Рішення № 140061898, 14.09.2026, Лисянський районний суд Черкаської області

Справа № 700/514/26

Провадження № 2/700/518/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 р. Лисянський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого - судді Бесараб Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравець І.О.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

патронатного вихователя ОСОБА_2 ,

прокурора Звенигородської окружної прокуратури Прудиуса О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Лисянка цивільну справу №700/514/26, провадження №2/700/518/26 за позовом Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Лисянської селищної ради, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради, патронатний вихователь ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

В С Т А H О В И В:

Орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Лисянської селищної ради, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернувся позовом до ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради, патронатний вихователь ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що громадянка ОСОБА_5 є матір`ю малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Протягом багатьох років відповідач не забезпечувала належного догляду за дітьми, створювала небезпечні умови проживання та не виконувала обов`язки щодо виховання дітей. Матір не була офіційно працевлаштована, проживала за рахунок державних соціальних виплат на дітей, тимчасових підробітків та благодійної допомоги, періодично змінює місце перебування, при цьому стабільного джерела доходу не мала, має заборгованість за комунальні послуги. Факти неналежного виконання обов`язків підтверджуються актами оцінки сім`ї за період з 2021-2025 років. У жовтні 2025 року малолітніх дітей було тимчасово влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_2 . Однак з моменту влаштування дітей у патронатну сім`ю ОСОБА_5 не цікавиться їх життям та здоров`ям, не відвідує дітей, не підтримує зв`язок зі службою у справах дітей та патронатним вихователем, не вживає жодних заходів щодо створення умов для повернення дітей у сім`ю. Крім того відповідач тривалий час відсутня за місцем реєстрації та проживання, які є передумовою повернення дітей. Комісія з захисту прав дитини виконавчого комітету Лисянської селищної ради №01 від 28.01.2025 дійшла висновку, що повернення дітей матері на даний час є неможливим та небезпечним, а подальше зволікання з вирішенням правового статусу дітей порушує їх право на стабільне та безпечне середовище виховання та визнала доцільним позбавлення батьківських прав відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, просить позбавити батьківських прав ОСОБА_5 щодо малолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також стягнути з відповідача аліменти на утримання дітей.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 08.05.2026 року відкрито провадження в даній справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 30.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Лисянського районного суду Черкаської області від 27.08.2026 залучено до участі у справі прокурора Звенигородської окружної прокуратури Черкаської області.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити. Проти винесення заочного рішення не заперечували.

Відповідач у судове засідання жодного разу не з`явилася та не повідомила суд про причини неявки, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку.

Представник позивача ОСОБА_1 , начальник служби у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просить їх задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечувала. Зазначила, що органом опіки та піклування а також службою у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради вживалися всі можливі заходи для допомоги ОСОБА_6 у вихованні та утриманні її дітей. Зокрема, сім`ї відповідача була виділена окрема квартира, надавалася матеріальна допомога продуктами харчування та різними побутовими речами, однак ОСОБА_7 не мала навичок ні господарювання, ні материнства. Діти часто були голодними, мати залишала їх надовго без нагляду дорослих. Фактично нагляд за дворічною ОСОБА_8 здійснювала її 12-річна сестра ОСОБА_9 . Відповідач жодного дня ніде не працювала, жила за рахунок державної допомоги а також користувалася допомогою сторонніх осіб, у яких намагалася викликати співчуття. На засіданні виконавчого комітету добровільно без зайвих вагань написала заяву про влаштування дітей до патронатної сім`ї, аргументуючи тим, що їй потрібно заробити кошти на ремонт квартири. Проте, з того часу вона в селищі Лисянка не з`являлася, дітей в патронатній сім`ї жодного разу не провідала, з патронатним вихователем не спілкувалася.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позицію позивача, за обставин, викладених у позові.

Патронатний вихователь ОСОБА_2 не заперечила з приводу заявленого позову та пояснила суду, що на її виховання були передані діти ОСОБА_5 ОСОБА_9 (14 років) та ОСОБА_8 (2 роки). ОСОБА_8 на момент прибуття була в дуже занедбаному стані, її навички не відповідали вікові, раціон їжі був обмежений переважно солодощами та печивом. За час проживання дітей в патронатній сім`ї відповідач жодного разу не приїздила до них, з нею (вихователем) не контактувала. Лише інколи телефонувала до старшої доньки, якій повідомляла, що вона то в одному місці, то в іншому, материнської турботи не проявляла.

Суд дійшов висновку про ухвалення заочного рішення на підставі наявних доказів у справі, відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України, оскільки відповідач повторно до суду не з`явилася, відзив не подавала, позивач щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд доходить такого висновку.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_5 є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 , виданого 25.09.2013 року та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_2 , виданого 19.02.2024 року та витягами з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00027429672, №00055017291.

Відомості про батька обох дітей внесені до актового запису про народження відповідно до статті 135 Сімейного кодексу України.

Згідно витягів з реєстру Лисянської територіальної громади №2025/010369347, №2025/010369984 від 29.07.2025 адреса реєстрації та проживання ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - АДРЕСА_1 .

У зв`язку з неналежним виконанням матір`ю своїх обов`язків, малолітня ОСОБА_10 у періоди з 01.09.2020 по 31.05.2023 року перебувала на цілодобовому утриманні в Шевченківській спеціалізованій школі-інтернат з поглибленим вивченням предметів суспільно-естетичного профілю Черкаської обласної ради. Також з 15.09.2025 року по 26.11.2025 дитина навчалася у КЗ «Шполянський академічний ліцей «Джерело» Черкаської обласної ради.

Відповідно до рішень виконавчого комітету Монастирищенської міської ради Черкаської області від 15 жовтня 2025 року №315 та 26 листопада 2025 року №367 малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 влаштовано в сім`ю патронатного вихователя ОСОБА_2 .

