Рішення № 140058914, 24.09.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Провадження №2-о/359/222/2026

Справа №359/8202/26

РІШЕННЯ

Іменем України

24 вересня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Журавського В.В.

при секретарі Алфімовій І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Бориспільський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Бориспільському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту, що має юридичне значення, -

ВСТАНОВИВ:

1. Зміст поданої заяви.

В липні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою, яку обґрунтував тим, що 21 липня 1987 року між ним та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_3 ) був укладений шлюб, зареєстрований в Палаці одружень м. Макіївка, про що був складений актовий запис №1949. Рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 29 листопада 2004 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний. Заявник звертався до Бориспільського ВДРАЦС у Бориспільському районі Київській області з заявою про перевірку наявності актового запису про розірвання шлюбу та видачу йому свідоцтва про розірвання шлюбу. Проте, йому було відмовлено у поновленні актового запису про розірвання шлюбу у зв`язку з відсутністю оригіналу свідоцтва про розірвання шлюбу, а також відсутністю в державному реєстрі актів цивільного стану громадян актового запису про розірвання шлюбу.

Тому заявник просить суд встановити факт, що на підставі рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 29 листопада 2004 року був розірваний шлюб ним та ОСОБА_2 .

2. Процесуальні дії у цивільній справі.

Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2026 року було відкрито провадження у цивільній справі засідання (а.с.15).

3. Ставлення учасників цивільної справи до поданої заяви.

ОСОБА_1 підтримав заяву про встановлення факту, що має юридичне значення,та наполягав на її задоволенні.

Представник Бориспільського ВДРАЦС у Бориспільському районі Київської області у судове засідання не з`явився. Про час та місце розгляду цивільної справи був повідомлений належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу від 16 липня 2026 року (а.с.16).

4. Обставини, встановлені судом, та зміст правовідносин, які виникли між учасниками справи.

Встановлено, що рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 29 листопада 2004 року у цивільній справі №2-4818/2004 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21 липня 1987 року в Палаці одружень м. Макіївка, актовий запис №1949, був розірваний (а.с.6).

17 липня 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції м. Донецька в Книзі реєстрації розірвань шлюбів був зроблений актовий запис №392 про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказана обставина підтверджується фотокопією свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 , посвідченою приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Кандзюбою О.Є. від 20 грудня 2011 року, зареєстроваю в реєстрі за №3729.

Правовідносини, які виникли між учасниками справи, регулюються гл.6 «Розгляд судом справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» розділу IV «Окреме провадження» ЦПК України.

5. Норми права, якими суд керується при розгляді цивільної справи.

Відповідно до ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності до п.4 ч.1 ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту про реєстрації та розірвання шлюбу.

Згідно з ч.1 ст.318 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

Згідно з частинами третьою-четвертою ст.49 ЦК України передбачено, що державній реєстрації підлягають народження фізичної особи та її походження, громадянство, шлюб, розірвання шлюбу у випадках, передбачених законом, зміна імені, смерть. Реєстрація актів цивільного стану провадиться відповідно до закону. Народження фізичної особи та її походження, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, шлюб, розірвання шлюбу, зміна імені, смерть підлягають обов`язковому внесенню до Державного реєстру актів цивільного стану громадян в органах юстиції в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За змістом ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (у редакції, чинній на час звернення заявника до суду) визначено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами на тимчасово окупованій території, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом, є недійсним і не створює правових наслідків.

07 травня 2022 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», яким, зокрема, частину третю статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» доповнено словами «крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану».

У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов`язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів».

У практиці Європейського суду з прав людини розвинений принцип узгодженості спірного питання, зокрема, якщо у справі «Лоізіду проти Туречиини» (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45) ЄСПЛ обмежився коротким посиланням на відповідний пункт названого висновку Міжнародного суду, то у справах «Кіпр проти Туреччини» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016) він приділив значну увагу аналізу цього висновку та подальшої міжнародної практики. При цьому ЄСПЛ констатував, що «Консультативний висновок Міжнародного Суду, що розуміється в сукупності з виступами і поясненнями деяких членів суду, чітко показує, що в ситуаціях, подібних до тих, що наводяться в цій справі, зобов`язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] є далеким від абсолютного. Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до вказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, у тому числі й цим. Вирішити інакше, означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються у міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать» (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §96). При цьому, за змістом цього рішення, визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001, §92). Спираючись на сформульований у цій справі підхід, ЄСПЛ у справі «Мозер проти Республіки Молдови та Росії» наголосив, що «першочерговим завданням для прав, передбачених Конвенцією, завжди має бути їх ефективна захищеність на території всіх Договірних Сторін, навіть якщо частина цієї території знаходиться під ефективним контролем іншої Договірної Сторони (тобто є окупованою)» (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016, §142). Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України). Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 жовтня 2018 року у справі № 235/2357/17.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2020 року у справі № 644/6785/18 (провадження № 61-434св19), зазначено, що суд вправі розглядати справи про встановлення юридичних фактів, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

6. Мотиви, якими суд керується при розгляді цивільної справи.

Встановлено, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був розірваний рішенням Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 29 листопада 2004 року. Тоді як м. Макіївка Донецької області належить до переліку населених пунктів, тимчасово окупованих Російською Федерацією, згідно наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року №376 (в редакції наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 26 травня 2026 року №987).

У зв`язку з цим заявник не зміг отримати документи на підтвердження розірвання шлюбу із внесенням відповідного актового запису про розірвання шлюбу у Державний реєстр актів цивільного стану. Оскільки, згідно листа в.о. голови Краматорського міського суду Донецької області перевіркою електронної бази Гірницького районного суду м. Макіївки встановлено відсутність відомостей щодо наявності у базі рішення від 29 листопада 2004 року про розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Тоді як на адресу суду не направлено жодної цивільної справи із Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області (а.с.10).

ОСОБА_1 звертався до Бориспільського ВДРАЦС у Бориспільському районі Київській області з заявою щодо державної реєстрації розірвання шлюбу з ОСОБА_2 . Проте, йому було відмовлено у проведенні державної реєстрації розірвання шлюбу (а.с.18-19). Зазначене свідчить про неможливість для заявника отримати свідоцтво про розірвання шлюбу та поновити актовий запис про розірвання шлюбу в позасудовому порядку.

Встановлення даного факту необхідно заявнику для здійснення держаної реєстрації припинення шлюбу. Крім цього, встановлення цього факту має істотне значення для реалізації прав людини, зокрема на повагу до приватного та сімейного життя.

Крім цього, суд враховує, що станом на час звернення заявника до суду, норма ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» діє в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України», який набрав чинності 07 травня 2022 року, якою передбачено, що будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану.

З огляду на викладені обставини в їх сукупності, суд вважає допустимим встановити факт розірвання шлюбу між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

На підставі викладеного та керуючись ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ст.293, п.5 ч.2 ст.293, п.4 ч.1 ст.315, ч.1 ст.318 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Заяву задовольнити.

Встановити факт, що шлюб між ОСОБА_1 , 1962 року народження, та ОСОБА_4 , 1967 року народження, зареєстрований 21 липня 1987 року в Палаці одружень м. Макіївка, актовий запис №1949, був розірваний 31 грудня 2004 року на підставі рішення Гірницького районного суду м. Макіївки Донецької області від 29 листопада 2004 року.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя: В.В. Журавський