Рішення № 140058456, 08.09.2026, Любарський районний суд Житомирської області

Справа № 282/781/26

Провадження № 2/282/545/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

селище Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Носача В.М.,

при секретарі судового засідання Власюк Н.О.,

за участю:

прокурора Чішмана Д.С.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у підготовчому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом керівника Чуднівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Любарської селищної ради Житомирської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки, -

УСТАНОВИВ:

Керівник Чуднівської окружної прокуратури звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Любарської селищної ради Житомирської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди та повернення земельної ділянки.

Позовну заяву мотивує тим, що рішенням Любарської селищної ради №97 від 24.12.2020 надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею в оренду для сінокосіння та випасання худоби, площею 16,2395 га, кадастровий номер 1823187300:06:001:0043, розташованої за межами с.Новий Любар Житомирського району Житомирської області.

У подальшому, між Любарською селищною радою та ОСОБА_1 05.11.2021 укладено договір оренди землі №461, відповідно до якого в оренду передається земельна ділянка для сінокосіння та випасання худоби (01.08) загальною площею - 16,2395 га (кадастровий номер 1823187300:06:001:0043), яка розташована на території Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області. Договір укладено на 7 років і вступає в силу з 05 листопада 2021 року. Орендна плата вноситься орендодавцю в сумі 81147 грн за один рік оренди. ОСОБА_1 зобов`язаний приступити до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому договором оренди землі.

Разом з тим, сектором дізнання відділення поліції №1 Житомирського РУП №1 ГУНП в Житомирській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42026062000000018 за ч.1 ст.254 КК України.

У ході досудового розслідування, 03.06.2026 проведено огляд місця події, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 1823187300:06:001:0043 площею 16,2395 га, яка розташована на території Любарської селищної ради за координатами (49.912986, 27.800390), та перебуває в оренді ОСОБА_1 з цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби. Встановлено, що вказана земельна ділянка оброблена та засіяна рядковим способом сільськогосподарською культурою - соя.

Діяльність ОСОБА_1 щодо розорювання земельної ділянки сільськогосподарського призначення та вирощування сої, яка за своїми характеристиками відноситься до земель для сінокосіння та випасання худоби є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання земельної ділянки за цільовим призначенням.

Позивач зазначає, що використання ОСОБА_1 земельної ділянки з порушенням цільового призначення та умов використання земель, як основного національного багатства, не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні.

В разі отримання відповідачем спірної земельної ділянки як ріллі її нормативна оцінка була б значно вищою від нормативної оцінки пасовищ, а відповідно і орендна плата становила більший розмір.

Любарською селищною радою як представницьким органом не вжито заходів щодо розірвання договору оренди земельної ділянки. Отже, інтереси територіальної громади порушено органом місцевого самоврядування, який діяв всупереч її інтересам та вимогам чинного законодавства.

Таким чином, прокурор дотримався порядку, передбаченого ст.23 Закону України «Про прокуратуру», оскільки Любарська селищна рада заходів щодо усунення виявлених порушень інтересів держави не вжила, зокрема з позовом до суду не звернулись, про такий намір Чуднівську окружну прокуратуру не повідомила. На виконання вимог ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру», Чуднівською окружною прокуратурою попередньо повідомлено Любарську селищну раду про представництво інтересів держави в особі Любарської селищної ради листом від 23.06.2026

На підставі викладеного позивач просить:

- розірвати договір оренди землі №461 від 05.11.2021, укладений між Любарською селищною радою та ОСОБА_1 , предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для сінокосіння та випасання худоби (01.08) загальною площею - 16,2395 га (кадастровий номер 1823187300:06:001:0043), яка розташована на території Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області;

- зобов`язати ОСОБА_1 повернути Любарській селищній раді земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1823187300:06:001:0043 площею 16,2395 га;

- стягнути на користь Житомирської обласної прокуратури 6656,00 грн сплаченого судового збору.

В підготовчому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позовній заяві.

Відповідач в підготовчому засіданні позовні вимоги визнав та не заперечував у їх задоволенні.

Представник Любарської селищної ради в підготовче засідання не з`явився. Подав до суду заяву про розгляд справи без участі представника. Позовні вимоги підтримує та просить суд їх задовольнити.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Згідно ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Рішенням ІІІ сесії VІІІ скликання від 24 грудня 2020 року №97 Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області надано дозвіл ОСОБА_1 на розроблення проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки з подальшою передачею в оренду для сінокосіння та випасання худоби, площею - 16.2395 га, кадастровий номер 1823187300:06:001:0043, розташованої за межами с.Новий Любар Житомирського району Житомирської області.

