Ухвала суду № 140062496, 24.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________

УХВАЛА

про відкриття провадження у справі про банкрутство

24 вересня 2026 р. Справа № 902/1157/26

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни, за участю секретаря судового засідання Ткачука В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" (18001, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Вишневецького Байди, будинок 18; ідентифікаційний код юридичної особи 44763764)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" (21050, Вінницька область, Вінницький р-н, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 25-27, офіс 1; ідентифікаційний код юридичної особи 44726539)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

за участю:

представника заявника - адвокат Мельник А.П., згідно ордера

представника боржника - адвокат Лєщинський К.Д., згідно ордера

присутній - арбітражний керуючий Слободян В.М., згідно свідоцтва

В С Т А Н О В И В:

До Господарського суду Вінницької області 24.08.2026 надійшла заява №б/н від 24.08.2026 року (вх. № 1288/26 від 24.08.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго".

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1157/26) від 24.08.2026 року вказану заяву розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою від 01.09.2026 судом заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" №б/н від 24.08.2026 року (вх. № 1288/26 від 24.08.2026) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" прийнято до розгляду, призначено підготовче засідання у справі № 902/1157/26 на 15 вересня 2026 року о 15:00 год.

У судовому засіданні 15.09.2026, у зв`язку із оголошенням під час судового засідання сигналу "Повітряна тривога" у м. Вінниця, суд постановив ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні у справі № 902/1157/26 до 15:00 год. 24.09.2026 року, яку занесено до протоколу судового засідання.

На визначену дату в судове засідання з`явився представник заявника (ініціюючого кредитора), представник боржника, арбітражний керуючий Слободян В.М.

Представник ініціюючого кредитора надав пояснення щодо обставин наведених у заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго", підтримав вказану заяву, просив її задовольнити, відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "Житомиренерго" та призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Слободяна В.М.

Представник боржника щодо задоволення заяви ініціюючого кредитора не заперечив.

Присутній у судовому засіданні арбітражний керуючий Слободян В.М. заяву про участь у справі у якості розпорядника майна ТОВ "Житомиренерго" підтримав.

За наслідком підготовчого засідання 24.09.2026 року суд оголосив перерву для постановлення ухвали та повідомив час проголошення вступної та резолютивної частин ухвали в межах цього судового засідання.

На оголошення вступної та резолютивної частин ухвали заявник та представник заявника не з`явилися, у зв`язку з чим вступну та резолютивну частини ухвали долучено до матеріалів справи без проголошення.

Розглянувши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та надані докази, суд дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно з абзацом 1 частини 2 статті 8 КУзПБ право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

За змістом абзацу 1 частини 1 статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Судом установлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" звернулось до Господарського суду Вінницької області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго", вказавши про наявність підстав для звернення визначених у статтях 1, 8, 34, 39 КУзПБ та пославшись про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого настав на дату звернення кредитора до суду; відсутності між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; відсутності задоволення боржником у повному обсязі вимог ініціючого кредитора (кредиторів) до підготовчого засідання суду; наявності у боржника ознак його неплатоспроможності.

На обґрунтування заяви заявник зазначив, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" наявна заборгованість перед ініціюючим кредитором в загальному розмірі 718 930,12 гривень, яку він не має фінансової можливості погасити.

Заявник просить суд відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго".

На підтвердження обставин, викладених у заяві, заявником до заяви додані відповідні докази.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" у поданому до суду відзиві зазначило, що товариство визнає заборгованість перед ТОВ "Кропивницькенерго" у розмірі 718 930,12 гривень, що виникла на підставі договору про відступлення права вимоги №1 - ВПВ від 01 липня 2026 року та всі надані ТОВ "Кропивницькенерго" документи на підтвердження його кредиторських вимог визнаються ТОВ "Житомиренерго" документами, що підтверджують таку заборгованість.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" у відзиві повідомлено суд про наявність у ТОВ "Житомиренерго" кредиторської заборгованості перед дев`ятьма кредиторами на загальну суму 1 516 1930,35 гривень; наявність активів на суму 8 926 448,94 гривень (дебіторська заборгованість (шість дебіторів) на суму 7 221 352,87 гривень та переплати у бюджеті (податок на прибуток на суму 1537726,00 грн., переплата ЄСВ 68 591,19 грн., податок на додану вартість 98778,88 гривень) та зауважено, що наразі простроченими по строку виконання є вимоги на суму 1 311 930,35 гривень, а відтак товариство не перебуває у стані неплатоспроможності як це передбачено частиною 6 статті 35 КУзПБ.

