Рішення № 140052213, 25.09.2026, Підволочиський районний суд Тернопільської області

Справа № 604/700/26

Провадження № 2/604/544/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2026 року селище Підволочиськ

Підволочиський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Сіянко В.М.,

за участю секретаря судового засідання Феньо О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в селищі Підволочиськ цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

22 червня 2026 року ТОВ «Юніт Капітал» звернулось до Підволочиського районного суду Тернопільської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 198991 від 02.09.2025.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що 02.09.2025 між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредіплюс» та фізичною особою ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 198991. Відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти у сумі 54 118,00 грн, а позичальник в свою чергу зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та Правилах. Відповідачка підписала кредитний договір власноручним підписом у паперовій формі. За твердженням позивача, ТОВ «ФК «Кредіплюс» свої зобов`язання виконало в повному обсязі, перерахувавши грошові кошти у розмірі 45 985,26 грн на погашення заборгованості за договором № 186793 від 06.06.2025, 15,04 грн на картковий рахунок позичальника № НОМЕР_1 та 8 117,70 грн на погашення комісії за надання кредиту. Натомість, ОСОБА_1 не виконувала умови Договору належним чином, у зв`язку з чим утворилась прострочена заборгованість у загальному розмірі 46 869,32 грн, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 42 855,37 грн, заборгованості за відсотками у розмірі 12,95 грн, заборгованості за комісією у розмірі 1 001,00 грн та штрафних санкцій у розмірі 3 000,00 грн. При цьому позивач зазначив, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій не заявляє, у зв`язку з чим просив стягнути 43 869,32 грн.

Крім того вказує, що 10.10.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» був укладений Договір факторингу № 10102025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредіплюс» передало (відступило) за плату ТОВ «Юніт Капітал» права вимоги, а ТОВ «Юніт Капітал» прийняло належні ТОВ «ФК «Кредіплюс» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі право вимоги за договором про споживчий кредит № 198991 від 02.09.2025 до відповідача.

Відповідачка ОСОБА_1 на користь нового кредитора ТОВ «Юніт Капітал» жодних платежів станом на дату звернення з позовом до суду не здійснила. Оскільки відповідачка добровільно не сплатила суму боргу за кредитом, позивач просив стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за договором про споживчий кредит № 198991 від 02.09.2025 у загальному розмірі 43 869,32 грн, яка складається з 42 855,37 грн заборгованості за тілом, 12,95 грн заборгованості за відсотками та 1 001,00 грн заборгованості за комісією, в порядку розподілу судових витрат стягнути судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Ухвалою судді Підволочиського районного суду Тернопільської області від 23 червня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, завчасно подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та не заперечував проти винесення заочного рішення.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, причину неявки не повідомила, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлялася належним чином шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення на зареєстроване місце проживання. Правом на подання відзиву не скористалась, будь-яких заперечень чи клопотань до суду від відповідачки не надходило.

Згідно ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів сторін у якнайскорішому розгляді справи, усвідомленість її учасників про розгляд справи, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності належним чином повідомлених про дату і час судового засідання учасників справи.

Виходячи з наведеного, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд розглядає справу у відсутності відповідача і ухвалює заочне рішення, проти чого представник позивача у своїй заяві не заперечує.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до такого висновку.

За своєю правовою природою укладений між первісним кредитором ТОВ «ФК «Кредіплюс» та відповідачем договір є кредитним договором.

Відповідно до частини першої ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Презумпція правомірності правочину означає те, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що зумовлює набуття, зміну чи припинення цивільних прав та обов`язків, доки ця презумпція не буде спростована. Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

Матеріали справи свідчать, що 02 вересня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» (надалі Первісний кредитор) та ОСОБА_1 (надалі Позичальник, відповідач) було укладено договір про споживчий кредит № 198991 (надалі кредитний договір № 198991) у письмовій (паперовій) формі, що підтверджується власноручними підписами сторін на індивідуальній частині договору та відміткою позичальника про отримання примірника індивідуальної частини договору і графіку платежів особисто в паперовій формі.

Так, відповідачка ОСОБА_1 звернулась до Товариства із заявою на видачу кредиту, в якій добровільно, без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, вказавши свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Кредитний договір № 198991 складається з: публічної частини договору, індивідуальної частини Договору про споживчий кредит, заявки на видачу кредиту, паспорту споживчого кредиту та графіку платежів.

