Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 162/636/26
Провадження № 2/162/493/2026
ЛЮБЕШІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
(заочне)
23 вересня 2026 року селище Любешів
Любешівський районний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Савича А. С.,
з участю секретаря судового засідання Гичук О. М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
В С Т А Н О В И В:
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" через свого представника Бовсуновську Ю. С. та через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свій позов обґрунтовує тим, що 01.04.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 , за допомогою вебсайту (creditkasa.com.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в рамках якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1534-4991. Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на наступних умовах: сума кредиту 6000,00 гривень; строк кредитування 365 днів; базовий період 28 днів; знижена процентна ставка 1,00%/0,74% в день; стандартна процентна ставка 1,00% в день. Також Додатковою угодою №1 від 17.05.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1534-4991 від 01.04.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2600,00 гривень. Також Додатковою угодою №2 від 26.05.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1534-4991 від 01.04.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 7000,00 гривень. Також Додатковою угодою №3 від 21.06.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1534-4991 від 01.04.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1200,00 гривень. Також Додатковою угодою №4 від 08.07.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1534-4991 від 01.04.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3400,00 гривень. Також Додатковою угодою №5 від 24.07.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1534-4991 від 01.04.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 2400,00 гривень. Також Додатковою угодою №6 від 14.10.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1534-4991 від 01.04.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 800,00 гривень. Також Додатковою угодою №7 від 28.10.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1534-4991 від 01.04.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1500,00 гривень. Також Додатковою угодою №8 від 24.11.2025 до Договору про відкриття кредитної лінії №1534-4991 від 01.04.2025 Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1600,00 гривень. Зазначає, що кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме, отримавши кредитні кошти. Відповідач не скористалася своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання нею грошових коштів. Надалі, відповідач, всупереч умовам кредитного договору, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування, встановленого умовами кредитного договору. Станом на 02.06.2026, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 22986,24 гривень, що складається: прострочена заборгованість за кредитом 5317,30 гривень; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 7305,60 гривень та заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 10363,34 гривень. Враховуючи вищенаведене, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 22986,24 гривень та судові витрати.
Станом на день розгляду справи відзив на позов від відповідача до суду не надходив.
Ухвалою судді Любешівського районного суду Волинської області від 29.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням (викликом) сторін (а.с.146).
У судове засідання представник позивача не з`явився, в матеріалах позовної заяви наявне клопотання про розгляд справи без його участі. Не заперечуючи проти заочного розгляду справи, просить позовні вимоги задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи шляхом надіслання судової повістки про виклик до суду за фактичним місцем реєстрації, а також розміщенням оголошення у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України на офіційному вебсайті Судової влади України. Причину неявки в судове засідання відповідач не повідомив, будь-яких клопотань, а також відзив на позов не подав.
Як визначено у ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак не з`явився в судове засідання, відзиву на позов не подав, про причини неявки не повідомив та враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Суд установив, що о 21 год 51 хв 01.04.2025 між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено в електронній формі договір про відкриття кредитної лінії № 1534-4991 продукту «MiniKasa» (а.с.13-23).
Відповідно до пункту 4.1 договору первісна сума кредиту становила 6000,00 гривень, базовий період 28 календарних днів, строк кредитування 365 календарних днів. Пунктом 4.10 договору передбачено нарахування процентів на залишок неповерненої суми кредиту за кожен день користування коштами. Стандартна процентна ставка: 1% - протягом 180 днів та 0,74% - починаючи з 181 дня.
На підставі додаткових угод позивач надав відповідачу додаткові кошти: 17.05.2025 2600,00 гривень, 26.05.2025 7000,00 гривень, 21.06.2025 1200,00 гривень, 08.07.2025 3400,00 гривень, 24.07.2025 2400,00 гривень, 14.10.2025 800,00 гривень, 28.10.2025 1500,00 гривень, 24.11.2025 1600,00 гривень. Загалом відповідачу перераховано 20500,00 гривень. Надання коштів підтверджується квитанцією платіжної системи, довідкою про перерахування кредиту та відомостями фінансово-розрахункової установи (а.с.76,зворот-117).