Боржником у відзиві зазначено про працевлаштування одного працівника на підприємстві (директор товариства), здійснення діяльності товариством на підставі статуту, поінформовано про відсутність рухомого і нерухомого майна, наявності п`яти банківських рахунків (залишок коштів 48 283,57 гривень), відсутності рахунків у цінних паперах, нездійснення товариством діяльності, пов`язаної з державною таємницею та про те, що ТОВ "Житомиренерго" не брало участі у приватизації державних підприємств, не приймало на баланс об`єкти цивільної оборони чи інші об`єкти нерухомого державного майна, державної частки у статутному капіталі підприємства немає; надано баланс станом на 30.06.2026.

У додаткових поясненнях від 18.09.2026 ТОВ "Житомиренерго" повідомило суд про те, що товариство не є "оптовим постачальником електричної енергії" у розумінні частини 6 статті 39 КУзПБ, а також про те, що жодна з обставин, визначених абзацом 9 пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, щодо ТОВ "Житомиренерго" не є застосовною (товариство не внесено до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів); товариство не має діючого контракту з державними замовниками у сфері оборони; у товариства відсутні вимоги кредитора (кредиторів), які не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій).

В силу вимоги частин 1, 2 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно вимог статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов`язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора, - обов`язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд враховує висновок Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі №905/2030/19, згідно з яким у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тож чинне законодавство, окрім добровільного погашення боржником кредиторської заборгованості, визначає два основних способи її погашення із застосуванням державного примусу: шляхом вирішення судом спору між кредитором та боржником про стягнення відповідної суми заборгованості в позовному порядку або шляхом задоволення відповідних вимог у межах провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до статті 1 КУзПБ, боржником є юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Згідно правових висновків викладених Верховним Судом у постанові від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, у постанові від 03.09.2020 у справі № 910/16413/19 завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка: обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності або відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Суд, заслухавши пояснення представника ініціюючого кредитора, представника боржника, дослідивши матеріали заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, відзиву боржника та надані докази, встановив таке.

Зі змісту заяви та доданих до неї доказів вбачається, що 23 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" як постачальником та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аваста Компані" як споживачем було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу № 23/01/23-02 (т. 1 а.с. 10-23).

Пунктом 1.1. договору визначено, що цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання споживача до умов цього договору.

За умовами пункту 2.1. договору за цим договором постачальник зобов`язується передати електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії постачальнику, а також здійснити інші платежі згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 5.1. договору споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем Комерційною пропозицією.

Згідно з пунктом 5.9. договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, зазначений у Комерційній пропозиції, або у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 (п`яти) робочих днів з моменту отримання його споживачем.

Пунктом 5.18. договору передбачено, що розрахунковий місяць є періодом звірки остаточних обсягів поставленої електричної енергії, розрахунків за договором, за наслідками чого між сторонами складається акт прийому-передачі (купівлі-продажу) електричної енергії та акт звірки, у яких фіксується фактичний обсяг та ціна фактично спожитої електричної енергії, що була поставлена споживачу протягом розрахункового місяця.

Згідно з пунктом 5.20. договору постачальник не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем, формує та зі своєї сторони підписує та надсилає споживачу акт прийому-передачі (купівлі - продажу) електричної енергії та акт звірки в порядку, який зазначений в п. 1.4. цього договору, а споживач не пізніше наступного дня з дня отримання підписує та надсилає постачальнику в порядку передбаченому п. 1.4. цього договору акт прийому-передачі (купівлі - продажу) електричної енергії та акт звірки.

Цей договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав споживач. Договір набирає чинності з моменту погодження (акцептування) споживачем заяви-приєднання. Договір діє до 31.12.2023 року, а в частині розрахунків та стягнення неустойки - до повного виконання зобов`язань за договором. Даний договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за 21 календарний день до закінчення строку його дії (договору) жодною із сторін не буде письмово заявлено про припинення його дії (пункт 13.1. договору).

Також, між сторонами до укладеного договору підписано комерційну пропозицію (оплата частинами) (додаток №2 до договору), за умовами якої сторонами погоджено ціну постачання електричної енергії, територію, на якій дійсна комерційна пропозиція, торгова зона, спосіб оплати, термін (строки) виставлення рахунків за електричну енергію та терміни (строки) їх оплати, термін дії договору, інші умови тощо (т.1 а.с. 16 зворот-19 зворот).

Як убачається із матеріалів справи, між сторонами підписано низку додаткових угод до договору про постачання електричної енергії споживачу № 23/01/23-02 від 23.01.2023, зокрема угода про внесення змін до комерційної пропозиції від 01.02.2023, додаткова угода № 2 від 19.06.2023 (т. 1 а.с. 22 зворот-23).

Договір, додатки до договору, додаткові угоди підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками ТОВ "Кропивницькенерго" та ТОВ "Аваста Компані".

