Рішення № 140058742, 23.09.2026, Баришівський районний суд Київської області

Справа № 355/1853/26

Провадження № 2/355/1487/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2026 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю секретаря Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришівка у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника ОСОБА_1 адвоката Чередніченко Наталії Вікторівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та матері дитини.

ВСТАНОВИВ:

До суду, діючи через свого представника адвоката Чередніченко Н.В., звернулась ОСОБА_1 з позовом до відповідача ОСОБА_2 , у якому просить стягнути з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною повноліття. Крім того позивачка ОСОБА_1 (з урахуванням заяви від 26 серпня 2026 року) просить стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частини від всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову і до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трирічного віку.

Свою позовну заяву обґрунтовує тим, що 17 вересня 2024 року у Київському відділі державної реєстрації шлюбів було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та позивачкою ОСОБА_1 , про що свідчить актовий запис за № 1374.

Від спільного подружнього життя сторони мають неповнолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як стверджує позивачка, з відповідачем вони тривалий час не проживають разом, вона самостійно, власними силами намагається матеріально забезпечити, доглядати та виховувати дитину, а також виконувати всі інші обов`язки, покладені на неї законом, та необхідні для належного утримання їхньої дитини.

Враховуючи те, що відповідач проживає окремо та не допомагає матеріально утримувати спільну дитину, ОСОБА_1 вимушена звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів.

Всупереч вимгам ст. 180 СК України, відповідач ухиляється від виконання свого обов`язку щодо утримання власної дитини. На момент звернення позивачкою до суду з цим позовом, між сторонами не досягнуто згоди з приводу способу виконання відповідачем свого обов`язку щодо утримання дитини. Водночас, позивачка зазначає, що відповідач не перебуває на обліку в лікарні з будь-якими хронічними захворюваннями та є працездатною особою.

Крім того, посилаючись на ст. 84 СК України, ОСОБА_1 , з огляду на те, що дитині - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не виповнилося трьох років, виявила намір реалізувати своє право на отримання аліментів на своє утримання.

Позивачка ОСОБА_1 до судового засідання не з`явилась, однак у позовній заяві просила визнати справу за її позовом про стягнення аліментів малозначною та здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без її участі.

Представник позивача адвокат Чередніченко Н.В., належним чином повідомлена про дату, час та місце розгляду справи, до судового засідання не з`явилася.

Відповідач ОСОБА_2 до судового засідання не з`явився, був належно повідомлений про дату, час, місце розгляду справи на 26 серпня 2026 року на 11 годину 45 хвилин.

Конверт з судовою повісткою про виклик до суду, копією ухвали про відкриття провадження у справі, копією позовної заяви повернувся до суду з довідкою про причину повернення «адресат відсутній»; конверт із судовою повісткою про виклик до суду на 23 вересня 2026 року на 09 годину 30 хвилин також повернувся до суду з довідкою про причину повернення «адресат відсутній». Крім того, відповідач ОСОБА_2 повідомлявся через оголошення на веб-сайті Судової влади України на 23 вересня 2026 року на 09 годину 30 хвилин. Причину неявки не повідомив, яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявлених позовних вимог не надано.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд, приходить до думки про можливе задоволення позовних вимог з таких підстав, а саме:

Як слід з копії паспортів сторін як позивачка, так і відповідач є громадянами України. (а.с. 5-6; 12-15)

З копії свідоцтва про шлюб вбачається, що 17 вересня 2024 року ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрували шлюб у Київському відділі державної реєстрації шлюбів Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про що 17 вересня 2024 року складено відповідний актовий запис № 1374. Прізвище після державної реєстрації шлюбу: чоловіка: ОСОБА_5 , дружини: ОСОБА_5 . (а.с. 9)

Згідно копії свідоцтва про народження сторони мають сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . (а.с. 10)

Відповідно до копій Витягів з реєстру територіальної громади № 2024/015255118 від 24 грудня 2024 року та № 2025/013159285 від 09 вересня 2025 року, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мають зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с. 8; 11)

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Так, ч. 1 та ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

За ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 СК України дружина, чоловік повинен матеріально підтримувати один одного.

