Ухвала суду № 140058954, 23.09.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/2469/21

Провадження № 2-ві/359/19/26

У Х В А Л А

23 вересня 2026 року м. Бориспіль

Суддя Бориспільського міськрайонного суду Київської області Ткаченко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Івкової А.Л.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чирки Станіслава Станіславовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про захист прав споживачів,

в с т а н о в и в:

В провадженні судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області Чирки С.С. перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про захист прав споживачів.

07.09.2026 до суду через електронну пошту від ОСОБА_2 надійшла заява про відвід головуючого судді Чирки С.С. від розгляду даної цивільної справи. Заявник зазначає про наявність дій та рішень головуючого судді, які, на його думку, свідчать про упередженість, а саме: приховування компакт-дисків секретарем судового засідання із технічними записами засідань від 27.07.2026 р. та 31.08.2026 і неприєднання до матеріалів справи листів Голови суду № 47/05-04/2026 від 20.05.2026 та № 50/05-04/2026 від 29.05.2026 щодо готовності Залу № 1; порушення порядку дослідження доказів, позбавлення позивача права надавати пояснення, одноосібне дослідження матеріалів, відсутніх у підсистемі «Електронний кабінет» (ЄСІТС), порушенням вимог ЦПК України та неврахуванням правових висновків Верховного Суду; невизнання суддею доказового статусу судових повісток, протоколів судових засідань та інших процесуальних документів; застосування в скасованій ухвалі від 15.11.2023 норм ЦПК України в редакції 2004 року, що позивач трактує як втрату кваліфікації; наявність преюдиційного конфлікту інтересів, встановленого ухвалою від 21.06.2023 у справі № 359/6767/20, якою було задоволено заявлений ним відвід судді Чирки С.С.; відсутність реакції на дії відповідача щодо припинення електропостачання його будинку 04.07.2024 року та вважає, що головуючий не надав цим обставинам належної процесуальної оцінки, не постановив окремої ухвали та неправильно застосував положення ЦПК України щодо доказування. Крім того на підтвердження упередженості головуючого заявник також посилається на тривалий строк розгляду справи. Також зазначив, що цей відвід є повторним, однак подається у зв`язку з виникненням нових обставин.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 40 ЦПК України визначено, що питання про відвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У такому випадку вирішення питання про відвід судді здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Згідно із ч. 1 ст. 33 ЦПК України визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених у ч. 2 ст. 14 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Враховуючи наведене вищевказаний відвід судді Чирки С.С., на підставі ухвали від 09.09.2026, передано до канцелярії суду та внесено до системи автоматизованого розподілу. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2026 визначено головуючого суддю Ткаченка Д.В. для розгляду заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чирки С.С.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

До початку судового засідання ОСОБА_1 подав заяву в якій просить проводити судове засідання без його особистої участі за наявними у справі письмовими поясненнями та матеріалами. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді (ч. 8 ст. 40 ЦПК України).

Суд, дослідивши подану заяву про відвід судді та матеріали справи, прийшов наступного висновку.

Частина перша статті 129 Конституції України встановлює, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 ЦПК України, відповідно до частини першої якої суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді.

Згідно із частиною другою зазначеної статті суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, а саме: неприпустимою є повторна участь судді в розгляді адміністративної справи.

Отже, з огляду на нормативний зміст пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у пунктах 1, 2, 3, 4 частини першої цієї ж статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об`єктивності судді у стороннього спостерігача.

Головна мета відводу - це гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Така правова позиція викладена Верховним Судом в ухвалі від 23 грудня 2019 року у справі № 9901/526/19.

Вимогами ч. 5 ст. 39 ЦПК України визначено, що якщо відвід заявляється повторно з підстав, розглянутих раніше, суд, який розглядає справу, залишає таку заяву без розгляду.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 07.07.2026 вже було розглянуто заяву ОСОБА_1 про відвід судді Чирки С.С. Слід звернути увагу, що наведені ОСОБА_1 нові обставини в більшій мірі стосуються тих самих процесуальних дій суду, що й попередній відвід.

