Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 296/5584/26
2/296/3741/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
"09" вересня 2026 р. м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира у складі
головуючої судді - Пилипюк Л. М.,
за участю секретаря судового засідання Бартащук К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
08 травня 2026 року до Корольовського районного суду м. Житомира надійшла позовна заява ТзОВ «Слон Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обгрунтовано тим, що 19 липня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 2395334 (далі по тексту рішення Кредитний договір). Вказаний договір був підписаний електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер телефону відповідача, що підтверджується умовами договору, реквізитами та підписами сторін.
Відповідно до умов Кредитного договору позичальник ОСОБА_1 отримала кредитні кошти в розмірі 32 000 гривень строком на 360 календарних днів. Відповідач зобов`язалась повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти своєчасно не повернула, розмір її заборгованості за Кредитним договором становить 90 080,00 гривень, з яких тіло кредиту 32 000,00 гривень; проценти за користування кредитом 58 080,00 гривень.
На підставі наведеного позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Слон Кредит» заборгованість за договором № 2395334 про надання споживчого кредиту від 19 липня 2025 року в розмірі 90 080,00 гривень. Крім того, позивач просить відшкодувати йому за рахунок відповідача понесені судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662,40 гривень.
Ухвалою судді Корольовського районного суду м. Житомира від 12 травня 2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Представник позивача ТОВ «Слон Кредит» у судове засідання не з`явився, попередньо заявив про розгляд справи без його участі та надав згоду на заочний розгляд справи.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи. Установлено, що відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 . Матеріали справи містять відомості про те, що позивачем належно виконано вимоги ч. 7 ст. 43 ЦПК України та надіслано відповідачу на адресу зареєстрованого місця проживання копію позовної заяви з додатками. Крім того, відповідачу копія ухвали про відкриття провадження, а також судова повістка надіслані рекомендованим листом на адресу зареєстрованого місця проживання, що відповідає вимогам п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України. Однак, відповідне поштове відправлення повернуте на адресу суду неврученим відповідачу з відміткою пошти про причину повернення «адресат відсутній за вказаною адресою». А тому, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається такою, що отримала судову повістку. Враховуючи, що судом вжито належних заходів для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, а також, беручи до уваги строки розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалення рішення.
Відповідач у встановлений судом строк правом на подання письмового відзиву на позовну заяву не скористався.
Враховуючи умови, передбачені ст. 280 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази у справі, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд установив, що 19 липня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір № 2395334 про надання споживчого кредиту по продукту «Зручний», який підписано електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора К575.
За умовами Кредитного договору ТОВ «Слон Кредит» надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 32 000,000 гривень (п. 1.3 договору) строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 1.5 Кредитного договору за користування кредитом ОСОБА_1 сплачує ТОВ «Слон Кредит» проценти за наступними умовами: підвищена процентна ставка становить 15% в день та застосовується за перший день користування кредитом; стандартна процентна ставка становить 3 % в день та застосовується з другого дня користування кредитом включно до 17.08.2025; знижена процентна ставка - 0,3 %. Денна процентна ставка на дату укладення договору складає 0,971% в день, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії (п.п. 1.7.1 договору). Загальні витрати на дату укладення договору складають 111 840,00 гривень, якщо застосовано стандартну процентну ставку протягом періоду її дії (п.п. 1.8.1 договору).
Пунктом 2.1 Кредитного договору передбачено, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Факт видачі кредитних коштів підтверджується повідомленням ТОВ «Пейтек» №20260107-66 від 07.01.2026.
Також від АТ «Ідея Банк» на виконання ухвали суду про витребування доказів надійшла інформація, що платіжна картка № НОМЕР_2 приєднана до рахунку № НОМЕР_3 , який відкритий на ім`я ОСОБА_1 19.07.2025 за реквізитами картка № НОМЕР_2 зарахований переказ коштів в сумі 32 000,00 гривень.
Отже, ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі.
З наданого розрахунку заборгованості встановлено, що відповідач не здійснювала сплату заборгованості.
Позивачем було надіслано ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення споживчого кредиту від 03.11.2025.
В подальшому, ОСОБА_1 свої зобов`язання за договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим, станом на день подачі позову, утворилася заборгованість у розмірі 90 080,00 гривень, з яких тіло кредиту - 32000,00 гривень; проценти за користування кредитом 58 080,00 гривень.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори).
За змістом ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
З врахуванням встановлених обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного Кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення кредитних коштів.
Також суд ураховує, що відповідач відзиву на позовну заяву не подала, наявності заборгованості не спростувала.
Отже, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №2395334 від 19 липня 2025 року у розмірі 90 080 гривень, з яких тіло кредиту - 32000,00 грн; проценти 58 080,00 гривень.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв`язку з висновком суду про задоволення позову з відповідача на користь позивача слід стягнути 2 662,40 грн судового збору.
Керуючись ст. 2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279-282, 352, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» заборгованість за кредитним договором №2395334 від 19 липня 2025 року у розмірі 90 080 (дев`яносто тисяч вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Слон Кредит», адреса місцезнаходження: пр-т Берестейський, 90А, м. Київ, ЄДРПОУ 42350798;
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1
Суддя Корольовського районного суду
міста Житомира Лілія ПИЛИПЮК
Судове рішення № 140058415, Корольовський районний суд м. Житомира було прийнято 09.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 296/5584/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: