Рішення № 140061039, 22.09.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 22.09.2026Справа № 554/4858/26 Провадження № 2/554/3305/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.09.2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді Материнко М. О.,

за участю секретаря судового засідання Давидовської Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (представники Бітнер Наталія Степанівна, ОСОБА_1 ) до ОСОБА_2 (представник адвокат Цокало-Зливко Тетяна Михайлівна) про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

06 квітня 2026 року представник позивача ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» звернулася до Шевченківського районного суду м. Полтави через підсистему «Електронний суд» із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за Кредитним договором (оферти) № 20.06.2025-100000856 від 20.06.2025 року в загальному розмірі 10 514,60 грн та судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 20.06.2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_2 за допомогою інформаційно-комунікаційної системи було укладено Кредитний договір (оферти) № 20.06.2025-100000856 в електронній формі з проходженням ідентифікації через Систему BankID НБУ та підписанням одноразовим паролем-ідентифікатором, надісланим на номер телефону позичальника НОМЕР_1 . Відповідно до умов Договору та Заявки на кредит відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 8 000,00 грн строком на 189 днів (до 25.12.2025 року). Кредитодавець виконав свої обов`язки, перерахувавши кошти в сумі 8 000,00 грн на банківську платіжну картку позичальника № 5168-75XX-XXXX-0695 за допомогою системи інтернет-еквайрингу.

Відповідач здійснювала часткові платежі на погашення кредитної заборгованості, які відповідно до черговості, встановленої ст. 534 ЦК України, були зараховані кредитором на погашення нарахованих комісій, відсотків та частково основного боргу. Надалі відповідач взятих на себе зобов`язань належним чином не виконувала, чергові платежі не вносила, у зв`язку з чим, за розрахунком позивача, станом на дату подання позову утворилася прострочена заборгованість у загальному розмірі 10 514,60 грн, з яких: 3 723,20 грн заборгованість за основним боргом (тіло кредиту); 3 511,40 грн заборгованість за нарахованими процентами; 3 280,00 грн заборгованість за штрафом (неустойкою).

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Полтави від 19.05.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

11.06.2026 року представник відповідача адвокат Цокало-Зливко Т. М. подала до суду відзив на позовну заяву разом із клопотанням про поновлення строку на його подання. У відзиві сторона відповідача заперечувала проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, вказуючи на безпідставність нарахування штрафу в розмірі 3 280,00 грн під час дії воєнного стану на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а також наполягала на нікчемності договірних комісій, надавши власний контррозрахунок, за яким вважала борг погашеним, та просила стягнути з позивача витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн.

12.06.2026 року представник позивача Чехун Ю. В. подала відповідь на відзив, у якій заперечувала проти доводів відповідача, наголошуючи на правомірності нарахування відсотків та комісій відповідно до Закону України «Про споживче кредитування», а також заявила клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу відповідача до 3 000,00 грн через їхню неспівмірність.

Враховуючи, що відповідач звернулася за правничою допомогою до адвоката з метою реалізації права на захист, суд визнає причини пропуску строку на подання відзиву поважними та на підставі ст. 127 ЦПК України поновлює вказаний строк.

Учасники справи у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлялися своєчасно та належним чином, представники сторін подали заяви про розгляд справи за їхньої відсутності на підставі наявних у справі матеріалів. Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України судовий розгляд здійснено за наявними у справі матеріалами. На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

20 червня 2025 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_2 в електронній формі на вебсайті кредитодавця було укладено Кредитний договір (оферти) № 20.06.2025-100000856. Перед укладенням договору відповідач пройшла електронну ідентифікацію через Систему BankID Національного банку України, правочин підписано одноразовим ідентифікатором за допомогою SMS-повідомлення на фінансовий мобільний номер телефону відповідача ( НОМЕР_1 ), що повністю відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію» та Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Згідно з умовами договору та заявки позичальнику надано кредит у розмірі 8 000,00 грн строком на 189 календарних днів (до 25.12.2025 року), плата за користування коштами встановлена за ставкою «Стандарт» 1% на день за перші 5 чергових періодів та за ставкою «Економ» 0,5% на день за наступні періоди, комісія за надання кредиту склала 560,00 грн, комісія за обслуговування кредитної заборгованості по 560,00 грн у наступних періодах.

ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання виконало належним чином, забезпечивши перерахування коштів у сумі 8 000,00 грн на банківську платіжну картку відповідача № 5168-75XX-XXXX-0695 через платіжну інфраструктуру інтернет-еквайрингу, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів від 20.06.2025 року.

Відповідач здійснювала часткові платежі (10.07.2025 2 240,00 грн; 05.08.2025 2 840,00 грн; 21.08.2025 3 000,00 грн; 12.09.2025 1 640,40 грн; 26.11.2025 1 500,00 грн; 10.12.2025 2 016,80 грн), які відповідно до вимог ст. 534 ЦК України були зараховані позивачем на погашення комісій, нарахованих відсотків та частково на зменшення суми основного боргу.

