Рішення № 140056639, 25.09.2026, Ріпкинський районний суд Чернігівської області

Справа № 743/244/26

Провадження № 2/743/322/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року селище Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Макаревича Я. М.,

за участю секретаря судового засідання Середи Т.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ріпки в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 02.12.2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та відповідачем укладено кредитний договір № 41-003-867-2-21-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина), підписаний сторонами власноручно.

Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» виконало свої зобов`язання та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 32 500 гривень готівкою через касу банку.

Право вимоги за кредитним договором перейшло до позивача на підставі договорів про відступлення прав вимоги:

03.09.2024 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240;

27.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 61 642,61 гривень: тіло кредиту 31 095,38 гривень, проценти 12 412,23 гривень, комісія 18 135 гривень.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 гривень.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 09.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 24.04.2026.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 24.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 26.08.2026.

26.08.2026 справу знято з розгляду у зв`язку з зайнятістю суді в іншому провадженні.

Позивач та відповідач у судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце його проведення.

Ухвалою від 25.09.2026 суд постановив розглянути справу заочно на підставі наявних доказів відповідно до частини 4 статті 223, статей 280, 281 ЦПК України.

Фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося (частина 2 статті 247 ЦПК України).

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

02.12.2021 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 41-003-867-2-21-Г (з ануїтетними платежами) приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина). Договір укладено у письмовій (паперовій) формі та підписано сторонами власноручно; примірник договору міститься в матеріалах справи.

Згідно з пунктом 2.3 кредитного договору загальний розмір кредиту становить 32 500 гривень. Відповідно до пункту 2.2 кредит надається на строк з 02 грудня 2021 року до 01 грудня 2025 року включно. Пунктом 3.2.1 договору позичальник зобов`язався повернути одержаний кредит у повному обсязі до 16.00 годин 01 грудня 2025 року.

За пунктом 2.4 кредитного договору процентна ставка за користування кредитом, що нараховується на суму заборгованості, є фіксованою і становить 5,00 % річних. Пунктом 2.11 договору встановлено процентну ставку за користування кредитом понад строк, вказаний у пункті 2.2 договору, у розмірі 50 % річних, а пунктом 2.13 процентну ставку за користування кредитом у разі наявності простроченої заборгованості, що нараховується на суму простроченої заборгованості починаючи з першого дня прострочення боргу, у розмірі 50 % річних.

Пунктом 2.8 кредитного договору передбачено розмір комісійної винагороди за обслуговування кредитної заборгованості 1,80 % від суми кредиту, яка сплачується щомісячно не пізніше останнього робочого дня звітного місяця. Згідно з пунктом 2.9 договору розмір щомісячного платежу становить 1 350,36 гривень і включає суму ануїтетного платежу та суму щомісячної комісійної винагороди. Пунктом 2.7 договору розмір комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування не встановлено.

Переліку конкретних додаткових та супутніх послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які стягується передбачена пунктом 2.8 договору комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості, кредитний договір не містить. Не міститься такого переліку і в паспорті споживчого кредиту та в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, які є додатками до кредитного договору.

Відповідно до пункту 4.4 кредитного договору у разі порушення строків сплати ануїтетних платежів та комісійної винагороди понад 90 календарних днів кредитодавець обліковує заборгованість за кредитом у повному обсязі на відповідному рахунку простроченої заборгованості, припиняє нарахування щомісячної комісійної винагороди, а процентна ставка за кредитом встановлюється в розмірі, встановленому в пункті 2.11 договору.

Кредит надано відповідачу готівкою через касу банку, що підтверджується заявою на видачу готівки № TR.3272076.9391.46 від 02.12.2021 на суму 32 500 гривень, підписаною відповідачем, та випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому на ім`я ОСОБА_1 . У призначенні операції зазначено: видача позичкових коштів згідно з договором № 41-003-867-2-21-Г від 02.12.2021.

Свої зобов`язання за кредитним договором відповідач виконувала неналежно: платежі на погашення заборгованості вносилися не в повному обсязі та з порушенням установлених строків, у зв`язку з чим утворилася прострочена заборгованість. Останній платіж на погашення заборгованості внесено у 2022 році, що підтверджується виписками по особових рахунках позичальника.

03.09.2024 між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» укладено договір про відступлення прав вимоги № GL1N426240.

Відповідно до витягу з Додатку № 1 до договору № GL1N426240 загальна сума заборгованості за кредитним договором № 41-003-867-2-21-Г станом на 03.09.2024 складає 61 642,61 гривень, а саме: 31 095,38 гривень заборгованість по кредиту, 12 412,23 гривень заборгованість по відсотках, 18 135 гривень заборгованість по комісіях.