Щодо приховування компакт-дисків секретарем судового засідання із технічними записами засідань і неприєднання до матеріалів справи листів голови суду. Технічні записи засідань від 27.07.2026 та 31.08.2026 збережені на центральному сервері АСДС та засвідчені КЕП. Фізична відсутність носіїв у паперовому томі під час ознайомлення чи процедурні питання долучення листів суду № 47 та № 50 стосуються організаційного та технічного забезпечення судового процесу, роботи відповідних підсистем ЄСІТС, а також дій працівників апарату суду щодо сканування, завантаження та формування матеріалів справи. Твердження заявника ґрунтуються на його незгоді з повнотою відображення у письмових протоколах окремих висловлювань, які містяться у технічних записах судових засідань. ЦПК України передбачає спеціальний процесуальний порядок подання та розгляду зауважень щодо неповноти або неправильності технічного запису та протоколу судового засідання. Сам факт наявності, на думку учасника справи, розбіжностей між письмовим протоколом та технічним записом не підтверджує намірів головуючого на фальсифікацію матеріалів справи та не свідчить про його упередженість. Доказів причетності судді Чирки С.С. до умисного спотворення змісту протоколів судових засідань або існування спільного умислу головуючого із секретарем судового засідання заявником не надано.

Щодо порушення порядку дослідження доказів, позбавлення позивача права надавати пояснення, одноосібне дослідження матеріалів, відсутніх у підсистемі «Електронний кабінет» (ЄСІТС), порушенням вимог ЦПК України та неврахуванням правових висновків Верховного Суду. Відповідно до ст. 214 ЦПК України головуючий у судовому засіданні керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їхніх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи. Реалізація головуючим таких процесуальних повноважень не свідчить про його упередженість.

Усі посилання позивача на порушення порядку дослідження доказів, ненадання слова для пояснень, відкладення розгляду заперечень, а також призначення графіка засідань стосуються процесуальної діяльності головуючого з керування ходом судового засідання. Сама по собі незгода учасника справи з порядком дослідження доказів, з процесуальними діями головуючого у судовому засіданні, з відмовою у задоволенні окремих клопотань або з організацією судового розгляду може бути предметом відповідних процесуальних заяв, заперечень та, у передбачених законом випадках, перевірки судом апеляційної інстанції. Однак такі обставини не можуть підміняти собою передбачені законом підстави для відводу судді.

Щодо невизнання суддею доказового статусу судових повісток, протоколів судових засідань та інших процесуальних документів. Роз`яснення головуючим того, що судові повістки, протоколи судових засідань та інші процесуальні документи фіксують перебіг процесу і не є доказами підстав позову відповідає процесуальному розмежуванню доказування у цивільному спорі. Вирішення питання про те, чи містить певний документ відомості щодо обставин, які входять до предмета доказування у конкретній справі, належить до процесуальної оцінки доказів судом. Незгода учасника справи з такою оцінкою не є самостійною підставою для відводу.

Щодо посилання заявника на скасування Київським апеляційним судом ухвали Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 11.05.2023 про залишення позову без розгляду, суд зазначає, що скасування судового рішення судом апеляційної інстанції саме по собі свідчить про реалізацію учасником справи права на апеляційний перегляд відповідного процесуального рішення. Водночас така обставина сама по собі не підтверджує упередженого ставлення до позивача та не може розцінюватися як підстава для відводу.

Щодо наявності преюдиційного конфлікту інтересів. Посилання позивача на ухвалу судді Борця Є.О. від 21.06.2023 року у справі № 359/6767/20 також не може бути підставою для відводу судді у цій справі. Питання про відвід судді у кожній конкретній справі вирішується з урахуванням обставин саме цієї справи та доказів, наданих заявником на підтвердження існування реальних, а не припущених підстав для сумніву в неупередженості судді. Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 82 ЦПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Питання про наявність підстав для відводу вирішується у кожній конкретній справі виходячи з обставин, наведених заявником на підтвердження існування передбачених підстав. Вказана ухвала постановлена три роки тому в межах іншого судового провадження, за інших процесуальних обставин та не встановлює автоматичної неможливості участі судді Чирки С.С. у розгляді будь-яких інших справ за участю ОСОБА_1 .