Рішенням ХІІІ сесії VІІІ скликання від 26 серпня 2021 року №475 Любарської селищної ради Житомирської області затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ОСОБА_1 площею - 16,2395 га для сінокосіння та випасання худоби (01.08) розташованої за межами с.Новий Любар Стрижівського старостинського округу Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

Рішенням ХVІ сесії VІІІ скликання від 27 жовтня 2021 року №572 Любарської селищної ради Житомирської області передано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку площею - 16,2395 га (кадастровий номер 1823187300:06:001:0043) для сінокосіння та випасання худоби (01.08) терміном на 7 років; встановити орендну плату в розмірі, що становить 81147 гривень за один рік оренди.

Договір оренди землі від 05 листопада 2021 року №461 вказує, що орендодавець Любарська селищна рада на підставі рішення 16 сесії 8 скликання Любарської селищної ради від 27.10.2021 року надає, орендар ОСОБА_1 приймає в оренду в строкове платне користування земельну ділянку для сінокосіння та випасання худоби (01.08) загальною площею 16,2395 га, яка розташована на території Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області. Договір укладено на 7 років і вступає в силу з 05 листопада 2021 року. Орендна плата вноситься орендодавцю в сумі, що становить 81147 грн за один рік оренди. Земельна ділянка передається в оренду - для сінокосіння та випасання худоби.

Із акту прийому-передачі земельної ділянки від 05.11.2021 слідує, що орендодавець - Любарська селищна рада передає, а орендар ОСОБА_1 на підставі договору оренди земельної ділянки укладеного 05.11.2021 приймає земельну ділянку загальною площею - 16,2395 га, (кадастровий номер (1823187300:06:001:0043), для сінокосіння та випасання худоби, розташованої на території Любарської селищної ради Любарського району Житомирської області. Земельна ділянка передається у стані, придатному для використання за цільовим призначенням.

Із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, від 17.06.2026 № 482100210 та інформації Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку від 12.02.2026 слідує, що право оренди земельної ділянки кадастровий номер: 1823187300:06:001:0043, площею 16,2395 га зареєстровано за орендарем ОСОБА_1 на сім років. Орендодавець Любарська селищна рада. Цільове призначення земельної ділянки: 01.08 для сінокосіння і випасання худоби.

Витяг № НВ-9970382112026 із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок вказує, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, кадастровий номер 1823187300:06:001:0043 302399,61 грн.

Акт обстеження земельної ділянки від 01 травня 2026 року вказує на те, що комісією встановлено що земельна ділянка площею 16,2395 га, кадастровий номер 1823187300:06:001:0043, перебуває в оренді в ОСОБА_1 за цільовим призначенням для сінокосіння та випасання худоби. За результатом обстеження також визначено, що станом на 01.05.2026 на земельній ділянці проведено поверхневий обробіток, тобто проведено підготовчі роботи для посіву сільськогосподарських культур. Як випливає з пояснення орендаря ОСОБА_1 земельна ділянка підготовлена для посіву багаторічних бобових та злакових трав.

04 травня 2026 року своїм листом Любарська селищна рада попередила ОСОБА_1 про недопустимість використання земельної ділянки для інших цілей, крім сінокосіння та випасання худоби.

Із протоколу огляду місця події від 03.06.2026 встановлено, що місцем огляду являється земельні ділянка кадастровий номер 1823187300:06:001:0043, площею 16,2395 га, яка розташована за межами села Новий Любар Любарської ТГ Житомирського району. Оглядом встановлено, що на земельній ділянці проведено поверхневий обробіток та здійснено посів сільськогосподарської культури соя, що проросла. Також оглядом встановлено, що на поверхні грунту вказаної земельної ділянки, на всій площі наявні рештки сухих рослин сільськогосподарської культури кукурудзи.

Своїм листом 10 червня 2026 року №55.92-2303 вих-26 Чуднівська окружна прокуратура повідомила селищну раду про встановлені порушення з метою вжиття належних заходів реагування.

Статтею 14 Конституції України встановлено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, а у ст. 13 Конституції України, серед іншого, визначено, що земля та водні ресурси, які знаходяться в межах території України, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого відповідні права здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у визначених межах.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

За змістом статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частинами першою та другою статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

У частині першій статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

У статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають не лише суб`єктивні права, але й обов`язки, які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися у разі: 1) розірвання договору за взаємною домовленістю сторін; 2) розірвання договору в судовому порядку; 3) відмови від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором і законом; 4) припинення зобов`язання на підставах, що визначені у главі 50 ЦК України; 5) недійсності договору (його нікчемності або визнання його недійсним за рішенням суду) (постанова Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17).