Згідно з наявними у матеріалах справи актами купівлі-продажу електричної енергії за період з грудня 2024 по квітень 2025 року ТОВ "Кропивницькенерго" передано ТОВ "Аваста Компані":

- за актом купівлі-продажу № 1321 від 31.12.2024 за грудень 2024 року 26 113,00 кВт*год електричної енергії, загальною вартістю з ПДВ 258 470,17 гривень;

- за актом купівлі-продажу № l69 від 31.01.2025 за січень 2025 року 24 332,00 кВт*год електричної енергії, загальною вартістю з ПДВ 246 997,12 гривень;

- за актом купівлі-продажу № 283 від 28.02.2025 за лютий 2025 року 22 749,00 кВт*год електричної енергії, загальною вартістю з ПДВ 237 210,25 гривень;

- за актом купівлі-продажу № 661 від 31.03.2025 за березень 2025 року14 284,00 кВт*год електричної енергії, загальною вартістю з ПДВ 138 959,53 гривень;

- за актом купівлі-продажу № 904 від 30.04.2025 за квітень 2025 року 3 102,00 кВт*год електричної енергії, загальною вартістю з ПДВ 26 886,04 гривень (т. 1 а.с. 23 зворот-28).

Акти купівлі-продажу електричної енергії за період з грудня 2024 по квітень 2025 року спільно підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками ТОВ "Кропивницькенерго" та ТОВ "Аваста Компані".

Доказів погашення заборгованості ТОВ "Аваста Компані" перед ТОВ "Кропивницькенерго" у розмірі 718 930,12 гривень матеріали справи не містять.

Таким чином, ТОВ "Кропивницькенерго" як постачальником було виконано взяті на себе зобов`язання щодо поставки електричної енергії споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача у розмірі 718 930,12 гривень виконав у повному обсязі, натомість ТОВ "Аваста Компані" (споживач) за договором про постачання електричної енергії споживачу № 23/01/23-02 від 23.01.2023 отримав від постачальника електричну енергію на суму 718 930,12 гривень, яку повинен був оплатити останньому у строк та на умовах, передбачених договором, однак прийняті на себе зобов`язання з оплати вартості електричної енергії постачальнику не виконав.

Надалі, 01 липня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" (далі - первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" (далі - новий кредитор) було укладено договір про відступлення права вимоги № 1-ВПВ (далі - договір про відступлення права вимоги) (т. 1 а.с. 9-9а).

За умовами пункту 1.1. договору про відступлення права вимоги первісний кредитор передає належне йому право вимоги на отримання від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аваста Компані" (надалі - боржник) заборгованості на загальну суму 718 930,12 грн (сімсот вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять гривень 12 копійок) з ПДВ за наступним договором:

- за договором № 23/01/23-02 про постачання електричної енергії від 23.01.2023 р. на суму 718 930,12 грн, укладеним між ТОВ "Аваста Компані" та TOB "Кропивницькенерго", а новий кредитор приймає ці вимоги та сплачує первісному кредитору суму коштів в розмірі та порядку, визначеному цим договором.

Згідно з пунктом 1.2. договору про відступлення права вимоги право вимоги, зазначене у п. 1.1. договору, переходить до нового кредитора з моменту підписання цього договору.

Пунктом 2.1. договору про відступлення права вимоги визначено, що за передане право вимоги, яке зазначене у п. 1.1 договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору суму у розмірі 718 930,12 грн (сімсот вісімнадцять тисяч дев`ятсот тридцять гривень 12 копійок) з ПДВ.

Відповідно до пункту 2.2. договору про відступлення права вимоги, новий кредитор зобов`язується до 20 липня 2026 p. перерахувати платіжним дорученням на рахунок первісному кредитору грошову суму, визначену у п. 2.1 цього договору. Новий кредитор може провести розрахунок за даним договором і у інший спосіб, не заборонений діючим законодавством України.

Пунктами 3.1., 3.1.1.-3.1.4. договору про відступлення права вимоги сторони визначили обов`язки первісного кредитора: відступити новому кредитору право вимоги згідно з умов цього договору; передати новому кредитору усі необхідні документи, які засвідчують права, що передаються, протягом 3 (трьох) днів з моменту укладання цього договору, та інформацію яка важлива для їх здійснення; первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги; після набуття чинності цим договором сповістити боржника про укладення цього договору.

Згідно з пунктом 3.2. договору про відступлення права вимоги до обов`язків нового кредитора віднесено сплату суми зазначеної в п. 2.1. цього договору.

Даний договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 5.1. договору про відступлення права вимоги).

01 липня 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" було підписано Акт приймання-передачі документів до договору № 1- BПВ про відступлення права вимоги від 01.07.2026р. за умовами якого первісний кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго") передав, а новий кредитор (Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго") прийняв копії документів, що підтверджують право вимоги, а саме: 1. Договір № 23/01/23-02 про постачання електричної енергії від 23.01.2023 з додатками та додатковими угодами; 2. Акт купівлі-продажу № 1321 від 31.12.2024; 3. Акт купівлі-продажу № l69 від 31.01.2025; 4. Акт купівлі-продажу № 283 від 28.02.2025; 5. Акт купівлі-продажу № 661 від 31.03.2025; 6. Акт купівлі-продажу 29904 від 30.04.2025.

Договір про відступлення права вимоги, акт приймання-передачі документів підписані уповноваженими представниками ТОВ "Кропивницькенерго" та ТОВ "Житомиренерго" та скріплені печатками товариств.

На виконання вимог договору про відступлення права вимоги ТОВ "Кропивницькенерго" 07.08.2026 року надіслано ТОВ "Аваста Компані" повідомлення про відступлення права вимоги № 29/07-26-01 від 29.07.2026, у якому повідомило останнє про відступлення ТОВ "Кропивницькенерго" на користь ТОВ "Житомиренерго" права вимоги на отримання від ТОВ "Аваста Компані" заборгованості, що виникла за договором про постачання електричної енергії споживачу № 23/01/23-02 від 23.01.2023 року на суму 718 930,12 гривень та про необхідність здійснити оплату наявної заборгованості за цим договором на користь нового кредитора (ТОВ "Житомиренерго") за зазначеними у повідомленні реквізитими отримувача - ТОВ "Житомиренерго" (т. 1 а.с. 29-30 зворот).

Отже, з огляду на положення укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" договору про відступлення права вимоги № 1-ВПВ від 01.07.2026 року, ТОВ "Житомиренерго" взяло на себе зобов`язання з оплати у строк до 20.07.2026 року переданого права вимоги за договором про відступлення права вимоги у розмірі 718 930,12 гривень та набуло права грошової вимоги до ТОВ "Аваста Компані" за договором про постачання електричної енергії споживачу № 23/01/23-02 від 23.01.2023 в сумі 718 930,12 гривень.

Претензією вих. № 1 від 10.08.2026 року ТОВ "Кропивницькенерго" звернулося до ТОВ "Житомиренерго" у якій повідомило про порушення останнім зобов`язання з оплати переданого за договором про відступлення права вимоги № 1-ВПВ від 01.07.2026 року права вимоги у розмірі 718 930,12 гривень та вимагало негайно її погасити (т. 1 а.с. 31-32).

Листом № 18-01 від 18.08.2026, у відповідь на отриману претензію, ТОВ "Житомиренерго" повідомило, що не заперечує обставину наявності заборгованості перед ТОВ "Кропивницькенерго" у розмірі 718 930,12 гривень, що виникла внаслідок неоплати зобов`язання за договором про відступлення права вимоги № 1-ВПВ від 01.07.2026 року та зазначило про недостатність грошових коштів для погашення вказаної заборгованості (т. 1 а.с. 33).

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За умовами статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Приписами частин 1, 2 статті 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно статті 514 ЦК України внаслідок вчинення правочину новий кредитор отримує всі права первісного кредитора за зобов`язаннями, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями частини 1 статті 516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором про постачання електричної енергії споживачу не передбачено надання боржником згоди на заміну кредитора у зобов`язанні.

Із матеріалів справи вбачається, що 01.07.2026 року ТОВ "Житомиренерго" взяло на себе зобов`язання з оплати у строк до 20.07.2026 року переданого права вимоги за договором про відступлення права вимоги у розмірі 718 930,12 гривень, а ТОВ "Кропивницькенерго" відступило право вимоги до третьої особи (ТОВ "Аваста Компані") за договором про постачання електричної енергії споживачу № 23/01/23-02 від 23.01.2023 року на користь ТОВ "Житомиренерго".

На підставі договору про відступлення права вимоги, ТОВ "Житомиренерго" набуло прав кредитора щодо ТОВ "Аваста Компані" у правовідносинах, що виникли за договором про постачання електричної енергії споживачу № 23/01/23-02 від 23.01.2023 року, натомість взятого на себе обов`язку з оплати у строк до 20.07.2026 року переданого права вимоги за договором про відступлення права вимоги у розмірі 718 930,12 гривень на користь ТОВ "Кропивницькенерго" не виконало, внаслідок чого ТОВ "Житомиренерго" було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання з оплати переданого права вимоги за договором про відступлення права вимоги № 1-ВПВ від 01.07.2026 року у розмірі 718 930,12 гривень.

З урахуванням викладеного, заборгованість ТОВ "Житомиренерго" перед ТОВ "Кропивницькенерго" за договором про відступлення права вимоги № 1-ВПВ від 01.07.2026 року становить 718 930,12 гривень.

Доказів погашення ТОВ "Житомиренерго" заборгованості у розмірі 718 930,12 гривень на користь ТОВ "Кропивницькенерго" матеріали справи не містять.

Обставини викладені у заяві ініціюючого кредитора підтверджуються наданими доказами та визнаються ТОВ "Житомиренерго".