Твердження заявника про затягування розгляду справи також ще не свідчать про упередженість або необ`єктивність судді. Тривалість розгляду справи сама по собі не є підставою для відводу судді, якщо заявником не доведено, що суддя умисно та безпідставно вчиняє дії, спрямовані на затягування судового розгляду або надання переваги одній зі сторін. При цьому з матеріалів справи вбачається, що судові засідання у справі призначалися, розгляд справи здійснювався, учасникам справи надавалася можливість реалізовувати свої процесуальні права, а перерви та відкладення судового розгляду були зумовлені процесуальними та об`єктивними обставинами, зокрема необхідністю розгляду поданих учасниками справи заяв і клопотань.

Суд наголошує, що відвід повинен бути належно вмотивованим, як того вимагає ЦПК України, тобто ґрунтуватись на об`єктивних фактах і обставинах, які реально існують, є доведеними й у взаємозв`язку з конкретною справою та ймовірними результатами її судового розгляду, наслідками ухвалення відповідного судового рішення можуть викликати розумний та обґрунтований сумнів щодо упередженості судді (суду) та його безсторонності не тільки у сторін, але й у стороннього спостерігача.

Усі інші обставини, які перебувають поза зв`язком із справою та судом, який її розглядає, не можуть і не повинні братись до уваги під час вирішення питання про відвід судді (суду) від участі у розгляді справи, оскільки відвід судді (суду) у справі як процесуальна гарантія забезпечення безсторонності та об`єктивності суду, має бути спрямований на виконання саме тієї мети, яка закладена у цьому інституті.

Відвід судді (суду) не повинен бути безпідставним і заявлятись лише з формальних причин, інакше його задоволення за вказаних умов неминуче призведе до порушення задекларованих у процесуальному законі засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема, таких як верховенство права, неприпустимість зловживання процесуальними правами, незмінюваність складу суду.

Саме тому не може бути підставою для відводу судді (суду) заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними та допустимими доказами.

Відповідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд, який розглядає справу, має бути «безстороннім» і «незалежним».

Згідно практики Європейського Суду з прав людини, наявність безсторонності повинна визначатися за суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Фей проти Австрії» суд вказав, що неупередженість судді полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів у тому, що забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Стосовно суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

Слід звернути увагу й на те, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді (суду), рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу (частина четверта статті 36 ЦПК України).

Проаналізувавши аргументи, якими обґрунтовано заявлений позивачем відвід, суд дійшов висновку, що такі не підтверджують наявності обставин, які могли б за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями викликати сумнів в об`єктивності або неупередженості складу Суду при розгляді цієї справи, як це передбачено відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України, оскільки фактично є припущеннями ОСОБА_1 . Крім того, заявником не повідомлено і не зазначено жодних інших обставин та не надано підтверджуючих їх доказів, які б свідчили про упередженість судді Чирки С.С. при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про захист прав споживачів та які викликають сумніви у його неупередженості або об`єктивності.

При цьому, внутрішні емоційно-вольові відчуття заявника з того чи іншого питання, без наявності певних доказів чи інформації на їх підтвердження не є достатньою підставою для констатації факту наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості суддів.

Підсумовуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чирки С.С. від розгляду цивільної справи за № 359/2496/21.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 33, 36, 37 258 -261, 353 ЦПК України,

у х в а л и в:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Чирки Станіслава Станіславовича від розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські регіональні електромережі» про захист прав споживачів.

Матеріали цивільної справи № 359/2496/21 повернути до канцелярії для передачі головуючому судді.

Ухвала суду є остаточною та, відповідно ст. 353 ЦПК України, апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Ткаченко Д.В.