Ухвала суду № 140059093, 09.09.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 242/3627/15-ц

Провадження № 2/361/31/25

09.09.2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 вересня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючої судді Гізатуліної Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Ковандри А.В.

відповідача ОСОБА_1

представника відповідачів адвоката Попіки І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває зазначена справа.

З вересня 2015 року розгляд справи відбувався неодноразово.

Постановою Верховного Суду від 27 листопада 2024 року касаційну скаргу ТОВ «Діджи Фінанс» задоволено частково. Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 19 квітня 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2023 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 січня 2025 року справу передано на розгляд судді Дутчаку І.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 07 січня 2025 року справу прийнято до провадження в порядку загального позовного провадження.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 04 серпня 2025 року щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи, у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 серпня 2025 року вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Гізатуліній Н.М.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 11 серпня 2025 року справу прийнято до провадження у порядку загального позовного провадження та призначено судове засідання на 29 січня 2026 року о 14 год. 30 хв.

Дата судового засідання визначалась із урахуванням надмірного навантаження судді, з урахуванням справ отриманих після повторного перерозподілу судді Радзівіл А.Г. та судді Дутчака І.М., а також графіку призначених судових засідань в порядку загального позовного провадження.

Як вбачається із Довідки про доставку електронного документу судова повістка про виклик до суду на 29 січня 2026 року доставлена позивачу 25 жовтня 2025 року (т. 2 а. с. 194).

28 січня 2026 року Вх. № 3754 представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» адвокат Міньковська А.В. через систему «Електронний суд» подала заяву про розгляд справи без її участі, просила умови позову вважати доцільними та задовольнити з підстав викладених у позові.

У судове засідання 29 січня 2026 року з`явились відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів адвокат Гордієнко Л.В.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 29 січня 2026 року визнано обов`язковою участь представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» у судовому розгляді цивільної справи, наступне судове засідання призначено 03 березня 2026 року о 14 год. 00 хв. Роз`яснено представнику позивача право взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції заявивши відповідне клопотання з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України щодо строків його подання. (т. 2 а. с. 205, 206).

Як вбачається із Довідки про доставку електронного документу судова повістка про виклик до суду на 03 березня 2026 року та ухвала суду доставлена позивачу 12 лютого 2026 року (т. 2 а. с. 208, 214).

23 лютого 2026 року надійшла заява про припинення повноважень адвоката Гордієнко Л.В., як представника відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2

03 березня 2026 року до суду надійшло клопотання адвоката Попіки І.А. про відкладення судового розгляду з метою ознайомлення з матеріалами справи, у зв`язку з тим, що її на підставі Доручень для надання безоплатної вторинної правничої допомоги особам, які визначені пунктами 1-2, 9-23, 26-29 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про правничу допомогу» від 02 березня 2026 року № 4-10-2026-001794 та № 4-10-2026-001795 призначено представником відповідачів Торкіна С.А. та Торкіної О.В.

У судовому засіданні 03 березня 2026 року представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Бондар С.В. заявив клопотання про відкладення розгляду справи та надання йому можливості для ознайомлення з матеріалами справи. Розгляд справи відкладено на 21 квітня 2026 року о 16 год. 00 хв.

Як вбачається із розписки та Довідки про доставку електронного документу судова повістка про виклик до суду на 21 квітня 2026 року доставлена позивачу 03 березня 2026 року (т. 3 а. с. 3, 8).

21 квітня 2026 року Вх. № 20262 представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Бондар С.В. через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи. Зазначив, що ТОВ «Діджи Фінанс» не зможе забезпечити явку представника у визначений час для дачі пояснень та представництва інтересів (том 3 а. с. 9, 10).

У судове засідання 21 квітня 2026 року з`явились відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів Попіка І.А.

Враховуючи відсутність будь-яких документів на підтвердження неможливості взяти участь у судовому засіданні, суд визнав неявку представника позивача неповажною.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2026 року визнано обов`язковою участь представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» в судовому розгляді цивільної справи, наступне судове засідання призначено 25 серпня 2026 року о 16 год. 00 хв. Роз`яснено представнику позивача право взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції заявивши відповідне клопотання з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України щодо строків його подання (т. 3 а. с. 21, 22).