З інформації виконавчого комітету Монастирищенської міської ради від 19.01.2026 №24 після вилучення малолітніх дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мати дітей особисто жодного разу не зверталася до патронатного вихователя з метою з`ясування умов проживання дітей, стану їх здоров`я, особливостей виховання чи інших питань, пов`язаних з їх життям та розвитком. Телефонних дзвінків, особистих візитів або інших спроб налагодження контакту з боку ОСОБА_5 до патронатного вихователя не надходило. Мати не відвідувала дітей та не вживала заходів щодо підтримання родинних зв`язків. Зі слів старшої дитини ОСОБА_3 , мати іноді телефонує безпосередньо дитині, при цьому розповідає про власні переміщення та особисте життя, однак питанням щодо навчання, самопочуття, умов проживання чи потреб дитини не цікавиться.

Згідно висновку комісії з захисту прав дитини виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 21 січня 2026 року №01, затвердженого рішенням виконавчого комітету Лисянської селищної ради від 28 січня 2026 року №10 ОСОБА_5 протягом тривалого часу, починаючи з 2020 року і по теперішній час ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо виховання та утримання дітей; не забезпечує належних умов проживання, що підтверджується численними актами обстеження; не має постійного місця роботи та стабільного доходу; проживає за рахунок соціальних виплат, випадкових підробітків,та благодійної допомоги; часто змінює місце проживання, що негативно впливає на стабільність життя дітей; не забезпечує належного догляду, харчування та розвитку дітей.

Акти обстеження умов проживання систематично фіксували: незадовільний санітарно-гігієнічний стан житла; відсутність необхідних умов проживання дітей; заборгованість за комунальні послуг; відсутність належного догляду.

Акти оцінки потреб сім`ї підтверджували: відсутність у матері бажання та навичок належного догляду за дітьми; відсутність у матері бажання працевлаштування та засобів до існування; відсутність позитивної динаміки.

З метою захисту прав та законних інтересів малолітніх дітей, комісія вважає за доцільним позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав щодо її малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .

Статтею 150 Сімейного кодексу України визначено обов`язки батьків щодо виховання та розвитку дитини. Зокрема, крім іншого, батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов`язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати і батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Згідно зі ст.165 цього ж Кодексу право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківський прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (ст.166 СК України). Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Ухилення від виконання юридичного обов`язку - завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій. Так, батько чи мати вважатимуться такими, що ухиляються від обов`язку по вихованню дитини, коли вони не проявляють до неї щонайменшої батьківської турботи, хоча мають таку можливість.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

В п.15 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 року зазначено, що позбавлення батьківських прав (тобто права на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

В п.16 зазначеної постанови роз`яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний та духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності , можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Під час розгляду справи достовірно встановлено, що відповідач ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх обов`язків із виховання дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не проявляє материнської турботи, не цікавиться станом здоров`я та життям дітей, не турбується про їх фізичний та духовний розвиток, матеріальної допомоги на утримання дітей не надає.

Зазначені факти, суд розцінює як умисне ухилення відповідачем від виховання дітей та свідоме нехтування своїми батьківськими обов`язками, що є підставою для позбавлення її батьківських прав.

Факт ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідачем в судовому засіданні підтверджений дослідженими письмовими доказами, доданими позивачем до позовної заяви та поясненнями представників сторін.

Зважаючи на те, що відповідач не дбає про фізичний розвиток і здоров`я дітей, не виконує батьківський обов`язок щодо виховання та матеріального утримання своїх дітей, захисту їх прав та інтересів, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо позбавлення батьківських прав підлягають задоволенню.

Згідно з ч.2 ст.166 Сімейного Кодексу України, особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

Статтею 51 Конституції України, передбачено, що батьки зобов`язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття.

Відповідно до вимог ч.3 ст.166 СК України, при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Згідно вимог ч.2 ст.182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.183 СК України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення аліментів на утримання дітей є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню сума судового збору в загальному розмірі 2662,40 грн, за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав в сумі 1331,20 грн. та за позовну вимогу про стягнення аліментів на дитину в сумі 1331,20 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.143, 150, 164-166 СК України, ст.ст.3, 6, 7, 10, 12, 13, 81, 141, 200, 206, 258, 259, 260-265, 269, 273, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Органу опіки та піклування в особі виконавчого комітету Лисянської селищної ради, в інтересах малолітніх дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_5 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради, патронатний вихователь ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити .

Позбавити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , батьківських прав щодо її дітей: доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Стягнути зі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти в розмірі 1/3 частини всіх доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягувати з 05.05.2026 до повноліття дітей.

Стягнути зі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь держави судовий збір за позовну вимогу про позбавлення батьківських прав в розмірі 1331,20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Стягнути зі ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь держави судовий збір за позовну вимогу про стягнення аліментів в розмірі 1331,20 грн.(одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення про стягнення аліментів допустити до негайного виконання у межах одного місяця.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом тридцяти днів з дня його проголошення не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Лисянським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений 24.09.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: орган опіки та піклування в особі виконавчого комітету Лисянської селищної ради,ЄДРПОУ: 04410982, місцезнаходження: пл. Миру,27 селище Лисянка Звенигородського району Черкаської області;

Відповідач: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

Третя особа: Служба у справах дітей виконавчого комітету Лисянської селищної ради,ЄДРПОУ: 04410456, місцезнаходження: пл. Миру,30 селище Лисянка Звенигородського району Черкаської області;

Третя особа:. патронатний вихователь ОСОБА_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 ;

Прокурор Звенигородської окружної прокуратури Прудиус Олександр Анатолійович, вул.Терещенко,40а м.Звенигородка Черкаської області,20202.

Суддя Наталія БЕСАРАБ