З матеріалів справи встановлено, що Кредитний договір № 198991 від 02.09.2025 та додатки до нього підписані відповідачкою ОСОБА_1 власноручним підписом.

Відповідно до п. 1.2 Договору, Позичальник засвідчує, що до укладення Договору отримав та ознайомився, зокрема, з цією індивідуальною частиною, графіком платежів за кредитним договором, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною Договору, Правилами надання коштів та банківських металів у кредит Кредитодавця (далі Правила), а також іншою інформацією необхідною для прийняття ним свідомого рішення про укладення Договору та отримання кредиту, у т.ч. передбаченою ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», інформацією та документами розміщеними на сайті https://finx.com.ua/. У випадку, якщо будь-яка інформація не була отримана Позичальником або є йому незрозумілою, Позичальник повинен відмовитись від підписання цієї індивідуальної частини Договору.

Згідно п. 2.1. Договору, Кредитодавець зобов`язується на умовах визначених цим Договором, на строк визначений п. 2.6. Договору надати Позичальнику грошові кошти у сумі визначеній у п. 2.2.1 Договору (далі кредит), а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту, комісію за управління та обслуговування кредиту та проценти за користування кредитом (далі плата) в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п. 2.6. Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені Договором.

Сторонами договору погоджено п.п. 2.2.1. Договору суму (загальний розмір) кредиту, що становить 54 118,00 грн, надається не пізніше наступного дня після укладення Договору в наступному порядку: у розмірі 45 985,26 грн для погашення заборгованості Позичальника за договором про споживчий кредит № 186793 від 06.06.2025 укладеним з Кредитодавцем; у розмірі 15,04 грн на № рахунку/картки Позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі рахунок Позичальника); у розмірі 8 117,70 грн шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п. 2.5 індивідуальної частини.

Відповідно до пунктів 2.32.9.1 Договору проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 0,10 % річних. Тип процентної ставки фіксована. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 гривня. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 гривень. Комісія за надання кредиту складає 8 117,70 грн, що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення договору за ставкою 15,00 % від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено пунктом 2.2.1. цієї індивідуальної частини. Загальний строк кредитування за договором складає 365 днів з 02 вересня 2025 року по 02 вересня 2026 року. Загальні витрати Позичальника за кредитом 8 159,06 грн. Денна процентна ставка складає 0,0413 %/день. Орієнтовна реальна річна процентна ставка складає 36,27 % річних. Орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника складає 62 277,06 грн. Додатком до вищевказаного договору є графік платежів за кредитним договором, що відображає порядок погашення заборгованості та загальну вартість кредиту.

Як вбачається з графіку платежів за кредитним договором № 198991 від 02.09.2025, зазначено дати платежів з 02.10.2025 по 02.09.2026, 12 платежів, та суму до сплати: 4 513,28 грн щомісяця, загальна вартість кредиту 54 159,36 грн.

Крім цього, додано паспорт споживчого кредиту Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит, в якому містяться відомості про кредитодавця, основні умови кредитування, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та інші умови, та підписано відповідачем.

Таким чином, сторони Кредитного договору № 198991 від 02.09.2025 узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, графік погашення платежів, основні умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту для позичальника за весь строк користування кредитом, реальну річну процентну ставку, порядок повернення кредиту, процентну ставку, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору і на таких умовах та шляхом підписання Договору власноручним підписом.

На підтвердження виконання ТОВ «ФК «Кредіплюс» своїх зобов`язань за кредитним договором позивачем надано витяг з довідки, виданої ТОВ «ФК «Кредіплюс», з даних якої убачається, що 02.09.2025 року здійснено операцію з перерахування коштів ОСОБА_1 згідно Кредитного договору № 198991 від 02.09.2025, перераховано грошові кошти у розмірі 45 985,26 грн для погашення заборгованості за договором № 186793 від 06.06.2025, 15,04 грн на картковий рахунок № НОМЕР_1 та 8 117,70 грн на погашення комісії.

Отже, кредитний договір № 198991 від 02.09.2025 є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст. 3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності для укладення Договору і волевиявлення учасників Договору було вільним.

