Ухвала суду № 140061060, 24.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 24.09.2026Справа № 554/10466/26 Провадження № 1-кс/554/11653/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 вересня 2026 року м. Полтава

Слідчий суддя Шевченківського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання прокурора відділу Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 42025170000000018 від 26.02.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України,

в с т а н о в и л а:

Прокурор звернувся до слідчого судді із вищезазначеним клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, що 13.12.2024 КП «Петрівка-Агро» Петрівсько-Роменської сільської ради Миргородського району Полтавської області (код ЄДРПОУ 44474765, адреса: вул. Соборна, 35, с. Петрівка-Роменська Миргородського р-ну Полтавської області) в особі директора ОСОБА_4 (далі Замовник) укладено Договір №05/12/2024 з ПП «БЛР» (код ЄДРПОУ 38645171, адреса: вул. Шевченка, 2, м. Полтава), в особі директора ОСОБА_5 (далі Надавач послуг), відповідно якого надавач послуг зобов`язується у порядку та на умовах, визначених Договором, своїми силами і засобами, на власний ризик та/або з можливим залученням субпідрядних організацій надати послуги вказані в п. 1.2 Договору на з/д загальною площею 650,3666 га, які знаходяться на території Петрівського-Роменського ОТГ, що перебувають у постійному користуванні Замовника згідно технічного завдання (технічних та якісних характеристик предмета закупівлі) викладеного в тендерній документації в обумовлений цим Договором термін, виростити, зібрати та передати врожай Замовникові, а Замовник зобов`язується прийняти та оплатити зазначені послуги; надавач послуг зобов`язується у 2024 році надати Замовникові послуги згідно коду ДК 021:2015 (СРУ 2008) 77110000-4 Послуги, пов`язані з виробництвом с/г продукції, а саме: послуги, пов`язані з виробництвом соняшника, послуги пов`язані з виробництвом кукурудзи, а Замовник прийняти і оплатити визначені умовами даного Договору послуги; вартість цього Договору становить 26 895 256,77 грн. у тому числі ПДВ 4 482 542,80 грн.;

Водночас отримані оперативні свідчать, що службові особи КП «Петрівка-Агро» та ПП «БЛР» при виконанні вказаного договору привласнили кошти та майно громади шляхом штучного завищення витрат на обробіток земель підприємства та заниження показників врожайності, вивезення на підконтрольні елеватори частини врожаю 2025 року без постановки зерна на складський облік та не відображення відповідних даних в бухгалтерському обліку. В свою чергу, з метою приховування вказаної протиправної діяльності, службовими особами КП «Петрівка-Агро» до органів статистики подано завідомо неправдиві відомості щодо врожайності, обсягів зібраних зернових та виду зернових культур.

Таким чином в діях службових осіб КП «Петрівка-Агро» та ПП «БЛР» наявні ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме привласнення чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчинене за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Полтава від 17.08.2026 надано дозвіл на проведення обшуку у житлі та інших володіннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем проживання відповідальної за ведення фінансово-господарської та бухгалтерської документації ПП «БЛР» ОСОБА_6 , з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

10.09.2026 у ході санкціонованого обшуку у житлі та інших володіннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 , виявлено та вилучено мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 13 Pro+, модель 23090RA98G із IMEI1: НОМЕР_1 .

Постановою прокурора від 10.09.2026 вказана річ визнана речовим доказом у кримінальному провадженні.

В судове засідання прокурор ОСОБА_3 не з`явився, надіслав до суду заяву, в якій розгляд клопотання просив проводити без його участі. Просив поновити строк на подання клопотання про арешт майна, вилученого 10.09.2026 під час обшуку. Вмотивував клопотання тим, що 11.09.2026 подав до відділу документального забезпечення Полтавської обласної прокуратури клопотання про арешт майна із додатками, що підтверджується відміткою документального забезпечення на супровідному листі. Клопотання про арешт майна підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Власник майна ОСОБА_6 у судове засідання не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце судового розгляду, про причини своєї неявки суду не повідомила, клопотання/заяви про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Неприбуття останньої згідно з положеннями ч.1 ст.172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.

Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.

