Ухвала суду № 140062570, 25.09.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

25.09.2026м. ДніпроСправа № 904/6870/25 (904/5691/26)

Суддя Соловйова А.Є. , розглянувши матеріали

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Миговського Михайла Леонідовича, м. Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНОГО ОБ`ЄДНАННЯ "МРІЯ", м.Київ

про стягнення безпідставно набутих коштів в розмірі 90 014 346,04 грн

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Миговського Михайла Леонідовича звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНОГО ОБ`ЄДНАННЯ "МРІЯ", в якому просить суд стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНЕ ОБ`ЄДНАННЯ «МРІЯ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІВАЙН ТОРГ» грошові кошти у загальному розмірі 90 014 346,04 грн, з яких: 42 000 000,00 грн сума основного боргу, безпідставно набутого за рахунок Позивача (ст. 1212 ЦК України); 40 078 139,43 грн інфляційні втрати; 7 936 206,61 грн 3% річних, нараховані відповідно до ст. 625ЦК України станом на 07.09.2026.

Судом за допомогою автоматизованої системи документообігу суду встановлено, що 23.12.2025 Господарським судом Дніпропетровської області відносно позивача - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛІВАЙН ТОРГ" (49000, м. Дніпро, вул. Мандриківська, будинок 47, офіс 503., код ЄДРПОУ 41449359) відкрито провадження у справі про банкрутство №904/6870/25, що перебуває на розгляді судді Господарського суду Дніпропетровської області Соловйової А.Є.

21.10.2019 року набув чинності Кодекс України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Відповідно до витягу з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду, на підставі положень частини 3 ст.7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи №904/6870/25(904/5691/26) передані до розгляду судді Соловйовій А.Є.

Розглянувши матеріали справи №904/6870/25(904/5691/26), Господарський суд Дніпропетровської області дійшов до висновку, що про залишення позову без руху, виходячи з таких підстав.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Статтями 162 та 164 ГПК України визначено вимоги щодо оформлення позовної заяви та комплектність документів, які повинні додаватися до неї.

Відповідно до частини 1 пункту 2 статті 164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем доказів сплати судового збору до позовної заяви не надано.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2026 рік" встановлено, що прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб з 1 січня 2026 року складає 3 328 грн. 00 коп.

Пунктом 2-1 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви позовної заяви майнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору, який підлягає до сплати, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; немайнового характеру в межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) ставка судового збору, який підлягає до сплати, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має майновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (п. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір").

Судом встановлено, що в позовній заяві, розпорядник майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" арбітражний керуючий Миговський Михайло Леонідович, зокрема, просить суд розстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у даній справі.

Як вбачається з поданого клопотання, із розрахунку позивача розмір судового збору за подання даного позову складає 931 840,00 грн.

Водночас, суд зазначає, що згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 % ціни позову, але не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу майнового характеру про стягнення 90 014 346,04 грн.

Розрахунок має наступний вигляд: 90 014 346,04 *1,5= 1 350 215,19 грн.

Однак зазначена сума у розмірі 1 350 215,19 грн перевищує максимальний розмір судового збору, встановлений законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в сумі 3 328,00 гривень;

Відтак, станом на дату звернення з даним позовом - 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб складає 1 164 800,00 грн.

Отже, судовий збір за майнову вимогу підлягає сплаті у граничному розмірі, а саме: 1 164 800,00 грн.

Однак, враховуючи подання даного позову через Електронний суд, судовий збір складає з застосуванням коефіцієнту 0,8 відповідної ставки на підставі положень ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" 931 840,00 грн ( 1 164 800,00* 0,8).

В матеріалах справи міститься клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано тим, що ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЛІВАЙН ТОРГ" перебуває у процедурі банкрутства, що свідчить про наявність ознак неплатоспроможності та відсутність достатніх грошових коштів для виконання грошових зобов`язань, у тому числі для одноразової сплати судового збору у значному розмірі.

Позивач зазначив, що Боржником не подається фінансова та бухгалтерська звітність, не надаються документи, що характеризують фінансовий стан підприємства, у зв`язку з чим відсутня можливість розпоряднику майна ТОВ ЛІВАЙН ТОРГ розпоряджатись наявними грошовими коштами для сплати судового збору.

