Рішення № 140057676, 24.09.2026, Камінь-Каширський районний суд Волинської області

Справа № 157/1462/25

Провадження №2/157/91/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

24 вересня 2026 року місто Камінь-Каширський

Камінь-Каширський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Гамули Б.С.,

з участю секретаря судового засідання Плакоша Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивовано тим, що 06 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (надалі ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі відповідач) укладено договір №4625210 про надання коштів на умовах споживчого кредиту (надалі договір). На умовах, встановлених договором, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. За взаємною згодою, сторони погодили наступні умови договору: відповідно до п. 1.2. тип кредиту кредит, сума кредиту складає 5000 грн. Згідно з п. 1.3 договору строк кредиту 360 днів: із 06.05.2024 по 01.05.2025. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. На пільговий строк 30 днів із позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 1,5 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього у як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5% у день. На підставі погоджених умов, викладених в п. 2.1. договору ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачем вказано особисто під час укладання договору. Відповідно до зазначених вище умов договору, ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання перед ОСОБА_1 виконало та надало йому кредит в сумі 5000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану банком АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується копією довідки платіжного провайдера ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» (детальна інформація викладена в розділі 4. «Щодо зарахування грошових коштів на платіжну карту відповідача»). В подальшому позичальником було підписано додатковий договір від 14.05.2024 та відповідно кошти у розмірі 3000 гривень від первісного кредитора згідно з договором були надіслані платіжною системою ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» на картку споживача.

Відповідач, оформлюючи кредитний договір здійснив всі необхідні дії, викладені в розділі 2. «Процедура укладання електронного кредитного договору» цієї позовної заяви, що визначені розділом 6. «Особливості укладення кредитних договорів зі споживачами в електронній формі через ITC товариства» правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», та уклав кредитний договір. Відповідно до реквізитів договору №4625210 від 06.05.2024, укладеного між сторонами, відповідач підписав договір за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «75775». Таким чином, відповідач має примірник оригіналу кредитного договору та паспорту споживчого кредиту. Доступ до особистого кабінету клієнта має тільки відповідач. Враховуючи зазначене, той факт, що договір між первісним кредитором та відповідачем укладено в електронному вигляді, із застосуванням електронного підпису, відповідно до вимог чинного законодавства України, не може бути спростовано.

За даними поденного розрахунку заборгованості за договором №4625210 від 06.05.2024 у період із 06.05.2024 по 31.03.2025 включно первісним кредитором було нараховано проценти за користування грошовими коштами загальною сумою 30 837 грн 43 к. Сума заборгованості за договором розрахована первісним кредитором у формі поденного розрахунку заборгованості, відповідно до умов договору.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед первісним кредитором, 31.03.2025 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» на підставі договору факторингу №31-1/03/2025 за плату відступило, а ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» набуло право грошової вимоги до відповідача. До Позивача відповідно до укладеного договору факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №4625210 від 06.05.2024 загальна сума заборгованості склала 42 837 грн 41 к., з якої заборгованість з тіла кредиту 7999 грн 98 к., заборгованості за процентами 30 837 грн 43 к. та заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам у розмірі 4000 грн.

Станом на дату укладання договору факторингу №31-1/03/2025, строк дії договору №4625210 від 06.05.2024 не закінчився. А тому, в межах строку дії договору, укладеного між первісним кредитором та відповідачем, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати факторингу 01.04.2025 донараховано відсотки за (30 календарних днів). 8000 грн х 1,5% = 119,9997 грн х 30 календарних днів = 3599,991 грн відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Після укладання договору факторингу та переходу права вимоги до позивача, відповідач не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ані на рахунки ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», ані на рахунки первісного кредитора. Фактично таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за договором №4625210 від 06.05.2024 загальною сумою 42 437 грн 40 к., яка складається з суми заборгованості з тіла кредиту 7999 грн 98 к., нарахованих процентів первісним кредитором 30 837 грн 43 к., 3599 грн 99 к. відсотки нараховані ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ».

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість у розмірі 42 437 гривень 40 копійок, судовий збір у сумі 2422 гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 гривень. Крім того, просить в порядку частин десятої, одинадцятої статті 265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечив.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та відзиву на позов не подав.

Враховуючи норми ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підставним і таким, що підлягає до часткового задоволення.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України). Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частин 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ. Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Судом встановлено, що 06 травня 2024 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено договір №4625210 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який підписаний відповідачем електронним підписом 75775, тобто у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.4 кредитного договору на умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 5000 гривень. За взаємною згодою сторін сума кредиту може бути збільшена, про що сторонами укладається додатковий договір. При цьому сторони погодили, що збільшення суми кредиту можливе до дати здійснення клієнтом першого платежу за договором, відповідно до графіку платежів (п. 1.3 цього договору). Строк кредитування 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів визначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується графік платежів), що є додатком №1 до цього договору. Строк кредитування, а також термін (дата) повернення (виплати) кредиту, встановлені договором, можуть бути змінені (продовжені) за письмовою згодою сторін, шляхом підписання сторонами додаткового договору до цього договору. Ініціювання клієнтом продовження строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов цього договору в бік погіршення для клієнта. У клієнта наявне право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту, встановлених договором, на підставі звернення до товариства із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора. Рекомендовані дати внесення клієнтом грошових коштів для уникнення простроченої заборгованості за кредитом, визначені у графіку платежів друга колонка «Дата видачі кредиту/дата платежу». Тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти на таких умовах: стандартна процента ставка становить 1,50% за кожен день користування кредитом та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору. Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні стандартної процентної ставки дорівнює 1,5% та розрахована за формулою вказаною в договорі.

Згідно з пунктами 1.5, 1.6 договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредитування 9541,79% річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 32 000 грн.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_2 . Суму кредиту (його частину) товариство перераховує протягом двох днів із моменту укладення цього договору. Дати надання кредиту: 06.05.2024 або 07.05.2024.

Крім цього, між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 14 травня 2024 року підписано додатковий договір до договору №4625210 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.05.2024, згідно з п. 1.2 якого сторони за взаємною згодою домовились, що згідно з умовами цього додаткового договору товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту, яка надається згідно з цим додатковим договором складає: 3000 гривень.

Пунктами 1.3.-1.4 цього додаткового договору вирішено внести зміни у п. 1.2. договору та викласти його у наступній редакції: «1.2. На умовах, встановлених договором, товариство зобов`язується надати клієнту грошові кошти в гривні (далі кредит) на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Тип кредиту кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 8000 гривень.» Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Сума кредиту на дату укладення цього додаткового договору, з урахуванням платежів, здійснених клієнтом за договором, складає: 8000 гривень.

Згідно з пунктами 1.7-1.8 додаткового договору з врахуванням зміненої суми кредиту за договором (п.п. 1.2-1.3. додаткового договору) визначити, що орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення цього додаткового договору складає: за стандартною ставкою за весь строк кредиту 9562,05% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 9562,05% річних. З врахуванням зміненої суми кредиту за договором (п.п. 1.2-1.3. додаткового договору) орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення цього додаткового договору складає: за стандартною ставкою 50 795 грн; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої ставки 50 795 грн.

Зазначений додатковий договір підписаний його сторонами, зокрема, відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 22611.

Сторонами також підписано паспорти споживчого кредиту, додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4625210 від 06.05.2024, додаток №1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4625210 від 06.05.2024 в редакції додаткової угоди №4625210-Т1 від 14.05.2024, додаток №1 від 07.06.2024 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4625210 від 06.05.2024, додаток №1 від 17.07.2024 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №4625210 від 06.05.2024.

На виконання умов договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06.05.2024 та додаткового договору до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 14.05.2024 ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» 06.05.2024 було здійснено переказ коштів в сумі 5000 грн та ТОВ «Універсальні платіжні рішення» 14.05.2024 було здійснено переказ коштів в сумі 3000 грн, які зараховані на карту НОМЕР_1 , що підтверджується повідомленнями №20250409-106 та №1-0904 від 09.04.2025.

На виконання ухвали суду про витребування доказів АТ КБ «Приватбанк» направило інформацію стосовно рахунків ОСОБА_1 і повідомило, що на ім`я ОСОБА_2 у банку емітовано карту № НОМЕР_3 (IBAN НОМЕР_4 ) та по вказаному рахунку було зарахування коштів на суму 5000 UAH 06.05.2024.

Таким чином, суд вважає доведеним факт укладення договору №4625210 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та виконання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свого зобов`язання щодо надання коштів у сумі 8000 грн. Цей кредитний договір є дійсним, у судовому порядку не оскаржувався.

Згідно з розрахунком заборгованості за договором №4625210 від 06.05.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту ОСОБА_3 на виконання умов договору кошти сплачував частково, внаслідок чого станом на 31.03.2025 у нього виникла заборгованість у розмірі 42 837 грн 41 к., з яких 7999 грн 98 к. за тілом кредиту, 30 837 грн 43 к. проценти за користування кредитом та 4000 грн штрафні санкції.

У позовній заяві позивач не ставить вимогу про стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями, тому суд не вирішує правомірності нарахування штрафних санкцій.

При цьому суд не погоджується із зазначеним розрахунком в частині нарахування відсотків за користування кредитом.

Позивач на підставі пункту 1.4 вказаного договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту та п. 1.6 додаткового договору до цього договору нарахував відповідачу проценти за ставкою 1,486% за кожен день користування кредитом, що підтверджується розрахунком заборгованості. Проте, умови п. 1.4 договору та п. 1.6 додаткового договору в частині нарахування процентів за такими ставками за кожен день користування кредитом не можуть бути застосовані, оскільки є нікчемними.