В ч. 2 статті 150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч. 1ст. 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Отже, відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов`язки щодо своїх неповнолітніх дітей, зобов`язані утримувати неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття та забезпечувати їм достатній рівень фізичного і духовного розвитку.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно з вимогами статті 200 СК України при визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.

В ст. 182 СК України визначено обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів. При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

В ч. 2 ст. 182 СК України передбачено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

У пункті 13 постанови Кабінету Міністрів України N 146 від 26.02.93 «Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб» передбачено, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків.

Відповідно до пункту 17 постанови пленуму Верховного Суду України № 3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із статті 84 СК України право дружини на утримання під час вагітності та у разі проживання з нею дитини», ч. 1 - дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; ч. 2 - дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; ч. 3 - якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років; ч. 4 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; ч. 5 - аліменти, присуджені дружині під час вагітності, сплачуються після народження дитини без додаткового рішення суду; ч. 6 - право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу.

Стаття 85 СК України регулює правовідносини з припинення права дружини на утримання.

Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу. Не перешкоджатиме виникненню цього права і застосування інституту недійсності шлюбу у випадках, коли дружина не знала і не могла знати про перешкоди до реєстрації шлюбу.

Таким чином, сімейним законодавством передбачено право вагітної дружини, дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.

Отже, було доведено, що позивачка має спільну дитину з відповідачем, яка знаходиться на утриманні позивачки та проживає з нею разом. Відповідач не надає позивачці матеріальної допомоги на їх утримання. Відповідач не надає позивачці матеріальної допомоги на утримання їх сумісної дитини.

Доказів того, що стан здоров`я та матеріальне становище відповідача не дозволяє йому сплачувати аліменти на утримання дитини та дружини до досягнення дитиною трирічного віку у заявленому позивачкою до стягнення розмірі, суду не надано. Не надано відповідачем і доказів наявності у нього на утриманні інших дітей, непрацездатних батьків тощо. ОСОБА_2 не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням ним процесуальних дій, не подав відзиву на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивачки.

З таких обставин позовні вимоги позивачки підлягають задоволенню оскільки вони є законними.

Згідно до ст. 191Сімейного Кодексу України аліменти присуджуються до рішення суду від дня пред`явлення позову.

Як слід з п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

За ч. 1ч. 6 ст.141 ЦПК України судовий збір розміщується на стороні пропорційного розміру задоволених позовних вимог.

У разі, якщо на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на заявку осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсує рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно з п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за стягнення сплати аліментів, індексацію аліментів. чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви про видачу судового наказу про стягнення аліментів.

За ч. ч.1, 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні ціни до позову та у фіксованому розмірі.

За подання до суду позовної заяви немайнового характеру з фізичної особи виправляється судовий збір, що становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» зазначено, що з 01 січня 2026 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3328,00 гривень.

Відтак, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1331,20 гривень.

Враховуючи викладене, підлягає стягненню судовий збір у розміром 1331,20 гривень за стягнення аліментів на дитину + 1331,20 гривень за стягнення аліментів на утримання дружини, з якою проживає дитина, до досягнення дитиною трьох років= разом 2662 гривень 40 копійок на користь держави.

Керуючись ст.ст. 84, 141, 180, 182, 184, 191 СК України, ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 133, 134, 141, 258, 259, 263-265, 273-279, 280 ЦПК України,-

ВИРІШИВ:

Позов представника ОСОБА_1 адвоката Чередніченко Наталії Вікторівни до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини та матері дитини, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду з 28 липня 2026 року і до досягнення сином повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , аліменти на її утримання, у розмірі 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня пред`явлення позову до суду з 28 липня 2026 року і до досягнення дитиною - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьох років.

Відповідно до ст. 430 ЦПК України допустити негайне виконання рішення у межах сплати аліментних платежів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у сумі 2662, 40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривень 40 копійок за стягнення аліментів на дитину та на утримання дружини до досягнення дитиною 3-річного віку на наступний рахунок.

Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача ( ЄДРПОУ):37993783

Банк отримувача: Казначейство України ( ЕАП) 899998

Номер рахунку : UA908999980313111256000026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд- якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов