Рішення № 140061378, 17.09.2026, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1620/26

Провадження № 2/559/1523/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 вересня 2026 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі головуючого судді Макеєва С.В.,

секретаря судового засідання Франчук А.О.,

за участю прокурора Першко А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дубно справу за позовом органу опіки та піклування виконавчий комітет Дубровицької міської ради Рівненської області до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Дубенська окружна прокуратура, про позбавлення батьківських прав, -

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради звернувся до суду в інтересах малолітньої дитини: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з позовом до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що в службі у справах дітей Дубровицької міської ради на обліку дітей, які залишилися без батьківського піклування, перебуває малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Дитина тривалий час проживає в сім`ї бабусі ОСОБА_4 , 1962 року народження, жительки АДРЕСА_1 , оскільки її батьки свідомо тривалий час самоусунулись від утримання та виховання дочки.

Малолітня ОСОБА_3 народилася в шлюбі ОСОБА_1 та ОСОБА_5 . Рішенням Дубровицького районного суду від 14.12.2018 (справа №560/1497/18) шлюб між батьками дитини було розірвано. Згідно виконавчого листа Дубровицького районного суду справа №560/1508/18 від 14.12.2018 з ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_6 стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Однак згідно довідки Дубенського ВДВС у Дубенському районі Рівненської області від 11.02.2026 №6995, ОСОБА_1 аліменти не сплачує.

Батько дитини ОСОБА_1 , 1986 р.н., уродженець с. Верба Дубенського району Рівненської області, згідно інформації Служби у справах дітей Бориспільської міської ради від 24.03.2026 фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 . Згідно акту обстеження житлово-побутових умов за вказаною адресою встановлено, що ОСОБА_1 ніде не працює, проживає разом з дружиною та їх 3 спільними малолітніми дітьми, також разом з ними проживають ще 2 малолітніх дітей дружини. Сім`я винаймає будинок, житло утримується в незадовільному стані, потребує капітального ремонту. В приміщенні мінімальна кількість меблів, сім`я потребує допомоги у створенні здорового мікроклімату в родині тощо.

У своїх письмових поясненнях від 13.03.2026 ОСОБА_1 повідомляє, що не має бажання брати участі у вихованні дочки ОСОБА_6 , не заперечує щодо позбавлення його батьківських прав відносно дівчинки.

Служба у справах дітей Вербської сільської ради повідомила, що ОСОБА_1 за час проживання в с.Верба Дубенського району зарекомендував себе з негативної сторони.

З ранніх років після народження малолітня ОСОБА_3 перебуває на вихованні своєї бабусі ОСОБА_4 . Батько не проживав з донькою та не займався вихованням дівчинки. Мама дитини часто залишала доньку бабусі, а сама проживала окремо, неодноразово змінюючи своє місце перебування. Життям, здоров`ям, вихованням дитини не цікавилися ні батько дівчинки, ні мати, участі у її утриманні жоден з батьків не приймав. Саме бабуся виховувала онуку, відводила її до дошкільного закладу, возила на лікування та реабілітацію, купувала все необхідне. Малолітня ОСОБА_3 потребує особливих умов виховання, адже згідно медичного висновку №1666 від 27.04.2024, виданого Рівненською дитячою обласною спеціалізованою ЛКК є дитиною з інвалідністю внаслідок ЧАЕС, має вроджену ваду розвитку обох верхніх кінцівок - радіоунальний синостоз, стійкі значні обмеження рухів та функції опорно-рухового апарату.

Дівчинка в зв`язку зі станом здоров`я періодично потребує лікування, медичного консультування та реабілітаційних послуг. Згідно інформації Дубровицької лікарської амбулаторії №2 від 06.01.2026 №3 саме бабуся ОСОБА_4 доглядає за онукою, супроводжує дівчинку на прийоми до лікарів, на медичні консультації, в реабілітаційні центри та на санаторно-курортне лікування.

Згідно інформації Дубровицького З ДО №1 «Теремок» за період відвідування дитиною дошкільного закладу з 26.12.2019 по 31.08.2023 дівчинку приводила та забирала бабуся. Вона брала активну участь у житті онуки. На даний час ОСОБА_3 навчається в 3-М класі Дубровицького ліцею. Впродовж навчання дитини в початковій школі (2023-2026 роки) бабуся приводила її до школи та забирала додому, відвідувала батьківські збори, брала активну участь у шкільному житті, сприяла гармонійному розвитку дитини. Стосунки між дитиною та бабусею теплі, родинні, вона забезпечує дитину всім необхідним, утримує її та займається її вихованням. Свого батька ОСОБА_1 дитина практично не пам`ятає, він не телефонує їй, не вітає зі святами, не цікавиться її життям, шкільними успіхами тощо. Дитина свою бабусю вважає найріднішою людиною.

