Ухвала суду № 140055355, 18.09.2026, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/11188/26

Номер провадження № 2/521/7803/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2026 року м. Одеса

Суддя Хаджибейського районного суду міста Одеси Громік Д.Д., розглянувши матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

У липні 2026 року представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс звернувся до Хаджибейського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою судді Хаджибейського районного суду м. Одеси Роїка Д.Я. від 07 серпня 2026 року по даній справі було відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду. Розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін (а.с. 13).

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду від 16.09.2026 року № 400 у зв`язку із призначенням судді Роїка Д.Я. на посаду судді Одеського апеляційного суду (наказ №24-ос/с від 14.09.2026 року про відрахування судді ОСОБА_2 зі штату Хаджибейського районного суду м. Одеси) був проведений повторний автоматичний розподіл справи та відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справ між суддями Хаджибейського районного суду м. Одеси від 17 вересня 2026 року справу було передано на розгляд судді Громіку Д.Д.

Справа отримана суддею 17 вересня 2026 року.

Відповідно до ч. 12 ст. 33 чинного ЦПК України у разі зміни складу суду на стадії розгляду справи по суті суд повторно розпочинає розгляд справи по суті, крім випадку, коли суд ухвалить рішення про повторне проведення підготовчого провадження.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суддя приходить до наступних висновків.

Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист.

Суд, як передбачено в статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ця норма кореспондується із постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 3 «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», яка наголошує, що суди мають враховувати, що забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Дана норма втілена в національному законодавстві, зокрема в ч.1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка регламентує, що кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.

Законом України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», визначено, що інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у п.1 ст.6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 12.10.1978р. у справі «Zand v.Austria» вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 Конвенції, передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий не маючи юрисдикції судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч.1 ст.378 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Звертаючись до суду з позовом позивачем було зазначено адресу відповідача: м. Одеса, вул. Довга, буд. 90, що за адміністративно-територіальним поділом відноситься до Київського району м. Одеси.

Згідно довідки Департаменту надання адміністративних послуг ОМР від 03.07.2026 року, вбачається що реєстрація ОСОБА_1 на території міста Одеси відсутня.

Також, з отриманої відповіді з Єдиного демографічного реєстру № 3339038 від 18.09.2026 року, сформованої засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» вбачається, що за вказаними параметрами особу ОСОБА_1 не знайдено.

Враховуючи предмет спору, встановлено, що територіальна юрисдикція (підсудність) даної справи має визначатись за останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування відповідача.

Згідно ч. 9 ст. 187 ЦПК України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 ст. 31 ЦПК України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Спори між судами про підсудність, відповідно до ст. 32 ЦПК України, не допускаються.

Справа передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому ст. 32 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Враховуючи викладене, підстави для розгляду цивільної справи Хаджибейським районним судом м. Одеси відсутні, а справа підлягає передачі за підсудністю, на розгляд до територіальної юрисдикції Київського районного суду м. Одеси (65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3-Б).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 30, 31, 32, 187, 260, 353, 378 ЦПК України, -

ухвалив:

Прийняти позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та передати за підсудністю до Київського районного суду м. Одеси (65080, м. Одеса, вул. Варненська, 3-Б).

Копію ухвали про передачу справи за підсудністю направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з дня отримання копії ухвали.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Суддя: Д.Д. Громік