Рішення № 140059755, 14.09.2026, Макарівський районний суд Київської області

"14" вересня 2026 р. Справа № 370/909/26

Провадження № 2/370/520/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня 2026 рік с-ще Макарів

Макарівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Бізяєвої Н.О.

за участю секретаря судового засідання Мінасян Я.А.

розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «ЄАПБ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить суд стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за Кредитним договором № 43685-10/2025 від 17.10.2025 р. у загальному розмірі 15 171,00 грн., з яких: 6 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 3 861,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 4 160,00 грн. сума заборгованості за штрафом; 650,00 грн. сума комісії за видачу кредиту,а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 грн. та витрати, пов`язані з розглядом справи (витребуванням доказів), у розмірі 1 664,00 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 17.10.2025 року між первісним кредитором - ТОВ «Стар Файненс Груп» та відповідачем ОСОБА_1 , шляхом використання інформаційно-комунікаційної системи, було укладено Кредитний договір № 43685-10/2025. Позивач вказує, що відповідач пройшла повну процедуру верифікації та ідентифікації через Систему BankID НБУ, заповнила Заявку-анкету, ознайомилася з Паспортом споживчого кредиту та добровільно акцептувала публічну оферту. Кредитний договір та Додаток №1 (Графік платежів) до нього були підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Y663» та «W219», надісланими в СМС-повідомленні на її верифікований номер мобільного телефону, що за правовими наслідками прирівнюється до власноручного підпису відповідно до статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію» та статей 205, 207, 639 ЦК України. Відповідно до умов укладеного договору, первісний кредитор виконав свої зобов`язання в повному обсязі, здійснивши 18.10.2025 року безготівкове перерахування грошових коштів (тіла кредиту) в розмірі 6 500,00 грн. на платіжну картку відповідача № 5168752085931221 через платіжний сервіс iPay.ua (ТОВ «Універсальні платіжні рішення»), що підтверджується транзакцією № 894673060 та кодом авторизації № 609583. Згідно з п. 1.2 та п. 1.4 Договору, кредит надавався строком на 120 днів (до 13.02.2026) із фіксованою процентною ставкою 0,90% в день на залишок заборгованості та одноразовою комісією за видачу кредиту в розмірі 10% від суми позики (650,00 грн.). 22.12.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено Договір факторингу № 22122025 та підписано відповідний Акт прийому-передачі Реєстру боржників. Відповідно до умов вказаного правочину, до позивача перейшло право грошової вимоги до відповідача в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав. Станом на дату відступлення права вимоги, загальна сума заборгованості відповідача склала 15 171,00 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Позивач наголошує, що відповідач всупереч вимогам статей 525, 526, 530, 610-612 ЦК України належним чином зобов`язання не виконала, платежі за Графіком не здійснювала, внаслідок чого виникла прострочена заборгованість. Після набуття права вимоги Новим кредитором (з 22.12.2025 року), додаткові договірні відсотки та штрафні санкції позивачем не нараховувалися. Також позивач зазначає, що відповідач не була позбавлена можливості виконати зобов`язання на рахунки первісного кредитора (за п. 3.9 Договору факторингу), проте не здійснила жодного платежу для погашення боргу. З огляду на малозначність та незначну складність спору, позивач просить розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження та повністю задовольнити позовні вимоги, стягнувши з відповідача заборгованість у сумі 15 171,00 грн., судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. та витрати на витребування доказів у сумі 1 664,00 грн

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника Позивача, у випадку неявки відповідача проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення Укрпошти з трек-номером № 067239234787 та № 067242072992. Причини неявки відповідач суду не повідомив, клопотання від нього про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін або про розгляд справи у порядку загального позовного провадження у встановлений ч. 7 ст. 279 ЦПК України строк до суду не надходило. Відзиву на позову у визначений судом строк відповідач також не подав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 191 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Зважаючи на належне повідомлення відповідача про розгляд справи, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за наявними матеріалами.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 17.10.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту № 43685-10/2025.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 цього Договору, товариство надає клієнту фінансовий кредит у гривні в розмірі 6 500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 120 днів (із кінцевою датою погашення 13.02.2026 року), а клієнт зобов`язується повернути кредит, комісію за видачу кредиту та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 1.4 Договору, за користування кредитом товариством нараховуються проценти в розмірі 0,90% в день на залишок заборгованості, що становить 328,50% річних, тип процентної ставки - фіксована. Також вказаним пунктом передбачено нарахування одноразової комісії за видачу кредиту в сумі 650,00 грн. (що складає 10,00% від суми кредиту).

Підписавши 17.10.2025 року паспорт споживчого кредиту за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «W219», відповідач підтвердила отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних нею умов кредитування.

Також відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «Y663» від 17.10.2025 року о 23:57:44 було підписано Графік платежів (Додаток № 1 до договору), відповідно до якого орієнтовна загальна вартість кредиту становить 14 170,00 грн. (з яких 6 500,00 грн. - тіло кредиту, 7 020,00 грн. - планові проценти за 120 днів користування, 650,00 грн. - комісія), а реальна річна процентна ставка - 2 572,74% річних.

Додаткових угод щодо збільшення суми кредитування або продовження строку (лонгації) між сторонами укладено не було, і сума кредиту за кредитним договором № 43685-10/2025 від 17.10.2025 року залишилась незмінною та становила 6 500,00 грн.

22 грудня 2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» (клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (фактор) було укладено Договір факторингу № 22122025.

У відповідності до умов вказаного Договору факторингу, ТОВ «Стар Файненс Груп» відступило ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняло належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, включно із сумою основного зобов`язання (кредиту), платою за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню/штрафи за порушення грошових зобов`язань та іншими платежами, право на одержання яких належить клієнту, згідно з реєстром боржників від 22.12.2025 року.

