Ухвала суду № 140060320, 15.09.2026, Зіньківський районний суд Полтавської області

Справа № 530/1174/26

Номер провадження 2-о/530/53/26

У Х В А Л А

іменем України

"15" вересня 2026 р. Зіньківський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Ситник О.В., за участі секретаря Тараненко Т.І. розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Зіньківська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, -

встановив:

В провадженні Зіньківського районного суду Полтавської області перебуває цивільна справа за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Зіньківська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 08.06.2026 року відкрито провадження у справі та залучено у справі в якості заінтересованої особи Зіньківську міську раду Полтавської області.

14.08.2026 року від представника заінтересованої особи Зіньківської міської ради надійшов відзив на позов згідно якого просив залишити заяву ОСОБА_1 без розгляду ,оскільки існує спір про право. Заявниця фактично пов`язує встановлення юридичного факту із виникненням у неї права на конкретне майно, яке за правовстановлюючими документами належало ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами як сам факт проживання однією сім`єю саме з березня 1994 року протягом заявленого періоду , так і юридичні наслідки такого проживання щодо земельної ділянки ,право власності на яку було оформлено за ОСОБА_2 у результаті паювання земель колективної власності.

У судове засідання 15.09.2026 року не з`явилася заявник ОСОБА_1 , надіслала заяву в якій заявлені вимоги підтримала та просила її задовільнити, заінтересована особа Зіньківська державна нотаріальна контора не з`явився ,надіслав заяву про розгляд справи за відсутності представника, представник Зіньківської міської ради Полтавської області не з`явився ,направив до суду відзив в якому зазначив що існує спір про право та просив залишити заявлені вимоги без розгляду з цих підстав.

Суд, взявши до уваги відзив заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи приходить до наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства визначеному у ст.2 ЦПК України, є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій, несе кожна зі сторін.

Як було встановлено в судовому засіданні заявник ОСОБА_1 просить встановити факт проживання однією сім`єю із ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу понад п`ять років ( з березня 1994 року до часу відкриття спадщини ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ) , щоб прийняти після нього спадкове майно. З відзиву вбачається, що Заявниця фактично пов`язує встановлення юридичного факту із виникненням у неї права на конкретне майно, яке за правовстановлюючими документами належало ОСОБА_2 .. ОСОБА_1 не доведено належними та допустимими доказами як сам факт проживання однією сім`єю саме з березня 1994 року протягом заявленого періоду , так і юридичні наслідки такого проживання щодо земельної ділянки ,право власності на яку було оформлено за ОСОБА_2 у результаті паювання земель колективної власності, тобто з наявних матеріалів справи вбачається спір про право.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це одностороннє провадження, в якому відсутній спір про право.

Характерною ознакою категорії справ окремого провадження є відсутність у них спору про право і метою яких є встановлення юридичного факту або стану. При цьому, в порядку окремого провадження може вирішуватися спір про факт, але не спір про право цивільне.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 20 червня 2019 року у справі № 632/580/17 (провадження № 61-51сво18) зроблено висновок, що юридичними фактами є певні факти реальної дійсності, з якими нормою права пов`язується настання правових наслідків, зокрема виникнення, зміна або припинення цивільних прав та обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зазначено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 03 лютого 2021 року у справі № 644/9753/19 (провадження № 61-14667св20), від 16 червня 2021 року у справі № 643/6447/19 (провадження № 61-14968св20), від 12 січня 2022 року у справі № 227/2188/21 (провадження № 61-18156св21) та від 26 січня 2022 року у справі № 568/310/21 (провадження № 61-16757св21).

За частинами 2, 4 статті 3 СК України, сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з абзацом п`ятим пункту 6 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03 червня 1999 року № 5-рп/99 у справі № 1-8/99 про офіційне тлумачення терміна «член сім`ї», членами сім`ї є, зокрема особи, які постійно з ним мешкають і ведуть спільне господарство. До таких осіб належать не тільки близькі родичі (рідні брати, сестри, онуки, дід і баба), але й інші родичі чи особи, які не перебувають з особою у безпосередніх родинних зв`язках (брати, сестри дружини (чоловіка); неповнорідні брати і сестри; вітчим, мачуха; опікуни, піклувальники, пасинки, падчерки й інші). Обов`язковими умовами для визнання їх членами сім`ї, крім спільного проживання, є: ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат, спільного бюджету, спільного харчування, купівля майна для спільного користування, участь у витратах та утримання житла, його ремонт, надання взаємної допомоги, наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням, інших обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

Стаття 315 ЦПК України визначає перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження, зокрема, про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах, що передбачено ч. 6ст. 294 ЦПК України.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права. У порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав осіб; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Суд може виявити наявність спору про право як на стадії відкриття провадження так і в процесі розгляду справи. У разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах. Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07.10.2020 у справі № 755/2276/17.

У постанові від 22 березня 2023 року у справі № 290/289/22-ц Верховний Суд зазначив, що при визначенні юрисдикції спору суд повинен врахувати правову мету звернення заявника до суду та в аналізі застосування частини шостої статті 294 ЦПК України слід виходити з того, що залишити без розгляду заяву, подану в порядку окремого провадження, у зв`язку із встановленням існування спору про право можливо виключно у тому разі, якщо виявлений спір можливо вирішити саме в порядку цивільного судочинства.

В пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо, зокрема, згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до ч.4 ст.315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Як вбачається із змісту заяви, встановлення факту проживання однією сім`єю необхідно заявнику для прийняття спадщини. Однак, заінтересована особа, Зіньківська міська рада проти даного факту заперечує, та на адресу суду надіслала відзив в якому зазначила, що вбачається спір про право.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Враховуючи вищевикладене із заявлених заявником вимог вбачається спір про право і дані вимоги не підлягають судовому розгляду в окремому провадженні, відповідно, такий спір належить вирішувати у порядку позовного провадження, а тому, суд вважає, що заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Зіньківська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу необхідно залишити без розгляду, роз`яснивши заявнику, що вона вправі звернутися до суду із позовом у порядку позовного провадження.

На підставі викладеного та керуючись ст. 260, 293, ч.6 ст. 294 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Зіньківська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім`єю ОСОБА_1 з ОСОБА_2 ,який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 залишити без розгляду.

Роз`яснити заявнику право подати позов на загальних підставах.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.

Суддя Зіньківського районного суду

Полтавської області О.В. Ситник