27.12.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» укладено договір про відступлення прав вимоги № 1/12.

Відповідно до витягу з Додатку № 1 до договору № 1/12 загальна сума заборгованості за кредитним договором № 41-003-867-2-21-Г станом на 27.12.2024 складає 61 642,61 гривень, а саме: 31 095,38 гривень заборгованість по кредиту, 12 412,23 гривень заборгованість по відсотках, 18 135 гривень заборгованість по комісіях.

Таким чином, на підставі договору про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 № 1/12 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором

№ 41-003-867-2-21-Г у тому обсязі, який існував на момент переходу цього права, у розмірі 61 642,61 гривень, а саме: 31 095,38 гривень заборгованість по кредиту, 12 412,23 гривень заборгованість по відсотках, 18 135 гривень заборгованість по комісіях.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованості, сформованою Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» станом на 03.09.2024, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 61 642,61 гривень і складається із заборгованості за основним боргом у розмірі 31 095,38 гривень, заборгованості за нарахованими та несплаченими відсотками у розмірі 12 412,23 гривень і заборгованості за нарахованими та несплаченими комісіями у розмірі 18 135 гривень. Саме ці суми заявлено позивачем до стягнення. Проценти за користування кредитом нараховані за період у межах строку кредитування, погодженого сторонами в пункті 2.2 кредитного договору.

ІV. Норми права, які застосував суд, та оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Згідно з частиною 2 цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Факт підписання договору власноручно відповідачем підтверджується матеріалами справи. Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що підпис на кредитному договорі не належить відповідачу.

Сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, договір укладено у передбаченій законом формі, у зв`язку з чим він є обов`язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню в цей строк.

Відповідно до статей 11, 18 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець не має права встановлювати у договорі про споживчий кредит будь-які платежі, які позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю, які не передбачені цим Законом. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 констатувала, що умова договору про споживчий кредит щодо оплатності послуг, які за законом мають надаватися безоплатно (зокрема, інформації про стан кредитної заборгованості частотою один раз на місяць), є нікчемною за частинами 1, 2 статті 11 і частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічну правову позицію щодо нікчемності умови про сплату комісії, не пов`язаної з конкретною послугою, Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду висловила в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, кредитний договір передбачає стягнення з позичальника щомісячно комісії в розмірі 18 135 гривень за обслуговування кредитної заборгованості. При цьому кредитний договір не містить переліку конкретних додаткових та супутніх послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, за які стягується ця комісія.

За частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування. Водночас за частинами 1, 2 статті 11 цього Закону кредитодавець зобов`язаний безоплатно надавати позичальникові інформацію про стан кредиту на його вимогу не частіше одного разу на місяць. Згідно з частиною 5 статті 12 цього Закону умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 констатувала, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позичальникові та за які встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту, то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника сплачувати таку плату є нікчемними відповідно до частин 1, 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування». Аналогічну правову позицію раніше висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

За цих обставин вимога позивача про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 18 135 гривень задоволенню не підлягає.

Розмір інших нарахованих позивачем сум заборгованості за основним боргом у розмірі 31 095,38 гривень і процентів за користування кредитом у розмірі 12 412,23

гривень відповідає умовам кредитного договору та вимогам закону. Проценти нараховані в межах погодженого сторонами строку кредитування, який за пунктом 2.2 кредитного договору спливав 01 грудня 2025 року, тоді як нарахування припинено станом на 03 вересня 2024 року.

Як встановлено в розділі ІІІ цього рішення, відповідно до пункту 1.4 кредитного договору Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» надало відповідачу 32 500 гривень готівкою через касу банку. За змістом частини 1 статті 1054 ЦК України кредитодавець належно виконав своє зобов`язання щодо надання кредитних коштів.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Належне виконання зобов`язань передбачає дотримання боржником усіх умов договору, у тому числі щодо строку виконання, способу виконання та розміру належних платежів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач свого зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом у розділі ІІІ цього рішення, право грошової вимоги за кредитним договором № 41-003-867-2-21-Г послідовно перейшло від Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс», а від нього до позивача. Позивач набув це право в обсязі, який існував на момент його переходу, у розмірі 61 642,61 гривень.

Таким чином, позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах і має право вимагати від відповідача виконання зобов`язання за кредитним договором.

