Рішення № 140062509, 25.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" вересня 2026 р. Cправа № 902/976/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" (вул. Гроденська, буд. 32, м. Київ, 02090)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" (вул. Бурбело Олександри, буд. 3, кв. 83, м. Вінниця, 21036)

про стягнення 10 166,29 грн

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява № б/н від 22.07.2026 (вх. № 1082/26 від 22.07.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" про стягнення грошових коштів у загальному розмірі 10 166,29 грн, з яких: 7 600,00 грн - основний борг; 1 136,43 грн - пеня; 355,43 грн - 3% річних; 1 074,43 грн - інфляційні втрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань, що виникли у зв`язку з приєднанням останнього шляхом підписання заяви про приєднання № 45080 від 01.04.2020 до Публічного договору перевезення вантажів автомобільним транспортом, розміщеного на офіційному вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ", в частині своєчасної та повної оплати наданих послуг.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.07.2026 дану позовну заяву передано для розгляду судді Матвійчуку В.В.

Судом за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/976/26 за правилами спрощеного позовного провадження, при цьому розгляд справи вирішено здійснювати без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання), про що 27.07.2026 була постановлена відповідна ухвала. Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема, на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Вказана ухвала вручена відповідачу 27.07.2026, що підтверджується довідкою, сформованою в КП "ДСС" про доставку електронного листа, згідно із якою документ був доставлений до електронного кабінету відповідача у зазначену дату.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" бере до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом установлено таке.

01.04.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" (відповідач, Клієнт за Договором) приєдналося шляхом підписання заяви про приєднання № 45080 до Публічного договору перевезення вантажів автомобільним транспортом (далі - Договір), оприлюдненого на офіційному вебсайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" (позивач, Перевізник за Договором).

За умовами заяви після її підписання, Клієнт шляхом приєднання погоджується зі всіма умовами Публічного договору, що розміщений на сайті перевізника www.sat.ua.

З моменту прийняття Перевізником Заяви, Клієнт та Перевізник набувають прав та обов`язків, визначених Публічним договором та несуть відповідальність за їх невиконання та/або неналежне виконання. Підписавши Заяву, Клієнт засвідчує згоду укласти Договір, відповідно до всіх його умов, шляхом приєднання до нього у повному обсязі.

Згідно із п. 1.1 Договору Перевізник зобов`язується доставляти автомобільним транспортом ввірений йому вантажовідправником вантаж до пункту призначення, в установлений Договором строк, і видати його уповноваженій особі - вантажоодержувачу, а також надати комплекс інших замовлених послуг, пов`язаних з перевезенням вантажів на території України, а Клієнт зобов`язаний своєчасно сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату, відповідно до умов Договору та на підставі наданих Перевізником рахунків за перевезення.

Відповідно до п. 1.2 Договору укладення договору перевезення вантажів автомобільним транспортом підтверджується подальшим укладенням між Сторонами товарно-транспортних накладних у паперовій та/або електронній формі.

За умовами п. 1.3 Договору суб`єктами відносин перевезення вантажів за цим Договором є Перевізник, вантажовідправник, вантажоодержувач.

Клієнтом в розумінні цього Договору є особа, яка уклала з Перевізником Публічний договір перевезення вантажів автомобільним транспортом, шляхом заповнення та підписання заяви про приєднання, з метою передачі вантажів до перевезення (вантажовідправник) та/або отримання вантажів (вантажоодержувач).

Відповідно до п. 2.1 Договору приймання вантажу до перевезення оформляється товарно-транспортною накладною (накладною на вантаж), надалі по тексту - ТТН (ННВ), в письмовій формі, що встановлена Перевізником або електронною товарно-транспортною накладною (е-ТТН).

Вартість перевезення та інших послуг, що вказуються у ТТН (ННВ)/е-ТТН та рахунках-фактурах, встановлюється відповідно до тарифів, зазначених в затвердженому Перевізником Прайс-листі. Укладаючи цей Договір, Клієнт підтверджує, що ознайомлений з діючим Прайс-листом Перевізника (п. 2.2 Договору).

Згідно із п.п. 3.3.7 Договору Клієнт зобов`язаний сплатити за послуги перевезення вантажів та додаткові послуги, надані Перевізником обумовлену плату (якщо це передбачено домовленістю Сторін за Договором) своєчасно та в повному обсязі. Аналогічні положення закріплені також у п.п. 3.5.4 Договору.