Тобто, ТОВ «ФК «Кредіплюс» виконало зі своєї сторони умови Кредитного договору, відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що відповідачка частково виконувала взяті на себе зобов`язання. Зокрема, з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 198991 від 02.09.2025, складеного первісним кредитором ТОВ «ФК «Кредіплюс» та підписаного директором Олександром Македонським, вбачається, що відповідачкою було здійснено часткові оплати:

-07.10.2025 2 058,00 грн;

-07.11.2025 4 000,00 грн;

-08.12.2025 4 513,28 грн;

-25.12.2025 700,00 грн.

Ці платежі були враховані при визначенні залишку заборгованості, зокрема за тілом кредиту, у зв`язку з чим залишок за тілом кредиту становить 42 855,37 грн. При цьому частина платежів була розподілена на погашення тіла кредиту та нарахованих відсотків, що відображено у розрахунку первісного кредитора.

Щодо моменту переходу права вимоги та правомірності зарахування платежів суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що 10 жовтня 2025 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» (надалі Клієнт) та ТОВ «Юніт Капітал» (надалі Фактор) було укладено Договір факторингу № 10102025, відповідно до якого Клієнт зобов`язується відступити Факторові Права вимоги, визначені у відповідних Реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату, на умовах, визначених цим Договором.

Також судом встановлено, що 04 березня 2026 року між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» було підписано Реєстр прав вимог № 6 та Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог № 6 до Договору Факторингу № 10102025 від «10» жовтня 2025 року.

Згідно з наданим Витягом з Додатку № 1 до Договору факторингу № 10102025 від 10 жовтня 2025 року Реєстр прав вимог № 6, до ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги за кредитним договором № 198991 від 02.09.2025 укладеним з ОСОБА_1 у загальному розмірі 46 869,32 грн, з яких: 42 855,37 грн заборгованість по тілу кредиту, 12,95 грн заборгованість по несплаченим відсоткам, 1 001,00 грн заборгованість по комісії, 3 000,00 грн заборгованість по штрафах/пені.

Надавши правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 4.1 Договору факторингу № 10102025 від 10.10.2025 право вимоги переходить від Клієнта до Фактора з моменту підписання Сторонами відповідного Реєстру прав вимог та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог. Тобто сам договір факторингу є рамковим і лише визначає загальні умови відступлення права вимоги. Конкретне право вимоги до ОСОБА_1 перейшло до ТОВ «Юніт Капітал» не 10.10.2025, а 04.03.2026 саме тоді, коли було підписано Реєстр прав вимог № 6 та Акт приймання-передачі Реєстру прав вимог № 6.

Отже, станом на дати здійснення відповідачкою часткових платежів (07.10.2025, 07.11.2025, 08.12.2025, 25.12.2025) кредитором за зобов`язанням залишався первісний кредитор ТОВ «ФК «Кредіплюс». Відповідно, ці платежі правомірно були спрямовані на рахунок первісного кредитора та зараховані ним у зменшення тіла кредиту та нарахованих відсотків.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Таким чином, до нового кредитора ТОВ «Юніт Капітал» перейшло право вимоги до відповідачки в обсязі, що існував на момент переходу цих прав, тобто з урахуванням уже здійснених платежів, а саме залишок заборгованості за тілом кредиту 42 855,37 грн, за відсотками 12,95 грн та за комісією 1 001,00 грн.

Будь-яких доказів того, що ці платежі були здійснені після 04.03.2026 на рахунок нового кредитора або що вони зараховувалися повторно, матеріали справи не містять. Отже, розрахунок заборгованості, наданий позивачем, є правильним та узгоджується з вимогами ст. 514 ЦК України.

Водночас судом досліджено надані позивачем докази на підтвердження надання кредиту та переходу права вимоги; відповідачем вони не спростовані, доказів повного виконання зобов`язання суду не надано.

У матеріалах справи відсутні докази повного виконання відповідачкою обов`язку за укладеним між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ОСОБА_1 кредитним договором № 198991 від 02.09.2025 з повернення кредиту в сумі 42 855,37 грн, сплати відсотків у сумі 12,95 грн та комісії у сумі 1 001,00 грн.

Згідно даних розрахунку заборгованості за кредитним договором № 198991 від 02.09.2025, складеного первісним кредитором ТОВ «ФК «Кредіплюс», убачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить 46 869,32 гривень та складається з: заборгованості за простроченим тілом 42 855,37 гривень; заборгованості за простроченими відсотками 12,95 гривень, заборгованості за простроченою комісією 1 001,00 гривня; штрафних санкцій 3 000,00 гривень.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача комісії у розмірі 1 001,00 грн, суд зазначає наступне.