За змістом статей 205, 207, 626, 627, 628, 638 ЦК України договір може бути укладений в електронній формі, а використання сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
У постановах від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 09.09.2020 у справі №732/670/19 та від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 Верховний Суд зазначив, що електронний договір, підписаний одноразовим ідентифікатором, є укладеним у письмовій формі, а без одержання такого ідентифікатора та здійснення відповідних дій в інформаційній системі кредитодавця договір не міг би бути укладений.
Отже, факт укладення кредитного договору та одержання відповідачем коштів суд вважає доведеним. Це також підтверджується подальшим укладенням відповідачем додаткових угод та здійсненням ним численних платежів на виконання договору.
Пунктом 4.11 договору встановлено одноразову комісію за видачу кредиту в розмірі 15 % від суми виданих коштів. Таку ж комісію передбачено додатковими угодами щодо кожної наступної видачі коштів. Позивач нарахував 900,00 гривень комісії за первісну видачу та 3075,00 гривень за додаткові видачі, разом 3975,00 гривень, і повністю погасив цю суму за рахунок платежів відповідача.
За частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору кредитодавець безоплатно надає споживачеві інформацію про поточний розмір його заборгованості та іншу інформацію, надання якої передбачене законом. Частиною п`ятою статті 12 цього Закону визначено, що умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Надання суми кредиту є виконанням основного обов`язку кредитодавця за кредитним договором та здійснюється у його власних інтересах, а не є окремою додатковою чи супровідною послугою для споживача. Договір не містить переліку самостійних послуг, за які встановлена комісія, та не розкриває їх змісту. Фактично комісія визначена як ще одна складова плати за саме надання кредиту поряд із процентами.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 у справі №496/3134/19 наголосила, що об`єктом зобов`язання не можуть бути дії, які кредитодавець вчиняє на власну користь, а умова договору про оплату послуг, які за законом мають надаватися безоплатно, є нікчемною. Подібний підхід щодо відсутності правових підстав для комісії за надання кредиту застосовано Верховним Судом у постанові від 10.01.2024 у справі №727/5461/23.
Тому умови договору та додаткових угод про комісію за видачу кредиту є нікчемними, а зарахування 3975,00 гривень із внесених відповідачем коштів у рахунок такої комісії не може враховуватися під час визначення залишку дійсного зобов`язання.
Із розрахунку позивача вбачається, що поряд із договірними процентами за користування кредитом він нараховував проценти як відповідальність за прострочення відповідно до статті 625 ЦК України. Загальна сума таких нарахувань становила 13250,00 гривень. Із платежів відповідача на їх погашення позивач зарахував 2886,66 гривень, а 10363,34 гривень визначив як непогашений залишок.
Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу. Неустойка та інші платежі, нараховані з 24.02.2022 за прострочення виконання кредитних зобов`язань, підлягають списанню кредитодавцем.
У постанові від 18.10.2023 у справі №706/68/23 Верховний Суд зазначив, що пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України застосовується до кредитних правовідносин та звільняє позичальника від відповідальності, передбаченої статтею 625 ЦК України. Пленум Верховного Суду в постанові від 07.02.2025 №6 підтвердив спеціальний характер цієї норми та відсутність підстав ставити під сумнів її застосування.
Оскільки всі проценти за статтею 625 ЦК України в цій справі нараховані під час воєнного стану, вони підлягали списанню. Отже, 2886,66 гривень, які позивач уже одержав від відповідача та зарахував на погашення таких нарахувань, підлягають у межах перевірки заявленого боргу врахуванню як виконання дійсних зобов`язань за договором.
Неподання відповідачем відзиву не звільняє позивача від обов`язку довести існування заборгованості та її розмір. Суд відповідно до статей 12, 13, 76-81, 89 ЦПК України повинен перевірити законність усіх складових розрахунку та правильність зарахування кожного платежу.
Згідно з принципом jura novit curia суд самостійно здійснює правову кваліфікацію спірних відносин і застосовує норми права, що їх регулюють, незалежно від посилань сторін. Якщо нікчемність правочину або його умови встановлена законом, суд враховує її без окремої заяви сторони. Такий висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 04.06.2019 у справі №916/3156/17.
За приписами статті 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов`язання у повному обсязі вона погашає вимоги кредитора у встановленій законом черговості, якщо інше не визначене договором. Після виключення нікчемної комісії та платежів, які підлягали списанню на підставі пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, внесені відповідачем кошти мають зараховуватися спочатку на погашення належно нарахованих договірних процентів, а решта на зменшення основного боргу. Подальші проценти нараховуються вже на фактичний, зменшений після кожної оплати залишок кредиту.