Відповідач відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом, не подала, наявність та розмір заборгованості не оспорила, доводів позивача про укладення кредитного договору, отримання кредитних коштів та порушення зобов`язання щодо їх повернення не спростувала. Жодних доказів недійсності кредитного договору в цілому або окремих його умов, погашення заборгованості в більшому розмірі, ніж враховано позивачем у розрахунку, або інших обставин, які б свідчили про неправильність обчислення суми боргу, відповідач суду не надала. Власного контррозрахунку заборгованості відповідач також не подала.

Відповідно до частини 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Зважаючи на те, що позиція позивача обґрунтована письмовими доказами, які узгоджуються між собою, а відповідач жодних обставин, зазначених у позові, не спростувала, суд вважає твердження позивача такими, що відповідають дійсним обставинам справи. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року у справі № 331/7975/13-ц.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» і відповідачем виникли кредитні правовідносини, у межах яких Акціонерне товариство «МЕГАБАНК» належним чином виконало свої зобов`язання, надавши відповідачу кредитні кошти. Право грошової вимоги за цим кредитним договором у тому обсязі, який існував на момент його переходу, набув позивач. Водночас відповідач свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів у строки, визначені договором, не виконала.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором від 02.12.2021 № 41-003-867-2-21-Г є обґрунтованими частково та підлягають задоволенню в розмірі 43 507,61 гривень з мотивів, наведених вище в розділі ІV цього рішення. У задоволенні решти позовних вимог у розмірі 18 135 гривень слід відмовити.

V. Розподіл судових витрат

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору із застосуванням коефіцієнта 0,8 для пониження розміру ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» у сумі 2 662,40 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Загальний розмір позовних вимог становив 61 642,61 гривень, з яких задоволено 43 507,61 гривень, що становить 70,58 % від заявлених вимог (43 507,61 / 61 642,61 ? 100 %). За цим відсотком пропорційний розмір судового збору, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 1 879,12 гривень (2 662,40 ? 70,58 %).

Позивач заявив до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11 200 гривень, на підтвердження чого надав такі документи: договір про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року № 1/07 з додатками, реєстр боржників від 01 грудня 2025 року, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги від 05 січня 2026 року № 12063554.

Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України витрати, пов`язані з розглядом справи, включають витрати на професійну правничу допомогу. За змістом частин 1 і 2 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, а за результатами розгляду справи підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Згідно з частиною 8 статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Витрати на проведення юридичного та фінансового аналізу боржника у розмірі 1 200 гривень фактично охоплюються витратами на складання, підписання та подання до суду позовної заяви у розмірі 10 000 гривень, оскільки аналіз наданих клієнтом документів щодо конкретного боржника є невід`ємною складовою підготовки позовної заяви і не становить самостійної послуги, результат якої мав би окреме значення для розгляду справи.

З урахуванням викладеного, документально підтвердженими та такими, що належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, є витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень.

Водночас, відповідно до частини 4 статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони. Аналогічних критеріїв дотримується і Європейський суд з прав людини при присудженні судових витрат за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: за висновком Європейського суду з прав людини у рішенні від 23 січня 2014 року у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України (заява № 19336/04, пункт 268), заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Дана справа за своїм змістом не є складною: спірні правовідносини стосуються стягнення заборгованості за кредитним договором, обставини справи підтверджуються обмеженим обсягом письмових доказів, відповідач відзиву на позов не подала і обставин, на які посилався позивач, не спростовувала. Заявлені адвокатом роботи зводяться переважно до складання позовної заяви, яка за своєю структурою є типовою для цієї категорії спорів. З огляду на це, заявлений позивачем обсяг витрат на правничу допомогу є неспівмірним з фактично виконаною адвокатом роботою.

За цих обставин суд визнає обґрунтованими і такими, що відповідають критеріям співмірності, передбаченим частиною 4 статті 137 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 гривень.

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено в розмірі 70,58 %, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню частина обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2 117,40 гривень (3 000 ? 70,58 %).

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 12, 19, 141, 263, 264, 265, 268, 280 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, провулок Ушинського, будинок 1, офіс 105) заборгованість за кредитним договором від 02.12.2021 № 41-003-867-2-21-Г у розмірі 43 507 (сорок три тисячі п`ятсот сім) гривень 61 копійка.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, провулок Ушинського, будинок 1, офіс 105) понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 117 (дві тисячі сто сімнадцять) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40932411, місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, провулок Ушинського, будинок 1, офіс 105) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 879 (одна тисяча вісімсот сімдесят дев`ять) гривень 12 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Чернігівського апеляційного суду.

Повний текст рішення складено 25.09.2026.

Суддя Я.М. МАКАРЕВИЧ