Рішення № 140051754, 25.09.2026, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/1393/26 Справа №447/1816/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

25.09.2026 Миколаївський районний суд Львівської області у складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Кісіль А.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Новороздільської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.

Процесуальні дії у справі.

14.05.2026 позивач ОСОБА_1 пред`явив позов до Новороздільської міської ради про визнання права власності у порядку спадкування за законом, у якому позивач просить суд визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новий Розділ Львівської області померла мати позивача ОСОБА_2 , якій належав будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до копії заповіту, посвідченого секретарем виконкому Станківецької сільської ради Миколаївського району Львівської області, вказаний будинок матір позивача заповіла його рідному брату ОСОБА_3 . Однак, брат ОСОБА_3 спадщини після смерті матері не прийняв, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Державним нотаріусом відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері, оскільки відсутній правовстановлюючий документ на будинок. Спадщину після смерті матері позивач прийняв, йому видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Будинок АДРЕСА_1 побудований у 1910 році. Материні батьки, дідусь і бабуся померли швидше матері. Єдиним документом, що засвідчує факт існування об?єкта нерухомого майна й містить його технічні характеристики, є технічний паспорт на такий об?єкт, виготовлений за результатом його технічної інвентаризації. До 05.08.1992 чинним законодавством не було передбачено процедуру введення в експлуатацію нерухомого майна при оформленні права власності. Однак, об?єкти нерухомого майна, збудовані у період до 05.08.1992 не підлягають прийняттю в експлуатацію. На підставі наведеного, з урахування того, що будинок побудований до 05.08.1992, є предметом спадкування після померлої ОСОБА_2 , позивач як спадкоємець звернувся з цим позовом до суду для захисту своїх прав та просить позов задоволити.

Ухвалою від 15.05.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання, сторонам надано строк для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень.

Копію ухвали від 15.05.2026 та копію позовної заяви з додатками 18.05.2026 отримано представником відповідача ОСОБА_4 , що стверджується розпискою такої на супровідному листі (а.с. 25 (зворот)).

Відзиву в установлений ухвалою та цивільним процесуальним законодавством строк подано не було.

13.07.2026 суд, беручи до уваги предмет спору, з метою підготовки справи до розгляду, враховуючи те, що у спадковій справі містяться докази, відомості про обставини, що входять у предмет доказування, суд вважаючи за доцільне витребувати з Новороздільської державної нотаріальної контори належним чином завірену копію спадкової справи №76/2020, яка заведена після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також належним чином завірену копію спадкової справи, заведеної після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 , постановив ухвалу про витребування доказів.

10.08.2026 на адресу суду надійшла витребувана вищевказаною ухвалою суду з Новороздільської ДНК належним чином завірена копія спадкової справи №76/2020, яка заведена після смерті ОСОБА_2 . Державним нотаріусом Новороздільської ДНК повідомлено, що спадкова справа після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 не заводилась у жодній нотаріальній конторі України (а.с. 32-75).

14.09.2026 на електронну пошту суду надійшла заява про визнання позову, подана представником відповідача ОСОБА_4 . У заяві представник відповідача вказує, що міська рада визнає позовні вимоги та не заперечує щодо задоволення позову та ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

У заяві представника позивача ОСОБА_5 , поданій 13.07.2026 такий просив, зокрема, проводити розгляд справи за відсутності позивача та його представника (а.с. 27).

Статтею 206 ЦПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону. Підстав для висновку про порушення прав, свобод чи інтересів інших осіб у зв`язку з визнанням відповідачем позову немає.

У зв`язку із визнанням відповідачем позову, суд за згоди сторін, відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України, ухвалює рішення у підготовчому судовому засіданні.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Відповідно до копії паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 25.02.1997 Миколаївським РВ УМВС України у Львівській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Тужанівці Миколаївського району Львівської області. З 10.12.1985 його місце проживання зареєстровано у с. Тужанівці (а.с. 6).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 10.02.1968 Берездовецькою сільською радою Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 у с. Тужанівці Миколаївського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів громадянського стану 03.02.1968 складено відповідний актовий запис за №8. Батьками записані ОСОБА_6 та ОСОБА_2 (а.с. 7).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , виданого 14.01.2014 виконкомом Станківецької сільської ради Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 роки у м. Новий Розділ Львівської області, про що 14.01.2014 складено відповідний актовий запис за №32 (а.с. 10).