За умовами п. 4.1 Договору розрахунки за надання послуг між Перевізником і Клієнтом проводяться в безготівковому порядку платіжним дорученням шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок Перевізника на підставі виставлених рахунків.

Ціни на послуги Перевізника встановлюються в національній валюті України - гривні (п. 4.2 Договору).

Пунктом 4.3 Договору визначено, що розрахунки за надання послуг між Перевізником і Клієнтом проводяться протягом 03-х (трьох) робочих днів з дня приймання вантажу до перевезення, що одночасно є моментом оформлення ТТН (ННВ)/е-ТТН.

Відповідно до п. 4.5 Договору Перевізник надає Клієнту акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) в двох примірниках.

Клієнт зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання надісланих Перевізником за допомогою електронної пошти (сервісу M.E.DOC, ВЧАСНО, E-Doc чи іншого обраного сервісу) або за допомогою засобів поштового зв`язку чи кур`єрської доставки Актів здачі-приймання робіт (надання послуг), підписати вказані документи з накладанням Кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої особи та печатки з додаванням позначки часу або підписати власноручно отримані оригінали або надіслати письмову мотивовану відмову від його підписання.

Якщо у встановлені цим пунктом Договору строки Перевізник не отримає підписаний Клієнтом акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) або письмову мотивовану відмову, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) вважається підписаним, а роботи (послуги) прийнятими.

Сторони визнають, що рахунки, специфікації, Акти здачі-приймання робіт (надання послуг) надіслані через відповідні сервіси складені згідно Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

Сторони визнають, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису.

Сторони визнають, що всі документи підписані з накладанням КЕП мають таку саму юридичну силу, як і договори підписані власноручним підписом, та мають рівнозначну силу, що й документи на паперових носіях.

Згідно із п.п. 6.2.5 Договору у випадку порушення Клієнтом строків проведення розрахунків, він зобов`язаний сплатити на користь Перевізника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такого прострочення.

Відповідно до п. 9.1 Договору Публічний договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту підписання Клієнтом Заяви про приєднання, її отримання та підписання Перевізником та діє до 31 грудня 2020 року, але в будь-якому випадку до моменту остаточного виконання Сторонами своїх зобов`язань, що виникли під час дії цього Договору та продовжують існувати після його припинення.

Якщо за 30 днів до закінчення строку дії цього Договору жодна зі Сторін не повідомить іншу Сторону про припинення дії цього Договору, Договір вважається пролонгованим на наступний період на тих самих умовах. Така пролонгація строку Договору можлива без обмеження кількості разів.

На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу (підвіконня), оголошеною цінністю 200,00 грн, що підтверджується товарно-транспортною накладною (накладною на вантаж) № 002006491 від 24.12.2024.

Відповідно до зазначеної ТТН вартість перевезення становила 7 600,00 грн.

За фактом надання послуг позивач 26.12.2024 через платформу електронного документообігу ВЧАСНО направив відповідачу акт № 002011136 здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 7 600,00 грн.

Водночас зазначений акт відповідачем не підписано, а мотивованої письмової відмови від його підписання у встановлений Договором строк позивачу не надано.

Крім того, 26.12.2024 позивач виставив відповідачу рахунок № 002011152 на оплату наданих послуг з перевезення вантажу на загальну суму 7 600,00 грн.

Однак, у порушення умов Договору, відповідач належним чином не виконав своїх зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу у розмірі 7 600,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору та надання відповідачу можливості добровільно виконати свої грошові зобов`язання позивач 20.02.2026 направив відповідачу через платформу електронного документообігу ВЧАСНО претензію № 81, якою вимагав протягом 7 днів з дня її отримання провести розрахунок за надані послуги з перевезення вантажу та погасити наявну заборгованість у повному обсязі.

У відповідь на зазначену претензію відповідач листом № 23/02/01 від 23.02.2026 повідомив позивача про те, що відповідно до ТТН № 002006491 від 24.12.2024 доставка вантажу була здійснена 31.12.2024. За твердженням відповідача, під час приймання вантажу було виявлено його пошкодження, що, як зазначено у відповіді на претензію, підтверджується відповідною фотофіксацією.

Також відповідач зазначив, що 31.12.2024 направив фотофіксацію пошкодження вантажу на електронну адресу info@sat.ua. У відповідь відповідачу було повідомлено, що за накладною № 002006491 зафіксовано рекламацію та необхідно очікувати на зворотний зв`язок.

Водночас, як зазначає відповідач у своєму листі, подальшого зворотного зв`язку ним отримано не було, а питання щодо пошкодження вантажу, на його думку, залишилося неврегульованим.

