Рішення № 140054977, 25.09.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 650/972/26

провадження № 2/650/1981/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 вересня 2026 року селище Велика Олександрівка

Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Сікори О.О., за участю секретаря судового засідання Завістовської Л.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просить розірвати договір оренди землі № 4АА002171-041071600012 від 19 жовтня 2010 року, укладений щодо земельної ділянки з кадастровим номером 6520985000:07:010:0021 площею 9,0199 га, право оренди за яким 17 квітня 2025 року перейшло від ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», а також стягнути з відповідачів понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що орендна плата за 2022, 2023, 2024 та 2025 роки позивачу не виплачувалася. Позивач вважає таку несплату систематичною та посилається на пункт «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України, статтю 32 Закону України «Про оренду землі» та умови договору. На підтвердження несплати позивач надав відомості Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, у яких за вказані роки відсутні відомості про нарахування йому доходу у вигляді орендної плати відповідачами.

Також позивач зазначив, що саме по собі перебування території в окупації або віднесення її до територій можливих бойових дій не звільняє орендаря від виконання договірних зобов`язань. На думку позивача, відповідачами не доведено повної неможливості використання конкретної земельної ділянки протягом усього спірного періоду. Позивач посилається на нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , у яких зазначено про здійснення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» сільськогосподарських робіт у Бериславському районі у 2023-2024 роках, а також на відповіді інших сільськогосподарських підприємств про відновлення ними господарської діяльності після деокупації.

ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» у відзиві проти позову заперечує. Вважає, що несплата орендної плати у спірний період була зумовлена обставинами, за які орендар не відповідає, а саме тимчасовою окупацією території, наслідками бойових дій, мінуванням та імовірним забрудненням земель вибухонебезпечними предметами, що унеможливлювало безпечне використання орендованої земельної ділянки за цільовим призначенням.

На підтвердження своєї позиції відповідач надав, зокрема, рішення і розпорядження органів місцевого самоврядування та військової адміністрації щодо обставин непереборної сили і надання податкових пільг у зв`язку з потенційним забрудненням земель вибухонебезпечними предметами, листи органів ДСНС, статистичну звітність підприємства, а також акти виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів, складені у лютому-березні 2025 року.

Крім того, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» зазначив, що 17 квітня 2025 року право оренди спірної земельної ділянки відчужено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», тому з цього часу саме новий орендар є носієм прав та обов`язків за договором.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Неявка позивача та його представника не перешкоджає розгляду справи, оскільки позиція позивача, підстави та предмет заявлених вимог детально викладені у позовній заяві та поданих до суду письмових матеріалах.

Представник відповідача ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових документів до зареєстрованого електронного кабінету товариства в підсистемі «Електронний суд». При цьому відповідач скористався процесуальним правом на подання відзиву, додаткових письмових пояснень, клопотань та доказів, у яких у повному обсязі виклав свою позицію щодо заявлених позовних вимог.

Представник відповідача ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» в судове засідання не з`явився. Судові документи направлялися відповідачу за його зареєстрованим місцезнаходженням. Водночас ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», будучи юридичною особою, не виконало встановлений частиною шостою статті 14 ЦПК України обов`язок щодо реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі, що забезпечує обмін документами.

Вирішуючи питання про можливість розгляду справи за відсутності представника ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», суд виходить із того, що негативні процесуальні наслідки невиконання юридичною особою встановленого законом обов`язку щодо реєстрації електронного кабінету не можуть покладатися на інших учасників справи та не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи. Саме на юридичну особу покладено обов`язок забезпечити можливість отримання процесуальних документів через ЄСІТС.

Відповідно до статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання учасника справи, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового засідання, сама по собі не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, прямо передбачених цим Кодексом.

З огляду на належне повідомлення учасників справи про дату, час та місце судового розгляду, наявність у матеріалах справи письмово викладених позицій сторін, поданих ними доказів, а також відсутність обставин, які відповідно до вимог ЦПК України унеможливлюють розгляд справи за відсутності учасників, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши кожний доказ окремо та всі докази у їх сукупності, суд встановив такі обставини.

19 жовтня 2010 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Югтранзитсервіс-Агропродукт» укладено договір оренди землі № 4АА002171-041071600012 щодо земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

20 січня 2015 року сторона орендаря у договорі була замінена на ПП «ЮТС-АГРОПРОДУКТ ПЛЮС», а 27 жовтня 2017 року - на ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Відповідно до додаткової угоди від 27 жовтня 2017 року об`єктом оренди є земельна ділянка з кадастровим номером 6520985000:07:010:0021, розташована на території Чкаловської сільської ради, площею 9,02 га. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки визначена в сумі 291 472,50 грн. Орендна плата повинна вноситися до 31 грудня кожного року.

Додатковою угодою від 02 липня 2020 року строк дії договору визначено до 30 листопада 2029 року, а розмір орендної плати - 8,53 відсотка від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за один рік оренди.

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що земельна ділянка має кадастровий номер 6520985000:07:010:0021, площу 9,0199 га, номер запису про інше речове право 37220089. На підставі договору купівлі-продажу права оренди від 17 квітня 2025 року орендарем у Державному реєстрі речових прав зазначено ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС».

Відомостями Державного реєстру фізичних осіб - платників податків підтверджується, що у 2020 та 2021 роках ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» нараховувало ОСОБА_1 дохід за надання земельної ділянки в оренду, тоді як за 2022-2025 роки відомості про виплату позивачу орендної плати ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» або ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» відсутні.

Отже, факт невиплати орендної плати у зазначені роки сторонами фактично не заперечується. Спір між сторонами стосується наявності правових підстав для такої невиплати та можливості кваліфікувати її як систематичне порушення договору, достатнє для його розірвання.

Суд враховує, що Великоолександрівська селищна територіальна громада, на території якої розташована спірна земельна ділянка, у 2022 році перебувала в тимчасовій окупації. Після деокупації значна частина сільськогосподарських земель громади залишалася забрудненою або імовірно забрудненою вибухонебезпечними предметами та потребувала обстеження й очищення.

Рішенням XIV сесії Херсонської обласної ради від 23 грудня 2022 року № 491 визнано наявність обставин непереборної сили та затверджено перелік суб`єктів господарювання, які у 2022 році постраждали внаслідок таких обставин. Розпорядженням голови Херсонської обласної ради від 01 березня 2023 року № 24 цей перелік доповнено, зокрема, ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ».

Матеріали справи також містять розпорядження Великоолександрівської селищної військової адміністрації, якими земельні ділянки, що перебували у користуванні ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», визнавалися непридатними для використання у зв`язку з потенційною загрозою їх забруднення вибухонебезпечними предметами та щодо них надавалися податкові пільги.

Суд окремо зазначає, що надання податкової пільги саме по собі не звільняє орендаря від сплати орендної плати власнику земельної ділянки приватної власності. Разом з тим фактичні обставини, які стали підставою для прийняття таких розпоряджень, підлягають оцінці судом поряд з іншими доказами при вирішенні питання про можливість використання об`єкта оренди.

Особливе значення для вирішення спору мають надані відповідачем акти виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів за лютий-березень 2025 року та лист Великоолександрівської селищної військової адміністрації від 27 квітня 2026 року № 1727.

З указаного листа вбачається, що військова адміністрація надала наявні акти виконаних робіт з очищення місцевості щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6520985000:07:010:0020 площею 18,01 га та 6520985000:07:010:0021 площею 9,0199 га, а саме акти від 12, 13 та 14 лютого 2025 року, а також від 04, 05, 06 та 07 березня 2025 року. Військова адміністрація прямо зазначила, що ці акти охоплюють 100 відсотків площі вказаних земельних ділянок.

Сам зміст актів свідчить не лише про проведення формального обстеження місцевості. У низці актів зафіксовано фактичне виявлення та знищення вибухонебезпечних предметів, у тому числі артилерійського боєприпасу та інших вибухонебезпечних предметів. До актів додані схеми з координатами меж обстежених ділянок та місць виявлення небезпечних предметів.

Кожний окремий акт не містить кадастрового номера земельної ділянки ОСОБА_1 і не дає можливості ізольовано встановити, що конкретний вибухонебезпечний предмет було виявлено саме всередині кадастрових меж ділянки 6520985000:07:010:0021. Однак ця обставина не є підставою для ігнорування зазначених доказів.

Акти мають оцінюватися не відокремлено, а разом із листом військової адміністрації, яка віднесла їх саме до двох суміжних земельних ділянок 6520985000:07:010:0020 та 6520985000:07:010:0021 і підтвердила обстеження 100 відсотків їх площі. Сукупність схем, координат, послідовних актів очищення та фактичних знахідок вибухонебезпечних предметів підтверджує, що роботи проводилися в єдиному сільськогосподарському масиві, до складу якого входить і спірна земельна ділянка.