Відповідно до копії заповіту, посвідченого 23.10.2012 секретарем виконкому Станківецької сільської ради Миколаївського району Львівської області, реєстровий номер 79, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка народилася та проживає у с. Тужанівці Миколаївського району Львівської області, на випадок своєї смерті зробила розпорядження: належний їй житловий будинок з відповідними надвірними спорудами (господарськими будівлями) за адресою: АДРЕСА_1 , належні їй земельні ділянки, що належатимуть на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму синові ОСОБА_3 , 1966 року народження. Також належний їй житловий будинок з відповідними надвірними спорудами (господарськими будівлями) за адресою: АДРЕСА_2 , належні їй земельні ділянки, що належатимуть на день смерті, і на що вона за законом матиме право, заповіла своєму синові ОСОБА_1 , 1967 року народження. А також все інше її майно, де б воно не було, та з чого б воно не складалося, і взагалі все те, на що вона за законом матиме право, заповіла ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в рівних частинах (а.с. 9).

Відповідно до копії довідки, виданої виконавчим комітетом Станківецької сільської ради Миколаївського району Львівської області, житловий будинок покійної ОСОБА_2 згідно з рішенням виконавчого комітету Берездівецької сільської ради №18 від 28.02.1989 дійсно знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 8).

Згідно з копією витягу про реєстрацію у Садковому реєстрі №59715752 від 05.03.2020, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Новороздільською ДНК заведено спадкову справу номер у Спадковому реєстрі 65633440, номер у нотаріуса 76/2020 (а.с. 11).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом серії НОН 666980, виданого 10.09.2020 державним нотаріусом Новороздільськї ДНК Шолок О.Я., зареєстрованого у реєстрі за №1641, спадкова справа №76/2020, на підставі заповіту, посвідченого 23.10.2012 секретарем виконкому Станківецької сільської ради Миколаївського району Львівської області за реєстровим №79, спадкоємцем зазначеного у заповіті майна ОСОБА_2 , 1941 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 є її син ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , який зареєстрований у с. Тужанівці, Миколаївського району Львівської області. Спадщина, на яку видане це свідоцтво, складається з: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Цей житловий будинок належав на праві приватної власності ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , спадкоємцем якого була ОСОБА_2 , його дочка, яка прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав (а.с. 12).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_5 , виданого повторно 13.10.2016 Миколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 у віці 69 років у с. Тужанівці Миколаївського району Львівської області, про що 22.11.1980 виконавчим комітетом Берездовецької сільської ради Миколаївського району Львівської області складено відповідний актовий запис №50 (а.с. 14).

З копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_6 , виданого повторно 13.10.2016 Миколаївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_8 померла ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 64 років у с. Тужанівці Миколаївського району Львівської області, про що 22.10.1983 виконавчим комітетом Берездовецької сільської ради Миколаївського району Львівської області складено відповідний актовий запис №63 (а.с. 15).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_7 , виданого 18.02.2017 виконавчим комітетом Станківецької сільської ради миколаївського району Львівської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 51 рік у м. Новий Розділ Львівської області, про що 18.02.2017 складено відповідний актовий запис №04 (а.с. 13).

На підтвердження доводів позивач долучив також копію технічого паспорту на житловий будинок садибного типу з господарським будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_3 , виготовленого на його замовлення 30.04.2025 (а.с. 16-18).

13.03.2025 державним нотаріусом Новороздільської ДНК Львівської області Шолок О.Я. повідомлено про відмову у вчиненні нотаріальної дії, а саме вказано, що не може бути видане свідоцтво про право на спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок. Інформація у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про будинок відсутня (а.с. 20).

Відповідно до копії спадкової справи №76/2020 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , розпочатої 05.03.2020, закінченої 10.09.2020, встановлено таке (а.с. 33-74).

05.03.2020 до Новороздільської ДНК із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звернувся ОСОБА_1 , 1967 року народження, житель АДРЕСА_2 . У заяві ОСОБА_1 вказав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 , яка постійно проживала у АДРЕСА_2 . На день смерті залишилось спадкове майно: житловий будинок у АДРЕСА_2 , який належав її батьку ОСОБА_7 , інших спадкоємців немає (а.с. 35).

У справі містяться копії: свідоцтва про смерть ОСОБА_2 (а.с. 36), заповіту ОСОБА_2 (а.с. 37), витягу про реєстрацію у Садковому реєстрі №59715752 від 05.03.2020 (а.с. 41), свідоцтва про смерть ОСОБА_7 (а.с. 43), свідоцтва про смерть ОСОБА_3 (а.с. 47), свідоцтва про смерть ОСОБА_8 (а.с. 50), свідоцтва про народження позивача (а.с. 52), свідоцтва про право на спадщину (а.с. 70), які також долучив позивач при зверненні до суду з позовом та які були вже досліджені вище (а.с. 10, 9, 11, 14, 13, 15, 7, 12).

Відповідно до копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру за №59715698 від 05.03.2020, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті матері позивача ОСОБА_2 відсутні (а.с. 39).

Відповідно до копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №59715690 від 05.03.2020, 23.10.2012 за №79 Станковецькою сільською радою Миколаївського району Львівської області посвідчено заповіт ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 . Номер у спадковому реєстрі 53715652 (а.с. 40).

Згідно з копією повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть за №00025864223, сформованого 05.03.2020 державним нотаріусом Новороздільської ДНК, 14.01.2014 виконавчим комітетом Станківецької сільської ради Миколаївського району Львівської області зроблено актовий запис за №2 про смерть ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жительки АДРЕСА_1 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 72 років у м. Новий Розділ Львівської області (а.с. 42).

З копії довідки, виданої виконавчим комітетом Станківецької сільської ради Миколаївського району Львівської області 05.03.2020, останнє і постійне місце проживання ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , було АДРЕСА_2 . У виконкомі Станківецької сільської ради від імені ОСОБА_2 посвідчено заповіт за №79 від 23.10.2012, який не змінено та не відмінено. Заборон та арештів на житловий будинок, господарські будівлі, земельні ділянки, які знаходяться у с. Тужанівці, не накладено. До дня смерті з ОСОБА_2 у АДРЕСА_2 , проживали сини ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с. 44).

Згідно з довідкою, виданою 02.03.2020 виконавчим комітетом Станківецької сільської ради Миколаївського району Львівської області, останнє і постійне місце проживання ОСОБА_8 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_6 , було с. Тужанівці. За даними архіву виконкому сільської ради, інформація про посвідчений заповіт від її імені, інформація про заборони та арешти на житловий будинок, господарські будівлі, земельні ділянки ОСОБА_8 , які знаходяться у с. Тужанівці, відсутня. До дня смерті з ОСОБА_8 були зареєстровані: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дочка), виписана 30.12.1985, ОСОБА_6 , 1931 року народження (зять), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (онук), виписаний 07.12.2001, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (онук) виписаний 30.12.1985 (а.с. 44 (зворот).

З копії довідки, виданої 02.03.2020 виконавчим комітетом Станківецької сільської ради Миколаївського району Львівської області, останнє і постійне місце проживання ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , було с. Тужанівці. За даними архіву виконкому сільської ради, інформація про посвідчений заповіт від його імені, інформація про заборони та арешти на житловий будинок, господарські будівлі, земельні ділянки ОСОБА_7 , які знаходяться у с. Тужанівці, відсутня. До дня смерті з ОСОБА_7 були зареєстровані: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (дочка), ОСОБА_6 , 1931 року народження (зять), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , (онук), , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 (онук) (а.с. 45).

Відповідно до копії довідки, виданої 02.03.2020 виконавчим комітетом Станківецької сільської ради Миколаївського району Львівської області, житловий будинок, який належав покійному ОСОБА_7 , було присвоєно таку адресу нумерацію: АДРЕСА_2 (а.с. 46, 58).

Згідно з копіями інформаційних довідок зі Спадкового реєстру №59715771 та №59715786 від 05.03.2020, відомостей про заповіти, спадкові договори, спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_7 відсутні (а.с. 48,49).

З копії інформаційної довідки зі Спадкового реєстру №59715799 від 05.03.2020, відомостей про спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_8 відсутні (а.с. 51).

Відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_8 , виданого повторно 19.07.1991, ОСОБА_9 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у с. Тужанівці, Миколаївського району Львівської області, про що в книзі реєстрації актів про народження, 18.06.1953 зроблено запис за №221. Батьками записані ОСОБА_7 та ОСОБА_8 (а.с. 52).

Згідно з копією свідоцтва одруження серії НОМЕР_9 , виданого 09.05.1965 Берездовецькою сільською радою Миколаївського району Львівської області, ОСОБА_6 та ОСОБА_9 , уродженка с. Тужанівці, Жидачівського району Львівської області, уклали 09.05.1965 шлюб, про що в книзі записів актів громадянського стану зроблено відповідний запис за №16. Після реєстрації шлюбу чоловікові та дружині присвоєно прізвище « ОСОБА_10 » (а.с. 53).

13.08.2020 до Новороздільської ДНК із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину звернувся ОСОБА_1 , 1967 року народження, житель АДРЕСА_2 (а.с. 54), долучив копію паспорта громадянина України та РНОКПП (а.с. 55-56).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №220772741 від 18.08.2020, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у приватній одноособовій власності ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с. 57).

З копії довідки, виданої 14.08.2020 державним нотаріусом Новороздільської ДНК, 05.03.2020 у Новороздільській ДНК заведено спадкову справ №76/2020 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , яка була спадкоємцем за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_7 , після смерті якого вона спадщину прийняла, але не оформила нотаріально. Спадкоємцем, який прийняв спадщину за заповітом, є ОСОБА_1 (а.с. 60).

У матеріалах спадкової справи міститься копія технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 (а.с. 61-64).

Згідно з інформаційною довідкою №223396730, сформованою 10.09.2020, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо ОСОБА_2 , записи про права власності, інші речові права, іпотеки, обтяження відсутні (а.с. 65).

Відповідно до інформаційних довідок №223398013 та №223399186, сформованих 10.09.2020, з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (щодо суб`єкта та щодо об`єкта нерухомого майна), ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , є одноособовим власником житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 66, 67).

Згідно з копією витягу №61612700 від 10.09.2020 про реєстрацію в Спадковому реєстрі, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , Новороздільською ДНК 05.03.2020 заведено спадкову справу: номер у Спадковому реєстрі 65633440, номер у нотаріуса 76/2020, та 10.09.2020 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , спадкоємцю першої черги, видано свідоцтво про право на спадщину серії НОН 666980, номер у реєстрі 1641 (а.с. 71).

Відповідно до копії витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №223437706 від 10.09.2020, житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , перебуває у приватній одноособовій власності позивача ОСОБА_1 (а.с. 72).

Оцінка суду.

Згідно із ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

На підставі ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ч. 2 ст. 16 ЦК України, способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути визнання права.

Згідно із ч. 1 ст. 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з приписами статті 1223 ЦК України, право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Статтею 1267 ЦК України визначено, що частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними.

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до положень ст. 1296 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається кожному з них із визначенням імені та часток у спадщині інших спадкоємців. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Судом при розгляді справи, на підставі наявних у справі доказів встановлено, що позивач ОСОБА_1 доводиться ОСОБА_2 сином, тобто є спадкоємцем І черги до її майна.

Так, за свого життя ОСОБА_2 заповіла будинок АДРЕСА_1 своєму іншому синові ОСОБА_3 , однак, такий помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , спадщину не приймав, після смерті такого спадкових справ відкрито не було. Інші спадкоємці щодо майна відсутні.

Суд вбачає, що у даних правовідносинах виникнення права власності у позивача житловий будинок у першу чергу пов`язується з правом спадкування, яке він набув після смерті своєї матері ОСОБА_2 .

Нормою статті 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Доказів, які б спростовували викладені у позовній заяві обставини та підтверджені долученими доказами або породжували обґрунтовані сумніви у їх достовірності, матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу, що в даних правовідносинах визнання права власності на спадкове майно є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, оскільки існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином, цей спір підлягає розгляду в судовому порядку, оскільки іншим шляхом його вирішити не можливо, а набуття позивачем права на спадкове майно не порушує права та законні інтереси інших осіб.

Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, що містяться у справі, оцінивши їх, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, враховуючи, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, оскільки існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, іншого шляху, окрім звернення до суду за захистом порушеного права, у позивача немає та, відповідно ст. 16 ЦК України, він обрав правильний спосіб захисту свого порушеного права, суд приходить висновку, що позов підлягає до задоволення.

Керуючись ст. 15, 16, 328, 392, 1216, 1218, 1223, 1261, 1267, 1268, 1296 ЦК України, ст. 3, 4, 12, 13, 76, 81, 89, 200, 223, 247, 259, 264, 265 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач Новороздільська міська рада, місцезнаходження: вул. Грушевського, 24, м. Новий Розділ, Стрийський район, Львівська область, 81652, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 04056210.

Повний текст рішення складено 25.09.2026.

Суддя Головатий А.П.