Мати дівчинки ОСОБА_5 , 1983 р.н., зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , однак за вказаною адресою не проживає. З бесіди, проведеної працівниками служби у справах дітей з ОСОБА_5 вона підтвердила, що понад 5 років не проживає з дочкою, часто змінює місце свого проживання, не займається вихованням дитини, її лікуванням, утриманням. У своїх письмових поясненнях від 12.03.2026 підтвердила, що ні вона сама, ні батько дитини ОСОБА_1 не виховують дівчинку та не можуть належним чином забезпечити утримання та виховання дочки. За результатами роботи з батьками дитини було встановлено, що ні батько ОСОБА_1 ні мати ОСОБА_5 , не виявляють бажання займатися вихованням, утриманням, лікуванням малолітньої доньки ОСОБА_7 , тривалий час свідомо самоусунулися від виконання батьківських обов`язків, змінювати свою поведінку не хочуть. Обоє ніде не працюють.

Питання щодо захисту прав та інтересів малолітньої дитини розглянуто на засіданні комісії з питань захисту прав дитини 20.03.2026 року, 20.04.2026 року. За результатами розгляду даного питання було встановлено, що обоє батьків дитини продовжують свідомо ухилятися від виховання малолітньої доньки ОСОБА_6 , що є підставою для позбавлення їх батьківських прав. Органом опіки та піклування - виконавчим комітетом Дубровицької міської ради було прийнято висновок про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 та ОСОБА_5 відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином будуть захищені інтереси дитини, адже у разі позбавлення батьків дитини батьківських прав, дівчинка набуде статусу дитини, позбавленої батьківського піклування та буде забезпечена державними гарантіями та допомогами.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 11.05.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 09.06.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача - органу опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради, згідно поданої заяви, просить розглянути справу без їх участі, позов підтримують повністю з підстав зазначених у ньому.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, відзив на позову заяву не подав, заяв та клопотань від нього не надходило. Суд вважає за можливе проводити розгляд справи за його відсутності в заочному порядку, на підставі документів та доказів, що є в матеріалах справи про права та взаємовідносини сторін, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є не доцільним. Вважає, що орган опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради не провів з батьком дитини усієї необхідної роботи з метою встановлення причин невиконання ним своїх батьківських обов`язків та не запропонував йому змінити своє відношення до дитини.

ІІІ. Фактичні обставини справи.

У свідоцтві про народження дитини ОСОБА_3 (серія НОМЕР_1 , видане Дубровицьким районним ВДРАЦС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області 27.03.2019) батьками зазначені: ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (а.с. 6).

Рішенням Дубровицького районного суду від 14.12.2018 (справа №560/1497/18) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано (а.с. 24).

Як зазначено у довідці Дубенського відділу ДВС у Дубенському районі Рівненської області №6995 від 11.02.2026, гідно виконавчого листа Дубровицького районного суду справа №560/1508/18 від 27.03.2019 з ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_6 стягнуто аліменти в твердій грошовій сумі в розмірі 1000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. За період липень-грудень 2025 року аліменти не сплачувались (а.с. 25).

Згідно витягу з Реєстру територіальної громади від 25.05.2023, ОСОБА_3 зареєстрована за адресою:АДРЕСА_1 (а.с. 7).

Відповідно до медичного висновку №1666 від 27.04.2024, виданого Рівненською дитячою обласною спеціалізованою ЛКК, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дитиною з інвалідністю внаслідок ЧАЕС, має вроджену ваду розвитку обох верхніх кінцівок - радіоунальний синостоз, стійкі значні обмеження рухів та функції опорно-рухового апарату (а.с. 8, 9).

Згідно інформаційної довідки Дубровицької лікарської амбулаторії №3 від 06.01.2026, ОСОБА_4 доглядає за своєю онукою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , супроводжує дівчинку на прийоми до лікарів, на медичні консультації, в реабілітаційні центри та на санаторно-курортне лікування (а.с. 14).

Як зазначено в акті обстеження умов проживання дитини від 02.03.2026, складеного службою у справах дітей Дубровицької міської ради, малолітня ОСОБА_3 проживає разом з бабусею ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . Стосунки між дитиною та бабусею теплі, родинні, вона забезпечує дитину всім необхідним, утримує її та займається її вихованням. Мати дівчинки ОСОБА_5 , 1983 р.н., зареєстрована за адресою АДРЕСА_3 , однак за вказаною адресою не проживає. Зі слів бабусі, мати дівчинки понад 5 років не проживає з дочкою, її не виховує та не утримує, не лікує. Батько дитини не бачив її з 2019 року, не цікавиться її життям та здоров`ям, аліменти не сплачує (а.с. 11).