Відповідно до положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом скоєння кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За правилами ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Речовим доказом у розумінні положень ст.98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Згідно з ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.1, 2, 5 і 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Як слідує із змісту клопотання, метою накладення арешту на виявлений та вилучений у ході санкціонованого обшуку у житлі та інших володіннях, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 13 Pro+, модель 23090RA98G із IMEI1: НОМЕР_1 , є забезпечення збереження речових доказів, що узгоджується із вимогами п.1 ч.2 ст.170 КПК України.

Аналізуючи матеріали клопотання, слідчий суддя дійшла таких висновків.

Прокурором доведено, що мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 13 Pro+, модель 23090RA98G із IMEI1: НОМЕР_1 має значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні, так як він міг зберегти на собі сліди вчинення такого кримінального правопорушення, а також містить у собі інформацію про осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, зазначена вище річ має доказове значення у кримінальному провадженні, зберегла на собі сліди кримінального правопорушення, тобто відповідає критеріям речових доказів, зазначеним у статті 98 КПК України.

Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту щодо вказаного майна надасть можливість провести із ними необхідні органу досудового розслідування слідчі та процесуальні дії, експертні дослідження. Висновки, отримані за результатами виконання таких процесуальних дій, слугуватимуть доказами у справі.

Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню, зокрема, встановленню обставин, що вирішуються в ході досудового розслідування, з`ясуванню інформації про осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення.

На виконання вимог ч.1 ст.173 КПК України прокурор довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.170 КПК України.

На підставі викладеного, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту, вказаного в клопотанні сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у зазначеному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Вирішуючи клопотання прокурора про поновлення строку звернення із клопотанням про арешт майна, суд виходить із такого.

Згідно із приписами ч.5 ст.171 КПК України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі статті 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Разом з тим, такої підстави для відмови в арешті майна як пропущення строку звернення з клопотанням КПК України не передбачено ні серед умов, які враховуються при вирішенні питання про арешт майна як речових доказів, ні серед підстав для відмови в задоволенні клопотання про арешт.

Отже, сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає завданням кримінального провадження. Вказане обумовлюється тим, що порушення строку на звернення з клопотанням про арешт майна, не позбавляє таке майно доказової (у разі його арешту як речового доказу) чи забезпечувальної "сили" (при забезпеченні цивільного позову чи можливої конфіскації) в кримінальному провадженні, тому потребує забезпечення його збереження, зокрема, шляхом накладення арешту.

Судом встановлено, що прокурором 11.09.2026, тобто на наступний робочий день після проведеної слідчої дії 10.09.2026 обшуку, подано супровідний щодо направлення клопотання про арешт до суду, що підтверджено відміткою канцелярії. 12 та 13 вересня 2026 були вихідними днями, тому фактично клопотання про арешт майна направлено до суду на наступний робочий день 14.09.2026, що підтверджено трекінгом Укрпошти RO 67279702414.

Таким чином, слідчим суддею встановлено порушення процесуального строку при зверненні прокурора з клопотанням про арешт майна з поважних причин.

Навіть якщо розгляд клопотання про арешт тимчасово вилученого майна розглянуто слідчим суддею із порушенням тих строків, які визначені КПК, то цей факт не може призвести до автоматичного визнання арештованих речових доказів недопустимими. Пропуск визначеного кримінальним процесуальним законом строку для звернення з клопотанням або ж для його розгляду вочевидь є недотриманням вимог КПК, проте він не може сам по собі призводити до недопустимості використання як доказів того майна, питання про арешт якого ставилося (постанова Верховного Суду від 13.06.2023 у справі №572/1861/18 (провадження №51-580км23).

З огляду на викладене, слідчим суддею встановлено порушення процесуального строку при зверненні прокурора з клопотанням про арешт майна з поважних причин, а тому клопотання прокурора про поновлення процесуального строку підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.98, 131, 132, 170 173, 372 КПК України, слідчий суддя,

у х в а л и л а:

Клопотання прокурора про поновлення процесуального строку для подання клопотання про арешт майна задовольнити.

Поновити процесуальний строк для подання клопотання про арешт майна.

Клопотання прокурора задовольнити.

Накласти арешт на мобільний телефон Xiaomi Redmi Note 13 Pro+, модель 23090RA98G із IMEI1: НОМЕР_1 - до скасування арешту майну встановленому нормами КПК України порядку.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1