілу прибутку чи майна боржника від вимог кредиторів: такі вимоги можуть бути задоволені лише за рахунок майна, що залишиться після задоволення грошових вимог кредиторів, і не формують ані конкурсної, ані поточної заборгованості боржника.

Вказане також узгоджується з позицією Верховного Суду від 18.12.2025 у справі №902/25/24.

Отже, Верховний Суд прямо визначив, що правова кваліфікація вимоги колишнього учасника як корпоративної, не залежить від того, чи встановлено відповідний обов`язок боржника рішенням компетентного органу товариства, чи судовим актом:

«За таких обставин на цю дату відсутнє індивідуалізоване грошове зобов`язання боржника перед ОСОБА_3 навіть у загальноцивільному розумінні; водночас вирішальним для цілей КУзПБ є не момент можливого виникнення такого обов`язку, а його правова природа як корпоративного права на частку в чистих активах, а не кредиторської грошової вимоги до боржника.» (п. 73 постанови Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 902/25/24).

«Встановлення моменту виникнення обов`язку товариства з виплати вартості частки (з дати виходу учасника чи з моменту затвердження звіту) у цій справі не впливає на кваліфікацію вимог ОСОБА_3 у процедурі банкрутства: навіть у разі визнання, що певний грошовий обов`язок виник за загальними нормами цивільного права, такі вимоги за своєю суттю залишаються корпоративними та не можуть конкурувати з кредиторськими вимогами до ліквідаційної маси боржника.» (п. 81 постанови Верховного Суду від 18.12.2025 у справі № 902/25/24).

Наведений висновок Верховного Суду прямо застосовний до цієї справи: та обставина, що вартість частки ОСОБА_1 та розмір додаткового вкладу визначено рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.06.2024 у справі №908/837/24 (ухваленим поза межами справи про банкрутство, за загальними нормами цивільного та корпоративного права, і станом на розгляду даних грошових вимг, ще не набрало ознак остаточності), не змінює правової природи вимоги Кредитора для цілей Кодексу України з процедур банкрутства. Навіть остаточне судове рішення у справі № 908/837/24 встановлювало б лише розмір грошового вираження корпоративної вимоги Кредитора, але не перетворювало б її на кредиторську вимогу у розумінні статті 1 КУзПБ.

Суд зазначає, що віднесення спірних вимог до категорії корпоративних, а не кредиторських, означає, що визначення їх розміру (у тому числі за допомогою експертної оцінки) не має значення для вирішення питання про включення таких вимог до реєстру вимог кредиторів. Розмір частки колишнього учасника стає релевантним лише на стадії розподілу ліквідаційного залишку, якщо такий залишок буде сформовано після повного задоволення грошових вимог кредиторів».

Суд звертає увагу, що викладена правова позиція Верховного Суду в повній мірі застосовна до вимоги Кредитора щодо стягнення з Боржника 3 803 367,76 грн вартості частки учасника при виході з товариства. Ця вимога виникла з тих самих правовідносин - виходу особи зі складу учасників товариства та невиплати їй вартості частки, які були предметом оцінки Верховного Суду у Постанові.

За таких обставин вимога ОСОБА_1 у розмірі 3 803 367,76 грн не є грошовою вимогою кредитора у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, а є корпоративною майновою вимогою, що відповідно до ч. 14 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства та наведеної правової позиції Верховного Суду може бути реалізована лише за рахунок ліквідаційного залишку після повного задоволення грошових вимог усіх кредиторів Боржника, і не підлягає включенню до реєстру вимог кредиторів у межах справи про банкротство.

Аналогічний правовий режим поширюється й на вимогу ОСОБА_1 щодо стягнення 50 000,00 грн вартості додаткового вкладу до статутного капіталу. Ця вимога так само випливає з корпоративної участі ОСОБА_1 у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Арена Груп ЛТД" (стосується внесення внеску до статутного капіталу) і прямо охоплюється текстом ч. 14 статті 39 КУзПБ та п. 70 Постанови, які відносять вимоги учасників щодо повернення внесків до тієї ж категорії корпоративних вимог, що й вимоги щодо виплати вартості часток.

Відповідно, ця вимога також підлягає задоволенню виключно в порядку, визначеному для розподілу ліквідаційного залишку, а не шляхом включення до реєстру вимог кредиторів.

Відтак, вимога Кредитора щодо відшкодування 48 662,82 грн витрат зі сплати судового збору за розгляд справи № 908/837/24, а також інші нарахування у вигляді інфляційного збільшення в сумі 995 080,44 грн та 3% річних в сумі 244 316,46 грн, 41 535,00 витрат на професійну правничу допомогу - є похідними від основної вимоги про стягнення вартості частки й додаткового вкладу до статутного капіталу. Оскільки основна вимога за своєю правовою природою є корпоративною, а не кредиторською, похідні вимоги щодо судових витрат, та інших нарахувань (3% річних та інфляційні втрати) поділяють її правову долю і так само не підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів Боржника.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 73-74, 76-79, 86, 91, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, суд

УХВАЛИВ:

Грошові вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Арена Груп ЛТД" (49044, м.Дніпро, вул.Січових Стрільців, буд.11, ідентифікаційний номер юридичної особи 42782408) в сумі 5 182 962,48 грн - основної заборгованості та 5 324,80 грн - судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника - відхилити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття - 17.09.2026 та може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст.ст. 254-258 Господарського процесуального кодексу України.

Повна ухвала складена 25.09.2026.

Суддя А.Є. Соловйова