У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство кредитором зазначено, що він є незаінтересованим стосовно боржника.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 2, 5 статті 39 КУзПБ, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Згідно приписів частини 6 статті 39 КУзПБ господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження, або якщо вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет:

1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання (у розумінні визначеного частиною першою статті 1 КУзПБ терміну);

2) встановлення наявності / відсутності спору про право;

3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі;

4) пред`явлення таких вимог до суб`єкта господарювання - оптового постачальника електричної енергії.

Суд зауважує, що відсутність спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Протилежне матиме наслідком відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.

Спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, що виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншою і яка потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом.

У разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов`язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тож чинне законодавство, окрім добровільного погашення боржником кредиторської заборгованості, визначає два основних способи її погашення із застосуванням державного примусу: шляхом вирішення судом спору між кредитором та боржником про стягнення відповідної суми заборгованості в позовному порядку або шляхом задоволення відповідних вимог у межах провадження у справі про банкрутство.

Відсутність спору про право у розумінні процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, факту наявності, суті (предмету), підстави виникнення, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Одним із методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є:

- дослідження господарським судом відзиву боржника, який надається до господарського суду та заявнику до дати проведення підготовчого засідання із зазначенням у відзиві, зокрема заперечень боржника щодо вимог заявника, доказів необґрунтованості вимог заявника (за наявності), інших відомостей, що мають значення для розгляду справи (частини перша, друга статті 36 КУзПБ);

- оцінка обґрунтованості як вимог заявника, так і викладених у відзиві боржника заперечень (частини перша, друга статті 39 цього Кодексу);

- заслуховування пояснень представників і заявника, і боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (частина друга статті 39 КУзПБ).

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі та у порядку, передбаченому статтями 74, 76-77 ГПК України, виходячи із правової природи правовідносин, які виникли між боржником та його кредитором.

Водночас, відсутність будь-яких заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора може свідчити про її визнання, а відтак і про відсутність спору між сторонами про право.

Аналогічної позиції притримується Верховний Суд у постановах від 28.08.2020 № 922/2081/19 від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20.

Як убачається із матеріалів справи, в обґрунтування підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Житомиренерго", ТОВ "Кропивницькенерго" посилається на наявність заборгованості за договором про відступлення права вимоги № 1-ВПВ від 01.07.2026 року в сумі 718 930,12 гривень.

Боржником не надано суду доказів на підтвердження оплати вищевказаної заборгованості до підготовчого засідання суду.

ТОВ "Житомиренерго" у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство визнало наявність заборгованості перед ТОВ "Кропивницькенерго" з оплати переданого права вимоги за договором про відступлення права вимоги № 1-ВПВ від 01.07.2026 року у розмірі 718 930,12 гривень.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень, Автоматизованої системи виконавчого провадження, відсутня інформація щодо судових справ, відкритих виконавчих проваджень, сторонами в яких є ініціюючий кредитор та боржник, що свідчить про відсутність спору між сторонами про право.

Щодо такої підстави для відмови у відкритті провадження як пред`явлення вимог до суб`єкта господарювання - оптового постачальника електричної енергії судом враховано таке.

На виконання вимог суду ТОВ "Житомиренерго" у додаткових поясненнях зазначило, що ТОВ "Житомиренерго" не є "оптовим постачальником електричної енергії" у розумінні частини 6 статті 39 КУзПБ; відповідно до Постанови НКРЕКП від 13 вересня 2022 р. № 1132, ТОВ "Житомиренерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, а відтак товариство здійснює господарську діяльність на "роздрібному" ринку електричної енергії з постачання електричної енергії споживачам для забезпечення роботи їхніх електроустановок.

При оцінці наведених доводів судом враховано, що за змістом Пояснювальної записки до Закону України "Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо заходів, спрямованих на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" від 28.07.2023 № 3291-IX, зазначена норма спрямована на забезпечення своєчасної реалізації всіх механізмів погашення заборгованості на ОРЕ, визначених законопроектом "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії", які спрямовані на повне погашення заборгованості на оптовому ринку електроенергії, а також забезпечення умов для сталих розрахунків на новому ринку електричної енергії.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про заходи, спрямовані на погашення заборгованості, що утворилася на оптовому ринку електричної енергії" оптовий постачальник електричної енергії - Державне підприємство "Енергоринок", утворене для забезпечення функціонування оптового ринку електричної енергії України. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 липня 2026 року у справі № 910/16488/25.

