Рішення № 140056843, 11.09.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 953/1895/26

Провадження № 2/932/2963/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра в складі: головуючого судді Стадченко О.В., при секретарі Брик К.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Дніпро у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», інтереси якого представляє Сарана Артур Олександрович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

19.02.2026 до Київського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», інтереси якого представляє Сарана Артур Олександрович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 21.04.2024 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір (оферта) №21.04.2024-100002160. Відповідно до умов укладеного договору, відповідач отримав кредит у розмірі 10 000,00 грн., строком на 112 дні, дата повернення кредиту 10.08.2024. ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», отримавши кредитні кошти. Відповідач не виконав свої зобов`язання за договором, у зв`язку з чим станом на момент звернення до суду утворилась заборгованість у розмірі 32 800, 00 грн., яка складається із: заборгованості за тілом кредиту 10 000, 00 грн., заборгованості по процентам 16 800, 00 грн., заборгованості по комісії (пов`язаної з наданням кредиту) у розмірі 1 000,00 грн., неустойки у розмірі 5 000 грн. Таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №21.04.2024-100002160 від 21.04.2024 у розмірі 32 800, 00 грн. та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Харкова від 25.02.2026 цивільна справа передана за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Харкова.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Харкова від 13.03.2026 цивільна справа передана за підсудністю до Шевченківського районного суду міста Дніпра за зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 року суддя Стадченко О.В. визначена для розгляду даної справи.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра Стадченко О.В. від 01.07.2026

року відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача Сарана А.О., будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з`явився, у прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити за відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, як внутрішньо переміщеної особи, та за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві. Проте, судові повістки повернуті до суду без вручення у тому числі з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні ... відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Отже, відповідач є належно повідомленим про час та місце розгляду справи, причин неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи без його участі до суду не надходило, відзив на позовну заяву не надав.

У відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами. У зв`язку з чим суд за згодою представника позивача вирішує справу у порядку заочного розгляду на підставі наявних у справі доказів.

Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.ст. 280-282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи у межах наданих позивачем письмових доказів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 21.04.2024 року між ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» та ОСОБА_1 укладений кредитний договір (оферта) №21.04.2024-100002160 (а.с. 27 -34), підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором Е513, який було надіслано на номер телефона останнього.

Відповідно до умов кредитного договору ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит, на наступних умовах: сума кредиту становить 10 000,00 грн., період повернення кредиту 10.08.2024, строк кредитування 112 дні. Згідно п. 3.1. Договору кредитор зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Пунктом 3.2 Договору встановлено, що кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Відповідно до п. 4.1 Договору кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на банківський рахунок споживача. Пунктом 4.4. Договору визначено, що сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання Кредиту (включаючи безпосередньо день надання Кредиту) включно до дати його фактичного повернення. У разі дострокового повного повернення Кредиту позичальник у день цього повернення сплачує Проценти за період фактичного користування Кредитом (включаючи безпосередньо день надання Кредиту). У разі дострокового часткового повернення Кредиту у день повернення позичальник сплачує Проценти за період фактичного користування всією сумою Кредиту, а на залишок суми Кредиту нараховуються Проценти у загальному порядку, передбаченому договором (а.с. 28 на звороті 31 на звороті).

ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитним договором. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», а саме - отримавши кредитні кошти.

Згідно наданої позивачем довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 32 800 грн., яка складається з: заборгованості за тілом кредиту - 10 000, 00 грн., заборгованості по процентам - 16 800, 00 грн., заборгованості по комісії - 1 000, 00 грн. та неустойки у розмірі 5 000, 00 грн. (а.с. 36).

На підтвердження перерахування коштів позивачем було надано довідку про перерахування грошових коштів №28.10.2024-100002160 від 21.04.2024 року на рахунок відповідача ОСОБА_1 , видача коштів за кредитним договором здійснена за допомогою платіжної системи LiqPay на платіжну карту № НОМЕР_1 (а.с. 49).

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Як визначено ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому відповідно до норми ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Аналізуючи встановлені обставини справи, приймаючи до уваги надані докази на підтвердження позовних вимог та факту укладення між сторонами даного кредитного договору із дотриманням вимог законодавства щодо його змісту та форми, а також встановлено невиконання відповідачем, на відміну від позивача, своїх зобов`язань за цим кредитним договором, що зумовило виникнення у відповідача кредитної заборгованості, а у позивача права вимагати від відповідача її погашення; враховуючи дотримання позивачем вимог закону для реалізації права на пред`явлення до відповідача вимоги про повернення кредиту і протиправне невиконання останнім такої вимоги, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн., заборгованості по процентам у розмірі 16 800, 00 грн. та заборгованості з комісії (пов`язаної з наданням кредиту) у розмірі 1 000,00 грн., а всього у розмірі 27 800,00 грн. є обґрунтованими та доведеними.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 5 000,00 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі (частини перша, друга статті 551 ЦК України).

Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки у вигляді сплати неустойки.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 року №2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 18, за яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється, зокрема, від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався і який безперервно триває з 24.02.2022 року до теперішнього часу.

За змістом частини 2 статті 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є саме Цивільний кодекс України.

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10.10.2018 року у справі №362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

З системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, вбачається, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі, а стосуються унормування цивільного законодавства у зв`язку з іншими обставинами, а саме прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг».

Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача неустойки у розмірі 5 000,00 грн. не підлягає задоволенню.

Звертаючись до суду з позовом, ТОВ «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» пред`явило вимогу майнового характеру (стягнення заборгованості за кредитним договором) на суму (ціну позову) 32 800 гривень 00 копійок, тоді як суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених вимог на суму 27 800 гривень 00 копійок, що становить 84,76% від ціни позову.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд у відповідності до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, вважає за необхідне стягнути з відповідача судові витрати по зі сплати позивачем судового збору у розмірі 2 257, 43 грн., пропорційно розміру задоволених позовних вимог (2 662,40 х 84,76% : 100).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР», інтереси якого представляє Сарана Артур Олександрович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) заборгованість за кредитним договором №21.04.2024-100002160 від 21.04.2024 у розмірі 27 800 грн. 00 коп. (двадцять сім тисяч вісімсот гривень 00 копійок), яка сказається з: - заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10 000 грн. 00 коп. (десять тисяч гривень 00 копійок); - заборгованості за процентами у розмірі 16 800 грн. 00 коп. (шістнадцять тисяч вісімсот гривень 00 копійок) та заборгованості з комісії у розмірі 1 000 грн.00 коп. (одна тисяча гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР» (ЄДРПОУ 37356833, адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 257, 43 грн. (дві тисячі двісті п`ятдесят сім гривень сорок три копійки).

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 289 ЦПК України, а саме заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.

Найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальність «Споживчий центр» (ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299 , р/р НОМЕР_3 ), адреса місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації як внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 .

Суддя: О.В. Стадченко