Крім того, у зазначеному листі відповідач повідомив, що вартість пошкодженого майна, за його твердженням, становить 10 000,00 грн.

Таким чином, незважаючи на вжиття позивачем заходів щодо досудового врегулювання спору, відповідач не виконав свого обов`язку з оплати наданих послуг, унаслідок чого за ним утворилася та станом на дату звернення до суду залишається непогашеною заборгованість у розмірі 7 600,00 грн.

Невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань та відсутність добровільного погашення заборгованості стали підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підстави виникнення цивільних прав та обов`язків виникають з договорів та інші правочинів.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтями 6, 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтями 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором перевезення вантажу, правове регулювання якого передбачено, зокрема, положеннями глави 64 Цивільного кодексу України "Перевезення".

Відповідно до ч. 1 ст. 909 Цивільного кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору перевезення вантажу (ч. 4 ст. 909 Цивільного кодексу України).

Сторони у п. 4.3 Договору погодили, що розрахунки за надання послуг між Перевізником і Клієнтом проводяться протягом 03-х (трьох) робочих днів з дня приймання вантажу до перевезення, що одночасно є моментом оформлення ТТН (ННВ)/е-ТТН.

Пунктом 4.5 Договору визначено, що Перевізник надає Клієнту акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) в двох примірниках.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як убачається з матеріалів справи, відповідно до товарно-транспортної накладної (накладної на вантаж одержувача) № 002006491 від 24.12.2024 позивач надав відповідачу послуги з перевезення вантажу (підвіконня), оголошеною цінністю 200,00 грн, вартість яких становить 7 600,00 грн.

Таким чином, відповідно до пункту 4.3 Договору відповідач був зобов`язаний здійснити оплату наданих позивачем послуг у розмірі 7 600,00 грн протягом 3 (трьох) робочих днів з дати приймання вантажу до перевезення, тобто до 27.12.2024 включно.

На підтвердження факту надання послуг та їх вартості позивач 26.12.2024 через платформу електронного документообігу ВЧАСНО направив відповідачу акт № 002011136 здачі-приймання робіт (надання послуг), відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 7 600,00 грн.

Відповідно до умов пункту 4.5 Договору Клієнт зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів з дня отримання надісланих Перевізником за допомогою електронної пошти (сервісу M.E.DOC, ВЧАСНО, E-Doc чи іншого обраного сервісу) або за допомогою засобів поштового зв`язку чи кур`єрської доставки Актів здачі-приймання робіт (надання послуг), підписати вказані документи з накладанням Кваліфікованого електронного підпису (КЕП) уповноваженої особи та печатки з додаванням позначки часу або підписати власноручно отримані оригінали або надіслати письмову мотивовану відмову від його підписання.

Якщо у встановлений строк Перевізник не отримає підписаний Клієнтом акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) або письмову мотивовану відмову, акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) вважається підписаним, а роботи (послуги) прийнятими.

Таким чином, з огляду на відсутність підписаного відповідачем акта та мотивованої письмової відмови від його підписання, акт № 002011136 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 26.12.2024 відповідно до погоджених сторонами умов Договору вважається підписаним, а надані позивачем послуги з перевезення вантажу на загальну суму 7 600,00 грн прийнятими відповідачем.

Суд бере до уваги, що у судовій практиці стосовно акта виконаних робіт, підписаного однією стороною, усталеною є правова позиція, викладена в пункті 6.3 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 910/7446/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 916/693/21, від 14.07.2021 у справі № 911/1981/20, від 20.04.2021 у справі № 905/411/17, від 17.03.2021 у справі № 910/11592/19, від 15.10.2019 у справі № 921/262/18, відповідно до якої передання і прийняття робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття робіт у строк, визначений договором.

Отже, передання і прийняття послуг / робіт на підставі підписаного в односторонньому порядку акта і виникнення за таким актом прав та обов`язків можливе за наявності реального виконання робіт за договором у разі неотримання обґрунтованої відмови про причини неприйняття таких послуг / робіт у строк, визначений договором.

Як установлено вище, факт реального надання позивачем послуг з перевезення вантажу підтверджується товарно-транспортною накладною (накладною на вантаж одержувача) № 002006491 від 24.12.2024, яка підписана уповноваженою особою відповідача. Відтак, факт отримання відповідачем відповідного вантажу та надання позивачем послуг з його перевезення підтверджується документом, оформленим у процесі виконання Договору.

Разом з тим, у відповіді на претензію № 23/02/01 від 23.02.2026 відповідач посилається на те, що під час приймання вантажу 31.12.2024 було виявлено його пошкодження. На підтвердження зазначених обставин відповідач посилається на здійснену фотофіксацію пошкодження вантажу, а також зазначає про направлення відповідних фотоматеріалів позивачу та фіксацію рекламації за накладною № 002006491.

Посилання відповідача на пошкодження вантажу підлягають оцінці судом з урахуванням умов укладеного між сторонами Договору, якими сторони погодили порядок документального оформлення таких обставин.

Так, відповідно до пункту 5.4 Договору у разі втрати, пошкодження або нестачі вантажу, а також у разі розбіжностей між Перевізником і вантажовідправником/вантажоодержувачем, обставини, які можуть служити підставою для матеріальної відповідальності, оформлюються актом.

Отже, умовами Договору сторони передбачили обов`язкове документальне оформлення обставин, пов`язаних із пошкодженням вантажу, у разі якщо такі обставини можуть бути підставою для притягнення Перевізника до матеріальної відповідальності.

Водночас матеріали справи не містять акта, передбаченого пунктом 5.4 Договору, складеного за фактом пошкодження вантажу за ТТН № 002006491 від 24.12.2024. Зокрема, відсутній документ, у якому сторонами було б зафіксовано факт пошкодження вантажу, характер та обсяг таких пошкоджень, а також інші обставини, які відповідно до умов Договору могли б бути підставою для вирішення питання про матеріальну відповідальність Перевізника.

Таким чином, за відсутності передбаченого Договором акта, який є документальним підтвердженням обставин пошкодження вантажу та розбіжностей між сторонами з цього приводу, самі по собі посилання відповідача на наявність пошкодження та здійснення фотофіксації не спростовують факту надання позивачем послуг з перевезення та не підтверджують належним чином наявності підстав для звільнення відповідача від виконання його обов`язку щодо оплати таких послуг.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) стаття 610 Цивільного кодексу України визначає, як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідач у встановлений Договором строк оплату за надані послуги не здійснив, у зв`язку з чим допустив прострочення виконання грошового зобов`язання. Доказів погашення заборгованості або належного виконання цього зобов`язання матеріали справи не містять.

Отже, станом на дату розгляду справи за відповідачем обліковується непогашена заборгованість за надані позивачем послуги з перевезення вантажу в розмірі 7 600,00 грн.

З огляду на встановлені обставини та наведені положення законодавства, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовної вимоги щодо стягнення з відповідача 7 600,00 грн заборгованості, у зв`язку з чим вона підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов`язання позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1 136,43 грн пені, 355,43 грн 3 % річних та 1 074,43 грн інфляційних втрат.

Розглядаючи вимогу позивача про стягнення 1 136,43 грн пені, суд зважає на таке.

Приписами статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором.

Відповідно до положень статей 546, 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно із статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частинами 1, 2 статті 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Положеннями підпункту 6.2.5 Договору сторони погодили, що у випадку порушення Клієнтом строків проведення розрахунків, він зобов`язаний сплатити на користь Перевізника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день такого прострочення.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимога про стягнення пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення відповідає чинному законодавству, положенням Договору та заявлена правомірно.

За результатами перевірки правильності нарахування пені, здійсненої судом у межах визначеного позивачем періоду прострочення та виходячи із сум заборгованості, із використанням сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН", судом установлено, що розрахунок пені є арифметично правильним та відповідає вимогам законодавства і умовам Договору.

Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 1 136,43 грн пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Розглядаючи вимоги позивача про стягнення 355,43 грн 3 % річних та 1 074,43 грн інфляційних втрат, суд зважає на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми Закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Виходячи із положень ст. 625 Цивільного кодексу України наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Зазначені інфляційні нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання. Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.

При цьому розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Аналогічна правова позиція щодо застосування частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.06.2019 у справі № 916/190/18, постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 05.07.2019 у справі № 905/600/18 та постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 905/587/18.

Згідно правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 917/1421/18, оскільки внаслідок невиконання боржником грошового зобов`язання у кредитора виникає право на отримання сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України, за увесь час прострочення, тобто таке прострочення є триваючим правопорушенням, право на позов про стягнення інфляційних втрат і 3 % річних виникає за кожен місяць із моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення

Перевіривши розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, здійснений позивачем у межах заявленого періоду прострочення та виходячи із відповідних сум заборгованості, із використанням інформаційно-правової системи "ЛІГА:ЗАКОН", суд установив, що розмір заявлених до стягнення 3 % річних та інфляційних втрат перебуває в межах розрахунку суду.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 355,43 грн 3 % річних та 1 074,43 грн інфляційних втрат є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Водночас, відповідачем не надано належних доказів в спростування доводів позивача та підтверджених матеріалами справи обставин.

Отже, оцінивши подані докази на підставі внутрішнього переконання, що ґрунтується на повному, всебічному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, а також враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги є належним чином обґрунтованими та такими, що мають правові підстави, у зв`язку з чим підлягають до задоволення, з наведених вище мотивів.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з такого.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення позовних вимог у повному обсязі, на відповідача покладаються витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2 662,40 грн.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, з урахуванням заяви позивача № б/н від 07.08.2026 (вх. № 01-30/8098/26 від 07.08.2026), суд враховує таке.

Відповідно до частини першої та пункту 1 частини третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати, на професійну правничу допомогу.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до частини 4 статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно із ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Як убачається з наявних у матеріалах справи доказів, 02.02.2026 між Адвокатським об`єднанням "Казачук та партнери" (далі - Адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія САТ" (далі - Клієнт) укладено Договір № 02/02/2026 про надання професійної (правничої) допомоги, згідно із п. 1.1 якого Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надати Клієнту правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором (опрацювання первинних документів, підготування та надіслання заяв, звернень, запитів тощо до всіх без виключення органів/підприємств/організацій України; підготування та надіслання (у разі виникнення необхідності) до суду позовних заяв, заяв тощо, пов`язаних з врегулюванням спору; представництво інтересів у всіх без виключення підприємствах, установах, організаціях, правоохоронних органах, у судах).

Відповідно до п. 2.1 Договору Клієнт зобов`язується виплачувати Адвокатському об`єднанню гонорар та покривати фактичні видатки, пов`язані з наданням Клієнту правової допомоги, в порядку, визначеному даним Договором.

Згідно із п. 2.5 Договору Адвокатське об`єднання має право на отримання гонорару та на покриття фактичних витрат, пов`язаних з наданням Клієнту правової допомоги, в порядку, визначеному даним Договором.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що Клієнт надає право (уповноважує) Адвокатське об`єднання: представляти інтереси Клієнта, захищати Клієнта у всіх судових органах України (у т.ч. в судах першої інстанції, судах апеляційної інстанції, суді касаційної інстанції) та у всіх судочинствах (у т.ч., але не виключно, у господарському, цивільному, адміністративному, кримінальному тощо), у наказному, позовному, окремому та будь-яких інших провадженнях.

Відповідно до пункту 3.1 Договору за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокатському об`єднанню гонорар у розмірі та в строк, який зазначається в додатковій угоді до цього договору.

10.06.2026 між Адвокатським об`єднанням "Казачук та партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія САТ" укладено Додаткову угоду № 9 до Договору № 02/02/2026 про надання професійної (правничої) допомоги від 02.02.2026 (далі - Додаткова угода № 9).

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 9 Клієнт доручив Адвокатському об`єднанню надати професійну (правничу) допомогу зі складання позовних заяв про стягнення основної заборгованості, а також пені, 3 % річних та інфляційних втрат за позовами Клієнта до визначених у цій Додатковій угоді відповідачів.

Зокрема, до переліку таких відповідачів включено Товариство з обмеженою відповідальністю "ГЛОРІЯ-В" (код ЄДРПОУ 41716575), заборгованість якого перед Клієнтом становить 7 600,00 грн, що виникла за Договором № 45080 від 01.04.2020 та підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 002011136 від 26.12.2024.

За умовами Додаткової угоди № 9 за надання Клієнту професійної (правничої) допомоги встановлено фіксований розмір гонорару Адвокатського об`єднання у сумі 7 000,00 грн за надання професійної (правничої) допомоги в суді першої інстанції у кожній справі, зазначеній у відповідному переліку.

При цьому Адвокатське об`єднання взяло на себе зобов`язання здійснювати представництво та захист інтересів Клієнта під час розгляду відповідної справи судом першої інстанції.

Пунктом 2 Додаткової угоди № 9 визначено порядок та строк сплати погодженого сторонами гонорару. Так, сплата Клієнтом узгодженої сторонами суми гонорару здійснюється у безготівковому порядку шляхом перерахування відповідної суми коштів на поточний рахунок Адвокатського об`єднання, зазначений у Додатковій угоді, протягом 30 (тридцяти) днів з дня набрання рішенням у відповідній справі законної сили, але не раніше моменту оплати відповідачем витрат на професійну (правничу) допомогу на рахунок Клієнта.