Для застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України визначальним є не встановлення факту знаходження вибухонебезпечного предмета безпосередньо в кожному окремому кадастровому контурі, а встановлення об`єктивної неможливості безпечного використання орендованого майна з причин, за які орендар не відповідає.

Сільськогосподарське використання земельної ділянки передбачає доступ працівників і техніки, проведення суцільних польових робіт та переміщення в межах поля. За наявності фактично виявлених боєприпасів у тому самому необстеженому сільськогосподарському масиві використання окремої його частини до проведення професійного обстеження й очищення створювало безпосередню загрозу життю і здоров`ю працівників та не могло вважатися звичайним безпечним використанням земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Той факт, що повне обстеження спірної ділянки та прилеглого масиву оператором протимінної діяльності фактично здійснювалося лише у лютому-березні 2025 року, у поєднанні з виявленням під час цих робіт вибухонебезпечних предметів, підтверджує реальний, а не абстрактний характер мінної небезпеки у попередній період.

Нотаріально посвідчені заяви ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не спростовують цього висновку, оскільки містять відомості про здійснення ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» робіт на земельних ділянках у Бериславському районі загалом, але не ідентифікують спірну земельну ділянку з кадастровим номером 6520985000:07:010:0021 та не підтверджують її фактичний обробіток у 2023-2024 роках.

Так само відомості про здійснення господарської діяльності іншими сільськогосподарськими підприємствами на території Бериславського району не доводять можливості безпечного використання саме спірної земельної ділянки, оскільки стан забруднення вибухонебезпечними предметами є індивідуальним для конкретної території.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом статей 21 і 24 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю є платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором, а орендодавець має право вимагати своєчасного внесення орендної плати.

Водночас частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України встановлено спеціальне правило, відповідно до якого наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 травня 2018 року у справі № 910/7495/16 зазначила, що підставою для застосування цієї норми є об`єктивна безпосередня неможливість використовувати передане у найм майно через обставини, за які орендар не відповідає.

У постанові Верховного Суду від 12 квітня 2023 року у справі № 910/14244/20 наголошено, що відсутність у частині шостій статті 762 Цивільного кодексу України вичерпного переліку обставин, які унеможливлюють використання майна, а також засобів їх підтвердження означає, що суд повинен встановити факт неможливості використання майна на загальних підставах доказування. Обов`язок довести такі обставини покладається на наймача.

Аналогічний підхід викладений Верховним Судом у постанові від 23 квітня 2025 року у справі № 916/5400/23: звільнення від орендної плати за частиною шостою статті 762 Цивільного кодексу України можливе у разі встановлення повної об`єктивної неможливості використання орендованого майна з незалежних від орендаря причин; самі лише загальні обмеження або посилання на воєнний стан для цього недостатні.

Суд також розмежовує правові наслідки статей 617 та 762 Цивільного кодексу України. Стаття 617 Цивільного кодексу України стосується звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання, тоді як частина шоста статті 762 Цивільного кодексу України безпосередньо звільняє наймача від самої плати за час, коли користування майном було об`єктивно неможливим. Тому відсутність індивідуального сертифіката Торгово-промислової палати сама по собі не виключає застосування частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України, якщо відповідні фактичні обставини доведені іншими належними та допустимими доказами.

Оцінивши наведені докази у сукупності, суд дійшов висновку, що відповідач довів наявність об`єктивної неможливості безпечного використання спірної земельної ділянки у період після початку повномасштабної збройної агресії рф та до проведення її повного обстеження і очищення у 2025 році. Відповідні обставини виникли незалежно від волі орендаря.

При цьому суд не ототожнює саме перебування території в окупації або існування воєнного стану з автоматичним звільненням від орендної плати. Висновок суду у цій справі ґрунтується на сукупності індивідуалізованих доказів: місцезнаходженні спірної земельної ділянки, рішеннях компетентних органів щодо потенційного забруднення земель, проведенні повного протимінного обстеження саме ділянок 6520985000:07:010:0020 та 6520985000:07:010:0021, а також фактичному виявленні вибухонебезпечних предметів у відповідному сільськогосподарському масиві.