Згідно з ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (далі Закон) максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1,00 %. Зміни до вказаної статті набули чинності 24.12.2023 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Натомість відповідачу, всупереч наведених норм права нараховувалися проценти за користування кредитом понад 1,00% в день. Процентна ставка позивачем не змінювалася відповідно до змін у Законі і нарахування здійснювалося всупереч законодавству.

Враховуючи, що самим Законом України від 22.11.2023 «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» було передбачено те, що він набирає чинності 24.12.2023, а договір та додатковий договір було укладено відповідно 06.05.2024 та 14.05.2024, тобто після набрання чинності цим Законом та після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», а тому умови договору щодо встановлення розміру процентної ставки на рівні 1,50% та 1,486% відповідно є нікчемними, згідно ч. 5 ст. 8 та ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування». Заборгованість за процентами за укладеним між сторонами договором слід розраховувати виходячи із встановленої ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» максимальної денної процентної ставки в 1% з урахуванням строку дії договору та часткової сплати боргу відповідачем.

Із розрахунку заборгованості за вказаним договором вбачається, що відповідач на погашення заборгованості сплатив грошові кошти, зокрема: 07.06.2024 на суму 3555 грн 01 к.,17.07.2024 4799 грн 60 к., у загальному розмірі 8354 грн 62 к., які були зараховані на погашення основного боргу та відсотків. За таких обставин суд здійснює перерахунок заборгованості відповідача за процентами за користування позикою із врахуванням сплаченої відповідачем.

Так, за період із 06.05.2024 до 13.05.2024 (8 днів) сума відсотків за ставкою 1% на день становить 400 грн (5000 грн х 1% х 8).

У період із 14.05.2024 до 06.06.2024 включно (24 дні) з урахуванням збільшення тіла кредиту до 8000 грн сума відсотків за ставкою 1% на день становить 1920 грн (8000 грн х 1% х 24).

У зв`язку зі сплатою 07.06.2024 відповідачем 3555 грн 0,01 к. на погашення заборгованості, ця сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за процентами та часткове погашення тіла кредиту, тому станом на 07.06.2024 залишок заборгованості відповідача за кредитом, з урахуванням часткового погашення, становив: тіло кредиту 6844 грн 99 к. (8000 грн (3555 грн 0,01 к 400 грн 1920 грн 80 грн)). Відсотки повністю сплачені та 1155 грн 0,01 к. зарахована на погашення тіла кредиту.

У період із 08.06.2024 до 16.07.2024 (39 днів) сума відсотків за ставкою 1% на день становить 2669 грн 55 к. (6844 грн 99 к. х 1% х 39).

У зв`язку зі сплатою 17.07.2024 відповідачем 4799 грн 0,01 к. на погашення заборгованості, ця сума повинна була бути спрямована на погашення заборгованості за процентами та часткове погашення тіла кредиту, тому станом на 17.07.2024 залишок заборгованості відповідача за кредитом, з урахуванням часткового погашення, становив: тіло кредиту 4783 грн 98 к. (6844 грн 99 к. (4799 грн 0,01 к 2669 грн 55 к. 68 грн 45 к.)). Відсотки повністю сплачені та 2061 грн 0,01 к. зарахована на погашення тіла кредиту.

За період із 18.07.2024 до 31.03.2025 (257 днів) сума відсотків за ставкою 1% на день становить 12 294 грн 88 к. (4783 грн 98 к. х 1% х 257).

Загальна сума несплачених відсотків за договором становить 12 294 грн 88 к.

Таким чином загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором станом на момент укладення договору факторингу становив 17 078 грн 86 к., з яких 4783 грн 98 к. тіло кредиту та 12 294 грн 88 к. нараховані відсотки.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (ч. 1 ст. 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відступлення права вимоги за суттю означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

31.03.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» (клієнт) та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (фактор) було укладено договір факторингу №31-1/03/2025. Згідно з п. 1.1. договору факторингу, за цим договором фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1 та є невід`ємною частиною договору.

Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №231-1/03/2025 від 31.03.2025, реєстром боржників від 31.03.2025, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» підтверджується набуття права грошової вимоги до відповідача в сумі 42 837 грн 41 к., з яких: 7999 грн 98 к. заборгованість за сумою кредиту; 30 837 грн 43 к. заборгованість за відсотками та 4000 грн заборгованість за пенею, штрафними санкціями.

Суд погоджується, що перехід права вимоги позивача ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до відповідача ОСОБА_1 за договором №4625210 про надання коштів на умовах споживчого кредиту відбувся у встановленому законодавством порядку, проте не погоджується із розміром заборгованості, перерахунок якої зроблений судом.

ТОВ «Лінеура Україна» повідомило відповідача про відступлення прав вимоги за вказаним договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту новому кредитору ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» та про необхідність погашення заборгованості новому кредитору.