Крім того, позов подається розпорядником майна боржника, який відповідно до вимог законодавства здійснює свої повноваження в інтересах боржника, а не від власного імені та не за рахунок власних коштів.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за умови, зокрема, що заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Розглянувши клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору, господарський суд не вбачає підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті (частина 2 статті 8 Закону України "Про судовий збір").

Так, з аналізу ч.1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.

Суд зауважує, що відстрочити сплату судового збору можливо лише з урахуванням майнового стану сторони, докази чого мають бути подані заявником разом із клопотанням про таке відстрочення.

Обґрунтовуючи клопотання про відстрочку сплати судового збору, позивач не надає жодних належних та допустимих доказів неможливості сплати судового збору. Позивачем не наведено жодних обставин які б свідчили про наявність умов щодо подальшої можливості сплати судового збору.

Саме лише цитування норми ст. 8 ЗУ "Про судовий збір" без жодних обґрунтувань не може бути підставою для відстрочення сплати судового збору, а відтак відповідне клопотання позивача є необґрунтованим.

Також суд враховує, що провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЛІВАЙН ТОРГ" перебуває на стадії розпорядження майном.

Розпорядник майна боржника наділений повноваженнями скликати збори кредиторів боржника та винести на вирішення зборів кредиторів питання про необхідність сплати судового збору за звернення до суду із відповідною заявою, оскільки така заява перш за все спрямована на захист інтересів кредиторів боржника.

Арбітражний керуючий просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття рішення по суті заяви, однак незрозуміло які обставини зміняться та яким чином з`явиться можливість сплатити судовий збір за подання цієї заяви при її вирішенні по суті.

Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду в постановах від 14.01.2025 №904/11028/15 (904/5476/23) та від 11.09.2026 у справі №912/2590/25(912/738/26) зазначив про те, що перебування боржника в процедурі банкрутства не звільняє його від сплати судового збору, а відповідні втирати належать до витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність), відшкодування яких врегульовано положеннями статті 30 КУзПБ.

Згідно з частиною п`ятою статті 30 цього Кодексу кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Порядок формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Таким чином, суд зазначає, що законодавець визначив джерела та порядок відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі, відповідно до яких відповідні відшкодування арбітражному керуючому здійснюються періодично, а не тільки по завершенні відповідної процедури (розпорядження майном, санації, ліквідації тощо), а забезпечення джерел для оплати витрат арбітражного керуючого, пов`язаних з виконанням ним повноважень у справі, належить до повноважень такого арбітражного керуючого.

При цьому доказів звернення розпорядника майна до комітету кредиторів щодо даного питання не надано.

Враховуючи вищевикладене, клопотання про відстрочення сплати судового збору слід відхилити.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Отже, самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів у арбітражного керуючого не можуть вважатися підставою для відстрочення сплати судового збору, а тому підстав для задоволення клопотання арбітражного керуючого Миговського М.Л. про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви не має.

Отже, враховуючи відсутність сплати судового збору, суд дійшов висновку про невідповідність позовної заяви вимогам пункту 2 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з частиною 2 статті 174 ГПК України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви арбітражного керуючого Миговського М.Л. без руху із встановленням строку та способу усунення її недоліків.

Зважаючи на вищевикладене, керуючись Кодексом України з питань банкрутства та ст.ст. 3, 12, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні клопотання арбітражного керуючого Миговського М.Л. про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2. Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю "Лівайн Торг" в особі розпорядника майна арбітражного керуючого Миговського Михайла Леонідовича до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНОГО ОБ`ЄДНАННЯ "МРІЯ", в якому просить суд стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНЕ ОБ`ЄДНАННЯ «МРІЯ» на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЛІВАЙН ТОРГ» грошові кошти у загальному розмірі 90 014 346,04 грн, з яких: 42 000 000,00 грн сума основного боргу, безпідставно набутого за рахунок Позивача (ст. 1212 ЦК України); 40 078 139,43 грн інфляційні втрати; 7 936 206,61 грн 3% річних, нараховані відповідно до ст. 625ЦК України станом на 07.09.2026 - залишити без руху.

3. Арбітражному керуючому Миговського М.Л. усунути встановлені при поданні заяви, недоліки в строк не більше десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме надати суду:

- належні докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (докази сплати судового збору в сумі 931 840,00 грн).

4. Роз`яснити Арбітражному керуючому Миговському М.Л. , що у відповідності до ч. 3, 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 176 цього кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 25.09.2026 та не підлягає оскарженню.

Суддя А.Є. Соловйова