Ухвала суду № 140057495, 24.09.2026, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 186/1649/26

Провадження № 2/193/1015/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

24 вересня 2026 року сел. Софіївка

Суддя Софіївського районного суду Дніпропетровської області Кащук Д.А., розглянувши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації, третя особа: Державний нотаріус Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Ткаченко Юлія Геннадіївна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, -

ВСТАНОВИВ:

В провадження Софіївського районного суду Дніпропетровської області надійшла за підсудністю з Шахтарського міського суду Дніпропетровської області цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації, третя особа: Державний нотаріус Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Ткаченко Юлія Геннадіївна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Відповідно до позову позивач ОСОБА_1 просить визнати за нею право власності за заповітом на житловий будинок, який розташований в АДРЕСА_1 , земельну ділянку згідно Державного акту серія ЛГ № 023825 площею 0,0835га. після смерті батька, ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 08 вересня 2026 року головуючою суддею визначено суддю Кравченко Н.О.

18 вересня 2026 року справу було передано до канцелярії суду для повторного автоматизованого розподілу у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 10 вересня 2026 року №1864/0/15-26 «Про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Михайлівського районного суду Запорізької області (відрядженої до Софіївського районного суду Дніпропетровської області) у зв`язку з поданням заяви про відставку", що унеможливлює продовження розгляду справи, яка перебуває у її провадженні.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 вересня 2026 року головуючим суддею у справі визначено Кащука Д.А.

Вивчивши вказану позовну заяву з доданими до неї матеріалами, вважаю, що позовна заява повинна бути залишена без руху, виходячи з наступних підстав.

Частиною 4 статті 177 ЦПК України встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Як убачається зі змісту позовної заяви позивачем складено розрахунок судових витрат, який складається з судового збору в розмірі 1 331,20 грн. та додано квитанцію до позову на суму в розмірі 1 331,20 грн.

Водночас, за змістом статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви майнового характеру фізичною особою ставка судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Пунктом 2 частини 1 статті 176 ЦПК України закріплено, що ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування, - ціна позову визначається вартістю майна.

Згідно Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продане в даному населеному пункті чи місцевості.

Відповідно до п. 3 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 року, ринкова вартість - це вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.

Згідно статті 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Стаття 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Положення (національні стандарти) оцінки майна визначають випадки застосування оцінювачами методичних підходів оцінки ринкової вартості майна та випадки і обмеження щодо застосування методичних підходів до визначення неринкових видів вартості майна. При цьому, якщо законами або нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України, договором на проведення оцінки майна або ухвалою суду не зазначено вид вартості, який повинен бути визначений в результаті оцінки, визначається ринкова вартість.

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Акт оцінки майна є документом складеним, зокрема, в електронному вигляді з дотриманням законодавства про електронні довірчі послуги, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно. Якщо процедурами з оцінки майна для складання акта оцінки майна передбачене попереднє проведення оцінки майна повністю або частково суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна. Акт оцінки майна підлягає затвердженню керівником органу державної влади або органу місцевого самоврядування.

Зміст, форма, порядок складання, затвердження та строк дії акта оцінки майна встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Ціна позову визначається від ринкової вартості майна на момент звернення до суду та повинна бути підтверджена відповідними відомостями (оцінкою відповідної установи).

Так, відповідно до вимог ст.5 Закону України "Про оцінку земель", яка визначає, що грошова оцінка земельних ділянок залежно від призначення та порядку проведення поділяється на два типи: нормативну та експертну.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок та прав на них проводиться з метою визначення вартості об`єкта оцінки.

Експертна грошова оцінка земельних ділянок використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок та прав на них, крім випадків, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до ст.18 ЗУ Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".

Згідно ст. 19 Закону України "Про оцінку земель" експертна грошова оцінка земельних ділянок проводиться суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель відповідно до вимог цього Закону, Закону України "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні", а також інших нормативно-правових актів та державних стандартів, норм і правил.

Як видно із ст. 20 ЗУ "Про оцінку земель" за результатами нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

В розумінні Закону України "Про оцінку земель", витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки особи можуть отримати виключно через Центри надання адміністративних послуг (ЦНАПи), які утворені при місцевих державних адміністраціях та органах місцевого самоврядування.

Таким чином, суд роз`яснює позивачеві, що на підтвердження вартості спірної земельної ділянки, яка є предметом позову, позивачу необхідно надати звіт за результатами проведення експертної грошової оцінки даної земельної ділянки.

Відтак, для вірного визначення розміру судового збору у даній справі, до матеріалів позовної заяви мають бути додані документи, що підтверджують оціночну вартість нерухомого майна, а саме: житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки, площею 0,0835 га., щодо якого позивач просить суд визнати за нею право власності, на момент звернення до суду, а також докази сплати судового збору за дві вимоги майнового характеру, з урахуванням сплаченої суми судового збору в розмірі 1 331,20 грн.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору:

Отримувач коштів: ГУК у Дн-кiй обл/ТГс Софіївк/22030101

код отримувача (код ЄДРПОУ): 37988155

Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Рахунок отримувача: UA258999980313191206000004501

Код класифікації доходів бюджету: 22030101

Призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Софіївський районний суд Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ суду.

Крім того, згідно п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача.

У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року № 358.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні").

Однак позивачем ціна позову в позовній заяві не зазначена.

Також, згідно з ч.2,6 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору.

Однак, подана позовна заява не підписана позивачем та не містить дати її подання.

За даних обставин вимоги ЦПК України щодо пред`явлення позову не дотримано, а тому вирішення питання про відкриття провадження в даній справі буде передчасним.

За змістом частин першої третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи викладене, вважаю необхідним прийняти справу до свого провадження, залишити позовну заяву без руху для усунення виявлених недоліків протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. У випадку, якщо позивачем не будуть усунені недоліки в зазначений строк, позовна заява, згідно ст.185 ЦПК України, буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Керуючись ст. 33, 185, 260, 261 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації, третя особа: Державний нотаріус Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Ткаченко Юлія Геннадіївна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Луганської обласної державної адміністрації, третя особа: Державний нотаріус Першої миколаївської державної нотаріальної контори Миколаївської області Ткаченко Юлія Геннадіївна, про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви десять днів з дня отримання даної ухвали.

Роз`яснити, що у разі не усунення зазначених недоліків позовної заяви, відповідно до ст. 185 ЦПК України позовна заява буде визнана неподаною та повернута позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя Д.А.Кащук