За таких обставин відсутність виплати орендної плати за періоди, коли земельна ділянка не могла безпечно використовуватися за цільовим призначенням, не може кваліфікуватися як повна несплата орендної плати, що утворює самостійний випадок порушення договору для цілей пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України.

Щодо 2022 року суд додатково враховує, що позивач обґрунтовує позов повною несплатою річної орендної плати, однак не визначає, яка саме сума орендної плати могла підлягати сплаті за період до виникнення об`єктивної неможливості користування земельною ділянкою з урахуванням частини шостої статті 762 Цивільного кодексу України. За відсутності такого розрахунку та з огляду на втрату можливості сільськогосподарського використання ділянки протягом основної частини 2022 року цей рік не може бути врахований судом як доведений випадок повної несплати належної орендної плати.

Щодо 2025 року суд враховує, що обстеження та очищення земельного масиву завершувалося у лютому-березні 2025 року, а 17 квітня 2025 року право оренди перейшло до ТОВ «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС». Навіть якщо виходити з того, що після усунення об`єктивної неможливості використання землі у 2025 році виник обов`язок зі сплати орендної плати і що такий обов`язок до 31 грудня 2025 року належним чином не виконаний, це становить лише один можливий випадок повної несплати річної орендної плати.

Згідно з пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Статтею 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено можливість дострокового розірвання договору за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених законом та умовами договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2024 року у справі № 918/391/23 та постанові Верховного Суду від 25 червня 2025 року у справі № 610/941/24 сформульовано висновок, що для застосування пункту «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України систематичною є повна несплата орендної плати у двох і більше випадках.

Отже, для задоволення заявленої позовної вимоги позивач повинен довести не лише сам факт відсутності перерахування коштів у декількох календарних роках, а й те, що у кожному з щонайменше двох таких випадків орендна плата підлягала сплаті у повному обсязі та була безпідставно не сплачена.

У цій справі такої сукупності обставин не встановлено. Невиплата орендної плати у 2022-2024 роках пов`язана з доведеною об`єктивною неможливістю безпечного використання земельної ділянки внаслідок окупації, наслідків бойових дій та реальної мінної небезпеки, яка підтвердилася під час подальшого очищення сільськогосподарського масиву. За 2025 рік, навіть за найбільш сприятливого для позивача тлумачення встановлених обставин, може йтися лише про один випадок несплати.

За таких обставин передбачена пунктом «д» частини першої статті 141 Земельного кодексу України ознака систематичності відсутня.

Не встановив суд і самостійних підстав для розірвання договору відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України. З урахуванням об`єктивних причин невикористання землі у спірні роки та відсутності доведених щонайменше двох випадків безпідставної повної несплати орендної плати немає підстав для висновку про таке істотне порушення договору, внаслідок якого позивач значною мірою позбавився того, на що розраховував при його укладенні.

Щодо ТОВ «ЮТС-АГРОПРОДУКТ» суд також враховує, що з 17 квітня 2025 року воно не є орендарем спірної земельної ділянки. Разом з тим саме його поведінка у 2022-2024 роках була покладена позивачем в основу доводів про систематичну несплату, тому наведені обставини підлягали дослідженню при вирішенні спору. Встановлення відсутності передбаченої законом систематичності несплати виключає підстави для задоволення позову як до попереднього, так і до чинного орендаря.

Відповідно до статей 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням установлених обставин суд дійшов висновку, що позивач не довів наявності передбачених законом підстав для дострокового розірвання договору оренди землі, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою у позові понесені позивачем судові витрати покладаються на позивача. Підстав для стягнення з відповідачів судового збору та витрат на професійну правничу допомогу немає.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 617, 651, 762 Цивільного кодексу України, статтями 93, 141 Земельного кодексу України, статтями 21, 24, 32 Закону України «Про оренду землі», суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 , в інтересах якого діє представник - адвокат Бєліков Андрій Андрійович, до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС» про розірвання договору оренди землі - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮТС-АГРОПРОДУКТ», код ЄДРПОУ 41101589, адреса: 74360, Херсонська область, Бериславський район, селище Новорайськ, вул. Промислова, буд. 3.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕРЕМОГА-ПЛЮС», код ЄДРПОУ 33251307, адреса: Полтавська область, Миргородський район, с. Гиряві Ісківці, вул. Миру, буд. 12.

Суддя О.О. Сікора