Умовами п. 2.4 Договору знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 200,00 грн.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування", після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно положень ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування", умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Отже, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування" щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Позивачем не доведено фактичного надання окремих послуг з управління та обслуговування кредиту, які б не були обов`язковими для кредитодавця в силу закону та не охоплювалися б безоплатним супроводом кредиту, а тому умова договору про сплату такої комісії є нікчемною в силу ч. 5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Разом із тим, ч. 1 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Отже, умови договору про нарахування комісії, пов`язаної з управлінням та обслуговуванням кредиту, є нікчемними, а відтак, у задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача комісії у розмірі 1 001,00 грн належить відмовити.

Крім того, суд зазначає, що позивач у позовній заяві прямо зазначив, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у розмірі 3 000,00 грн у межах даного позову не заявляються. Відповідно до принципу диспозитивності цивільного процесу суд розглядає справу в межах заявлених вимог, а тому штрафні санкції стягненню не підлягають.

За приписами ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Стаття 514 ЦК України встановлює, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Частиною 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За змістом наведених положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За приписами ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце.

За правилами статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показами свідків.

Щодо суми, яка підлягає стягненню

З урахуванням наведеного, встановивши факт укладення між ОСОБА_1 та первісним кредитором ТОВ «ФК «Кредіплюс» кредитного договору № 198991 від 02.09.2025, факт отримання відповідачкою коштів за вказаним договором, часткового виконання зобов`язання та неповного повернення коштів у строки, визначені сторонами, та факт переходу права вимоги за цим договором до позивача ТОВ «Юніт Капітал», суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Суд стягує з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Юніт Капітал» заборгованість у розмірі 42 868,32 грн, яка складається з:

-42 855,37 грн заборгованість за тілом кредиту;

-12,95 грн заборгованість за відсотками.

42 855,37 + 12,95 = 42 868,32 грн.

У задоволенні вимоги про стягнення комісії у розмірі 1 001,00 грн суд відмовляє з підстав, наведених вище.

Ціна позову становила 43 869,32 грн (42 855,37 + 12,95 + 1 001,00). Отже, позов задоволено на 97,718223 %.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Пропорційно до задоволеної частини вимог стягненню підлягає 2 601,65 грн (2 662,40 ? 97,718223 / 100).

Витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн підтверджені матеріалами справи: договором про надання правової допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, протоколом погодження вартості послуг, додатковою угодою № 25771556739 до вказаного договору, актом прийому-передачі наданих послуг від 05.05.2026.

Отже матеріалами справи дійсно підтверджується факт надання Адвокатським бюро «Тимошенко та Партнери» правничої допомоги ТОВ «Юніт Капітал».

При вирішенні питання про стягнення з відповідачки на користь позивача судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частини третя-п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Судом враховано судові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 в справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 березня 2025 року у справі № 275/150/22 (провадження 61-13766св24).

Так за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Клопотання та/або заперечення від ОСОБА_1 чи від представника, щодо зменшення заявленого позивачем розміру витрат на професійну правничу допомогу на адресу суду не надходило.

За вказаних обставин, відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь позивача необхідно стягнути понесені останнім витрати на правову допомогу у сумі 6 840,28 грн (7 000,00 ? 97,718223 / 100), пропорційно до задоволеної частини позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 205, 207, 512, 514, 513, 516, 626, 1048, 1050, 1054, 1055, 1077, 1078 ЦК України ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 133, 137, 141, 223, 263-265, 282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юніт Капітал" (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163): 42 855,37 грн (сорок дві тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять гривень 37 копійок) заборгованість за тілом кредиту; 12,95 грн (дванадцять гривень 95 копійок) заборгованість за відсотками, що разом становить 42 868,32 грн (сорок дві тисячі вісімсот шістдесят вісім гривень 32 копійки) заборгованості за договором про споживчий кредит № 198991 від 02.09.2025; 2 601,65 грн (дві тисячі шістсот одна гривня 65 копійок) судовий збір; 6 840,28 грн (шість тисяч вісімсот сорок гривень 28 копійок) витрати на професійну правничу допомогу, а всього стягнути 52 310,25 грн (п`ятдесят дві тисячі триста десять гривень 25 копійок).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення проголошено 25 вересня 2026 року.

Суддя Сіянко В.М.