Починаючи з 01 квітня 2025 року до 30 квітня 2025 року, відповідно до п. 1.4. умов договору №4625210 від 06.05.2024, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» здійснювало нарахування відсотків за користування кредитом в розмірі 1,4999% на суму основного боргу 7999,98 грн, оскільки ОСОБА_1 і надалі не сплачував заборгованість. Нарахування підтверджується розрахунком заборгованості, сформованим ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», згідно з яким заборгованість за процентами становить 3599 грн 70 к.

Суд вважає таке нарахування відсотків ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» безпідставним, оскільки згідно з п. 1.2 договору факторингу з ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» від 31.03.2025, до фактора перейшло право вимоги заборгованості, тобто грошового зобов`язання боржників перед клієнтом, яким є ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», а не фактор ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», що містяться у реєстрі боржників, які належать до сплати клієнту боржниками у зв`язку з наданими кредитами. Подальше нарахування фактором відсотків, тобто збільшення боргу, не передбачено умовами договору факторингу.

Суд дійшов висновку, що нарахування відсотків ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» за кредитним договором суперечить умовам договору факторингу №31-1/03/2025, тому вимога в частині стягнення нарахованих відсотків задоволенню не підлягає.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Оскільки сума заборгованості відповідача за договором №4625210 від 06.05.2024 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та додатковим договором встановлено належно проведеним судом розрахунком, здійсненим на підставі умов договорів та вимог чинного законодавства, тому саме такий її розмір необхідно стягнути на корить позивача.

Відповідно до ч. 10 ст. 265 ЦПК України суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

Згідно з ч. 11 ст. 265 ЦПК України остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), який здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VII цього Кодексу.

При ухваленні рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, суд може вирішити питання нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення. Тобто це є правом суду, а не обов`язком, та має вирішуватись з урахуванням обставин конкретної справи.

Частиною другою статті 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» від 15 березня 2022 року, а також п. 18 Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Кредитні правовідносини між сторонами у даній справі виникли 06.05.2024, тобто у період дії в Україні воєнного стану, який діє і на цей час.

Суд вважає, що вимоги позивача про здійснення нараховування органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення, інфляційних втрат та 3% річних, не передбачено нормами ч. 10 та 11 ст. 265 ЦПК України, в яких передбачено нарахування відсотків або пені. Крім того, вимоги про нарахування інфляційних втрат та 3% річних у воєнний час суперечить чинному законодавству, тому не підлягають задоволенню.

Позивач ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на свою користь судовий збір та витрати на правову допомогу.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позов задоволено на 40,24% (17 078 грн 86 к. х 100% : 42 437 грн 40 к.), з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір у розмірі 974 грн 77 к. (2422 грн 40 к. х 40,24%).

Відповідно до ч. 1. п. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до пунктів 1 та 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з висновком зробленим у постанові Верховного Суду 13.03.2025 у справі №275/150/22, принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача подав до суду наступні документи: акт №4625210 від 04.08.2025 прийому-передачі виконаних робіт (надання послуг) згідно з договором №01/08/2024-А від 01.08.2024, детальний опис робіт (наданих послуг) №4625210 від 04.08.2025, заявки №4625210 від 21.04.2025 на виконання доручення до договору №01/08/2024-А від 01.08.2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №5972/10 від 24.03.2017, згідно з якими вартість послуг із надання правничої допомоги становить 10 000 гривень.

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, бере до уваги обґрунтування сторони відповідача наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу у вказаному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

При цьому, суд звертає увагу на те, що предметом позову є стягнення заборгованості за кредитним договором. Справа є малозначною в силу вимог закону, та не є складною. Суд вважає, що витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 грн є завищеними, належним чином не обґрунтованими, що суперечить принципу розумної необхідності судових витрат. Враховуючи складність справи та виконані роботи, суд вважає розмір у сумі 5000 грн співмірним розміром витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що становить 2012 грн (5000 грн х 40,24%).

Керуючись статтями 12, 81, 89, 141, 263-265, 280 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 205, 207, 509, 526, 527, 530, 536, 626, 628, 638, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», суд

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за договором №4625210 про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 06 травня 2024 року в розмірі 17 078 (сімнадцять тисяч сімдесят вісім) гривень 86 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» судовий збір у розмірі 974 (дев`ятсот сімдесят чотири) гривні 77 копійок та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 2012 (дві тисячі дванадцять) гривень.

Рішення може бути переглянуте Камінь-Каширським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана ним протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів із дня його проголошення.

Повне найменування, ім`я, місцезнаходження, місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ, реєстраційний номер облікової картки платника податків сторін: позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», вулиця Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, м. Київ, 03045, код в ЄДРПОУ 40966896; відповідач ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Головуючий Б.С. Гамула