Таким чином, наявність у ТОВ "Житомиренерго" ліцензії на постачання електричної енергії споживачу не змінює правового статусу такого суб`єкта та не свідчить про його належність до категорії оптового постачальника електричної енергії у розумінні частини 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Згідно постанови Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 20.03.2024 року у справі № 911/1005/23, системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

У постанові від 14 липня 2026 року у справі № 910/16488/25 Верховний Суд також звернув увагу, що під час вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд не обмежується виключно перевіркою наявності та розміру грошових вимог кредитора, а також відсутності спору про право, а зобов`язаний враховувати усі чинні на момент проведення підготовчого засідання законодавчі обмеження та заборони, які можуть впливати на можливість відкриття такого провадження.

У порядку визначеному частиною 1 статті 35 КУзПБ ухвалою від 01.09.2026 зобов`язано боржника надати суду інші наявні додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство; а також документи та відомості, визначені статтею 36 КУзПБ, документи, відомості щодо наявності підстав визначених абзацом 9 пункту 1- 6 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство за заявою кредитора.

У додаткових поясненнях боржником зазначено, що жодна з обставин, визначених абзацом 9 пункту 1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, щодо ТОВ "Житомиренерго" не є застосовною (товариство не внесено до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів); товариство не має діючого контракту з державними замовниками у сфері оборони; у товариства відсутні вимоги кредитора (кредиторів), які не задоволені внаслідок збройної агресії проти України, у тому числі через перебування єдиного майнового комплексу боржника на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях відповідно до переліку, затвердженого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій) та про відсутність інших встановлених законом обставин, які перешкоджають відкриттю провадження у справі про банкрутство, законодавчих заборон для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Житомиренерго".

Таким чином, у підготовчому засіданні судом не було встановлено підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "Житомиренерго", перелічених у частині 6 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства та обставин, які свідчать про наявність законодавчих обмежень та заборон, які можуть впливати на можливість відкриття провадження у справі про банкрутство щодо ТОВ "Житомиренерго".

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Житомиренерго".

При цьому, суд зауважує, що Кодекс України з процедур банкрутства встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи (преамбула Кодексу). Метою відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом через застосування процедур банкрутства передбачених Кодексом, є саме задоволення вимог кредиторів.

За змістом частини 8 статті 39 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається про: відкриття провадження у справі про банкрутство; визнання вимог кредитора та їх розмір; введення мораторію на задоволення вимог кредиторів; введення процедури розпорядження майном; призначення розпорядника майна, встановлення розміру його винагороди та джерела її сплати; вжиття заходів щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави; строк подання розпорядником майна до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів, який не може перевищувати одного місяця та 20 днів після дати проведення підготовчого засідання суду; дату попереднього засідання суду, яке має відбутися не пізніше 70 календарних днів, а в разі великої кількості кредиторів - не пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду; строк проведення розпорядником майна інвентаризації майна боржника, який не може перевищувати двох місяців, а в разі значного обсягу майна - трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання суду.

Частиною 13 статті 39 КУзПБ передбачено, що процедура розпорядження майном вводиться господарським судом на строк, визначений частиною другою статті 44 цього Кодексу, одночасно з постановленням ухвали про відкриття провадження у справі.

Статтею 44 КУзПБ визначено, що під розпорядженням майном розуміється система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням і розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження, ефективного використання майнових активів боржника, здійснення аналізу його фінансового стану, а також визначення наступної процедури (санації чи ліквідації). Про призначення розпорядника майна господарський суд постановляє ухвалу. Процедура розпорядження майном боржника вводиться строком до 170 календарних днів.

За змістом частини 2 статті 41 КУзПБ мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій. Про запровадження мораторію розпорядник майна повідомляє відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні.

Як встановлено судом, заборгованість ТОВ "Житомиренерго" перед ТОВ "Кропивницькенерго" за договором про відступлення права вимоги № 1-ВПВ від 01.07.2026 року у розмірі 718 930,12 гривень боржником на дату підготовчого засідання не погашена.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені ТОВ "Кропивницькенерго" вимоги в розмірі 718 930,12 гривень основного боргу - є обґрунтованими та підлягають визнанню, а подані докази є достатніми для відкриття провадження у справі № 902/1157/26 про банкрутство ТОВ "Житомиренерго" та введення процедури розпорядження майном боржника до 170 календарних днів.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 64 КУзПБ, кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цим Кодексом. При цьому: у першу чергу задовольняються, зокрема, витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, які понесені і не сплачені до відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до частини 1, пункту 4 частини 3 статті 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно висновків Верховного Суду викладених у постанові від 22.10.2020 року у справі № 904/4387/19, системний аналіз норм статті 123 ГПК України, статті 64 КУзПБ свідчить, що витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді не є у розумінні статті 1 КУзПБ зобов`язанням боржника перед кредитором, а є витратами понесеними в процесі розгляду грошових вимог кредитора, які мають спеціальний порядок відшкодування, передбачений нормами ГПК України та не можуть бути стягнуті окремо від цього провадження. Тому такі витрати не відносяться до поточних вимог у справі та відносяться згідно із пунктом 1 частини першої статті 64 КУзПБ до першої черги задоволення вимог кредиторів.