Отже, умовами Договору та Додаткової угоди № 9 сторонами чітко визначено предмет та обсяг професійної (правничої) допомоги, що надається Адвокатським об`єднанням, розмір гонорару за її надання, а також порядок і строк його сплати. При цьому за надання професійної (правничої) допомоги у суді першої інстанції у відповідній справі сторонами погоджено фіксований розмір гонорару у сумі 7 000,00 грн.

22.07.2026 між Адвокатським об`єднанням "Казачук та партнери" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія САТ" підписано Акт приймання-передачі наданих послуг № 11 до Договору № 02/02/2026 про надання професійної (правничої) допомоги від 02.02.2026 (далі - Акт).

Як убачається зі змісту Акта, на виконання умов Договору та Додаткової угоди № 9 від 10.06.2026 Адвокатське об`єднання надало Клієнту професійну (правничу) допомогу у фіксованому розмірі гонорару 7 000,00 грн, що полягала у представництві інтересів Клієнта у Господарському суді Вінницької області у справі за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГЛОРІЯ-В" про стягнення заборгованості.

Згідно із Актом загальний розмір заявленої до стягнення заборгованості становив 10 166,29 грн, з яких: 7 600,00 грн - основний борг за послуги, надані за договором перевезення вантажів автомобільним транспортом; 1 136,43 грн - пеня; 355,43 грн - 3 % річних; 1 074,43 грн - інфляційні втрати.

Пунктом 2 Акта підтверджено прийняття Клієнтом наданих Адвокатським об`єднанням послуг у повному обсязі.

При цьому, відповідно до пункту 3 Акта, Клієнт підтвердив відсутність будь-яких претензій до Адвокатського об`єднання щодо якості, повноти, строків та обсягу наданих професійних (правничих) послуг.

Таким чином, підписанням Акта сторони підтвердили факт надання та прийняття професійної (правничої) допомоги, її обсяг, а також погоджений сторонами фіксований розмір гонорару у сумі 7 000,00 грн.

Матеріали справи також містять ордер серії АА № 1721265 від 10.06.2026, виданий на ім`я Білоконь Інни Вікторівни на підтвердження повноважень щодо надання професійної (правничої) допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія САТ", у тому числі у Господарському суді Вінницької області, а також свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 1639 від 21.05.2019, видане Білоконь І.В.

Відтак, повноваження адвоката на представництво інтересів Клієнта у цій справі підтверджені належними документами, наявними в матеріалах справи.

Отже, надані Адвокатським об`єднанням послуги були безпосередньо пов`язані з розглядом цієї справи та спрямовані на захист прав і законних інтересів Клієнта. При цьому їх обсяг, факт надання та вартість підтверджуються належними доказами, наявними у матеріалах справи, а розмір гонорару визначений сторонами у договірному порядку.

Адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги (ч. 1 ст. 26 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами частини 3 статті 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Положеннями п. 3 ч. 1 ст. 3, ст. 6 Цивільного кодексу України закріплено принцип свободи договору.

Суд зазначає, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Також суд звертає увагу на те, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

У разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). При цьому обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Оскільки проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов`язково інша сторона, то якщо вона не заперечує, у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт (постанова КГС ВС від 24.11.2020 у справі № 911/4242/15).

Відповідачем клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката до суду не подано.

Враховуючи конкретні обставини справи, обсяг наданих позивачу правничих послуг, погоджений сторонами розмір витрат на їх оплату, а також відсутність клопотання відповідача про зменшення таких витрат, суд, керуючись частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Глорія-В" (вул. Бурбело Олександри, буд. 3, кв. 83, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 41716575) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія "САТ" (вул. Гроденська, буд. 32, м. Київ, 02090; код ЄДРПОУ 35646516; р/р НОМЕР_1 в АТ "ПУМБ", МФО 334851) 7 600 грн 00 коп - основного боргу; 1 136 грн 43 коп - пені; 355 грн 43 коп - 3% річних; 1 074 грн 43 коп - інфляційних втрат; 2 662 грн 40 коп - витрат зі сплати судового збору та 7 000 грн 00 коп - витрат на правничу допомогу.

Примірник повного судового рішення надіслати сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.

Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне рішення складено 25 вересня 2026 р.

Суддя Василь МАТВІЙЧУК

віддрук. прим.:

1 - до справи