У частинах першій та третій статі 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до частин другої та третьої статті 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюються або припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом (частина друга статті 792 ЦК України).

Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов`язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі».

Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (статті 1, 13 Закону України «Про оренду землі»).

Примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі використання земельної ділянки не за цільовим призначенням (пункт «а» частини першої статті 143 ЗК України).

Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням може бути підставою для припинення в судовому порядку як права власності, так і права користування нею (постанова Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 477/2330/18 (пункт 50)).

Однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є її використання не за цільовим призначенням (пункт «ґ» частини першої статті 141 ЗК України).

Поняття «використання земельної ділянки не за цільовим призначенням» стосується тих випадків, коли на ділянці із певним цільовим призначенням проводиться діяльність, яка виходить за межі цільового призначення та передбачає фактичне використання такої ділянки. Дострокове розірвання договору оренди можливе, зокрема, на вимогу однієї зі сторін договору за рішенням суду у випадках, передбачених законом або договором. Окремою підставою для примусового припинення права користування земельною ділянкою на умовах оренди є використання орендарем цієї ділянки не за цільовим призначенням (постанова Верховного Суду від 04 лютого 2025 року у справі № 916/3679/23).

Згідно з частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

Орендодавець має право, зокрема вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди (частина перша статті 24 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Верховний Суд у постанові від 04 червня 2025 року у справі № 550/1079/21 (провадження № 61-13919св23) погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення вимог розірвати договір оренди землі та зобов`язати відповідача повернути земельну ділянку, призначену для сінокосіння і випасання худоби, оскільки він використовував цю ділянку не за її цільовим призначенням, обробив ґрунт механічним способом і засіяв сільськогосподарську культуру .

За змістом частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За обставин даної справи, із досліджених судом доказів встановлено, що цільове призначення земельної ділянки площею 16.2395 га, кадастровий номер 1823187300:06:001:0043 для сінокосіння та випасання худоби (01.08.).

В договорі оренди земельної ділянки від 05.11.2021 його сторонами узгоджено, що ця ділянка передається в оренду для сінокосіння та випасання худоби (п. 6 Договору).

Отже, умовами договору оренди укладеного Любарською селищною радою та відповідачем прямо передбачено обов`язок орендаря використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення. Відповідач замість використання спірної земельної ділянки для сінокосіння та випасання худоби, здійснив обробіток ґрунту та посіяв сільськогосподарську культуру - сою, чим порушив умови договору. Ці порушення є істотними, оскільки суперечить правовому режиму земель відповідної категорії та позбавляють орендодавця можливості забезпечити використання земельної ділянки відповідно до її цільового призначення. Таким чином, таке порушення є підставою для дострокового розірвання договору, а також для покладення на відповідача обов`язку повернути земельну ділянку відповідній територіальній громаді.

Надані докази у сукупності доводять доводи прокурора про нецільове використання земельної ділянки відповідачем.

Розірвання договору оренди в цьому випадку є наслідком істотного порушення відповідачем умов договору та вимог земельного законодавства і не є надмірним або непропорційним заходом реагування, оскільки спрямоване на відновлення законності у сфері земельних відносин.

Таким чином, втручання у майнове право відповідача відповідає вимогам законності, переслідує легітимну мету та забезпечує справедливий баланс між інтересами територіальної громади та правами орендаря.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для розірвання договору оренди, зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку Любарській селищній раді.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч.1 ст.133 ЦПК України).

На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь Житомирської обласної прокуратури підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6656,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76-81, 141, 142, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Розірвати договір оренди землі №461 від 05.11.2021, укладений між Любарською селищною радою (код 04345664) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), предметом якого є земельна ділянка сільськогосподарського призначення для сінокосіння та випасання худоби (01.08) загальною площею - 16,2395 га (кадастровий номер 1823187300:06:001:0043), яка розташована на території Любарської селищної ради Житомирського району Житомирської області.

Зобов`язати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) повернути Любарській селищній раді (код ЄДРПОУ 04345664) земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 1823187300:06:001:0043 площею 16,2395 га.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Житомирської обласної прокуратури (10008, м.Житомир, вул.С.Ріхтера, 11, код ЄДРПОУ 02909950, банк платника Державна казначейська служба України, м.Київ, код отримувача 02909950, рахунок отримувача UА598201720343110001000011049, 6656 (шість тисяч шістсот п`ятдесят шість) грн. сплаченого судового збору.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя В.М. Носач