З урахуванням наведеного, визнанню підлягають також вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" у розмірі 26 624,00 гривень сплаченого судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство та 77 823,00 гривень авансування винагороди арбітражного керуючого.

З огляду на введення судом процедури розпорядження майном боржника, існує необхідність призначення розпорядника майна боржника у цій справі.

Згідно з пунктом 2.1. Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією у разі відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.

Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.

Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.

Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.

Як убачається із заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, ініціюючим кредитором внесено пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" - Слободяна Василя Миколайовича та до заяви кредитора додано заяву арбітражного керуючого Слободяна Василя Миколайовича № 02-14/56 від 24.08.2026 року на участь у справі про банкрутство боржника, яка відповідає вимогам, встановленим частиною 3 статті 28 КУзПБ.

Також, до поданої заяви, арбітражним керуючим додано, зокрема, копію Свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) № 183 від 08.02.2013.

Представник ТОВ "Житомиренерго" у підготовчому засіданні не заперечив щодо призначення розпорядником майна боржника ТОВ "Житомиренерго" арбітражного керуючого Слободяна В.М.

Дослідивши подані документи, суд дійшов висновку про відповідність кандидатури арбітражного керуючого Слободяна В.М. (яка запропонована ініціюючим кредитором) вимогам Кодексу України з процедур банкрутства для призначення його розпорядником майна боржника у цій справі.

З урахуванням викладеного, суд задовольняє клопотання ТОВ "Кропивницькенерго" про призначення розпорядника майна боржника та заяву арбітражного керуючого Слободяна В.М. про участь у справі та призначає розпорядником майна боржника ТОВ "Житомиренерго" арбітражного керуючого Слободяна В.М.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 6, 8, 9, 10, 11, 12, 28, 30, 34, 36, 39, 40, 41, 44 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 3, п. 8 ч. 1 ст. 20, ст. 42, 73, 74, 76-79, 80, 86, 196, 197, 232, 233, 234, 235, 236, 255, 256, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" (21050, Вінницька область, Вінницький р-н, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 25-27, офіс 1; ідентифікаційний код юридичної особи 44726539).

2. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кропивницькенерго" (18001, Черкаська область, місто Черкаси, вулиця Вишневецького Байди, будинок 18; ідентифікаційний код юридичної особи 44763764) до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" (21050, Вінницька область, Вінницький р-н, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 25-27, офіс 1; ідентифікаційний код юридичної особи 44726539) у справі №902/1157/26 у розмірі 718 930,12 гривень основного боргу; 26 642,00 гривень - судового збору за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство; 77 823,00 гривень - авансування винагороди арбітражного керуючого.

3. Ввести процедуру розпорядження майном боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" (21050, Вінницька область, Вінницький р-н, місто Вінниця, вулиця Соборна, будинок 25-27, офіс 1; ідентифікаційний код юридичної особи 44726539) у справі № 902/1157/26 на 170 календарних днів до 15.03.2027 року.

4. Заяву ініціюючого кредитора про призначення розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" арбітражного керуючого Слободяна В.М. та заяву арбітражного керуючого Слободяна В.М. № 02-14/56 від 24.08.2026 року про участь у справі № 902/1157/26 у якості розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" - задовольнити.

5. Розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" (ідентифікаційний код юридичної особи 44726539) призначити арбітражного керуючого: Слободян Василь Миколайович (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора): № 183 від 08.02.2013 р.; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: 21050, м. Вінниця, вул. Соборна, 25; ел. адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

Встановити грошову винагороду арбітражного керуючого Слободяна В.М. за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.

Сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.

У разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).

6. Зобов`язати розпорядника майна:

- розглядати заяви кредиторів з грошовими вимогами до боржника, що надійшли в установленому КУзПБ порядку;

- вести реєстр вимог кредиторів;

- повідомляти кредиторів про результати розгляду їхніх вимог;

- вживати заходів для захисту майна боржника;

- проводити аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та становища на ринках боржника, встановлювати за результатами його проведення наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій у разі банкрутства;

- повідомляти правоохоронні органи у разі виявлення ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності, вчинення незаконних дій з майном боржника;

- скликати збори і комітет кредиторів та організовувати проведення їх засідань;

- подавати відомості (інформацію), необхідні для ведення Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства;

- надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про свою діяльність, а також здійснювати розкриття кредиторам інформації щодо фінансового стану боржника та ходу провадження у справі;

- за можливості проведення санації боржника розробити план санації боржника та подати його на розгляд зборам кредиторів;

- виконувати інші повноваження, передбачені КУзПБ.