Відповідно до детального розрахунку заборгованості позивачем повністю припинено нарахування процентів 26 листопада 2025 року, тобто в межах визначеного договором 189-денного строку кредитування (до 25.12.2025). Розмір заборгованості ОСОБА_2 за тілом кредиту становить 3 723,20 грн, за нарахованими процентами 3 511,40 грн. Нараховані комісії були повністю погашені за рахунок проведених оплат і до стягнення не заявлялися (залишок комісій 0,00 грн). Крім того, позивачем нараховано та заявлено до стягнення штраф у розмірі 3 280,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 205, ч. 2 ст. 639 ЦК України правочин може вчинятися в електронній формі; договір, укладений за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, підписаний з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, прирівнюється за правовими наслідками до договору, укладеного у письмовій формі. За приписами ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону у встановлений строк. Одностороння відмова від зобов`язання не допускається (ст. 525 ЦК України). За кредитним договором позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти (ст. 1048, 1049, 1054 ЦК України). За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Доводи сторони відповідача щодо нікчемності встановлених договором комісій суд вважає помилковими, оскільки відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1, ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом належать комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які були прямо погоджені сторонами під час укладення договору. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 зазначила, що умова кредитного договору про встановлення плати за обслуговування кредиту не є нікчемною, а може бути лише оспорюваною. Відомостей про оскарження чи визнання недійсними положень даного кредитного договору відповідач суду не надала.

Оскільки нарахування процентів проводилося позивачем виключно в межах строку кредитування, а розмір процентних ставок відповідає нормам Закону України «Про споживче кредитування», позовні вимоги щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 3 723,20 грн та процентами в сумі 3 511,40 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання правомірності стягнення штрафу в розмірі 3 280,00 грн, суд враховує наступне.

Кредитний договір сторонами було укладено 20.06.2025 року під час дії правового режиму воєнного стану на всій території України, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 та затвердженого Законом України від 24.02.2022 року № 2102-IX (з наступними неодноразовими продовженнями).

Законом України від 15.03.2022 року № 2120-IX розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18.

Згідно з імперативними приписами пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банківською або іншою фінансовою установою, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Усі нараховані кредитодавцем після 24 лютого 2022 року неустойки (штрафи, пені) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами за прострочення виконання зобов`язань, підлягають обов`язковому списанню.

Норма пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України є спеціальною імперативною нормою прямої дії кодифікованого акта цивільного законодавства, що встановлює мораторій на нарахування неустойки під час воєнного стану. Посилання позивача на виключення пункту 6-1 розділу IV Закону України «Про споживче кредитування» не нівелює дії прямої заборони, закріпленої у Цивільному кодексі України. Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений судом, а її нарахування та стягнення в період воєнного стану суперечить засадам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України).

За таких обставин суд дійшов висновку про безпідставність вимог про стягнення штрафу в сумі 3 280,00 грн, у зв`язку з чим у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню на загальну суму 7 234,60 грн (3 723,20 грн тіло кредиту, 3 511,40 грн проценти).

При поданні позову через підсистему «Електронний суд» позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Загальна ціна позову становила 10 514,60 грн. Позовні вимоги визнано судом обґрунтованими на суму 7 234,60 грн, що становить 68,81% від заявлених вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно розміру задоволених вимог у сумі 1 831,99 грн.

Вирішуючи заяву відповідача про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн та клопотання позивача про їхнє зменшення, суд виходить із такого.

Оцінюючи заявлені відповідачем витрати на правничу допомогу в розмірі 9 000,00 грн на предмет їх дійсності, необхідності та розумності розміру (ст. 137, 141 ЦПК України), суд бере до уваги заперечення позивача та встановлені обставини справи. Зокрема, розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження, правовідносини не потребували аналізу значного обсягу законодавства чи доказової бази, а фактична правнича допомога звелася до складання відзиву на позовну заяву. З огляду на ціну позову (10 514,60 грн) покладення на іншу сторону витрат у розмірі 9 000,00 грн становить надмірний тягар і порушує справедливий баланс між сторонами. Відтак суд знаходить достатні підстави для задоволення клопотання позивача про зменшення витрат на правничу допомогу та визначає їхній розумний і співмірний розмір на рівні 3 000,00 грн.

Оскільки у задоволенні 31,19% позовних вимог позивачу відмовлено, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню компенсація витрат на правничу допомогу пропорційно відхиленій частині вимог у розмірі 935,70 грн.

Керуючись ст. 2, 4, 12, 13, 7681, 127, 137, 141, 211, 247, 258, 259, 263265, 268, 273, 274, 279 ЦПК України, ст. 3, 204, 205, 525, 526, 527, 530, 534, 551, 610, 612, 625, 626, 628, 629, 638, 639, 10481050, 1054 ЦК України, п. 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А; IBAN: НОМЕР_3 в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО: 305299) заборгованість за Кредитним договором (оферти) № 20.06.2025-100000856 від 20 червня 2025 року в загальному розмірі 7 234 грн 60 коп. (сім тисяч двісті тридцять чотири гривні 60 копійок), з яких:

-заборгованість за основним боргом (тіло кредиту) 3 723,20 грн;

-заборгованість за процентами 3 511,40 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у сумі 1 831 грн 99 коп. (одна тисяча вісімсот тридцять одна гривня 99 копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог про стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 3 280,00 грн відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу пропорційно частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, у сумі 935 грн 70 коп. (дев`ятсот тридцять п`ять гривень 70 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Суддя М. О. Материнко