Згідно інформації Дубровицького ЗДО №1 «Теремок» за період відвідування дитиною ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 дошкільного закладу з 26.12.2019 по 31.08.2023, дівчинку приводила та забирала бабуся ОСОБА_4 . Вона брала активну участь у житті онуки, підтримувала спілкування з вихователями, постійно відвідувала батьківські збори та засідання команди психолого-педагогічного супроводу дитини з особливими освітніми потребами, допомагала в організації різноманітних заходів у закладі, своєчасно забезпечувала дитину всім необхідним (а.с. 13).

Як зазначено у довідці Дубровицького ліцею №794 від 16.02.2026, ОСОБА_3 навчається в 3-М класі. Впродовж навчання дитини в початковій школі (2023-2026 роки) бабуся ОСОБА_4 приводила її до школи та забирала додому, відвідувала батьківські збори, брала активну участь у шкільному житті, сприяла гармонійному розвитку дитини (а.с. 12).

Згідно наказу служби у справах дітей Дубровицької міської ради №12 від 02.03.2026, дитину, яка залишилась без батьківського піклування, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 тимчасово влаштовано в сім`ю баби ОСОБА_4 (а.с. 23).

Згідно висновку органу опіки та піклування виконавчого комітету Дубровицької міської ради №07-759 від 27.04.2026, вважають за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 30-31).

IV. Норми права, які застосував суд.

За змістом ст. 150 СК України, батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов`язані поважати дитину.

Вирішуючи даний позов, суд, згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ухваленої Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 20.11.1989 р., ратифікованої Постановою ВРУ від 27.02.1991, приділяє першочергову увагу якнайкращому забезпеченню інтересів дітей.

Статтею 3 Конвенції про права дитини встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці Конвенції зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки батьків…, які відповідають за неї за законом.

Держави-учасниці Конвенції забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї… (ст.9 Конвенції про права дитини).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 цієї Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Згідно із п.2 ч.1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Як роз`яснено у п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справи про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і у сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

У принципі № 6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення».

Крім цього, суд враховує, що дотримуючись рівноваги між інтересами дитини та інтересами батьків, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (Рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року по справі «Хант проти України»).

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Частиною 1 статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Суд вважає, що стороною позивача було надано до суду достатньо доказів того, що відповідач ОСОБА_1 ухиляється від виконання батьківських обов`язків відносно своєї малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також від створення належних умов для проживання, виховання та розвитку дитини і подання позову, насамперед, є способом захисту прав та інтересів дитини, тому є підстави для позбавлення відповідачки батьківських прав щодо малолітньої доньки, відповідно п.2 ч.1 ст.164 СК України.

Суд неодноразово вживав заходів для виклику відповідача в судове засідання, однак він до суду не прибув. Також суд враховує пояснення відповідача, надані службі у справах дітей, в яких він підтвердив, що не бажає брати участі у вихованні своєї дочки ОСОБА_1 . Враховуючи такі пояснення батька, а також те, що він багато років не цікавиться долею своєї хворої дитини, суд приходить до висновку, що зміна його ставлення до власної дитини не можлива.

Жоден з учасників справи не заявляв клопотання про заслуховування думки дитини в судовому засіданні. Враховуючи те, що бабусі ОСОБА_4 64 роки, дитина є інвалідом із серйозним захворюванням, суд з власної ініціативи не став викликати їх до суду для надання пояснень. Разом з тим, суд враховує, що бесіду з дитиною проведено органом опіки та піклування, яким вона повідомила, що батько нею давно не цікавиться, а найріднішою людиною є бабуся.

Суд вважає, що позбавлення відповідача батьківських прав відповідає інтересам дитини. За таких умов дитина отримає додаткові соціальні гарантії від держави, а бабуся, яка фактично єдина доглядає хвору дитину, зможе набути відповідного офіційного статусу.

Також, суд роз`яснює ОСОБА_1 , що у відповідності до ч. 1 ст. 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав, після зміни поведінки особи, позбавленої батьківських прав та обставин, що були підставою для позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст.ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 141, 150, 164, 166, 169, 180 СК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги органу опіки та піклування виконавчий комітет Дубровицької міської ради Рівненської області до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Дубенська окружна прокуратура, про позбавлення батьківських прав задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , батьківських прав відносно малолітньої дитини: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави (в особі Державної судової адміністрації України) судовий збір у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Дубенського міськрайонного суду Рівненської області протягом тридцяти днів з дня його підписання. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд чи апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 24.09.2026.

Учасники справи:

Позивач: Орган опіки та піклування - виконавчий комітет Дубровицької міської ради Рівненської області, адреса: вул. Воробинська, 16, м. Дубровиця, Рівненської області, код ЄДРПОУ 05390997.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Дубенська окружна прокуратура, адреса: вул. Івана Франка, 10, м. Дубно, Рівненської області.

Суддя: С.В. Макеєв