7. Протягом процедури розпорядження майном органи управління боржника не мають права приймати рішення про: реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) і ліквідацію боржника; створення господарських товариств або участь в інших господарських товариствах; створення філій та представництв; виплату дивідендів; проведення боржником емісії цінних паперів; вихід зі складу учасників боржника юридичної особи, придбання в акціонерів раніше випущених акцій боржника; відчуження або обтяження нерухомого майна боржника, в тому числі його передачу в заставу, внесення зазначеного майна до статутного капіталу іншого підприємства або господарського товариства; надання позик (кредитів), надання поруки, гарантій, а також передачу в довірче управління майна боржника.

Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна приймають рішення про: участь боржника в об`єднаннях, асоціаціях, спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи інших об`єднаннях юридичних осіб; передачу майна в оренду; одержання та надання позик (кредитів); задоволення вимог поточних кредиторів.

З моменту відкриття провадження у справі:

- пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі;

- пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом;

- арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство;

- корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом;

- задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється;

- рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.

8. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов`язань і зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов`язань та зобов`язань щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію.

Ухвала є підставою для зупинення вчинення виконавчих дій.

Зобов`язати розпорядника майна повідомити відповідному органу державної виконавчої служби, приватному виконавцю, у якого перебуває виконавче провадження на виконанні про запровадження мораторію.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

- забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника) або перебування майна боржника, яке є предметом забезпечення, на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах;

- забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій;

- не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій;

- зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію;

- не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Дія мораторію не поширюється на: вимоги поточних кредиторів, виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, повернення невикористаних та своєчасно неповернутих коштів загальнообов`язкового державного соціального страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, відшкодування шкоди, заподіяної здоров`ю та життю громадян, виплату авторської винагороди, аліментів, а також на вимоги за виконавчими документами немайнового характеру, що зобов`язують боржника вчинити певні дії чи утриматися від їх вчинення; будь-які дії довірчого власника щодо об`єкта довірчої власності, довірчим засновником якої є боржник; на процедуру обов`язкового звернення стягнення на об`єкт довірчої власності; задоволення вимог кредиторів у разі одночасного задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном, керуючим санацією згідно з планом санації, а також ліквідатором у ліквідаційній процедурі в порядку черговості, встановленому цим Кодексом; задоволення вимог кредиторів шляхом звернення стягнення на предмет обтяження, що забезпечує виконання зобов`язань суб`єкта підприємницької діяльності - сторони генеральної угоди відповідно до вимог статті 94 Кодексу України з процедур банкрутства.

Дія мораторію припиняється з дня закриття провадження у справі про банкрутство.

9. Вжити заходи щодо забезпечення вимог кредиторів шляхом заборони боржнику та власнику майна боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави (у разі наявності).

У процедурі розпорядження майном, заборонити боржнику без згоди комітету кредиторів (зборів кредиторів - до моменту формування комітету кредиторів) вчиняти значні правочини, вчинення яких не заборонено Кодексом України з процедур банкрутства та здійснювати продаж істотних активів боржника.

10. Розпоряднику майна подати до суду відомості про результати розгляду вимог кредиторів до 13.11.2026 року.

11. Розпоряднику майна скласти реєстр вимог кредиторів та подати його у попереднє засідання суду.

12. Призначити попереднє засідання у справі № 902/1157/26 01 грудня 2026 р. о 10:00 год., у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, зал № 9).

13. Повідомити учасникам справи про можливість участі у судовому засіданні згідно статті 197 ГПК України в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

14. Розпоряднику майна не пізніше двох місяців з дня відкриття провадження у справі № 902/1157/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" (ідентифікаційний код юридичної особи 44726539) провести інвентаризацію майна боржника, визначити його вартість, відомості щодо проведеної інвентаризації надати до суду.

15. З метою виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі № 902/1157/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомиренерго" (ідентифікаційний код юридичної особи 44726539) на офіційному веб-порталі судової влади України.

16. Згідно з частиною 12 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство набирає законної сили з моменту її постановлення.

17. Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу України з процедур банкрутства ухвали господарського суду, постановлені у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за результатами розгляду господарським судом заяв, клопотань та скарг, а також постанова про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника можуть бути оскаржені в порядку, встановленому Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

18. Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254-257 ГПК України.

19. Відповідно до частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

20. Примірник ухвали суду надіслати учасникам справи, арбітражному керуючому до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси Першого відділу державної виконавчої служби у місті Вінниці Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України - first.dvs.vin@gmail.com; арбітражного керуючого Слободяна В.М. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ГУ ДПС у Вінницькій області - vin.official@tax.gov.ua; Вінницькому районному суду Вінницької області - inbox@vnr.vn.court.gov.ua; Департаменту адміністративних послуг Вінницької міської ради (21000, місто Вінниця, вулиця Соборна, 59).

Повний текст ухвали складено 25.09.2026 року.

Суддя Шамшуріна М.В.