Рішення № 140059761, 14.09.2026, Макарівський районний суд Київської області

"14" вересня 2026 р. Справа № 370/1509/26

Провадження № 2/370/830/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, у приміщенні Макарівського районного суду Київської області в селищі Макарів, цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

До Макарівського районного суду Київської області через підсистему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «ФК «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 12.02.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» правонаступником права вимоги за яким на підставі Договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року є ТОВ «ФК «Венера Фінанс» та відповідачем ОСОБА_1 в електронній формі через інформаційно-телекомунікаційну систему було укладено кредитний договір № 276813 у формі індивідуальної частини договору про надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. За умовами укладеного правочину та невід`ємного від нього додатка № 1 (графіка розрахунків та загальної вартості кредиту), кредитодавець зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у розмірі 4 000,00 грн, а позичальник зобов`язався своєчасно повернути суму кредиту у визначений строк - 90 календарних днів (дата повернення - 12.05.2025 року), а також сплатити проценти за фактичний час користування коштами за фіксованою ставкою 262,8% річних, що становить 0,72% на добу від залишку суми кредиту. Крім того, умовами пунктів 1.4 та 2.7 договору було передбачено сплату одноразової комісії за підготовку, організацію та надання фінансової послуги у розмірі 25% від суми кредиту, що становить 1 000,00 грн, яка підлягала сплаті у перший розрахунковий період (25.02.2025 року). Відповідно до погодженого сторонами графіка розрахунків, загальна сума до повернення складала 7 592,00 грн., з яких 4 000,00 грн - тіло кредиту, 2 592,00 грн. - відсотки за користування та 1 000,00 грн. - комісія). Позивач зазначає, що відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, жодного платежу за графіком у визначені строки не здійснив, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість, яку новий кредитор просить стягнути в судовому порядку. Обґрунтовуючи факт виконання своїх фінансових зобов`язань за договором та фактичного надання фінансового активу, позивач зазначає, що первісний кредитор ТОВ «Клай Інвест» відповідно до умов пунктів 1.5, 2.1 кредитного договору здійснив перерахування кредитних коштів у безготівковій формі в розмірі 4 000,00 грн на вказані позичальником реквізити рахунку банківської платіжної картки відповідача ОСОБА_1 № НОМЕР_1 . Факт видачі кредиту підтверджується наявним у матеріалах справи офіційним підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів платіжного оператора ТОВ «ПрофітГід» (код ЄДРПОУ 39932827, ліцензія НБУ № 21/991-рк) в рамках договору № ПГ-1 від 30.09.2020 р., відповідно до якого 12.02.2025 року о 04:08 за платіжною інструкцією № A951692B422109CLY276813T2400391 (номер транзакції 43932-60826-59504, код авторизації 079569, код RRN 504304359253) було проведено успішний безготівковий переказ із призначенням: «Видача кредита # НОМЕР_2 ». 19.12.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» на підставі п. 4.1.4 та п. 8.7.8 кредитного договору було укладено договір факторингу № 19122025/1. Згідно з умовами вказаного правочину право грошової вимоги за кредитним договором № 276813 перейшло до позивача, а реальний та оплатний характер відступлення повністю підтверджується наявною в матеріалах справи платіжною інструкцією № 212 від 22.01.2026 року про перерахування позивачем суми фінансування у розмірі 650 000,00 грн з рахунку в АТ «Комінбанк» на рахунок ТОВ «Клай Інвест» в АТ КБ «ПриватБанк». Відповідно до витягу з реєстру боржників станом на дату відступлення права вимоги, заборгованість ОСОБА_1 перед новим кредитором склала 7 592,00 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло) - 4 000,00 грн; прострочена заборгованість за процентами за користування кредитними коштами - 2 592,00 грн; прострочена заборгованість за комісією у порядку п. 1.4 договору - 1 000,00 грн. Як вбачається з наданої позивачем виписки з особового рахунку боржника станом на 20.02.2026 року, новий кредитор ТОВ «ФК «Венера Фінанс» власного нарахування додаткових відсотків, пені зокрема передбаченої п. 5.3 пені у розмірі 39,5 % на добу чи штрафів не здійснював, і сума боргу залишилася незмінною з моменту припинення нарахувань первісним кредитором, складаючи загалом 7 592,00 грн.

Ухвалою Макарівського районного суду Київської області від 01 червня 2026 року відкрито провадження та прийнято позовну заяву до розгляду. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Судом було визначено порядок формування та зберігання матеріалів справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

23.06.2026 року через підсистему «Електронний суд» від представника позивача адвоката Пархомчука С.В. до суду надійшла заява про розподіл/відшкодування/компенсацію судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи, у якій позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн. На підтвердження фактичного розміру винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги представником позивача до матеріалів справи долучено акт про отримання правової допомоги від 08.06.2026 року, квитанцію про оплату зазначеної правової допомоги від 08.06.2026 року, а також платіжну інструкцію про перерахування грошових коштів у розмірі 15 500,00 грн. на рахунок адвоката Пархомчука С.В. Крім того, у поданій заяві представник Позивача зазначив, що розгляд питання про розподіл судових витрат просить здійснити без виклику сторін, а також вказав про відсутність заперечень проти ухвалення заочного рішення у справі.

Учасникам справи надіслано копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, якою відповідачу надано встановлений законом строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, надано строк для подання відзиву на позовну заяву.

Водночас, відповідач ухвалу судді від 09.04.2026 року про відкриття провадження не отримав, оскільки надіслана судом на його адресу кореспонденція повернулася до суду з відміткою про не вручення.

Відповідач заяву із запереченнями про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позовну заяву до суду не подав.

Позивачу копія ухвали судді про відкриття провадження у справі та призначення її до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи доставлена до його електронного кабінету. Від позивача будь-яких клопотань, заяв до суду не надходило. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розглядати справу за його відсутності за правилами спрощеного позовного провадження, не заперечував проти ухвалення судом заочного судового рішення.

Згідно з п. 2 ч. 7, п. 3, 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відповідач вважається належно повідомленим про розгляд справи судом.

Аналогічний висновок висловив Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 року у справі № 755/17944/18, у постановах від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19, 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б, а також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 3 ст. 13 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на те, що суд вжив усі необхідні передбачені процесуальним законодавством заходи щодо повідомлення відповідача про розгляд справи, у встановлений судом строк відповідач не подав до суду заяву із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та/або клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та/або письмовий відзив на позов, суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до правил частини п`ятої статті 279 та частини 8 статті 178 ЦПК України.

Оскільки справа призначена судом до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи, тому для її розгляду відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.02.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 276813 у формі індивідуальної частини договору про надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту. Вказаний договір позичальником підписано в електронній формі в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства через офіційний вебсайт електронним підписом, відтвореним шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором «KL1575», надісланого на номер мобільного телефону відповідача НОМЕР_3 , в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», та відповідно до внутрішньої волі відповідача.

За умовами укладеного правочину, товариство надало споживачу в кредит грошові кошти в сумі 4 000,00 гривень, строком на 90 календарних днів, а саме з 12.02.2025 року по 12.05.2025 року включно, а споживач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом за фіксованою процентною ставкою 262,8 % річних, що становить 0,72 % від суми кредиту в день відповідно до графіка розрахунків (додатка № 1) та умов договору, а також виконати інші обов`язки, передбачені цим правочином.

З боку первісного кредитора ТОВ «Клай Інвест» договір підписано в порядку статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» шляхом застосування кваліфікованого електронного підпису уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу, що погоджено сторонами у відповідних пунктах кредитного договору № 276813 від 12.02.2025 року.

Відповідно до пунктів 1.3, 2.6 та 3.3 договору, за користування кредитом нараховуються проценти за фіксованою процентною ставкою, яка становить 262,8 % річних, що в розрахунку складає 0,72 % від суми кредиту в день, та застосовується щоденно на фактичний залишок заборгованості в межах строку користування кредитом, вказаного в пункті 1.2 цього договору, а саме протягом 90 календарних днів.

Обчислення реальної річної процентної ставки, яка відповідно до додатка № 1 становить 4668 %, базується на припущенні, що договір залишається дійсним протягом погодженого строку. Загальна сума нарахованих процентів за погоджений строк користування кредитом тривалістю 90 календарних днів за базовою ставкою 0,72 % на добу була визначена сторонами у таблиці обчислення загальної вартості кредиту графіку розрахунків додатка № 1 у розмірі 2 592,00 грн, а загальна вартість кредиту на момент укладення правочину без урахування спірної комісії становила 6 592,00 грн.