Як вбачається із Довідки про доставку електронного документу судова повістка про виклик до суду на 25 серпня 2026 року та ухвала суду доставлені позивачу відповідно 22 квітня 2026 року та 23 квітня 2026 року (т. 3 а. с. 25, 27).

24 серпня 2026 року Вх. № 43361 представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Бондар С.В. через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю 25 серпня 2026 року о 16 год. 00 хв. та о 16 год. 15 хв. у Самбірському міськрайонному суді Львівської області у справах № 452/1752/26 та № 452/1761/26, повідомив про позасудове врегулювання спору. Будь-які підтверджуючі документи його участі у розгляді зазначених справ чи позасудового врегулювання спору, представником позивача до клопотання не додані (т. 3 а. с. 28, 29).

У судове засідання 25 серпня 2026 року з`явились відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів Попіка І.А.

Враховуючи відсутність будь-яких документів на підтвердження неможливості взяти участь у судовому засіданні, суд визнав неявку представника позивача неповажною.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 25 серпня 2026 року визнано обов`язковою участь представника позивача ТОВ «Діджи Фінанс» в судовому розгляді цивільної справи, наступне судове засідання призначено 09 вересня 2026 року о 17 год. 00 хв. Роз`яснено представнику позивача право взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції заявивши відповідне клопотання з дотриманням вимог ст. 212 ЦПК України щодо строків його подання (т. 3 а. с. 33 35).

Як вбачається із Довідки про доставку електронного документу судова повістка про виклик до суду на 09 вересня 2026 року та ухвала суду доставлені позивачу відповідно 25 серпня 2026 року та 27 серпня 2026 року (т. 3 а. с. 41, 43).

08 вересня 2026 року Вх. № 46101 представник позивача ТОВ «Діджи Фінанс» Бондар С.В. через систему «Електронний суд» подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивував тим, що наказом голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2026 року № 5с-0 встановлено особливий режим роботи суду, суддям рекомендовано утриматися від проведення відкритих судових засідань. Зазначив, що безпекова ситуація та діючий у суді особливий режим роботи об`єктивно унеможливлюють безпечну фізичну явку представника у судове засідання. Просив розгляд справи відкласти на іншу дату та час поза межами дії особливого режиму роботи суду, який встановлений наказом голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2026 року № 5с-0.

У судове засідання 09 вересня 2026 року з`явились відповідач ОСОБА_1 та представник відповідачів Попіка І.А. Позивач повторно не забезпечив явку представника. У матеріалах справи наявні докази щодо інформування позивача про дату розгляду справи.

Представник відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Попіка І.А. у судовому засіданні просила залишити позовну заяву без розгляду у зв`язку із повторною неявкою позивача, без поважних причин, зазначила, що дії позивача спрямовані виключно на затягування судового розгляду.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 підтримав позицію свого представника та просив залишити позовну заяву без розгляду.

Суд заслухавши думку відповідача та представника відповідачів, дослідивши повно та всебічно матеріали цивільної справи, дійшов наступного висновку.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Нормами процесуального закону визначено право кожної особи на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому ЦПК України.

Ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Проте слід враховувати, що будь-яке суб`єктивне право має межі, оскільки суб`єктивне право є мірою свободи, мірою можливої поведінки правомочної особи в правовідносинах.

Згідно зі статтею 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу.

Днем вручення судової повістки є, зокрема день вручення судової повістки під розписку та день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки до електронного кабінету особи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Частинами 1, 2 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, в тому числі з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (ч. 5 ст. 223 ЦПК України).

Суд встановив, що позивач про розгляд справи повідомлявся судом завчасно та належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