Відповідно до витягу з реєстру боржників та наданого акту прийому-передачі реєстру боржників від 22.12.2025 року до договору факторингу № 22122025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в загальній сумі 15 171,00 грн., з яких: 6 500,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 3 861,00 грн. сума заборгованості за відсотками; 4 160,00 грн. сума заборгованості за штрафом; 650,00 грн. сума комісії за видачу кредиту.

Згідно з п. 1.1. договору факторингу, фактор зобовязується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт відступити факторові права грошової вимоги, строк виконання зобовязань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобовязання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобовязань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.

Згідно з п. 1.2 договору факторингу, сторони погодили, що перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід`ємною частиною цього договору.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Так, згідно з ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як встановлено судом, 17.10.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 43685-10/2025. 22.12.2025 року між ТОВ «Стар Файненс Груп» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» було укладено договір факторингу № 22122025, у відповідності до умов якого ТОВ «Стар Файненс груп» відступає ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Стар Файненс Груп» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, зокрема і до відповідача.

Відповідно до реєстру боржників від 22.12.2025 року до договору факторингу, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 15 171,00 грн., з яких: 6 500,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту); 3 861,00 грн. - сума заборгованості за відсотками; 4 160,00 грн. - сума заборгованості за штрафом; 650,00 грн. - сума комісії за видачу кредиту.

Однак суд не погоджується з вказаними нарахуваннями штрафу та комісії за видачу кредиту з огляду на наступне.

Щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 4 160,00 грн., суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України за № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який було в подальшому неодноразово пролонговано відповідними Указами Президента України і який діє по теперішній час.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та аналогічних імперативних норм пункту 6-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грового зобовязання за договором, позичальник повністю звільняється від відповідальності, а також від обовязку сплати на користь кредитодавця неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Усі штрафні санкції, нараховані в цей період, підлягають обов`язковому списанню.

Крім того, абзацом 3 пункту 5.3.1 укладеного між сторонами кредитного договору № 43685-10/2025 чітко передбачено, що у випадку встановлених законодавством України мораторіїв (заборон) на нарахування штрафних санкцій, штраф протягом періоду мораторію чи заборони не нараховується. Таким чином, нарахування первісним кредитором штрафу в розмірі 4 160,00 грн. у період дії воєнного стану здійснено всупереч імперативним вимогам закону та прямим умовам самого договору, у зв`язку з чим суд вважає за необхідне у задоволенні цієї частини вимог відмовити повністю.

Щодо вимоги про стягнення комісії за видачу кредиту в розмірі 650,00 грн., суд дійшов висновку про безпідставність її нарахування. Відповідно до частини 2 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про споживчий кредит комісії за дії, які супроводжують надання, розгляд або оформлення кредиту на власну користь кредитора. Згідно з усталеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, умови договору про споживчий кредит, які передбачають оплату позичальником послуг кредитора (комісій), які той вчиняє на власну користь, є нікчемними в силу закону ст. 203, 215 ЦК України, оскільки не є окремою фінансовою послугою для споживача. Відтак, вимога про стягнення комісії у розмірі 650,00 грн. задоволенню не підлягає.

Враховуючи, що факт перерахування тіла кредиту в розмірі 6 500,00 грн. на картку відповідача підтверджено наявними в матеріалах справи транзакційними документами платіжної системи iPay.ua, а договірні відсотки в сумі 3 861,00 грн. нараховані в межах визначеного договором строку правомірного користування кредитом та відповідно до узгодженої сторонами ставки 0,90% в день, суд вважає за необхідне позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» задовольнити частково.

З відповідача на користь позивача підлягає стягненню законна заборгованість в загальній сумі 10 361,00 грн., яка складається з тіла кредиту - 6 500,00 грн. та відсотків - 3 861,00 грн., з відмовою у стягненні штрафу 4 160,00 грн. та комісії 650,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо позовних вимог в частині стягнення витрат, пов`язаних з розглядом справи (витребуванням та оглядом доказів) у розмірі 1 664,00 грн., суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні в повному обсязі. Дані вимоги повністю спростовуються пунктом 3.7 наданого самим позивачем договору факторингу № 22122025 від 22.12.2025 року, яким чітко передбачено, що всі витрати, пов`язані з перерахуванням грошових коштів або технічним супроводом укладеного правочину, покладаються на сторону, яка здійснює платіж, та не підлягають відшкодуванню іншою стороною. Будь-яких інших належних та фінансово обґрунтованих доказів понесення вказаних витрат саме у межах цієї судової справи позивачем суду надано не було.

Враховуючи, що позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» до ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково на загальну суму 10 361,00 грн. із заявлених 15 171,00 грн., що становить 68,29% від загальної ціни позову, судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., сплачений позивачем при подачі позову через підсистему «Електронний суд», підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам і складає 1 818,25 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 43685-10/2025 від 17.10.2025 року в загальному розмірі 10 361 (десять тисяч триста шістдесят одна) грн. 00 коп., яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу (тіло кредиту) - 6 500,00 грн.; суми заборгованості за відсотками - 3 861,00 грн.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судові витрати по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1 818 (одна тисяча вісімсот вісімнадцять) грн. 25 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду..

Повний текст рішення складено 23 вересня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ: 35625014, адреса: 07400, Київська обл., Броварський р-н, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, поточний рахунок IBAN: № НОМЕР_1 в АТ «ТАСкомбанк»;

Відповідач: ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер РНОКПП: НОМЕР_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.О. Бізяєва