Ухвала суду № 140061450, 24.09.2026, Костопільський районний суд Рівненської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 564/2713/26

24 вересня 2026 року

м.Костопіль

Костопільський районний суд Рівненської області у складі:

головуючий суддя ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні №62024240030003481 від 10.12.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Костопільського районного суду Рівненської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62024240030003481 від 10.12.2024 по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченого під вартою.

Посилаючись на обґрунтованість оголошеної ОСОБА_4 підозри та наявність ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України, а також на той факт, що обвинуваченому інкримінується вчинення двох епізодів умисних тяжких злочинів проти порядку несення військової служби в умовах воєнного стану, за які передбачено покарання до 10 років позбавлення волі, а також один епізод у іншому кримінальному провадженні, просить суд продовжити застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Одночасно, захисник подав клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт, посилаючись на суттєве погіршення стану здоров`я обвинуваченого.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав подане клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, проти задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу заперечував.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою посилаючись на відсутність визначених ст.177 КПК України ризиків. Просять обрати відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Захисником до клопотання подано медичні документи, зокрема щодо позитивного тесту АТ на HCV.

Суд, розглянувши подані прокурором та захисником клопотання, заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов до наступних висновків.

Ухвалою слідчого судді Сарненського районного суду Рівненської області від 15 червня 2026 року до обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Ухвалою Костопільського районного суду Рівненської області від 28.07.2026 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого строком на 60 днів, до 25 вересня 2026 року, з утриманням в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор», без визначення розміру застави

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявних ризиків, зазначених в ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, вік та стан здоров`я обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у обвинуваченого постійного місця роботи або навчання, репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше, а також вагомість наявних доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 інкримінується вчинення двох епізодів кримінального правопорушення за ч. 5 ст. 407 КК України.

Обгрунтованість підозри щодо ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме: актом службового розслідування військової частини за фактом вчинення вищевказаного правопорушення, протоколами допиту свідків, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Суд враховує, що ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме що ОСОБА_4 може переховуватись від суду, підтверджується тим, що останній обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за який передбачено безальтернативне понесення винною особою покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим, розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання.

Ризик передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України підтверджується тим, що оскільки обвинувачений ОСОБА_4 ознайомившись із матеріалами кримінального провадження, знає місце проживання свідків у кримінальному провадженні, що дає підстави вважати, що перебуваючи на волі обвинувачений може незаконно на них впливати, чинити фізичний, психологічний тиск на свідків, заради зміни показань з метою зменшення чи ухилення від відповідальності.

Про неможливість запобігти такому ризику свідчить і той факт, що з урахуванням принципу безпосередності дослідження доказів, який закріплений у ч.1 ст.23 КПК України, свідки судом ще не допитані, а надані ними під час досудового розслідування показання не можуть лягти в основу обвинувального вироку відносно нього.

Також, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні двох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, хоча в силу ст. 89 КК України раніше не судимий, відносно нього на розгляді в судах тривалий час перебувають ще два обвинувальні акти. Вказані обставини вказують на те, що існує ризик вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.

Відтак судом встановлено, що на даний час є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може переховуватись від суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час розгляду клопотання було доведено, що вищевказані ризики, які попередньо були встановлені слідчим суддею при постановленні ухвали про обрання запобіжного заходу не зменшилися.

Відтак, з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, запобігання його переховуванню від суду, впливу на свідків, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 у межах строку, встановленого ст.331 КПК України, оскільки жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

Враховуючи вищевикладене, у задоволенні клопотання захисту про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Також суд зауважує, що долучена стороною захисту медична документація на підтвердження стану здоров`я обвинуваченого не відображає стан здоров`я обвинуваченого на даний час. За даними з відкритих джерел, тест АТ до HCV (anti-HCV) це аналіз крові, який виявляє антитіла (специфічні білки імуноглобуліни Ig. Позитивний результат тесту означає, що в організмі є або були антитіла до вірусу. Це свідчить про те, що людина стикалася з гепатитом С раніше або хворіє зараз. Оскільки антитіла залишаються в крові й після одужання (наприклад, якщо організм самостійно впорався з вірусом або після успішного лікування), для підтвердження активної інфекції призначають додатковий аналіз ПЦР на РНК вірусу гепатиту С (якісно чи кількісно).

Однак, згідно зі ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров`я та медичну допомогу.

Суд зазначає, що під час досудового розслідування та провадження у суді обвинуваченому продовжувався строк тримання під вартою без визначення розміру застави на підставі ч. 4 ст. 183 КПК України.

На даному етапі судового розгляду, враховуючи тривалість перебування особи під вартою та практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення у справах «Харченко проти України», «Мамедова проти Росії»), суд вважає за можливе застосувати альтернативу ув`язненню для забезпечення балансу між інтересами правосуддя та правом особи на свободу.

З огляду на характер інкримінованого злочину, дані про особу обвинуваченого, зокрема, стан його здоров`я, керуючись ч. 3 ст. 183 та п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, суд вважає за необхідне продовжити строк тримання під вартою із одночасним визначенням застави у межах, передбачених для тяжких злочинів.

Розмір застави, відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, враховуючи позицію Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи бажання переховуватися; враховуючи те, що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч.4 ст.182 КПК України); зважаючи на обставини та мотив кримінальних правопорушень, характеристику обвинуваченого суд вважає за необхідне визначити розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240,00 гривень.

На переконання суду, внесення застави саме в такому розмірі зможе повною мірою гарантувати належне виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо обвинуваченого заставу, суд вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на нього також визначені процесуальні обов`язки.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.176-178, 183, 206, 208, 331, 369-372 КПК України, суд-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволити.

Продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком до 60 /шістдесят/ днів, до 20 листопада 2026 року, з утриманням в Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави в межах 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок суду за такими реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988; Банк отримувача ДКСУ, м.Київ; Код банку отримувача (МФО) 820172; Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Докази внесення застави надати суду.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному судом розмірі, він підлягає негайному звільненню з-під варти та зобов`язаний виконувати обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу.

У разі внесення застави та звільнення з-під варти, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 на строк дії ухвали, до 20 листопада 2026 року, такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

прибувати до суду за кожним першим викликом;

не відлучатися з місця проживання без дозволу суду;

повідомляти суд про зміну свого місця проживання чи перебування;

здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

СуддяОСОБА_1