Рішення № 140053549, 16.09.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1634/26

Провадження № 2/626/1149/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

16.09.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Дудченка В.О.,

за участю секретаря Зінченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у відсутності сторін, в м. Берестині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів,

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою в якій просить збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Красноградського районного суду Харьківської області від 13 жовтня 2020 року з 1500,00 грн до 20000,00 грн.

В обгрунтування позову позивач зазначила, що відповідач ОСОБА_2 є батьком неповнолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Красноградського районного суду Харьківської області від 13 жовтня 2020 року стягуються аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 04 серпня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

В даний час дитині виповнилось 13 років, в зв`язку з чим суттєво зросли витрати на її утримання. Аліменти в сумі 1500 грн на сьогоднішній день не покриває навіть половини фактичних витрат на дитину та не забезпечує належного рівня її життя.

Зі слів відповідача, він проживає і працює в Німеччині. Має стабільний і високий дохід.

Відповідач не бере належної участі у вихованні дитини та не підтримує з нею регулярного спілкування. Участь відповідача у матеріальному забезпеченні дитини обмежується виключно сплатою аліментів у визначеному судовим рішенням розмірі.

Позивач у судове засідання не з`явилась, подала письмову заяву, у якій позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила такі задовольнити. Не заперечила щодо проведення судового засідання за її відсутності.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений своєчасно і належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не подав. Будь яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріли справи, вважає, що позов підлягає частковому задовольню за наступних обставин.

Судом встановлено, що батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Рішенням Красноградського районного суду Харьківської області від 13 жовтня 2020 року стягуються аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1500 гривень щомісячно, починаючи з 04 серпня 2020 року до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 (у редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї ООН від 21 грудня 1995 р.), ратифікованої Постановою ВР УРСР від 27.02.1991, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Згідно до ст. 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. При цьому, батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.

Згідно зі статтею 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

У частині першій статті 192 СК України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Отже, зміна способу стягнення аліментів (ч. 3 ст. 181 СК України) і зміна визначеного раніше розміру аліментів (ст. 192 ч. 1 СК України) є різними правовими інститутами. Водночас, ці інститути тісно пов`язані між собою. Зазвичай зміна способу стягнення аліментів тягне і зміну розміру (збільшення, зменшення) раніше обумовлених чи присуджених аліментів, зміна способу стягнення аліментів може слугувати засобом, методом зміни розміру стягуваних аліментів.

За обставинами даної справи з відповідача рішенням суду стягуютья аліменти у розмірі 1500 грн. на дитину щомісячно.

Позивач просить збільшити розмір аліментів, які вже стягуються з відповідача саме в твердій сумі.

При цьому, враховуючи положення ст. 181 СК України, аліменти стягуються або у частці від доходу її матері, батька, або у твердій грошовій сумі.

У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів.

Частиною 1 статті 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач пов`язує необхідність збільшення розміру аліментів з недостатністю фактично отримуваних аліментів для забезпечення потреб дитини.

Згідно положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від шести до вісімнадцяти років на одну особу становить: з 01.01.2026 року 3512,00 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України).

Суд вважає доведеними позивачкою обставини, що слугують підставами для збільшення розміру аліментів, зокрема те, що сума аліментів, які стягуються на даний час, є недостатньою для матеріального утримання дитини, оскільки ціни на товари та послуги значно зросли, що автоматично збільшило витрати на утримання доньки. Крім того, з часу присудження та збільшення розміру аліментів, зріс і прожитковий мінімум для дитини відповідного віку.

Але позивачем не обгрунтовано суму аліментів в 20000,00 грн, так як ніяких доказів, що відповідач працює за кордоном і отримує високий дохід до суду не надано.

З довідки Головного управління ДПС у Харківській області від 11.08.2026 року встановлено, що інформація про доходи ОСОБА_2 за період з 01.01.2025 по 30.06.2026 відсутня.

Згідно довідки Берестинського відділу державної виконавчої служби у Берестинському районі Харківської області від 10.09.2026 року № 46269 середньомісячна заробітна плата за 1 квартал 2026 року по Харківській області становить 23370,00 грн.

Враховуючи, що позивач просить збільшити розмір аліментів, при цьому не змінюючи спосіб їх стягнення, суд приходить до висновку, що з метою забезпечення потреб та інтересів дитини, з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, слід збільшити розмір аліментів з 1500 грн. до 5842,50 грн. (1/4 частину від середньомісячної заробітної плати по Харківській області), і стягувати їх щомісячно до досягнення дитиною повноліття.

Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову. У даній справі суд не присуджує аліменти на дитину, а змінює їх розмір.

Так, згідно з п.23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, а саме суд вважає можливим збільшити розмір аліментів, з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які стягуються на підставі рішення Красноградського районного суду Харьківської області від 13 жовтня 2020 року з 1500,00 грн до 5842,50 грн. щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Суд вважає необхідним роз`яснити відповідачу, що він має право звернутись до суду із позовом про зменшення розміру аліментів на підставах, передбачених СК України.

На підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору згідно з п.3 ч.1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1331.20 грн.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 180, 182, 184, 192 СК України, ст. 4-5, 12, 76-83, 259, 280-282 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Збільшити розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на утримання доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які стягуються на підставі рішення Красноградського районного суду Харьківської області від 13 жовтня 2020 року № 626/1834/20, з 1500 грн. до 5842 (п`яти тисяч вісімсот сорок дві) грн. 50 коп., щомісяця, починаючи з дня набрання рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одну) грн. 20 коп. стягувач: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження: вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 26255795), отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету 22030106.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Копію заочного рішення надіслати відповідачу протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в Харківський апеляційний суд.

Суддя