З урахуванням того, що укладений між сторонами договір відповідає вимогам матеріального права, не визнавався недійсним у судовому порядку, а факт належності відповідачу банківської платіжної картки номер НОМЕР_1 та успішного перерахування на її баланс суми 4 000,00 грн від 12.02.2025 року повністю підтверджений долученою до матеріалів справи копією офіційного підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів платіжного оператора ТОВ «ПрофітГід» в рамках платіжної інструкції № A951692B422109CLY276813T2400391 (номер транзакції 43932-60826-59504, код авторизації 079569, код RRN 504304359253), суд констатує реальність виникнення між сторонами кредитних зобов`язань

Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту (графіком розрахунків), загальна вартість кредиту на весь початковий строк користування кредитом складає 6 592,00 грн (без урахування спірної комісії), у тому числі 4 000,00 грн суми кредиту (тіла) та 2 592,00 грн нарахованих процентів за базовий строк 90 календарних днів.

Кошти кредиту надавалися ТОВ «Клай Інвест» у безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок банківської платіжної картки Позичальника номер НОМЕР_1 , що відповідає порядку та умовам надання кредиту, визначеним у пунктах 1.5 та 2.1 Договору.

ТОВ «Клай Інвест» має право без окремого попереднього узгодження з позичальником відступати право вимоги за цим договором будь-яким третім особам, що передбачено умовами пункту 4.1.4 та пункту 8.7.8 кредитного договору. При цьому, відповідно до умов правочину та зафіксованого позивачем фінансового стану відповідача, нарахування заборгованості за процентами за користування кредитом відбувалося виключно в межах погодженого сторонами строку дії договору тривалістю 90 календарних днів за ставкою 0,72% в день, згідно з поперіодним розрахунком графіка розрахунків, після чого нарахування процентів було повністю припинено первісним кредитором, а сума прострочених процентів зафіксована у загальному розмірі 2 592,00 грн.

Реквізитами договору та підписаним позичальником додатком № 1 (графіком розрахунків та загальною вартістю кредиту) від 12.02.2025 року доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про реальну річну процентну ставку - 4668 %, загальну вартість кредиту на весь строк користування (з урахуванням комісії) - 7 592,00 грн, суму процентів за користування кредитом у межах строку - 2 592,00 грн, кількість розрахункових періодів 7 платежів кожні 14 днів та кінцевий термін повного розрахунку - 12.05.2025 року.

19.12.2025 року між ТОВ «Клай Інвест» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» на підставі пунктів 4.1.4 та 8.7.8 кредитного договору було укладено договір факторингу № 19122025/1. За умовами вказаного договору первісний кредитор відступив за плату належні йому права вимоги до боржників, у тому числі й до ОСОБА_1 , що підтверджується доданою до матеріалів справи платіжною інструкцією № 212 від 22.01.2026 року про оплату ціни відступлення правочинів на суму 650 000,00 грн, успішно виконаною АТ «Комінбанк» за підписом директора ТОВ «ФК «Венера Фінанс».

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/1 від 19.12.2025 року, до ТОВ «ФК «Венера Фінанс» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 276813 від 12.02.2025 року в загальному розмірі 7 592,00 грн.

Таким чином, на підставі укладеного 19.12.2025 року договору факторингу № 19122025/1 та витягу з реєстру боржників до нього, позивач ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набув права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 276813 від 12.02.2025 року у загальному розмірі 7 592,00 грн, з яких: 4 000,00 грн - прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло); 2 592,00 грн - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом; 1 000,00 грн. - прострочена заборгованість за комісією.

З врахування встановлених обставин, суд вважає, що до виниклих між сторонами правовідносин слід застосувати наступні норми матеріального права.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

У відповідності до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Відповідно до вимог статті 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 1.1 Договору про надання споживчого кредиту № 1994287 встановлено, що кредит надається на споживчі (особисті) потреби позичальника.

Так, пунктом 12 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» визначено, що денна процентна ставка це загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту.

З огляду на вищезазначені обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення простроченої заборгованості за сумою кредиту (тіла) в розмірі 4 000,00 грн та простроченої заборгованості за процентами за 90 днів користування кредитом у розмірі 2 592,00 грн є обґрунтованими, підтвердженими належними первинними фінансовими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Разом з тим, розглядаючи вимогу позивача про стягнення заборгованості за комісією, одноразовою винагородою за підготовку, організацію та надання фінансової послуги у розмірі 1 000,00 грн, передбаченою пунктами 1.4 та 2.7 кредитного договору, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» та усталеної правової практики Верховного Суду зокрема, постанов Великої Палати Верховного Суду, встановлення комісій за послуги, які кредитодавець здійснює на власну користь, є незаконним, оскільки такі дії не є окремою супутньою послугою, що надається безпосередньо споживачу фінансових послуг. Організація процесу кредитування є безпосереднім обов`язком фінансової установи та здійснюється в її власних інтересах, а витрати на неї закладаються у склад процентної ставки.

За таких обставин, договірні умови щодо нарахування відповідачу одноразової комісії в розмірі 1 000,00 грн є нікчемними, а заявлена позивачем сума заборгованості за комісією не є обґрунтованою та законною. Відтак, у задоволенні позовних вимог у частині стягнення заборгованості за комісією у розмірі 1 000,00 грн слід відмовити.

Щодо заяви представника позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин першоїтретьої статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, згідно з частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем до матеріалів справи долучено копію договору про надання правової допомоги № 09/04/2026 від 09.04.2026 року, укладеного між Адвокатським бюро «Пархомчук та Партнери» в особі керуючого адвоката Пархомчука С.В. та ТОВ «ФК «Венера Фінанс», ордер та деталізований опис наданих послуг на загальну суму 15 500,00 грн

Оцінюючи заявлені позивачем витрати на правничу допомогу за критеріями співмірності, розумності та реальності, визначеними частиною четвертою статті 137 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх зменшення.

При цьому суд враховує, що дана цивільна справа за своєю категорією є справою незначної складності, відноситься до малозначних та розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Позовна заява та додані до неї матеріали є типовими, підготовленими за стандартними формами, що використовуються у подібних категоріях спорів про стягнення кредитної заборгованості, а судова практика у таких правовідносинах є сталою та сформованою.

З огляду на характер спору, обсяг матеріалів справи, час, необхідний для підготовки процесуальних документів, а також з урахуванням засад розумності та справедливості, заявлений розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 15 500,00 грн є надмірним та неспівмірним із ціною позову 7 592,00 грн. Суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, що підлягає стягненню з відповідача до 3 000,00 грн, оскільки такий розмір є справедливим, співмірним та повністю відповідає критеріям ст. 137 ЦПК України.

Позивачем було заявлено позовні вимоги на загальну суму 7 592,00 грн, за подання яких сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. За результатами розгляду справи судом задоволено позовні вимоги на суму 6 592,00 грн, з яких 4 000,00 грн - тіло кредиту та 2 592,00 грн - проценти за користування фінансовим активом, що у відсотковому співвідношенні становить 86,83 % від ціни позову.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає судовий збір пропорційно задоволеній частині позову, що становить: 2 662,40 грн. помножено на 86,83 % та дорівнює 2 311,64 грн. В іншій частині понесених витрат по сплаті судового збору в розмірі 350,76 грн. слід покласти на позивача.

На підставі наведеного та керуючись статтями 4, 12, 76-78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 276813 від 12.02.2025 року у розмірі 6 592 (шість тисяч п`ятсот дев`яносто дві) грн 00 коп., яка складається з: 4 000,00 грн. - прострочена заборгованість за сумою кредиту (тіло кредиту); 2 592,00 грн. - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс» (код ЄДРПОУ: 43561872) судовий збір у розмірі 2 311 (дві тисячі триста одинадцять) грн 64 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) грн 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Оскільки дана справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами, зазначений строк апеляційного оскарження обчислюється з дня складення повного судового рішення, відповідно до частини першої статті 354 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 23.09.2026 року.

Відомості про сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Венера Фінанс»: код ЄДРПОУ: 43561872, юридична адреса: 03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, рахунок НОМЕР_5 в АТ «КОМІНБАНК», МФО 322540;

Відповідач: ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_6 , РНОКПП: НОМЕР_4 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.О. Бізяєва