Ухвала суду № 140058690, 24.09.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

Справа № 293/1375/25

Провадження № 1-кс/293/6/2026

УХВАЛА

24 вересня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді ОСОБА_1

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні заяву захисника ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 у розгляді кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12024060400003543 від 13.11.2024 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Черняхівського районного суду Житомирської області (головуючий суддя ОСОБА_4 ) перебуває кримінальна справа №293/1375/25 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2026 заяву про відвід судді ОСОБА_4 передано для розгляду судді ОСОБА_1 .

21.09.2026 в судовому засіданні захисник обвинуваченої ОСОБА_5 - ОСОБА_3 , заявив про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду справи №293/1375/25.

Згідно журналу судового засідання від 21.09.2026 захисник ОСОБА_6 зазначає як на підставу для відводу судді ОСОБА_4 по справі № 293/1375/25: упереджене його ставлення у розгляді справи №293/1375/25, оскільки суддя ОСОБА_4 приймав участь у розгляді даного кримінального провадження та висловив свою позицію, ухваливши обвинувальний вирок від 01.09.2026 стосовно іншого обвинуваченого ОСОБА_7 . Вважає, що подальший розгляд суддею ОСОБА_4 кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 призведе до порушення ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Відтак просить відвести суддю ОСОБА_4 від розгляду кримінальної справи № 293/1375/25.

У судове засідання учасники судового процесу не з`явились.

22.09.2026 захисник направив суду клопотання про розгляд справи без його участі, одночасно в клопотанні зазначає, що заяву про відвід судді підтримує. Додатково зазначає, що обвинувачена ОСОБА_5 не визнає цивільного позову та своєї вини у пред`явленому обвинуваченні.

22.09.2026 на адресу суду надійшло клопотання прокурора, відповідно до якого просить проводити розгляд заяви про відвід судді без його участі, заяву захисника про відвід судді ОСОБА_4 підтримує. Вказує, що суддею ОСОБА_4 у розгляді кримінального провадження №12024060400003543 від 13.11.2024 висловлена позиція при ухвалені обвинувального вирок від 01.09.2026 стосовно ОСОБА_7 , а тому його повторна участь у розгляді вказаного кримінального провадження порушить права обвинуваченої ОСОБА_5 на справедливий суд, яке передбачене ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Представник потерпілої сторони 23.09.2026 подала до суду лопотання про розгляд заяви про відвід судді ОСОБА_4 без її участі. Вказала, що підтримує заяву захисника про відвід судді.

Інші учасники кримінального провадження в судове засідання не з`явились. Про час та місце розгляду заяви про відвід судді повідомлені своєчасно та належним чином.

Суддя ОСОБА_4 будь-яких пояснень по суті заяви не подав.

Згідно положень параграфу 6 глави 3 розділу 1 КПК України, неявка учасників процесу на розгляд заяви про відвід не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні, зокрема:

1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;

2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;

3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;

5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 КПК України порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до п. 12 Висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських суддів для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів, передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає, на здатність судді приймати незалежні рішення.

У цьому випадку незалежність судової влади є втіленням загального принципу: «Ніхто не може бути суддею у власній справі». Значення цього принципу виходить далеко за конкретні інтереси певної сторони у будь-якій суперечці. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але й з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана.

Згідно п. 1 ст. 6 «Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» від 01 листопада 1950 року, ратифікованої Україною 17 липня 1997 року (далі ЄКПЛ), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Білуха проти України» від 09 листопада 2006 року констатовано, що відповідно до усталеної практики Суду, наявність безсторонності відповідно до п. 1 ст. 6 ЄКПЛ повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі.

Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад, відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Оцінюючи доводи захисника ОСОБА_3 , щодо обґрунтування підстав для виникнення сумнівів у неупередженості судді ОСОБА_4 , суд зазначає про їх недоведеність та безпідставність з огляду на наступне.

Ухвалою від 31 серпня 2026 року Черняхівський районний суд Житомирської області у справі №293/1375/25 виділив в окреме провадження матеріали кримінального провадження №12024060400003543 від 13.11.2024 стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191 та ч. 2 ст. 366 КК України.

Вироком від 01 вересня 2026 року Черняхівський районний суд Житомирської області затвердив угоду про визнання винуватості, що укладена 17.06.2026 між начальником Хорошівського відділу Коростишівської окружної прокуратури ОСОБА_8 та обвинуваченим ОСОБА_7 у кримінальному провадженні №12024060400003543 від 13.11.2024.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.2 ст. 366 КК України, та призначено йому узгоджене угодою про визнання винуватості покарання:

- за ч. 5 ст. 191 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки;

- за ч. 2 ст. 366 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 2 (два) роки, зі штрафом в розмірі двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 КК України, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно призначити ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на строк 3 (три) роки, зі штрафом в розмірі двохсот п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_7 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку тривалістю 3 (три) роки не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ч.1,3 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_7 :

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання;

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Зазначений вирок, з-поміж іншого, містить також формулювання обвинувачення згідно обвинувального акта стосовно ОСОБА_7 , виклад змісту угоди про визнання винуватості та мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам КПК України.

Суд зазначає, що при ухваленні вироку від 01.09.2026 на підставі угоди суд лише перевіряв її на відповідність вимогам чинного законодавства, при цьому не досліджував жодні докази та не надавав їм оцінку.

Суд звертає увагу, що під час затвердження угоди про винуватість суд не досліджує докази в повному обсязі щодо інших фігурантів, а лише перевіряє саму угоду на відповідність закону. Сам факт винесення вироку на підставі угоди про визнання винуватості щодо одного з обвинувачених у кримінгальному провадженні не створює реальних підстав сумніватися в неупередженості судді під час судового розгляду кримінального провадження щодо іншого з обвинувачених.

З огляду на вказане, суд відхиляє доводи захисника ОСОБА_3 про формування у суду заздалегідь, до виходу в нарадчу кімнату, висновку про винуватість ОСОБА_5 , що є обвинуваченою у даному кримінальному провадженні, як необґрунтовані.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 25 листопада 2021 року в справі Mucha v. Slovakia (заява № 63703/19) зазначив, що принцип презумпції невинуватості буде порушено, якщо судове рішення чи твердження посадової особи щодо обвинуваченого у кримінальному правопорушенні відображає думку про те, що він винний, до того, як вина цієї особи буде встановлена відповідно до закону. Необхідно принципово розрізняти твердження про те, що хтось лише підозрюється у скоєнні злочину, і чітку заяву, що особа вчинила відповідний злочин за відсутності остаточного обвинувального вироку.

Отже, підстави для відводу судді, передбаченні ст. ст.75,76 КПК України, які б були мотивовані та належним чином підтверджені заявником не наведені та судом не встановлені.

За викладених обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 .

Керуючись ст.ст. 75,76,80,81КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_3 про відвід судді Черняхівського районного суду Житомирської області ОСОБА_4 у розгляді кримінальної справи № 293/1375/25 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.

Суддя ОСОБА_9