У судове засідання призначене на 21 квітня 2026 року о 16 год. 00 хв. позивач не забезпечив явку свого представника. У день судового засідання 21 квітня 2026 року Вх. № 20262 представник позивача, хоча і подав клопотання про його відкладення, проте враховуючи відсутність будь-яких документів на підтвердження неможливості взяти участь у судовому засіданні, суд визнав неявку представника позивача неповажною. Ухвалою суду від 21 квітня 2026 року визнано обов`язковою участь представника позивача в судовому розгляді цивільної справи, роз`яснено представнику позивача право взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання призначене на 25 серпня 2026 року о 16 год. 00 хв. позивач не забезпечив явку свого представника. За один день до судового засідання 24 серпня 2026 року Вх. № 43361 представник позивача хоча і подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку із участю у судових засіданнях у Самбірському міськрайонному суді Львівської області, повідомив про позасудове врегулювання спору, проте враховуючи відсутність будь-яких документів на підтвердження неможливості взяти участь у судовому засіданні, суд визнав неявку представника позивача неповажною. Ухвалою суду від 25 серпня 2026 року визнано обов`язковою участь представника позивача в судовому розгляді цивільної справи, роз`яснено представнику позивача право взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання призначене на 09 вересня 2026 року о 17 год. 00 хв. позивач не забезпечив явку свого представника. За один день до судового засідання 08 вересня 2026 року Вх. № 46101 представник позивача подав клопотання про відкладення розгляду справи, яке мотивував тим, що наказом голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2026 року № 5с-0 встановлено особливий режим роботи суду, суддям рекомендовано утриматися від проведення відкритих судових засідань. Зазначив, що безпекова ситуація та діючий у суді особливий режим роботи об`єктивно унеможливлюють безпечну фізичну явку представника у судове засідання.

Сам факт запровадження воєнного стану в Україні без обґрунтування неможливості взяти участь у судовому засіданні, а також надання відповідних доказів, не може безумовно вважатись поважною причиною неявки представника позивача у судове засідання.

Враховуючи, що наказ голови Броварського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2026 року № 5с-0, яким встановлено особливий режим роботи суду з 01 до 30 вересня 2026 року, містить рекомендаційний характер, посилання на нього, як на підставу відкладення судового засідання, без надання доказів поважності неявки представника позивача у судове засідання, є неприйнятним.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частиною 4 ст. 44 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, так як на нього поширюється порядок цивільного судочинства, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі.

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (див. постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що залишення позову без розгляду це форма закінчення розгляду цивільної справи без ухвалення судового рішення, у зв`язку із виникненням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому. Однією з підстав для залишення позову без розгляду є повторна, тобто двічі поспіль, неявка в судове засідання позивача, якщо від нього не надходило заяви про розгляд справи без його участі та існують перешкоди для такого розгляду. При цьому позивач має бути належним чином і в установленому порядку повідомлений про дату, час і місце як першого, так і другого судового засідання, в яке він не з`явився. Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого учасник справи самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду, якщо нез`явлення позивача є перешкодою для розгляду справи. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Правове значення в даному випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 756/6049/19).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши дії позивача, суд дійшов висновку про навмисне та систематичне затягування судового процесу, що свідчить про зловживання процесуальними правами з боку позивача.

Суд тричі призначав судові засідання 21 квітня, 25 серпня та 09 вересня 2026 року на які представник позивача не з`являвся. Ухвалами суду від 21 квітня та 25 серпня 2026 року явка представника позивача була визнана обов`язковою, а також роз`яснено право на участь у режимі відеоконференції. Проте представником позивача зазначені ухвали суду проігноровані. Подані клопотання про відкладення засідань суд визнав необґрунтованими, оскільки жодного разу до них не було додано документальних доказів поважності причин неявки.

Крім того, суд також враховує, що позивач є юридичною особою, перебування одного його представника в іншому судовому процесі, не позбавляє його можливості залучити до участі у справі керівника в порядку самопредставництва або іншого представника. Позивач мав можливість реалізувати своє процесуальне право на участь у засіданні в режимі відеоконференції, проте таких клопотань незважаючи на неодноразові роз`яснення не подавав.

На думку суду незабезпечення позивачем представника у три судові засідання поспіль свідчить про свідоме нехтування своїми процесуальними обов`язками. Така послідовна поведінка з боку позивача спрямована на перешкоджання розгляду справи та кваліфікується як зловживання процесуальними правами.

Враховуючи викладене, суд встановивши, що позивач, як ініціатор судового процесу не забезпечив явку свого представника у три судові засідання поспіль, без поважних причин, ним грубо проігноровані ухвали суду про обов`язкову участь у судовому засіданні його представника для надання пояснень, дії позивача кваліфікуються судом як зловживання процесуальними правами, дійшов висновку про залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 257, 258, 263, 260-261, 265, 353-355 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишити без розгляду.

Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Н.М. Гізатуліна