За наданим позивачем розрахунком відповідач здійснив 9 платежів на загальну суму 49572,22 гривень. Позивач зарахував із них на договірні проценти, на проценти за статтею 625 ЦК України, на комісію та на основний борг. Саме таке зарахування спричинило збереження штучно завищеного залишку основного боргу й подальше нарахування процентів на нього.
Суд здійснив послідовний хронологічний перерахунок усіх платежів, виключивши комісію та проценти за статтею 625 ЦК України. Кожен платіж спрямовано спочатку на погашення належних договірних процентів, а залишок на основний борг; проценти за кожний наступний день обчислено на фактичний залишок кредиту із застосуванням ставок, зазначених самим позивачем у щоденному розрахунку.
За результатами перерахунку з платежу 8760,00 гривень від 29.04.2025 1740,00 гривень погашають проценти, а 7020,00 гривень основний борг, переплата становить 1020,00 гривень.
Після додаткової видачі 2600,00 гривень та 7000,00 гривень платежем 5418,00 гривень від 10.06.2025 погашено 1596,60 гривень процентів та 3821,40 гривень основного боргу, залишок якого становить 5778,60 гривень. Після наступної додаткової видачі 1200,00 гривень та 3400,00 гривень платежем 5767,92 гривень від 11.07.2025 погашено 2179,37 процентів та 3588,55 гривень основного боргу, залишок якого становить 6790,05 гривень. Після наступної додаткової видачі 2400,00 гривень, загальна сума основного боргу становила 9190,05 гривень, платежем 5829,04 гривень від 08.08.2025 погашено 2309,21 гривень процентів та 3519,83 гривень основного боргу, залишок якого становить 5670,22 гривень. Платежем 6044,83 гривень від 10.09.2025 погашено 1835,97 гривень процентів та 4208,86 гривень основного боргу, залишок якого становить 1461,36 гривень. Платежем 4200,00 гривень від 10.10.2025 погашено 396,32 гривень процентів та 3803,68 гривень основного боргу, переплата становить 2342,32 гривень. Після додаткової видачі 800,00 гривень та 1500,00 гривень платежем 4845,95 гривень від 10.11.2025 погашено 327,38 гривень процентів та 4473,83 гривень основного боргу, переплата якого становить 2173,83 гривень. Після додаткової видачі 1600,00 гривень платежами 4519,00 гривень від 10.12.2025 та 4187,48 гривень від 12.01.2026 погашено 272,00 гривень процентів та 1600,00 гривень основного боргу, переплата якого становить 6834,48 гривень.
Питання про повернення коштів, сплачених понад дійсний розмір зобов`язання, суд не вирішує, оскільки відповідної вимоги відповідач не заявляв.
Таким чином, наданий позивачем розрахунок не підтверджує існування заявленої заборгованості, оскільки ґрунтується на юридично помилковому порядку зарахування платежів. Проведений судом перерахунок свідчить про повне виконання відповідачем належних зобов`язань за кредитним договором. Тому вимоги про стягнення 5317,30 гривень основного боргу, 7305,60 гривень процентів та 10363,34 гривень заборгованості за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України є необґрунтованими й задоволенню не підлягають.
Позивач сплатив за подання позову судовий збір у розмірі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № 56930 від 14.07.2026.
Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю, понесені позивачем витрати зі сплати судового збору відшкодуванню за рахунок відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, статей 11, 12 Закону України «Про споживче кредитування», статей 205, 207, 215, 509, 526, 534, 599, 610, 625, 626, 628, 629, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-282 ЦПК України, суд
У Х В А Л И В:
У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.
Судові витрати зі сплати судового збору залишити за позивачем.
Заочне рішення може бути переглянуте Любешівським районним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Позивач має право оскаржити рішення до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом установлених ЦПК України строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, чи якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.
Повний текст заочного рішення суду складено 23.09.2026.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133; код ЄДРПОУ 38548598.
Представник позивача: Бовсуновська Юлія Сергіївна, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407, м. Київ, 01133, РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Любешівського районного суду
Волинської області А. С. Савич
Судове рішення № 140057924, Любешівський районний суд Волинської області було прийнято 23.09.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 162/636/26. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: